Рішення № 6974719, 24.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.09 Справа № 26/156/09

Суддя

за позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Київтрансбуд”(вул. Бориспільська, 9-с, м. Київ, 02099)

до відповідача – Приватного підприємства “Аварістан”(пр. Маяковського, 20, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 36192,29грн

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

Від позивача: Гавриньов А.М. на підставі довіреності б/н від 01.09.2009р.

Від відповідача: не з’явився

Заявлено позов про стягнення заборгованості в сумі 36 192грн. 29 коп., яка складається з 21 320,00 грн. суми основного боргу та 14 872,29 грн. пені.

Ухвалою суду від 29.09.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 21.10.2009р.

20.10.2009 року на адресу господарського суду Запорізької області надійшла телеграма від директора ТОВ “Київтрансбуд” Макаренко В.М., в якій зазначено про неможливість прибуття представника підприємства у судове засідання та просить суд слухання справи перенести.

Ухвалою суду від 21.10.2009р. розгляд справи було відкладено, судове засідання призначене на 24.11.2009р.

В продовженому 24.11.2009р. судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання знов не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, проти позову не заперечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Неявка представника до судового засідання, не звільняє відповідача від виконання законних вимог суду та надання витребуваних судом матеріалів.

Згідно зі ст.28 ГПК України, сторони зобов’язані забезпечити явку компетентного представника для участі в судовому засідання або особисто прийняти участь при розгляді справи.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз’яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну чи доказів заперечення (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов’язань).

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті.

За письмовим узгодженням представника позивача судове засідання ведеться без застосування засобів технічної фіксації.

Судовий процес завершено оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

23 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Київтрансбуд” (позивач) та Приватним підприємством “Аварістан” (відповідач) було укладено договір № 7 (договір), згідно пункту 1.1 якого продавець передає покупцю у власність, а покупець приймає наступну продукцію на умовах, визначених цім договором, а саме: дріт сталево-мідний ПБСМ-1 - в розрізі 70 мм2 ГОСТ 4775-91 (п. 1.1 договору).

Згідно п. 2.1 договору продавець передає покупцю товар у кількості, вказаної в п.1.1 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець зобов'язаний передати покупцеві товар не пізніше 25-ти календарних днів з моменту здійснення перерахування грошових коштів в якості оплати, згідно умов договору.

Згідно п. 5.2. договору платежі здійснюються на підставі рахунку направленого по телефаксу з наступною видачею оригінала в наступних пропорціях: - 70 % вартості товару передоплати та 30 % вартості товару на протязі 5 робочих днів з моменту прийняття товару. Моментом прийняття товару вважається день підписання акта здачі –прийому товару.

У відповідності до п.3.3 договору продавець зобов’язується повідомити покупця про дату доставки товару не менш як за 3 робочих дні та надати покупцю в момент відвантаження наступні документи:

- рахунки –фактури на товар

- видаткові та податкові накладні

Відповідачем 23 січня 2009 року було виставлено позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000004, де було чітко зазначено найменування товару, його кількість та вартість (копія додана до позовної заяви).

Згідно даного рахунку-фактури на виконання умов договору відповідач зобов’язався поставити позивачу товар на загальну суму 428640 грн.

ТОВ “Київтрансбуд” перерахувало ПП “Аварістан” кошти у сумі 100 000 грн. 00 коп. - 28.01.2009 року та 200 500 грн. 00 коп. - 29.01.2009 року, що в сумі становить 300 500 грн. 00 коп. і є більш ніж 70 % вартості товару.

Товар на загальну суму 428640 грн. мав бути поставлений відповідачем не пізніше 23.02.2009 року згідно п. 3.1 договору, але фактично було поставлено лише частину товару, на суму 279180 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000006 від 20.02.2009 року.

Отже, з боку відповідача порушено п. 3.1. договору, а саме педопоставлено товару по договору 149460 грн.

23.02.2009 року на адресу позивача шляхом факсимільного зв’язку надійшов лист вих. № 19 від 23.02.2009, в якому ПП “Аварістан” просило провести доплату за дріт сталево –мідний або розірвати договір, але угоду про розірвання укладено так і не було.

25.02.2009 року листом вих. № 25/02-09 ТОВ “Київтрансбуд” висловило свою згоду розірвати договір, та просило повернути переплачені відповідачу кошти і підписати акт звірки взаєморозрахунків, але відповіді на лист отримано не було.

Відповідно до ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі - продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплату, а якщо він оплачений –вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За товар, переданий за видатковою накладною № РН-000006 від 20.02.2009 року на суму 279180 грн. позивачем було сплачено грошові кошти в загальній сумі 300500 грн.

Отже, відповідачем не було поставлено товару на суму 21 320 грн.

Позивач звертався до відповідача з листом № 25/02-09 від 25.02.2009 року, в якому просив повернути переплачені грошові кошти в сумі 21 320 грн.

Вказаний лист позивача був залишений відповідачем буз відповіді, грошові кошти в сумі 21 320 грн. не були повернуті позивачу.

Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню сума 21 320 грн.

Відповідно до п. 11.3 договору у випадку затримки поставки товару понад строк, передбачений п. 3.1 договору, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочки.

Таким чином станом на 28.07.2009 року термін прострочки складає 155 днів. Облікова ставка НБУ до 15.06.2009 року становила 12%, а з 15.06.2009 року 11%, а вартість непоставленого товару становить 149 460 грн. 00 коп.

Перевіривши розрахунок позивача, викладенийв позовній заяві. Суд знаходить його обґрунтованим та правомірним, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 14872,29 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-231 ГК України, ст. ст. 526 ЦК України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 47, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Аварістан” 69035, м. Запоріжжя. пр. Маяковського,20 ( р/р 26007004520001 в ФЗД АТ “Індекс банк” м. Запоріжжя МФО 313861, р/р 26001301157036 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” м. Запоріжжя МФО 313355 код ЄДР 25488793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Київтрансбуд” вул. Бориспільська, 9-с, м. Київ, 02099 (р/р 260074358 в АКБ “Легбанк” м. Київ, МФО 300056, код 34475152) 21 320,00 грн. основного боргу, 14 872,29 грн. пені, 500 грн. державного мита та 236грн. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.11.2009.