Рішення № 6973442, 23.11.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.11.09 р.                     Справа № 22/101                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», смт.Велика Димерка Броварського району Київської області, ЄДРПОУ 21651322,

до відповідача Малого приватного підприємства „Парадис”, м.Донецьк, ЄДРПОУ 20331963,

про стягнення 2964,60 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Лиходольська В.Б. – по дов.,

від відповідача: не з’явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», смт.Велика Димерка Броварського району Київської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Малого приватного підприємства „Парадис”, м.Донецьк, про стягнення суми заборгованості у розмірі 2964,60 грн.

Позовні вимоги Позивача ґрунтуються на простроченні грошового зобов’язання Відповідачем, яке виникло з правочинів, укладених в порядку статті 181 Господарського кодексу України спрощеним способом шляхом оформлення товарно-транспортних накладних внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії товарно-транспортних накладних, вимоги про виконання зобов’язання №1751 від 30.07.2009р., підтвердження її направлення Відповідачу (фіскальний чек №1046 від 30.07.2009р. та опис поштового відправлення від 30.07.2009р.), акт звірки взаємних розрахунків з Відповідачем за період з 01.09.2008р. по 21.10.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує статтями 15, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 15, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, витребувані документи не надав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців Мале приватне підприємство „Парадис” знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності. Проте, на момент винесення рішення відомостей відносно внесення запису до Єдиного державного реєстру щодо припинення діяльності Відповідача не надано.

При цьому. ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію Малого приватного підприємства «Парадис» та інших документах, доданих до позову, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Приймаючи це до уваги, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Як вбачається зі статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач (Продавець) в порядку статті 181 Господарського кодексу України здійснив встановлення правовідносин з Відповідачем (Покупцем) не шляхом укладення договору у формі єдиного документа, а конклюдентно, шляхом вчинення дій, які виразилися у фактичній передачі товару на загальну суму 2964,60 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №DNI31041318 від 26.09.2008р., №DNI31041300 від 26.09.2008р., №DNI31041292 від 26.09.2008р. та №DNI31041284 від 26.09.2008р., підписаними представниками обох сторін та скріпленими печаткою (для накладних) Малого приватного підприємства «Парадис».

Зазначені товарно-транспортні накладні містять суть умов правочину купівлі-продажу – найменування сторін, асортимент, вартість товару та дату відвантаження/прийняття товару.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи, що зазначені первинні документи підтверджують волю сторін на встановлення правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655-697 Цивільного кодексу України.

Таким чином, в силу статті 655 Цивільного кодексу України та змісту товарно-транспортних накладних Позивач зобов’язується передати у власність Відповідача товар, а останній зобов’язується прийняти цей товар та оплатити за нього визначену суму коштів.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем накладні є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття ним цього товару. Докази незгоди останнього з належністю виконання Продавцем своїх зобов’язань щодо передачі товару суду не надавалися.

Матеріали справи містять лист №1751 від 30.07.2009 року, згідно з яким Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 2964,60 грн. Факт надіслання Позивачем зазначеного документу підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №1046 від 30.07.2009р. та описом поштового відправлення від 30.07.2009р.

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України визначено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи надіслання Позивачем вимоги щодо сплати боргу 30.07.2009р., строк виконання зобов’язання по оплаті переданого товару за товарно-транспортними накладними у Відповідача, відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України, на дату подання зазначеної позовної заяви є таким, що настав.

Проте, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Покупця перед Продавцем на суму 2964,60 грн. на момент прийняття рішення суду – не виконане.

За викладених обставин, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості у сумі 2964,60 грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству.

Крім того, позов повністю доведений Позивачем та обгрунтований матеріалами справи.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», смт.Велика Димерка Броварського району Київської області, відносно стягнення з Малого приватного підприємства «Парадис», м.Донецьк, суми заборгованості за отриманий товар у розмірі 2964,60 грн.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов конклюдентного правочину, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов’язань та правила виконання договорів купівлі-продажу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державно мито та витрати на інформаційне–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед», смт.Велика Димерка Броварського району Київської області, до Малого приватного підприємства «Парадис» про стягнення 2964,60 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Малого приватного підприємства «Парадис» (83015, м.Донецьк, б.Шкільний, 22, п/р 26005301531160, МФО 334271, ЄДРПОУ 20331963) на користь Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (07442, Київська область, Броварський район, смт.Велика Димерка, шосе Санкт-Петербурзьке, б.51-й км, ЄДРПОУ 21651322, банківські реквізити не відомі) суму основного боргу у розмірі 2964,60 грн.

3.Стягнути з Малого приватного підприємства «Парадис» (83015, м.Донецьк, б.Шкільний, 22, п/р 26005301531160, МФО 334271, ЄДРПОУ 20331963) на користь Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (07442, Київська область, Броварський район, смт.Велика Димерка, шосе Санкт-Петербурзьке, б.51-й км, ЄДРПОУ 21651322, банківські реквізити не відомі) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Повний текст рішення оголошено у судовому засіданні 23.11.2009 року.

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя