Рішення № 6973987, 03.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.09 р.                     Справа № 9/136                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми „Колбіко”, м.Макіївка

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс”, м.Маріуполь

про стягнення 67911грн.59коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Брунько В.О. – представник (за довіреністю б/н від 06.04.2009р.);

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Колбіко”, м.Макіївка, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 67911грн.59коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 63655грн.27коп., пені в розмірі 2583грн.68грн., 3% річних в розмірі 650грн.65коп. та інфляційних витрат в розмірі 1021грн.99коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №8306/8307 від 18.05.2008р., накладні №25041, №250450 , №250497, №2504115 від 25.04.2009р., №280425, №280465, №2804111, №2804112, №2804131 від 28.04.2009р., №300460, №300468, №3004109, №3004136 від 30.04.2009р., №20537, №20557, №20545, №20558, №20576, №20579 від 02.05.2009р., №30513, №30565 від 03.05.2009р., №50520, №50588, №505114, №505108 від 05.05.2009р., №60527, №60550 від 06.05.2009р., №7057, №70562, №705116, №70596, №705107, №705165 від 07.05.2009р., №90514, №90568, №90587, №905113, №905104, №90593, №905112, №905110 від 09.05.2009р., №120564, №120593, №1205150, №1205156 від 12.05.2009р., №130541 від 13.05.2009р., №140515 від 14.05.2009р., №140582, №140596, №140595 від 14.05.2009р., №160546, №160551, №160556, №1605108, №1605107, №160572 від 16.05.2009р., №190577, №190562, №190584, №1905106, №190587 від 19.05.2009р., №200524, №2005126 від 20.05.2009р., №210540, №210545, №2105126, №210553 від 21.05.2009р., №230529, №230577, №2305101, №2305132, №2305118, №2305145 від 23.05.2009р., №240556, №240577 від 24.05.2009р., №2605166, №2605170, №2605155, №2605148, №2605165 від 26.05.2009р., №270567, №2705118, №270564 від 27.05.2009р., №280577, №2805118, №2805112, №2805175, №2805163, №2805132 від 28.05.2009р., №300599, №300586 від 30.05.2009р., №310539 від 31.05.2009р., №206135, №206176 від 02.06.2009р., лист-вимогу №29/03-4 від 15.07.2009р.

Крім того, 12.10.2009р. позивачем надана заява про забезпечення позову №41/02-4 від 06.10.2009р., відповідно до якої просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на майно та грошові кошти відповідача та шляхом заборони відповідачеві вчиняти дії щодо відчуження наявного у нього майна та витрачати грошові кошти у обсязі необхідному для забезпечення позовних вимог.

Судом дана вимога позивача залишена без задоволення як необґрунтована, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано, судом не встановлено.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 12.10.2009р., 27.10.2009р., 10.11.2009р. заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст.75Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

10.11.2009р. позивачем надана заява про зменшення позовних вимог №45/05-5 від 06.11.2009р., відповідно до якої останній зазначає, що між сторонами виникли господарсько-майнові відносини на підставі наявних у справі накладних, тобто правовідносини сторін є позадоговірними. Таким чином, позивачем змінено підстави позову, у зв`язку з чим останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 64490грн.64коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 63655грн.27коп., 3% річних в розмірі 580грн.75коп. та інфляційних витрат в розмірі 254грн.62коп.

Суд розглядає змінені та зменшені позовні вимоги з урахуванням вищевказаної заяви.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

За твердженням позивача, між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма „Колбіко” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс” досягнуто згоди про поставку на адресу останнього продукції (ковбасні вироби).

Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

За твердженням позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу відповідача здійснена поставка продукції на суму 95464грн.96коп., що підтверджується накладними №25041, №250450 , №250497, №2504115 від 25.04.2009р., №280425, №280465, №2804111, №2804112, №2804131 від 28.04.2009р., №300460, №300468, №3004109, №3004136 від 30.04.2009р., №20537, №20557, №20545, №20558, №20576, №20579 від 02.05.2009р., №30513, №30565 від 03.05.2009р., №50520, №50588, №505114, №505108 від 05.05.2009р., №60527, №60550 від 06.05.2009р., №7057, №70562, №705116, №70596, №705107, №705165 від 07.05.2009р., №90514, №90568, №90587, №905113, №905104, №90593, №905112, №905110 від 09.05.2009р., №120564, №120593, №1205150, №1205156 від 12.05.2009р., №130541 від 13.05.2009р., №140515 від 14.05.2009р., №140582, №140596, №140595 від 14.05.2009р., №160546, №160551, №160556, №1605108, №1605107, №160572 від 16.05.2009р., №190577, №190562, №190584, №1905106, №190587 від 19.05.2009р., №200524, №2005126 від 20.05.2009р., №210540, №210545, №2105126, №210553 від 21.05.2009р., №230529, №230577, №2305101, №2305132, №2305118, №2305145 від 23.05.2009р., №240556, №240577 від 24.05.2009р., №2605166, №2605170, №2605155, №2605148, №2605165 від 26.05.2009р., №270567, №2705118, №270564 від 27.05.2009р., №280577, №2805118, №2805112, №2805175, №2805163, №2805132 від 28.05.2009р., №300599, №300586 від 30.05.2009р., №310539 від 31.05.2009р., №206135, №206176 від 02.06.2009р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 12.10.2009р., 27.10.2009р., 10.11.2009р. зобов’язав відповідача надати письмові пояснення стосовно наявності підписів та печаток (штампів) на накладних №25041, №250450 , №250497, №2504115 від 25.04.2009р., №280425, №280465, №2804111, №2804112, №2804131 від 28.04.2009р., №300460, №300468, №3004109, №3004136 від 30.04.2009р., №20537, №20557, №20545, №20558, №20576, №20579 від 02.05.2009р., №30513, №30565 від 03.05.2009р., №50520, №50588, №505114, №505108 від 05.05.2009р., №60527, №60550 від 06.05.2009р., №7057, №70562, №705116, №70596, №705107, №705165 від 07.05.2009р., №90514, №90568, №90587, №905113, №905104, №90593, №905112, №905110 від 09.05.2009р., №120564, №120593, №1205150, №1205156 від 12.05.2009р., №130541 від 13.05.2009р., №140515 від 14.05.2009р., №140582, №140596, №140595 від 14.05.2009р., №160546, №160551, №160556, №1605108, №1605107, №160572 від 16.05.2009р., №190577, №190562, №190584, №1905106, №190587 від 19.05.2009р., №200524, №2005126 від 20.05.2009р., №210540, №210545, №2105126, №210553 від 21.05.2009р., №230529, №230577, №2305101, №2305132, №2305118, №2305145 від 23.05.2009р., №240556, №240577 від 24.05.2009р., №2605166, №2605170, №2605155, №2605148, №2605165 від 26.05.2009р., №270567,          №2705118, №270564 від 27.05.2009р., №280577, №2805118, №2805112, №2805175, №2805163, №2805132 від 28.05.2009р., №300599, №300586 від 30.05.2009р., №310539 від 31.05.2009р., №206135, №206176 від 02.06.2009р. Однак вимоги суду відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на вищезазначених накладних в графі „прийняв”, а також штампом підприємства та прийнята відповідачем без заперечень.

За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених накладних відповідачем.

Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.

Як зазначено позивачем, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару на суму 30003грн.37коп. та здійснив часткове повернення товару на суму 1806грн.32коп., у зв`язку з чим несплаченою залишилась сума в розмірі 63655грн.27коп.

У зв`язку з несплатою боргу позивачем на адресу відповідача був направлений лист-вимога №29/03-4 від 15.07.2009р. про погашення заборгованості за поставлений товар (вказана вимога отримана представником відповідача 17.07.2009р., про що свідчить відповідний напис на повідомленні про вручення поштового відправлення). Як зазначено позивачем, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги, тобто з 25.07.2009р.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, позивач свої обов`язки за домовленістю сторін виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати отриманої продукції на день пред`явлення позову не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду у останнього виникла заборгованість у розмірі 63655грн.27коп.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що заборгованості в розмірі 63655грн.27коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Колбіко”, м.Макіївка в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 63655грн.27коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 580грн.75коп. та інфляційних витрат в розмірі 254грн.62коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, сума індексу інфляції становить 254грн.62коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 580грн.75коп. за період прострочення з 23.07.2009р. по 06.11.2009р.

Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, судом встановлено, що належний до стягнення розмір 3% річних за період з 25.07.2009р. по 06.11.2009р. становить 549грн.35коп.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 580грн.75коп. підлягають частковому задоволенню на суму в розмірі 549грн.35коп.

Одночасно, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, суд зазначає, що їх розмір не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 254грн.62коп. є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Колбіко”, м.Макіївка, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс”, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 64490грн.64коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 63655грн.27коп., 3% річних в розмірі 580грн.75коп. та інфляційних витрат в розмірі 254грн.62коп. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Хозяюшка Плюс” (за адресою: вул. Артема, 134, м.Маріуполь, Донецька область, 87549, р/р 26006215245262 в МВ ДОФ „Укрсоцбанк”, МФО 334011, код ЄДРПОУ 34372707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма „Колбіко” (за адресою: вул.Лебедєва, м.Макіївка, Донецька область, 86116, р/р 2600312086 у ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 335076, код ЄДРПОУ 24658276) суму основного боргу в розмірі 63655грн.27коп., 3% річних в розмірі 549грн.35коп. та інфляційних витрат в розмірі 254грн.62коп.,а також витрати по сплаті державного мита в сумі 644грн.60коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 03.12.2009р. оголошено повний текст рішення.

Суддя