Рішення № 6971406, 01.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

01.12.2009Справа №2-27/5362-2009 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Айнур", м. Сімферополь, вул.. Саковича, 16

До відповідача - Сільського комунального підприємства "Витязь", Джанкойський район, с. Світле, вул.. Леніна, 21

Про стягнення 17 631,66 грн.

Суддя Н.В.Воронцова

представники:

Від позивача – Зейналієв В.Н., Гафаров А.Ф., дов. у справі.

Від відповідача – Комісаренко В.В., дов. у справі.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 17631,66 грн., також просить стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору щодо сплати виконаних підрядних робіт.

Відповідач листом від 23.11.2009 р. повідомив про те, що в розрахунку суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції було припущено арифметичну помилку на суму 1315,80 грн. в зв’язку з невірним вказанням індексу інфляції за 2008 р. Таким чином, загальна сума заборгованості, за думкою відповідача. складає 16315,86 грн.

19.11.2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 01.12.2009 р. Після перерви судове засідання продовжено, від позивача - Гафаров А.Ф., дов. у справі. Явку відповідача суд визнав не обовязковою.

Позивач, в порядку ст.. 22 ГПК України, заявою від 01.12.2009 р. уточнив позовні вимоги у бік зменшення та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 16410,66 грн.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.

Відповідач відзив на позов не представив.

В розгляді справи оголошувалася перерва, в порядку ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

          Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.

          Стаття 14 Цивільного кодексу України містить положення про те, що цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором.

Відповідно до ст.. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

04.09.2006 р. між відповідачем по справі ( Замовник ) з одного боку та позивачем по справі ( Підрядник ) з другого боку було укладено договір підряду №156.

Відповідно до п. 1 вказаного договору Підрядник взяв на себе забовязання по виконанню капітального ремонту кровлі будинку побуту – 576 кв. м.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору вартість робіт, доручених підряднику, складає 24758,40 грн.

Відповідно до глави 3 вказаного договору Замовник перераховує на поточний рахунок підрядника аванс у розмірі 30% від кошторисної вартості ремонтних робіт на придбання будівельних матеріалів до початку виконання робіт підрядником.

Іншу частину заборгованості у розмірі 70% замовник перераховує на поточний рахунок підрядника щомісячно, рівними частинами, на протязі 6 місяців після підписання акту приймання виконаних робіт ( форма КБ – 2в ) обома сторонами.

Відповідно до п. 7.1 вказаного договору він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами забовязань по ньому.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт за 2006 р. по формі №КБ – 2в позивачем було здано, а відповідач прийнято виконані ремонтні роботи на суму 24758,40 грн. Вказаний акт був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками.

Судом встановлено, що відповідач власні обов’язки щодо сплати виконаних робіт виконав неналежним чином та перерахував на користь позивача тільки 13700 грн.

Таким чином, заборгованість за несплачені ремонтні роботи складає 11058,40 грн.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат за період вересень 2007 р. по жовтень 2009 р. у розмірі 4544,99 грн.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат за вказаний період у розмірі 33,18 грн. необхідно відмовити.

Розмір 3% річних за період вересень 2007 р. по жовтень 2009 р. склав 690,77 грн.

При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних за вказаний період у розмірі 83,32 грн. необхідно відмовити.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з сільського комунального підприємства "Витязь", Джанкойський район, с. Світле, вул.. Леніна, 21, ( ЗКПО 31336509, р/р 260003013166 в Ощадбанку, м. Джанкой, МФО 384072 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство Айнур", м. Сімферополь, вул.. Саковича, 16, ( ЄДРПОУ 13787042, р/р 2600701013309 в Кримської регіональної філії АТ «Кредобанк», м. Сімферополь, МФО 324913 ) заборгованість по основному боргу у розмірі 11058,40 грн., інфляційні втрати у розмірі 4544,99 грн., 3% річних у розмірі 690,77 грн., 175,75 грн. державного мита і 234,33 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 33,18 грн. і 3% річних у розмірі 83,32 грн. у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.