Рішення № 6974691, 23.11.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.09 Справа № 6/304/09

Суддя

За позовом                     Приватного підприємства "Гамма - Пак”, м. Запоріжжя

До           Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод

напівфабрикатів”, м. Запоріжжя

          про стягнення 937 785 грн. 30 коп.

                                                             Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача:           Качан Т.О., дов. № 2 від 01.09.2009р., Нікітенко М.О., дов. № 1 від 01.09.2009р.

Від відповідача:          Черкашин І.І., дов. б/н від 02.09.2009р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Гамма - Пак”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод напівфабрикатів”, м. Запоріжжя про стягнення 937 785 грн. 30 коп., суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача заборгованість по договору поставки товару № 12/06 від 11.06.2007 р. у сумі 329 959 грн. 41 коп., штрафних санкцій в сумі 79 341 грн. 87 коп., втрат від інфляції в сумі 124 221 грн. 63 коп., 3 % річних в сумі 19 005 грн. 52 коп.

Позивач надав уточнення до позовної вимоги, де вказав наступне: на підставі отриманого від господарського суду акту про неодержання документів від 07.09.2009 р. позивачем проведена перевірка оригіналів документів, доданих до позовної заяви № 18 від 01 вересня 2009 р., та виявлено помилки: замість № видаткової накладної, було зазначено № рахунку-фактури до цієї накладної. Таким чином, замість «копія видаткової накладної № 1001/06 від 10.04.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 1004/06 від 10.04.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 1917 від 25.12.2007 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 1918 від 25.12.2007 р.»; замість «копія видаткової накладної № 0805/05 від 08.05.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 0805/07 від08.05.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 575 від 01.02.2008 р. слід читати «копія видаткової накладної № 2087 від 01.02.2008 р.; замість «копія видаткової накладної № 576 від 02.02.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2088 від 02.02.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 577 від 01.02.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2089 від 05.02.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 578 від 07.02.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2090 від 07.02.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 579 від 11.02.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2091 від 11.02.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 580 від 16.02.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2092 від 16.02.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 583 від 19.02.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2096 від 19.02.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 590 від 22.02.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2108 від 22.02.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 593 від 25.02. 2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2112 від 25.02.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 0805/05 від 08.05.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 0805/07 від 08.05.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 0606/05 від 06.06.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 0606/09 від 06.06.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 1306/04 від 13.06.2008 р. слід читати «копія видаткової накладної № 1306/06 від 13.06.2008 р.»: замість «копії видаткової накладної № 1406/02 від. 14.06.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 1406/03 від 14.06.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 1906/05 від. 19.06.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 1906/08 від 19.06.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 2006/05 від 20.06.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2006/08 від 20.06.2008 р.»: замість «копія видаткової накладної № 2306/03 від 23.06.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2306/05 від 23.06.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 2606/08 від 26.06.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2606/14 від 26.06.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 0207/05 від 02.07.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 0207/09 від 02.07.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 0307/03 від 03.07.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 0307/05 від 03.07.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 1507/07 від 15.07.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 1507/10 від 15.07.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 1739 від 14.11.2007 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 1739 від 15.11.2007р.»; замість «копія видаткової накладної № 0108/03 від 01.08.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 0108/06 від 01.08.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 0808/03 від 08.08.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 0808/06 від 08.08.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 1408/03 від 14.08.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 1408/06 від 14.08.2008 р.»; замість «копія видаткової накладної № 2808/02 від 18.08.2008 р.»слід читати «копія видаткової накладної № 2808/04 від 28.08.2008 р.». Також, в додатки до позовної заяви була надана неналежним чином оформлена копія видаткової накладної № 1607/02 від 16 липня 2008 р., для виправлення цієї помилки просить долучити до матеріалів справи правильну копію видаткової накладної №..1607/02 від 16 липня 2008 р.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки заявлена відповідно до ст. 22 ГПК України.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, де вказав наступне: відносини між сторонами регулюються договором поставки № 12/06 від 11.07.2007 року і позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення заборгованості строками виконання зобов'язань, встановленими цим договором. Існує додаткова угода № 2 до договору № 12/06 від 11.06.2007 року, якою були встановлені нові строки виконання зобов'язань за цим договором, а саме, що виплати будуть здійснюватись згідно наведеного в цій угоді графіку з 01.09.2009 року по 29.10.2009 року. Таким чином, враховуючи, що термін виконання зобов'язань за договором №12/06 від 11.06.07 р., згідно додаткової угоди №2 від 01.06.2009 р. до цього договору - на момент подання позовної заяви - не тільки не минув, але й навіть не почався, вважає, що не підлягає задоволенню ані вимога про стягнення основного боргу, ані вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, інфляційних та 3 %. Дійсно на адресу відповідача надійшла вимога від 01.09.2009 року про сплату заборгованості у сумі 329959 грн. 41 коп., однак, ця вимога протирічить строкам погашення заборгованості встановленим у Додатковій угоді №2 від 01.06.2009 р., а згідно ст. 525 ЦК одностороння відмова від договору або зміна його умов не допускається. Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття - якщо договором не встановлений інший строк оплати. А також договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу, що і передбачено додатковою угодою № 2 до основного договору. На момент подання позову (так і на момент розгляду справи), момент оплати заборгованості відповідачем - не наступив, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог як щодо основного боргу, так і щодо штрафних санкцій. 3% річних та інфляції. Просить у задоволенні позову відмовити.

За клопотанням сторін був продовжений строк розгляду спору, розгляд справи двічі відкладався.

23.11.2009 р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Позивач уточнив позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість по договору поставки товару № 12/06 від 11.06.2007 р. та додаткової угоди № 2 від 01.06.2009 р. у сумі 329 959 грн. 41 коп., штрафної неустойки в сумі 593 926 грн. 92коп., пеню в сумі 13 898 грн. 97 коп.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідач по уточненим позовним вимогам заперечує лише в частині нарахування позивачем штрафної неустойки, вважає невірним нарахування штрафної неустойки за кожний випадок прострочки. По суті основного боргу та пені відповідач заперечень не заявив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

11.06.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки товару № 12/06 з додатковими угодами (далі –договір).

Згідно вказаному договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 6.1 договору відповідач зобов’язався розрахунки за кожну партію товару здійснювати на протязі тридцяти календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідач товар оплатив частково, що підтверджується банківськими виписками.

Додатковою угодою № 2 від 01.06.2009 р. до договору (далі –додаткова угода) сторонами була визначена станом на 01.06.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем, в сумі 329 959 грн. 41 коп., що також підтверджується двохстороннім актом звірки взаємних розрахунків від 11.06.2009 р.

Додатковою угодою сторони узгодили графік, згідно до якого відповідач зобов’язався гасити свою заборгованість перед позивачем, починаючи оплату з 01.09.2009 р. до 29.10.2009 р. (всього 18 платежів).

Відповідач не здійснив жодної оплати згідно до вказаного графіку погашення заборгованості.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 329 959 грн. 41 коп.

Пунктом 3 додаткової угоди передбачено, що в разі якщо відповідач прострочить виконання грошового зобов’язання згідно до узгодженого графіку більше ніж на добу, відповідач зобов’язаний оплатити штрафну неустойку в розмірі 10 % від суми заборгованості, що залишилася, встановленої та вказаної в даній додатковій угоді.

Позивач нарахував відповідачу штрафну неустойку в сумі 593926 грн. 92 коп., з урахуванням кількості платежів по графіку, визначених в додатковій угоді.

Штрафна неустойка в додатковій угоді передбачена в розмірі 10 % від суми заборгованості.

В додатковій угоді не вказано, що штрафна неустойка нараховується за кожний випадок прострочення.

Таким чином, позивач безпідставно нарахував штрафну неустойку за кожний випадок прострочення.

Фактично підлягає стягненню з відповідача штрафна неустойка в сумі 32 995 грн. 94 коп. (329 959,41х 10%).

В позові, в частині стягнення штрафної неустойки в сумі 560 930 грн. 98 коп., слід відмовити.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності зі ст. 233 ГК України, якщо підлягаюча сплаті неустойка (штраф, пеня) надмірно велика в порівнянні зі збитками кредитора, суд вправі зменшити неустойку (штраф, пеню).

Суд вважає за можливе зменшити розмір штрафної неустойки до 20 000 грн.

За таких обставин, з відповідача підлягає до стягнення штрафна неустойка в сумі 20 000 грн.

В іншій частині позову слід відмовити. При цьому, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі, від суми 32 995 грн. 94 коп., оскільки штрафна неустойка в цій частині нарахована обґрунтовано.

Заперечення відповідача в частині необґрунтованого нарахування штрафної неустойки судом приймається на підставі вище викладеного.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Додатковою угодою сторони передбачили інший розмір пені, а саме: за кожен наступний день прострочення платежу відповідач оплачує пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, яка залишилася.

Однак позивач здійснив нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов’язання за період з 03.09.2009 р. по 17.11.2009 р. в сумі 13898грн. 97 коп. Фактично за вказаний період до сплати підлягає пеня в сумі 14 084 грн. 29 коп., однак суд не виходить за межі позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 13898грн. 97 коп.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано нарахованої суми позовних вимог.

Зайво сплачене позивачем державне мито в сумі 2 грн. 15 коп. підлягає поверненню з державного бюджету, згідно ст. 8 ДКМУ “Про державне мито”.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 82 –85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод напівфабрикатів” (юр.адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 27, пошт. адреса: 69076, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 9, код ЄДРПОУ 33570613, р/р 26004301160804 в філії “Запорізьке центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 313355) на користь Приватного підприємства “Гамма - Пак” (юр.адреса: 69040, м. Запоріжжя, вул. Планерна, 6; пошт. адреса: 69118, м. Запоріжжя, вул. Чапаєва, 284, код ЄДРПОУ 32678587, р/р 26007315248771 в Донецькій ОФ АКБ “Укрсоцбанк”, м. Донецьк, МФО 334011) основний борг в сумі 329 959 грн. 41 коп., штрафну неустойку в сумі 20000 грн., пеню в сумі 13898грн. 97 коп., витрати по держмиту в сумі 3 768 грн. 02 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 94 грн. 82 коп. Надати наказ.

Позивачу надати довідку про повернення з доходу держбюджету держмита в сумі 2грн. 15 коп., перерахованого квитанцією № 28 від 23.11.2009 р. Квитанція знаходиться в матеріалах справи № 6/304/09.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано: 23.11.2009 р.