Постанова № 6969296, 10.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.11.09Справа №2а-9891/09/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Паливно-енергетичного Комплексу "Современник"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

за участю:

від позивача – представники за довіреністю Кафадарова Г.Е., Аметова Е.М.,

від відповідача – представник за довіреністю Щербіна Д.С.,

прокурор – не з’явився,

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0010142301/0 від 13.08.2009р. про нарахування ПП ПЕК «Современник» податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 5922196,25грн., в тому числі 3062445,00грн. основного платежу та 2859751,25грн. штрафних санкцій, №0010152301/0 від 13.08.2009р. про нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 264084,00грн., в тому числі 176056,00грн. основного платежу та 88028,00грн. штрафних санкцій, №0000772200 від 13.08.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1595295,00грн. та №0000782200 від 13.08.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 850,00грн.

10.11.2009р. позивач надав письмову заяву про уточнення позовних вимог, згідно до якої просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0010142301/0 від 13.08.2009р. про нарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 5922196,25грн., в тому числі 3062445,00грн. основного платежу та 2859751,25грн. штрафних санкцій, №0010152301/0 від 13.08.2009р. про нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 264084,00грн., в тому числі 169705,00грн. основного платежу та 88028,00грн. штрафних санкцій, №0000772200 від 13.08.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1595295,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що викладені в акті перевірки від 03.08.09р. №7235/23-7/24870616 висновки, не відповідають фактичним обставинам, а винесені на підставі даного акту податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не ґрунтуються на вимогах податкового та іншого законодавства України.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.122-126) та письмових пояснення (а.с.185-186). Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», обґрунтовано та додержанням вимог чинного законодавства.

До участі у справі, за заявою заступника прокурора м. Сімферополя, в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції м. Сімферополя АР Крим вступив прокурор, який підтримав позицію відповідача та просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Паливно-енергетичний комплекс «Современник» (код ЄДРПОУ 24870616, юридична адреса: АР Крім, м. Сімферополь, проспект Перемоги, буд.15) зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крім 10 липня 1997 року (а.с.13).

Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, згідно довідки з ЄДРПОУ (а.с.14) та статуту позивача основними видами його діяльності є, зокрема, оптова та роздрібна торгівля пально-мастильними матеріалами.

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крім проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р., за результатами якої складено акт перевірки №7235/23-7/24870616 від 03.08.2009р. (далі – акт перевірки) (а.с.27-99).

Відповідно до висновків акту перевірки, встановлено ряд порушень позивачем вимог чинного податкового законодавства, в тому числі:

- п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижене податок на прибуток у перевіреному періоді на загальну суму 3062444,70грн., у тому числі за 1 квартал 2008р. в сумі 371015грн., за півріччя 2008р. в сумі 2387559.11грн., за 9 місяців 2008р. в сумі 1891108,73грн., за 2008р. в сумі 3062444,70грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами та доповненнями; п. 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. № 166 (в редакції наказу ДПА України від 15.06.2005р. № 213 та зареєстрованого Міністерством юстиції України), в результаті чого занижений податок на додану вартість у перевіреному періоді на загальну суму 176056грн., в тому числі за січень 2008р. в сумі 54019грн., за жовтень 2008р. в сумі 115686грн., за листопаду 2008р. в сумі 6351грн.;

- ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР віл 23.09.1994р., (зі змінами та доповненнями), яке виразилося у несвоєчасному надходженні імпортного товару за контрактом №2 від 13.09.2007р., укладеному з ТОВ «Торговельній Дім «Євразія Петролеум Газ і Оіл Тренінг» (Казахстан); ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993р. № 15-93 (зі змінами і доповненнями), яке виразилося у порушенні строків надання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.04.2008р., 01.07.2008р., 01.10.2008р., 01.01.2009р. та 01.04.2009р.

На вказаний акт перевірки підприємством були подані заперечення вих. № 650 від 05.08.2009р., які були залишені ДПІ у м. Сімферополі АРК без задоволення.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до акту перевірки, підставою для нарахування податку на прибуток стало порушення позивачем вимог: п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижений податок на прибуток у перевіреному періоді на загальну суму 3062444,70грн., в тому числі за 1 квартал 2008р. в сумі 371015грн., за півріччя 2008р. в сумі 2387559,11грн., за 9 місяців 2008р. в сумі 1891108,73грн., за 2008р. в сумі 3062444,70грн.

Як вбачається з п. 3.1.1 (а.с.31) акту перевірки (Валовій дохід), ДПІ у м. Сімферополі встановлено заниження валових доходів за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. всього на суму 7404479грн. в зв’язку з не віднесенням до їх складу заборгованості перед кредиторами (перелік підприємств - кредиторів наведене на стор. 6-7 акту перевірки (а.с.32-33)), по якій сплинув трирічний строк позовної давності.

В акті перевірки вказано (а.с.33), що відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ця заборгованість є безповоротною фінансовою допомогою, яка, як дохід з інших джерел, згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вищевказаного Закону підлягає включенню до складу валового доходу у тому податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності та підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Крім того, на стор. 16 акту перевірки (а.с.42) зазначено, що у порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підприємством завищено валові витрати у сумі 4845299,00грн., в тому числі:

- перший квартал 2008р. – занижено валові витрати у сумі 612500,00грн.

- другий квартал 2008р. – завищено валові витрати у сумі 5703456,00грн.;

- третій квартал 2008р. – занижено валові витрати у сумі 2557995,00грн.;

- четвертий квартал 2008р. – завищено валові витрати у сумі 2 312 338,00грн.

Вказане порушення також стосується взаємовідносин з контрагентами, перелік яких наведене на стор. 11-14 акту перевірки (а.с.37-39) та по яким позивач не розрахувався.

Таким чином, ДПІ у м. Сімферополі донараховано податок на прибуток: (7404479,00грн. + 4845299,00грн.) х 25% = 3062445,00грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 2859 751,25грн.

Як слідує з акту перевірки, ДПІ у м. Сімферополі строк позовної давності обчислювався з дати укладення протягом 2005р. договорів з контрагентами, перелік яких наведене на стор. 6-7 акту перевірки (а.с.32-33).

Висновки відповідача суперечать вимогам діючого законодавства з наступних підстав.

Відповідно до положень п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід включає доход з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

При цьому, згідно до абзацу 3 п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 вказаного Закону безповоротною фінансовою допомогою є, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності. Поняття, початок перебігу, а також строк загальної позовної давності встановлений Цивільним кодексом України (далі ЦК України).

Відповідно до положень ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Матеріали справи свідчать про те, що протягом 2005р. позивачем були укладені договори на придбання товарів з підприємствами, перелік яких наведений на стор. 6-7 акту перевірки (а.с.32-33).

У податкових періодах, коли мало місце оприбуткування поставлених товарів, позивач згідно з п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (за правилом першої події) включив їх вартість до складу валових витрат.

За умовами укладених договорів, позивач (Покупець) брав на себе зобов’язання здійснити оплату товару протягом тридцяти, за окремими договорами двадцяти банківських днів з моменту надання рахунку. Формою сплати визначено безготівковий розрахунок.

Таким чином, строк виконання підприємством зобов’язань перед кредиторами визначається з дати виставлення рахунку і становить 30 або 20 банківських днів з моменту надання рахунку.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що перелічені ДПІ у переліку контрагенти надали позивачу рахунок на оплату, надсилали претензію або вимогу. В порядку ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем також не надано доказів з цих підстав.

Таким чином, даний факт не був врахований відповідачем при проведенні перевірки.

В зв’язку з викладеним суд приходить до висновку, що позивач не може вважатися таким, що прострочив виконання зобов’язання перед кредиторами, а строки позовної давності такими що почали свій перебіг.

Відповідно до п. 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205 (надалі – Порядок № 327), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 2.3.2 даного Порядку також встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, в тому числі, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Як вбачається з акту перевірки №7235/23-7/24870616 від 03.08.2009р., в ньому відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи позивача, у тому числі на вказані в акті договори, які, як випливає з пояснень представника відповідача Волкової Л.О., перевіряючим для перевірки надані не були, у зв’язку з чим не досліджувались.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 долі (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записі у податковому та бухгалтерському обліку (відвідай кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчать матеріали справи в акті перевірки відсутні посилання на будь-які первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують наявність факту виявленого порушення податкового законодавства, а саме - в тексті акту відсутнє посилання на додаток до акту перевірки, в якому зазначений перелік вказаних первинних документів.

Посилання представника відповідача на підтвердження зазначеного порушення на дані акту перевірки, а саме: на таблицю на сторінці 11 акту перевірки, в якій зазначено дані – найменування підприємства кредитора, ЄДРПОУ, бухгалтерський рахунок, сума заборгованості, дата виникнення та примітки не може бути прийнято судом до уваги, оскільки зазначена таблиця також не містить переліку первинних документів бухгалтерського та податкового обліку із зазначенням їх реквізитів, передбачених ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Витяги з Єдиного державного реєстру України також не можуть прийняті до уваги судом, оскільки вони не містять повну і достовірну інформацію про підприємство – тобто дату реєстрації і дату зняття підприємств з обліку єдиного реєстру підприємств і організацій України.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не надано доказів порушення позивачем вимог п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження валового доходу позивача. Наданий акт перевірки в зазначеній частині не може бути прийнятий судом у якості доказу порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки він складений з порушенням вимог п.1.7 та пп.2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, а саме з підстав відсутності в ньому оцінки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують наявність зазначеного факту порушення податкового законодавства.

Вказане свідчить про те, що передбачений ст. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності по укладеним з вказаними у акті перевірки контрагентами договорів не закінчився, а отже, у відповідні податкові періоди по закінченню 3-х років з дати поставки у позивача були відсутні правові підстави для збільшення валових доходів.

У зв’язку з викладеним, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0010142301/0 від 13.08.09р., яким ПП ПЕК «Современник» нараховане податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 5922196,25грн., в тому числі 3062445,00грн. основного платежу та 2859751,25грн. штрафних санкцій прийнято необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

Податковим повідомленням – рішенням №0010152301/0 від 13.08.09р. (а.с.114) позивачу нараховане податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 264084грн., з яких 176056грн. – сума основного платежу та 88028грн. – сума штрафних фінансових санкцій.

Матеріали справи свідчать про те, що сума основного платежу сформована відповідачем виходячи таких сум: 54019 грн. – заниження суми податкового зобов’язання з ПДВ у січні 2008р., 61667 грн. – завишення суми податкового кредиту у жовтні 2008р. та 60370 грн. – порушення порядку заповнення декларацій з ПДВ (а.с.210).

Як вбачається з п. 3.2.3 акту перевірки (а.с.61), перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. встановлено його заниження всього на суму 176056грн., у тому числі за січень 2008р. в сумі 54019грн., за жовтень 2008р. в сумі 115686грн. та листопад 2008р. в сумі 6351грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п. 3.2.1, 3.2.2 та 3.2.3 розділу 3 акти перевірки.

Так, у п. 3.2.1 акту перевірки (Податкові зобов’язання), ДПІ у м. Сімферополі встановлено заниження підприємством податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 54019грн. за січень 2008р. (а.с.46).

Вказане порушення, як зазначено на сторінці 23 акту перевірки (а.с.49), встановлено на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку підприємства. При цьому також вказано, що у ході перевірки було встановлено, що дохід підприємства від продажу складає у січні 2008р. 7634775грн., по даним підприємства 7364675 грн. Згідно аналізу рахунка 6415 податкове зобов’язання з ПДВ за січень 2008р. складає 1526954,74грн., а по даним підприємства – 1472935грн., відхилення складає 54019грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем при подачі податкової декларації з ПДВ за січень 2008р. не була включена до податкових зобов’язань сума у розмірі 54019грн. – сплачених ТОВ «Росстрой» у складі вартості товару на суму 326908,70грн. згідно накладної №0020264 від 10.01.2008р., про що також вказує позивач.

20.08.2008р., у зв’язку з самостійним виявленням помилки, підприємством до ДПІ у м. Сімферополі була подана уточнююча декларація з ПДВ за січень 2008р. за № 2015/23, в якій помилка була виправлена та сума 54019грн. включена до складу податкових зобов’язань, а також нарахований штраф у зв’язку з самостійним виправленням помилки, у сумі 2701грн. (а.с.148).

28.08.2008р., у зв’язку з тим, що раніше не було подане до декларації з ПДВ за січень 2008р. додатку № 5 - розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту по контрагентах, позивачем була подана уточнююча декларація № 1177/45 від 28.08.2008р. разом з даним додатком, з якого вбачається включення до податкових зобов’язань 54019грн., сплачених ТОВ «Росстрой» у складі вартості товару.

Слід відзначити, що відповідач посилався в акті на подану позивачем уточнюючою декларацію з ПДВ за січень 2008р. за № 2015/23, зазначивши її в таблиці зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум податку на додану вартість.

В зв’язку з викладеним суд приходить до висновку, що незважаючи на те, що вказана уточнююча декларація та додаток № 5 були подані контролюючому органу до проведення перевірки, ним був безпідставно зроблений висновок про заниження податкових зобов’язань на вказану суму та здійснено повторне нарахування податкових зобов’язань у вказаній сумі позивачу.

Таким чином відповідач вчинив дії, щодо оподаткування вдруге однієї і тієї самої операції позивача, за якою ним вже виконане податкове зобов’язання, в зв’язку з чим суд приходить до висновку про прийняття податкового повідомлення – рішення відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення. Таким чином податкове повідомлення – рішення №0010152301/0 від 13.08.09р. підлягає скасуванню у частині нарахування позивачу податкового зобов’язання на суму 54019грн.

Стосовно нарахування позивачу податкового зобов’язання з ПДВ відповідно до податкового повідомлення - рішення №0010152301/0 від 13.08.09р. у сумі 60370грн. суд зазначає наступне.

В акті перевірки відповідачем вказано, що (а.с.63) згідно з п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97р. №166 (у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005р. №213 та зареєстрованому Міністерством юстиції України), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у декларації. Дані, наведені у декларації, мають відповідати дані бухгалтерського обліку платника та даним книг податкового обліку.

Згідно вищезазначеного Порядку від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту потокового звітного періоду включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду та зменшує суму ПДВ, яка підлягає до сплати до бюджету. Залишок від'ємного значення відображається підприємством у ряду 26 Декларації, тобто переноситися до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Відповідно до аркушу 37 акту перевірки (а.с.63) відповідач зробив висновок про те, що позивачем був порушений порядок заповнення декларацій з податку на прибуток та занижено сум з податку на прибуток, що підлягає сплаті у розмірі 60370 грн.

Враховуючи, що підставою для нарахування ПДВ може бути встановлення порушення в нарахуванні ПДВ, а в акті встановлено порушення в заповненні декларації з податку на прибуток, суд вважає, що нарахування ПДВ в сумі 60370грн. зроблено ДПІ безпідставно.

Згідно з п. 3.2.2 акту перевірки (а.с.56), перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2008р. по 31.03.2009р. встановлено його завищення всього у сумі 61667 грн., в тому числі за жовтень місяць 2008 року в сумі 74667 грн.

Відповідач, дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту з підстав встановлення під час перевірки порушення позивачем п.п.7.4.2 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, згідно до якого не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів.

При цьому перевіркою встановлено (а.с.60), що позивачем віднесені до складу податкового кредиту в жовтні 2008 року суми податку, сплачені платником при придбанні легкових автомобілів:

п/н №486 від 18.02.2008р. на загальну суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ-16666,67 грн. Передплата за автомобіль Мерседес-Бенц Е 230/211. Постачальник- ВАТ «Таврія-авто», ЄДРПОУ-20687803;

п/н №487 від 20.02.2008р. на загальну суму 100000,00 грн, у т.ч. ПДВ- 16666,67 грн. Передплата за автомобіль Мерседес-Бенц Е 230/211. Постачальник- ВАТ «Таврія-авто», ЄДРПОУ-20687803;

п/н №488 від 22.02.2008р. на загальну суму 20000,00 грн, у т.ч. ПДВ, - 3333,33 грн. Передплата за автомобіль Мерседес-Бенц Е 230/211. Постачальник- ВАТ «Таврія-авто», ЄДРПОУ-20687803;

п/н №489 від 25.02.2008р. на загальну суму 150000,00 грн, у т.ч. ПДВ- 25000,00 грн. Передплата за автомобіль Мерседес-Бенц Е 230/211. Постачальник- ВАТ «Таврія-авто», ЄДРПОУ-20687803;

Вказані податкові накладні включені в реєстр отриманих податкових накладних за жовтень 2008 року. Таким чином, загальна сума податкового кредиту за жовтень 2008р. завищена на 61666,67 грн. (а.с.60).

З матеріалів справи вбачається, що вказані автомобілі використовуються позивачем у господарській діяльності, про що також вказує позивач (а.с.8).

При цьому слід вказати, що норма п.п.7.4.2 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що встановлює порядок формування валових витрат та податкового кредиту у разі придбання легкового автомобілю.

Використання автомобіля в господарській діяльності не є підставою вважати, що дані транспортні засоби використовуються у якості таксі.

В порядку ч. 1 ст. 71 КАС України позивач не довів суду про те, що дані автомобілі використовуються як таксі.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що відповідач в цій частині при проведенні перевірки дійшов правильного висновку про порушення позивачем норм п.п.7.4.2 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове повідомлення - рішення у цій частині прийняте правомірно та підстав для його скасування немає, в зв’язку з чим позовні вимоги у частині скасування податкового повідомлення – рішення №0010152301/0 від 13.08.09р. в частині нарахування суми податкового зобов’язання у розмірі 61666,67 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту п. 3.6 акту перевірки (а.с.66-67) зазначено, що позивач має дебіторську заборгованість у сумі 1170000,00 доларів США (граничний термін надходження імпортного товару – 31.12.2007р.), яка виникла за договором від 13.09.2007р. № 2, укладеним ПП ПЕК «Современник» - Покупець та ТОВ Торговельній дім «Євразія Петролеум Газ і Оіл Тренінг» (Казахстан) – Продавець.

Предметом даного договору була визначена поставка бензину, дизельного палива, зрідженого газу, мазуту на умовах СРТ – ст. Сімферополь.

На виконання даного договору, платіжним дорученням № 1 від 02.10.2007р. підприємством було перераховано нерезиденту 1 170 000,00доларів США.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 – ВР від 23.09.1994р. імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі якщо таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною 4 ст. 4 даного Закону встановлено, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Як було встановлено перевіркою, граничний термін надходження імпортного товару становив 31.12.2007р., однак у встановлений законом строк вказаний товар підприємству від нерезидента не надійшов.

У зв’язку з цим, 31.03.2008р. звернулося до Господарського суду АРК з позовом до нерезидента про стягнення 3545100,00 доларів США, в тому числі 1170000,00 доларів США та 2375100,00 доларів США штрафних санкцій. На підставі звернення з позовною заявою Господарським судом АР Крим було порушено провадження по справи № 2-25/3523-2008 (а.с.128).

22.09.2008р. Господарським судом АРК по вказаній справі було прийняте рішення (а.с.129-132) про задоволення позовних вимог позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виключає нарахування пені з дати прийняття позову до прийняття по справі рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що ДПІ у м. Сімферополі нарахувала позивачу пеню на суму дебіторської заборгованості 1170000 доларів США за 90 днів прострочення з 01.01.2008р. (першого дня прострочення надходження імпортного товару) по 30.03.2008р. (дата прийняття ГС АРК ухвали про порушення провадження по справі), у зв’язку з чим прийняла 13.08.09р. рішення №0000772200 про застосування до ПП ПЕК «Современник» штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1595295,00грн.

Таким чином, з останнього дня порушення позивачем термінів встановлених п. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме 30.03.08р. до дня прийняття відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій 13.08.08р. пройшов термін більше одного календарного року.

Стаття 238 Господарського кодексу України визначає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходь організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущене правопорушення.

          Відповідно до положень ст. 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.           

Враховуючи положення даної норми суд приходить до висновку про те, що відповідач приймаючи рішення про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 1595295,00грн. порушив положення ст. 250 Господарського кодексу України щодо дотримання строків застосування адміністративно – господарських санкцій.

За таких підстав рішення про застосування штрафних санкцій є таким, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства, в зв’язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Виходячи з викладеного позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №№0010142301/0 від 13.08.2009р. про нарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 5922196,25грн., визнання протиправним та скасування рішення №0000772200 від 13.08.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1595295,00грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крім №0010152301/0 від 13.08.2009р. про нарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 264084,00грн., в тому числі 169705,00грн. основного платежу та 88028,00грн. штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню у сумі 162057,49грн., з яких основний платіж – 108038,33грн., штрафні санкції - 54019,16 грн.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному об'ємі 16.11.2009р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним та скасуватиподаткове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крім №0010142301/0 від 13.08.2009р. про нарахування Приватному підприємству Паливно – енергетичній компанії «Современник» податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 5922196,25грн., в тому числі 3062445,00грн. основного платежу та 2859751,25грн. штрафних санкцій.

3.           Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крім №0010152301/0 від 13.08.2009р. у частині нарахування Приватному підприємству Паливно – енергетичній компанії «Современник» податкового зобов’язання з податку на додану вартість всього у розмірі 162057,49грн., з яких основний платіж – 108038,33грн., штрафні санкції - 54019,16 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Автономної Республіки Крім №0000772200 від 13.08.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Приватного підприємства Паливно – енергетичній компанії «Современник» в розмірі 1595295,00грн.

5.           В решті позову відмовити.

6.           Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства Паливно – енергетичній компанії «Современник» 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Маргарітов М.В.