Постанова № 6970642, 25.11.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25.11.2009 р.                                                                                           № 2а- 39351/09/2070                                         Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання –Русецький І.В.,

за участі :

представників позивача - Колева О.Г., Волкова О.О., Клімова О.Є.,

представника відповідача, ПП "ТФ "Агроеліта" - Павленко О.В.,

представника відповідача, ТОВ "Кіріт-2007" - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

до Приватного підприємства "Торгова фірма "Агроеліта" Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіріт-2007" простягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіріт-2007»на користь Приватного підприємства «Торгова фірма «Агроеліта»грошових коштів в сумі 37.578.181,03грн. одержаних за договорами від 11.02.2008р. №11/02-1 (договір про надання послуг) та від 20.03.2008р. №10/03 (договір купівлі-продажу), а також про стягнення з Приватного підприємства «Торгова фірма «Агроеліта»на користь держави коштів у загальному розмірі 37.578.181,03грн.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги указував, що перелічені правочини є нікчемними, оскільки з баз даних державної податкової служби, податкової звітності та наданих до проведення планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Торгова фірма «Агроеліта»(код ЄДРПОУ 32762799) документів ДПІ зроблено висновок, що даний платник податків не має необхідних умов для здійснення основного виду діяльності згідно з довідкою ЄДРПОУ та фактично здійснюваного протягом 01.01.2008р. –30.06.2008р. Посилаючись на встановлений ч.4 ст.258 ЦК України строк позовної давності, просив застосувати наслідки нікчемного правочину. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги заявленого позову, просив ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач 1, Приватне підприємство «Торгова фірма «Агроеліта»проти позову заперечував. Мотивуючи свої доводи зазначав, що спірні правочини не суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки волевиявлення сторін за цими правочинами відповідає меті –реальному виконанню правочинів.

Відповідач 2, ТОВ «Кіріт-2007»про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, проте своїх уповноважених представників до суду не направив, про причини неприбуття не повідомив. За таких обставин, суд доходить висновку, що справа підлягає вирішенню на підставі наявних в ній доказів, позаяк з огляду на приписи ст.8 Конституції України недобросовісна правова поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

          При цьому, суд бере до уваги, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норм процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, а тому спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.

Вивчивши матеріали справи, доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова в силу положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та за визначенням ст.3 КАС України є суб’єктом владних повноважень. Право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом передбачено п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а одержаного за нікчемним правочином - ч.1 ст.207 ГК України.

Відтак, дана справа є справою адміністративної юрисдикції і підлягає вирішенню адміністративними судами за правилами КАС України.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги приписи ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Системний аналіз норм КАС України засвідчив відсутність виключення з наведеного правила, а тому приписи ч.1 ст.2 КАС України стосовно завдань адміністративного судочинства підлягають застосуванню в тому числі і при розв’язанні спорів за зверненнями суб’єкта владних повноважень.

Тому, справа за позовом суб’єкта владних повноважень про стягнення одержаного за нікчемним правочином має бути розглянута виключно на підставі зазначених в адміністративному позові доводів та наданих на їх підтвердження доказів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач, Приватне підприємство «Торгова фірма «Агроеліта»пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб’єкта господарювання-юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців з ідентифікаційним кодом 32762799, на обліку як платник податків, зборів (обов’язкових платежів) знаходиться в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

З 24.10.2008р. по 02.12.2008р. ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова була проведена планова виїзна перевірка відповідача 1, ПП «ТФ «Агроеліта»(код ЄДРПОУ 32762799) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності 01.01.2007р. –30.06.2008р. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 09.12.2008р. №7396/2305/32762799. Згідно з відомостями даного акту між відповідачем 1, ПП «ТФ «Агроеліта»та відповідачем 2, Товариством з обмеженою відповідальністю «Кіріт-2007»(код ЄДРПОУ 35408016) були наявні господарські правовідносини, за якими ПП «ТФ «Агроеліта»отримало від ТОВ «Кіріт-2007»товарів (послуг) на загальну суму 37.576.970,00грн. (в тому числі ПДВ –6.262.080,00грн.) і правочини, в межах яких відбувались ці взаємовідносини, є нікчемними.

Зібраними судом документами підтверджується, що відповідач 2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіріт-2007»також пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб’єкта господарювання –юридичної особи, значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців з ідентифікаційним кодом 35408016, на обліку як платник податків, зборів (обов’язкових платежів) знаходиться в Харківській об’єднаній державній податковій інспекції у Харківській області.

Оглянувши зміст акту перевірки від 09.12.2008р. №7396/2305/32762799, суд відзначає, що при проведенні перевірки позивач не зазначав про відсутність у відповідача 1, ПП «ТФ «Агроеліта»або відповідача 2, ТОВ «Кіріт-2007»статусу платників податку на додану вартість, не вказував про відсутність документів обов’язкової податкової звітності цих платників податків, про створення цих суб’єктів господарювання з порушеннями вимог закону, про обізнаність кожного з цих платників з обставинами господарської діяльності свого контрагента, про взаємоузгодженість їх дій, про наявність будь-якого спільного інтересу.

Разом з тим, суд бере до уваги, що згідно зі ст..86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Дослідивши текст правочину у вигляді договору купівлі-продажу від 20.03.2008р. №10/03, згідно з яким відповідач 2, ТОВ «Кіріт –2007»зобов’язався продати відповідачу 1, ПП «ТФ «Агроеліта»товар, суд відзначає, що п.3.2 даного договору містить положення, відповідно до якого приймання продукції за якістю та кількістю здійснюється у відповідності з Інструкцією П-6, П-7 «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання». Жодних доказів дотримання умов даного пункту договору ані відповідач 1, ПП «ТФ «Агроеліта», ані відповідач 2, ТОВ «Кіріт-2007»до суду не подали. Окрім наданих, позивачем ДПІ податкових накладних, які в силу норм Закону України «Про ПДВ»фактично відображають стан повноти визначення суб’єктами права податкових зобов’язань з ПДВ в господарських взаємовідносинах, інших документів, які опосередковують як фізичний рух товару від ТОВ «Кіріт-2007»до ПП «ТФ «Агроеліта», так і приймання товару за якістю та кількістю відповідачем 1, ПП «ТФ «Агроеліта»до суду не подано. А відтак, при вирішенні справи суд виходить з відсутності таких документів.

Розглянувши текст правочину у вигляді договору надання послуг від 11.02.2008р. №11/02-1, згідно з яким відповідач 2, ТОВ «Кіріт-2007»зобов’язався здійснити для відповідача 1, ПП «ТФ «Агроеліта»пошук клієнтів, яким потрібні будівельно-монтажні роботи, сприяти укладенню угод на будівельні роботи, проводити маркетингові дослідження, проводити інші роботи за домовленістю, суд зазначає, що вказаним договором не передбачено здійснення будь-яких платежів у вигляді комісійної винагороди. Водночас з цим, матеріалами справи підтверджено, що за даним договором відповідач 1, ПП «ТФ «Агроеліта»отримував від відповідача 2, ТОВ «Кіріт-2007»податкові накладні, які були складені саме у зв’язку з нарахуванням комісійної винагороди: податкова накладна від 29.02.2008р. №119 на суму 1.563.107,70грн., податкова накладна від 31.03.2008р. №100 на суму 1.590.492,09грн., податкова накладна від 30.04.2008р. №138 на суму 3.985.158,96грн., податкова накладна від 12.05.2008р. №82 на суму 3.641.431,00грн., податкова накладна від 31.05.2008р. №267 на суму 5.495.510,76грн., податкова накладна від 12.06.2009р. №1206-0002 на суму 5.859.643,00грн., податкова накладна від 30.06.2008р. №3006-0004 на суму 10.753.885,00грн.

Формуючи за спірними правочинами валові витрати обігу та виробництва в сумі 31.310.401,00грн., а також податковий кредит з ПДВ в сумі 6.262.080,00грн., відповідач 1, водночас з цим оплати на користь відповідача 2, не здійснював.

Так, згідно з наданими позивачем фактичними даними, які не спростовані відповідачами в загальної вартості товарів (робіт, послуг), віднесених відповідачем 1, ПП «ТФ «Агроеліта»на розрахунки з Державою по податковим зобов’язанням Приватне підприємство оплатило на користь свого контрагента всього 11.912.300,00грн., а решта в розмірі –25.668400,00грн. значилось за обліком відповідача 1, ПП «ТФ «Агроеліта»як заборгованість.

В розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»означена заборгованість є активом, який підлягає включенню до ліквідаційної маси ТОВ «Кіріт-2007». Згідно з відомостями наданої позивачем на вимогу суду довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відносно відповідача 2, ТОВ «Кіріт-2007»(код ЄДРПОУ –35408016) ще 10.03.2009р. був внесений запис про визнання юридичної особи банкрутом. Однак, жодних документів, які б вказували на вжиття ТОВ «Кіріт-2007»дій, які зазвичай вживаються в таких правових ситуаціях суб’єктами права, зокрема, по стягненню суми заборгованості, відповідачами до суду не подано.

Суд також критично ставиться до доводів представника відповідача 1, ПП «ТФ «Агроеліта»про відсутність підстав для висновку про нікчемність спірних правочинів, позаяк із зібраних судом по справі доказів простежується наявність певного взаємозв’язку між відповідачем 1, ПП «ТФ «Агроеліта»та відповідачем 2, ТОВ «Кіріт-2007». Так, судова повістка про призначення судового засідання по справі на 25.11.2009р. була від імені ТОВ «Кіріт-2007»отримана Кірітопуло. Спірні правочини від імені відповідача 2, ТОВ Кіріт-2007»були підписані Кірітопуло В.Г., податкові накладні від імені ТОВ «Кіріт-2007»за спірними правочинами були складені також Кірітопуло. І при цьому, саме Кірітолуло В.Г. була з 01.10.2008р. призначена директором відповідача 1, ПП «ТФ «Агроеліта»та видала довіреність представнику відповідача 1.

З огляду на сукупність зібраних судом по справі фактичних даних, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про нікчемність спірних правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

          При вирішенні справи суд враховує, що за своєю правовою суттю вимога про стягнення одержаного за нікчемним правочином (можливість заявлення якої передбачена ч.1 ст.208 Господарського кодексу України) є конфіскаційною санкцією і в силу цього повинна застосовуватись з урахуванням правил ст..250 ГК України.

          Згідно з названою статтею адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

          З положень ст..250 ГК України слідує, що сплив будь-якого з передбачених цією статтею строку, які є рівнозначно присікальними, унеможливлює застосування адміністративно-господарської санкції.

          Про вчинення відповідачем 1, ПП «ТФ «Агроеліта» правочинів, які за висновком позивача, ДПІ є нікчемними, позивач довідався 09.12.2008р. коли був складений акт №7396/2305/32762799. Позов до суду було подано 12.06.2009р., тобто за межами шестимісячного строку від дати виявлення порушення, що є підставою для відмови в позові.

          Підстав для застосування до спірних правовідносин ч.4 ст.258 Цивільного кодексу України суд не вбачає, так як стягнення одержаного за нікчемним правочином є не наслідком його вчинення (як на цьому наполягає ДПІ), а конфіскаційною санкцією.

          Окрім того, судовим розглядом не знайшов свого підтвердження довід позивача, ДПІ про отримання ТОВ «Кіріт-2007»за спірними правочинами грошових коштів в сумі 37.578.181,03грн.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова до Приватного підприємства "Торгова фірма "Агроеліта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіріт-2007" про стягнення грошових коштів –залишити без задоволення.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 30.11.2009р.

          Суддя                                                                                 Сліденко А.В.