Рішення № 6971355, 07.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2009Справа №2-29/3306-2009 За позовом – Акціонерного банку «Діамант» (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, код ЄДРПО України 23362711) в особі Кримської дирекції Акціонерного банку «Діамант» в м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта/ Жуковського/Р. Люксембург, 1/1/6).

До відповідачів:

1.          Фізичної особи - підприємця Гасраталієвої Лідії Василівни (95021, м. Сімферополь, вул. Залеська, буд. 11, Ідентифікаційний номер 2455612543).

2.          Приватного підприємства «Укрсельхозпродукт», (95021, м. Сімферополь, вул. Залеська, буд. 11, код ЄДРПО України 32624531).

Про стягнення 1470471,85 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

представники:

Від позивача – Шаблакова В. Ю., довіреність б/н від 06.07.2009р., представник.

Від відповідачів:

1. не з’явився.

2. не з’явився.

Суть спору: Акціонерний банк «Діамант» в особі Кримської дирекції Акціонерного банку «Діамант» в м. Сімферополь звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідачів - Фізичної особи - підприємця Гасраталієвої Лідії Василівни та Приватного підприємства «Укрсельхозпродукт» про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №04 від 20.09.2007р. в сумі 1470471,85 грн., з яких: основна сума боргу 1455 00,00 грн., 9897,26 грн. проценти, та 5 574,59 грн. неустойка.

Заявою від 25.08.2009р. позивач змінив предмет позову та просить суд стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця Гасраталієвої Лідії Василівни та Приватного підприємства «Укрсельхозпродукт» 1441863,76 грн., з яких: кредит в сумі 963750,00 грн., неустойку в розмірі 21863,79 грн. та прострочення виплати тіла кредиту в сумі 456250,00 грн.

Заява прийнята судом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Фізична особа - підприємець Гасраталієва Л.В. порушує грошові зобов’язання за договором кредитної лінії, у зв’язку з чим за останньою виникла заборгованість, яку відповідач самостійно не сплачує. При цьому позивач посилається на те, що між ним та Приватного підприємства «Укрсельхозпродукт» укладений договір поруки за яким, ПП «Укрсельхозпродукт» зобов’язалось виконувати зобов’язання за вказаним договором кредитної лінії, у разі якщо Фізична особа - підприємець Гасраталієва Л.В. не виконує свої зобов’язання за кредитним договором, однак ПП «Укрсельхозпродукт» заборгованість не сплачує.

Відповідач - Фізична особа - підприємець Гасраталієва Л.В. проти позову заперечувала та просила зупинити провадження у справі до набранням рішення господарського суду у справі 2-29/2701-2009 законної сили.

Відповідач - ПП «Укрсельхозпродукт» в судове засідання не з’явився, відзив на позов не представив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - рекомендованою поштою. Про причини неявки суду не повідомив.

Провадження у справі зупинялось в порядку ст. 79 ГПК України до набрання законної сили рішенням господарського суду АР Крим у справі - 2-29/2701-2009 законної сили.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

В продовженому засіданні суду, позивач подав заяву про збільшення суми позову разом з квитанцією про надіслання останньої на адресою відповідача та платіжним дорученням про сплату державного мита.

У цій заяві позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів 1500 998,76 грн., з яких: кредит в сумі 1420 000,00 грн., нараховані відсотки в сумі 30150,68 грн., неустойку за несвоєчасне повернення кредиту та процентів в сумі 50 848,08 грн.

Відповідачі в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою поштою. Про причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

встановив:

«20» вересня 2007 року між Фізичною особою - підприємцем Гасраталієвою Лідією Василівною (далі відповідач 1) та Акціонерним банком «Діамант» укладений договір кредитної лінії № 04 (а.с. 12-17, далі кредитний договір).

Відповідно до умов кредитного договору позивач відкрив відповідачу №1 невідновлювальну кредитну лінію у гривні у розмірі 1 200 000,00 грн. Проценти за користування кредитом були встановлені у розмірі 20 % річних.

«28» листопада 2008 року, згідно умов додаткової угоди №6 ліміт кредитування встановлений кредитним договором було збільшено на 600 000,00 грн.

Згідно умов Додаткової угоди №4 від 31 липня 2008 року до кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом за кредитним договором була підвищена до 23% річних, а згодом, згідно умов додаткової угоди №6 від 28 листопада 2008 року до кредитного договору, розмір процентної ставки за користуванням кредитом за кредитним договором було збільшено до 25 % річних.

Відповідно до умов п. 1.5 кредитного договору, видача кредиту відповідачу №1 здійснювалась окремими кредитними траншами, відповідно до підписаних між позивачем та відповідачем №1 додаткових угод до кредитного договору (а.с. 19-30), а саме:

-          додаткова угода № 1 до кредитного договору від 20.09.2007р. згідно умов якої відповідачу 1 було надано транш кредитних коштів у розмірі 500 000, 00 грн.;

-          додаткова угода № 2 до кредитного договору від 20.09.2007р. згідно умов якої відповідачу №1 було надано транш кредитних коштів у розмірі 700 000, 00 грн.;

-          додаткова угода № 7 до кредитного договору від 02.12.2008р. згідно умов якої відповідачу № 1 було надано транш кредитних коштів у розмірі 600 000, 00 грн.

Згідно пункту 3.4 кредитного договору відповідач №1 зобов'язався здійснювати повернення фактично отриманого кредиту шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту на позичковий рахунок, зазначений в п. 3.2. кредитного договору та забезпечити повне повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, вказаного в п. 1.1. кредитного договору.

Відповідно до умов пункту 3.5 кредитного договору, відповідач №1 зобов'язався не пізніше останнього робочого дня поточного місяця сплачувати проценти за користування кредитом, що нараховані по 24 число кожного місяця включно, у розмірі вказаному в п. 1.4 кредитного договору, з урахуванням п. 7.5 цього договору, та забезпечити повну сплату процентів за кредитом в останній день періоду.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та зміна умов зобов'язання.

Суд встановив, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача № 1 по кредиту складає 1420 000,00 грн. та відсоткам – 30158,68 грн.

Умовами розділу 5 «Відповідальність сторін» кредитного договору передбачена відповідальність відповідача №1 за невиконання (неналежне виконання) умов кредитного договору.

Так, пунктом 5.1. кредитного договору передбачена сплата пені у розмірі діючої за період виникнення прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Позивачем розрахована неустойка за несвоєчасне повернення (погашення кредиту) та відсотків в сумі 50 848,08 грн.

Частиною 1 статті 624 ЦК України передбачено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

З матеріалів справи вбачається, що «20» вересня 2007 року між приватним підприємством «Укрсельхозпродукт» (далі відповідач № 2) та позивачем укладений договір поруки № 04/2 (далі договір поруки), згідно умов якого відповідач №2 поручається перед позивачем за належне виконання зобов'язань відповідача №1, що витікають з кредитного договору.

Згідно умов п. 1.2 договору поруки, відповідач №2 та відповідач №1 відповідають перед позивачем у повному обсязі, як солідарні боржники.

Згідно умов розділу 2 договору поруки, позивачу надано право вимагати від відповідача №2 виконання зобов'язань, що випливають із кредитного договору, у разі повного чи часткового невиконання відповідачем №1 своїх зобов'язань за кредитним договором.

Пунктом 2.1 договору поруки передбачено, що у випадку, якщо у встановлений кредитним договором строк виконання відповідачем №1 зобов'язання в цілому чи в будь-якій їх частині не будуть виконані, позивач має право вимагати від відповідача №2 виконання зобов'язань за кредитним договором, як в повному розмірі, так і в їх частині, а також при умові обов'язкового направлення відповідачу №2 повідомлення з вимогою виконати зобов'язання відповідача №1 в цілому (або в тій чи інший їх частині).

У виконання умов договору поруки, «05» травня 2009 року позивач спрямував на адресу відповідача №2 письмове повідомлення (лист вих. № 203/02-11 від 28 квітня 2009 року, а.с. 38) про вимогу здійснити погашення заборгованості відповідача №1 за кредитним договором із зазначенням сум заборгованості відповідача №1 за кредитним договором та встановленням терміну для добровільного погашення відповідачем №2 заборгованості, що виникла за кредитним договором.

Суд встановив, що відповідач №2 вимогу позивача у встановлений строк не виконав, заборгованість за кредитним договором відповідачем №2 погашена не була.

Відповідно до ст. 533 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Суд встановив, що Фізична особа - підприємець Гасраталієва Л.В. зверталося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Акціонерного банку «Діамант» в особі Філії Акціонерного банку «Діамант» в м. Сімферополі про зміну умов договору кредитної лінії №44 від 20.09.2007р., встановивши наступний графік повернення позивачем кредиту: до 20.10.2009р. – 225 000, 00 грн., до 20.11.2009р. – 285000,00 грн., до 20.11.2009р. – 285000,00 грн. Рішенням від 14.09.2009р. у справі 2-29/2701-2009 суд задовольнив позов та змінив умови договору кредитної лінії № 44 від 20.09.2007р., укладеного між Фізичною особою – підприємцем Гасраталієвою Лідією Василівною та Акціонерним банком «Діамант» встановивши наступний графік повернення позивачем кредиту: до 20.10.2009р.- 225 000 грн., до 20.11.2009р.- 285 000 грн., до 20.12.2009р.- 285 000 грн.

Однак, постановою від 12.11.2009р. у справі 2-29/2701-2009 Севастопольський апеляційний господарський суд скасував вказане рішення господарського суду АР Крим та відмовив в задоволенні позову.

Так, відповідачі не представили суду доказів сплати заборгованості у повному обсязі, а також контррозрахунок суми позову.

За викладених обставини, суд вважає, що позовні вимоги з урахування заяви про зміну предмету позову, обґрунтовані, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідачів в порядку ст. 49 ГПК України.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 49, ст.ст. 82 - 84 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти заяву Акціонерного банку «Діамант» в особі Кримської дирекції Акціонерного банку «Діамант» в м. Сімферополь про збільшення суми позову.

2.          Позов задовольнити.

3.          Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця Гасраталієвої Лідії Василівни (95021, м. Сімферополь, вул. Залеська, буд. 11, Ідентифікаційний номер 2455612543) та Приватного підприємства «Укрсельхозпродукт» (95021, м. Сімферополь, вул. Залеська, буд. 11, код ЄДРПО України 32624531) на користь Акціонерного банку «Діамант» (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, код ЄДРПО України 23362711) в особі Кримської дирекції Акціонерного банку «Діамант» в м. Сімферополь (95000, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта/ Жуковського/Р. Люксембург, 1/1/6) 1500 998,76 грн., у тому числі: заборгованість по кредиту в сумі 1420 000,00 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 30150,68 грн., неустойку за несвоєчасне повернення кредиту та процентів в сумі 50 848,08 грн., витрати по сплаті держмита в сумі 1500,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

4.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.