Рішення № 6973972, 03.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.09 р.                     Справа № 16/328                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Содєйствіє» м.Донецьк

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк

про стягнення 1188,41грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Гребенюк Р.Ю. – за довіреністю

від відповідача: Онікієнко Є.А. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.10.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Содєйствіє» м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк про стягнення 1188,41грн., у тому числі суми заборгованості в розмірі 1084,88грн., суми пені в розмірі 86,94грн., 3% річних в розмірі 16,59грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 11.11.2009р. – 10год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 05-12/2006 від 05.12.06р. з протоколом розбіжностей, додаткову угоду від 01.10.07р., претензії від 03.07.09р., від 11.09.09р., договір передачі на управління, експлуатацію та обслуговування житлового фонду та прибудинкової території від 31.03.2006р., неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані пеня та 3% річних.

          Згідно ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України – позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог та умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст.5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач надав заяву від 23.11.2009р. про зменшення позовних вимог в частині нарахування пені та 3% річних та просить стягнути з відповідача суму пені в розмірі 54,96грн. та 3% річних в розмірі 12,18грн. В іншій частині позовні вимоги залишені без змін.

Відповідач у відзиві за № 1125 від 11.11.09р. позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу в розмірі 1084,88грн., стосовно суми пені та 3% річних заперечує, посилаючись на відсутність обґрунтованого розрахунку та підстав їх нарахування.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до умов договору від 31.03.2006р. між Управлінням житлового господарства Донецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Содєйствіє», Позивачеві з метою вчинення всіх функцій з управління, ведення балансового обліку, експлуатації та поточному ремонту був переданий житловий фонд та прибудинкові території у складі 949 будинків загальною площею 435,7 тис.м2.

Згідно пункту 3.2.5. вказаного договору Позивачеві було надано право укладати договори на обслуговування житлового фонду як з юридичними, так і з фізичними особами.

05.12.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Содєйствіє» (Власник) та Відкритим акціонерним товариством «Рутченківський завод «Гормаш» (Співвласник) був укладений договір за № 05-12/2006 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі за текстом – договір).

Згідно пункту 1.1. вказаного договору, Власник забезпечує технічне обслуговування та ремонт елементів житлового будинку, що знаходиться за адресою: м.Донецьк, вул.Бібліотечна, будинок 13, а також його зовнішній благоустрій, санітарне обслуговування підсобних приміщень будинку відповідно з діючим законодавством та нормативними актами місцевого самоврядування. Співвласник приватизованого нежитлового приміщення площею 191 кв.м, розташованого в цьому будинку, за рахунок власних коштів сплачує Власнику частину витрат, пов”язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, відповідно до встановлених Власником розмірів витрат Співвласника на утримання будинку та прибудинкової території.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими особами сторін та діє до 30.11.2007р. (п.5.1. договору). Оскільки жодна із сторін не зверталась з письмовою заявою про розірвання договору (за 15 днів до закінчення його строку дії), договір, згідно п.5.2. договору, вважається пролонгованим (продовженим) на той самий та кожний наступний строк.

Згідно пунктів 3.1. та 3.2. договору, в редакції протоколу розбіжностей від 20.12.2006р., розмір витрат Співвласника на утримання будинку та прибудинкової території визначається за домовленістю сторін та складає, включаючи ПДВ, 118,42грн. в місяць, та оплата здійснюється Співвласником самостійно платіжним дорученням до 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Власника.

01.10.2007р. між сторонами була підписана додаткова угода, яка є невід»ємною частиною договору, згідно умов якої розмір витрат на утримання будинку та прибудинкової території було змінено та з 01.10.2007р. становить 135,61грн. в місяць, включаючи ПДВ.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Внаслідок неналежного виконання Відповідачем умов договору, за період з 01.01.2009р. по 01.09.2009р. виникла заборгованість в розмірі 1084,88грн.

Зважаючи на той факт, що на момент розгляду спору до матеріалів справи не надано доказів сплати заборгованості з витрат на утримання будинку та прибудинкової території, та визнання відповідачем наявності суми боргу перед позивачем, вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості з витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2009р. по 01.09.09р. в розмірі 1084,88грн. підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення суми пені в розмірі 54,96грн., суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту 4.1. договору, у випадку несвоєчасної оплати Співвласником витрат на утримання будинку та прибудинкової території Співвласник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки.

За уточненим розрахунком позивача розмір пені за прострочення платежів становить 54,96грн. за період з 11.01.2009р. по 10.07.2009р.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобов’язань.

Наданий позивачем розрахунок пені визнаний судом таким, що підлягає задоволенню.

Стосовно заявлених вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 12,18грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, який перевірений судом, розмір 3% річних складає 12,18грн., які нараховані за період з 11.01.2009р. по 10.07.2009р.

Однак, наданий позивачем розрахунок 3% річних визнаний судом невірним та таким, що не підлягає задоволенню.

          За розрахунком суду сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 12,10грн., виходячи з наступного розрахунку:

період нарахування: з 11.01.2009р. по 10.07.2009р. – 181 день прострочки

          813,66грн. (сума заборгованості) * 3% : 365 * 181 день прострочки =12,10грн.

Позивач у позові просить, з метою забезпечення позовних вимог накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать Відповідачеві, та знаходяться у нього або у інших осіб.

Суд розглянув заявлені вимоги позивача та відмовив у задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписом ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує реальна загроза порушення прав та інтересів заявника.

Однак, позивач не надав доказів, у розумінні ст.66 Господарського процесуального кодексу України, існування реальної загрози порушення прав та інтересів заявника, та не довів, що неприйняття заходів забезпечення позову може призвести до унеможливлення виконання рішення суду. Крім того, позивачем не вказані розрахункові рахунки, на які він просить накласти арешт, та не визначено індивідуального майна Відповідача та не надано доказів щодо права власності майна, яке підлягає арешту.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

          На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Содєйствіє» м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк про стягнення суми заборгованості в розмірі 1084,88грн., суми пені в розмірі 54,96грн., 3% річних в розмірі 12,18грн. – задовольнити частково.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Рутченківський завод «Гормаш» м.Донецьк (вул.Петровського, 74, м.Донецьк, 83025; ЄДРПОУ 00176383; р/р 26008301611374 в Куйбишевському відд.Промінвестбанку, МФО 334408) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Содєйствіє» м.Донецьк (вул.Шутова, 28а, м.Донецьк, 83025; ЄДРПОУ 13505121; р/р 260053011116 в ДОУ ВАТ Державний Ощадбанк України, МФО 335106) суму заборгованості в розмірі 1084,88грн., суму пені в розмірі 54,96грн., 3% річних в розмірі 12,10грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 98,87грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 228,76грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову – відмовити.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 03.12.2009р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу 1

Вик. Єрохіна В.В.