Рішення № 6974762, 30.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.09 Справа № 27/342/09

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Василівський завод технологічного обладнання”, м. Василівка Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕлектроПрогрес”, м. Запоріжжя

про стягнення 38 823 грн. 47 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Романов О.В., дов. № 1 від 02.02.09 р.

Від відповідача: не з’явився

Ухвалою господарського суду від 10.11.09 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України, у зв’язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача.

На підставі статті 85 ГПК України –30 листопада 2009 року прийнято рішення та оголошено суддею у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Відкрите акціонерне товариство “Василівський завод технологічного обладнання”, м. Василівка Запорізької області звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕлектроПрогрес”, м. Запоріжжя 38 823 грн. 47 коп. заборгованості за поставлену продукцію.

          Ухвалою господарського суду від 01.10.2009 р. порушено провадження у справі № 27/342/09 та призначено судове засідання на 10.11.2009 р.

У зв’язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача, ухвалою господарського суду від 10.11.09 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 30.11.09 р.

30.11.09 р. продовжено розгляд справи № 27/342/09.

30.11.2009 р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача у судовому засіданні, відкритому 30.11.2009 р. підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 10.11.09 р. та 30.11.09р. не з’явився. Проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка уповноваженого представника ТОВ “ЕлектроПрогрес” в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався належним чином без поважних причин правом на захист своїх інтересів.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що у першому півріччі 2008 року ТОВ «ЕлектроПрогрес»було отримано від ВАТ «Василівський завод технологічного обладнання»продукцію загальною вартістю 101960 грн. 79 коп. та сплачено 100424 грн. 01 коп. з врахуванням ПДВ.

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 25.06.2008 р., що підписаний представниками обох сторін, була встановлена заборгованість відповідача у сумі 2 016 грн. 78 коп. за поставлену продукцію згідно видаткової накладної № ВЗ-0000386 від 20.06.2008р.

У другому півріччі 2008 року відповідачем було отримано продукції на суму 157398 грн. 82 коп. та сплачено лише 120592 грн.13 коп. з врахуванням ПДВ. Сума боргу за друге півріччя 2008 року склала 36806 грн. 69 коп., загальна сума боргу за 2008 рік склала 38 823 грн. 47 коп.

Основний борг становить за продукцію, відвантажену у листопаді 2008 року у кількості 2,4085 т. що підтверджується видатковими накладними № ВЗ-0000722 від 14.11.2008р., № ВЗ-0000730 від 18.11.2008р., № ВЗ-0000788 від 23.12.2008р. та належним чином оформленими довіреностями на отримання представниками відповідача товарно-матеріальних цінностей від позивача.

З метою надання гарантій своєчасної оплати поставленої продукції відповідач 14.11.08 р. надіслав позивачу гарантійного листа з зобов'язаннями здійснити оплату в строк до 01 грудня 2008 року.

Відповідач оплату отриманого товару у сумі 38823 грн. 47 коп. станом на 01.12.08 р. не здійснив.

25.05.09 р. позивач повторно надіслав на адресу відповідача лист про погашення заборгованості за товар та акт звірки взаємних розрахунків.

Письмові звернення позивача залишилися відповідачем без задоволення.

Таким чином, між позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно з якою позивач передав у власність відповідача товари, а відповідач прийняв їх та зобов'язався їх оплатити, про що свідчить підписані видаткові накладні та доданні до них довіреності відповідача на отримання товару по даним накладним.

Відповідач оплату отриманого товару не здійснив.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.07.2009р. відповідачу була направлена претензія № 117 від 14.07.2009р. про сплату заборгованості за відвантажену продукцію у розмірі 38823 грн. 47 коп.

Відповідно до претензії, відповідач зобов’язаний в строк до 31.07.09 р. сплатити на користь позивача борг у розмірі 38 823 грн. 47 коп.

Претензія була направлена на адресу відповідача кур’єрською поштою.

Дана претензія залишилася без відповіді та задоволення.

06.08.09 р. відповідач надіслав на адресу позивача лист з проханням розглянути можливість розстрочення сплати суми боргу на чотири місяці, шляхом щомісячних розрахунків. Графік погашення заборгованості не був прийнятий позивачем.

Отже, листом від 06.08.09 р. та графіком погашення заборгованості, який підписаний генеральним директором ТОВ «ЕлектроПрогрес» Сокол В.В., відповідач підтвердив та визнав заборгованість перед позивачем у розмірі 38823 грн. 47 коп.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

ВАТ “Василівський завод технологічного обладнання” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, пояснення представника позивача, наявні матеріали справи та у зв’язку з тим, що в матеріалах справи містяться письмові підтвердження визнання суми основного боргу відповідачем, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕлектроПрогрес” (69000 м. Запоріжжя вул. Штабна, 12, ЄДРПОУ 31708201 п/р 260037891 в АБ «Полтава-Банк»МФО 331489) на користь Відкритого акціонерного товариства “Василівський завод технологічного обладнання” (71600 Запорізька область м. Василівка, а/с 5, ЄДРПОУ 14313872 п/р 26005976712628в ЗФ ПУМБ МФО 313623) 38823 (тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 47 коп. основного боргу, 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 23 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 30.11.2009р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

           Суддя С.С. Дроздова