Рішення № 6971252, 07.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

07.12.2009Справа №2-29/5628-2009 За позовом – Алуштинської міської ради АР Крим (98500, м. Алушта, пл. Радянська, 1).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» (95017, м. Сімферополь, Київський район, вул. Шмідта/Тургенєва, буд. 19/1, кв. 2; 95000, м. Сімферополь, вул. Фрунзе, 8; код ЄДРПО України 32177846).

Про спонукання укласти додаткову угоду та стягнення 27496,02 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідачів – Сиротинін О. Г., довіреність №233 від 27.07.2009р., представник.

Суть спору: Алуштинська міська рада АР Крим звернулася до господарського суду АР Крим із позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська юридична група» з вимогою; зобов’язати ТОВ «Кримська юридична група» укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 01.08.2006р., зареєстрованого 27.09.2006р. за №040600200250, на оренду земельної ділянки (кадастровий №0110300000:01:009:0281) несільськогосподарського призначення, площею 0,8000 га, яка знаходиться за адресою: м. Алушта, вул. Набережна, 24, для розміщення незакінченого будівництвом будівлі оздоровчого комплексу, яким зміни в п. п. 7, 9 зазначеного договору в частині встановлення розміру орендної плати у відповідності із діючим законодавством і рішенням Алуштинської міської ради, в редакції позивача, а саме: Пункт 7 договору викласти в наступній редакції: «Орендна плата з 01.01.2008 року вноситься в грошовій формі у розмірі 45 009,44 грн. на рік». Пункт 9 договору викласти в наступній редакції: «Орендна плата з 01.01.2008 року вноситься щомісячно не пізніше 30 числа кожного місяця, наступного за звітним, до місцевого бюджету м. Алушти в сумі 3 750,79 грн. Реквізити платежу щорічно надаються Орендарю управлінням економіки Алуштинського міської ради».

Позивач також просить суд у випадку ухилення ТОВ «Кримська юридична група» від укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 01.08.2006р. про внесення змін в п. п. 7, 9 вказаного договору в частині встановлення розміру орендної плати у відповідності з діючим законодавством і рішенням Алуштинської міської ради, вважати договір оренди землі укладений 01.08.2006р. між Алуштинською міською радою і ТОВ «Кримська юридична група», зареєстрований 27.09.2006р. за №040600200250 на оренду земельної ділянки (кадастровий №0110300000:01:009:0281) несільськогосподарського призначення, площею 0,8000 га, яка знаходиться за адресою: м. Алушта, вул. Набережна, 24, для розміщення незакінченого будівництвом будівлі оздоровчого комплексу, зміненим, і п. п. 7 та 9 зазначеного договору викладеними у вказані редакції.

Позов також містить вимогу про стягнення з ТОВ «Кримська юридична група» суми недоотриманого доходу по орендній платі за земельну ділянку (кадастровий №0110300000:01:009:0281) несільськогосподарського призначення, площею 0,8000 га, яка знаходиться за адресою: м. Алушта, вул. Набережна, 24, для розміщення незакінченої будівництвом будівлі оздоровчого комплексу за договором оренди землі від 01.08.2006р., що складає 27 496,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди землі, укладений між Алуштинською міською радою та ТОВ «Кримська юридична група», передбачає менший розмір орендної плати ніж той, що передбачений законом, у зв’язку з чим, позивач звернувся до відповідача з проханням укласти до договору оренди додаткову угоду про внесення змін у розмір орендної плати, яка підлягає сплаті за договором. Однак відповідач відмовляється укладати вказану додатку угоду.

Крім того, позивач посилається на те, що відповідач був зобов'язаний перерахувати розмір орендної плати і укласти відповідну додаткову угоду у зв'язку з цим, однак останній не виконав цього обов’язку, у зв'язку з чим, позивач був позбавлений можливості отримати дохід.

Відповідач у відзиві на позов просить в задоволенні позову відмовити, вважає, що позивач повинен був направити на його адресу відповідну пропозицію про зміну договору оренди та проект додаткової угоди до договору, чого позивачем зроблено не було. Також, відповідач посилається на те, що повідомлення за вих. №02.1-19/648 від 05.06.2008р. та №1200/021-19-2165 від 16.09.2008р. не можуть бути обґрунтуванням позовних вимог про спрямування пропозиції про укладення додаткової угоди до договору, оскільки повідомлення вих. №02.1-19/648 від 05.06.2008р., на адресу останнього не направлялося, а повідомлення вих. №1200/021-19-2165 від 16.09.2008р. направлено виконавчим комітетом Алуштинської міської ради, який не є стороною спірного договору, а отже і не вправі вимагати внесення змін до договору оренди землі. Крім того, відповідач посилається на те, що повідомлення за вих. №1200/021-19-2165 від 16.09.2008р. не містить пропозиції, щодо зміни орендної плати, зокрема її новий розмір в грошовому еквіваленті та вимоги позивача про стягнення недоотриманого доходу, на думку відповідача, не підлягають задоволенню в зв'язку з, тим що зобов’язання в порядку ст. 509 ЦК України з оплати пред’явленого до стягнення недоотриманого доходу за договором оренди землі, ще не виникли.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Алуштинською міською радою «орендодавець» та ТОВ «Кримська юридична група» «орендар», укладений договір оренди землі від 01.08.2006 року строком на 49 років (а.с. 6-8, далі договір).

Згідно пп. 1, 2, 12 договору, орендодавець на підставі рішення Алуштинського міської ради № 4/75 від 26.07.2006 року передав, а орендар прийняв в термінове платне користування земельну ділянку (кадастровий № 01 103 000 00:01:009:0281) несільськогосподарського призначення, зайняту поточним будівництвом, загальною площею 0,8000 га, який знаходиться по вул. Набережна, 24 р.

Пункт 23 договору від 01.08.2006 року наділяє орендодавця правом вимагати своєчасного внесення орендної плати і дотримання вимог чинного законодавства.

Розділом IV «Орендна плата» договору передбачений порядок і розмір внесення орендної плати за вказану земельну ділянку.

Пунктом 7 договору встановлений розмір щорічної орендної плати, рівний 17513,42 грн.

Пункт 10 цього розділу визначає обов'язок орендаря здійснювати перерахунок розміру орендної плати, зокрема у разі зміни ставки орендної плати.

На підставі п. 8 розділу 2 Закони України «Про Державний бюджет України на 2008 рік і внесення змін до деяких законодавчих актів України» Алуштинською міською радою прийнято рішення № 24/276 від 14.05.2008 року, п. 1 якого зобов'язував орендарів земельних ділянок, в договорах оренди яких передбачена ставка орендної плати нижче 3 % від нормативної грошової оцінки переданої в оренду земельної ділянки, укласти додаткові угоди до договорів оренди землі, що діють, в частині встановлення орендної плати на період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 роки.

Відповідно до підпункту 5 п. 2 1-го розділу і ч. 2 п. 1 2-го розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року № 309-17, рішенням Алуштинської міської ради № 28/146 від 06.08.2008 року внесені зміни в рішення № 24/276 від 14.05.2008 року, п.1 якого був викладений в наступній редакції: «1. Зобов'язати орендарів земельних ділянок, в договорах оренди яких передбачена ставка орендної плати нижче триразового розміру земельного податку, встановленого Законом України «Про плату за землю», укласти додаткові угоди до договорів оренди землі, що діють, в частині встановлення розміру орендної плати відповідно до чинного законодавства України і рішень Алуштинської міської ради».

На підставі Закону України «Про плату за землю», Закону України « Про оренду землі», Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008 року, рішенням Алуштинської міської ради № 22/8 від 17.01.2008 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 06.12.2006 року № 8/13 «Про порядок передачі в оренду земельних ділянок» був встановлений розмір річної орендної плати за земельні ділянки залежно від цільового призначення.

За договором від 01.08.2006 року земельна ділянка підлягає використанню під оздоровчий комплекс, для такого цільового призначення орендна плата встановлена у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про проведення індексації грошової оцінки земель», листом Державного комітету із земельних ресурсів № 14-22-6/87 від 09.01.2009 року і листом Державної податкової адміністрації України № 374/7/15-0717 від 13.01.2009 року станом на 01.01.2008 рік, у зв'язку з індексацією нормативної грошової оцінки землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,8 га (кадастровий № 01 103 000 00:01:009:0281) склала 900 188,16 грн.

На підставі викладеного позивач дійшов висновку про необхідність внесення змін до пунктів вказаного договору оренди землі, що стосуються розміру орендної плати.

Позивач посилається на те, що на адресу відповідача було направлено повідомлення № 02.1-19/648 від 05.06.2008 року № 1200/021-19-2165 від 16.09.2008 року про необхідність укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки та проведення по договору перерахунку орендної плати. Однак відповідач не відреагував на ці повідомлення.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 34 ГПК України, передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 30 договору оренди зміна умов договору здійснюється у письмовій формі по взаємній згоді сторін. У разі недосягнення згоди по зміні умов договору спор вирішується в судовому порядку.

Згідно ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Так, позивач повинен був направити відповідачу відповідну пропозицію про зміну договору оренди та проект додаткової угоди. Однак належні докази направлення позивачем на адресу відповідача додаткової угоди в матеріалах справив відсутні. Відповідач стверджує, що не отримував додаткову угоду від позивача.

Суд вважає, що повідомлення вих. № 02.1-19/648 від 05.06.2008 р. № 1200/021-19-2165 від 16.09.2008 р. не можуть бути належними доказами виконання позивачем вимог ст.188 ГК України, оскільки не підтверджують надсилання на адресу відповідача додаткової угоди, а самі повідомлення не містять у собі положень які змінюють умови договору. Крім того, ці повідомлення направлялися виконавчим комітетом Алуштинської міської ради, який не є стороною договору оренди землі.

Викладене свідчить про не виконання позивачем приписів ст. 188 ГК України.

Щодо вимог позивача про стягнення недоотриманого доходу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Аналогічна норма закріплена в ст. 224 ч. 1 ГК України, відповідно до якої, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

В обґрунтування цієї вимоги позивач посилається на п. 10 договору оренди землі, відповідно до якого, перерахунок сум орендної плати здійснюється орендарем.

У зв’язку з тим, що відповідач не зробив такого перерахунку, позивач не отримав дохід в сумі 27 496,02 грн.

Суд вважає неспроможними ці доводи позивача з огляду на те, що п. 26 договору (зобов’язання орендаря) не передбачає такого зобов’язання як перераховувати суму орендної плати.

З аналізу п. 10 договору, суд прийшов до висновку, що цей пункт передбачає лише можливість перегляду розміру орендної плати та загальні підстави для цього.

З огляду на приписи ст. 651 ЦК України, лише факт перерахунку відповідачем суми орендної плати не потягнув би зміну умов договору, відповідно у відповідача не виникало зобов’язання сплачувати орендну плату у більшому розмірі ніж передбачено договором.

Таким чином, обов’язок сплачувати орендну плату у більшому розмірі, можливий лише за умови внесення відповідних змін до договору у встановленому законом порядку.

Так, позивачем не доведено суду причинно – наслідковий зв’язок між порушенням зобов’язання відповідачем і збитками у вигляді упущеної вигоди.

За викладених обставини, підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.