Ухвала суду № 69658747, 19.10.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5075/17 Справа № 185/8805/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Пищиди М.М.

при секретарі Кравцовій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 Анатолійовичана

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

01 листопада 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ПАТ "Київський страховий дім" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позову посилався на те, що 15.01.2015 року о 09.02 год. по вул. Кірова, 29 в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ 21154 з державним номерним знаком АЕ 7109 ВТ, який належить відповідачу та автомобіля марки Chevrolet Aveo з державним номерним знаком АЕ 6747 ЕМ, який належить позивачу. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 350,00 грн. На момент настання ДТП автомобіль позивача відповідно до договору добровільного страхування КАСКО від 07.05.2014 року за № 202.14.2228378, укладеного з ТОВ «Експрес Страхування» був застрахований та ТОВ «Експрес Страхування» відшкодувало позивачу збитки у розмірі 15135,02 грн. Тоді як відповідно до висновку ПП ОСОБА_5 № 005-15 експертного автотоварознавчого дослідження від 22.01.2015 року вартість відновлюваного ремонту Chevrolet Aveo з державним номерним знаком АЕ 6747 ЕМ складала 55957,14 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована відповідно до полісу № АІ-1649204 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПАТ «Київський страховий дім», укладеного 11.09.2014 року, яке відшкодувало позивачу 7716,87 грн. Тому сума невідшкодованого матеріального збитку страховими компаніями складає 33 105,25 грн. А загальна сума матеріального збитку, з урахуванням понесених витрат у вигляді сплати 750,00 грн. за автотоварознавче дослідження та витрат на евакуацію автомобіля 450,00 грн., складає 34305,25 грн., яку повинен відшкодувати відповідач. Крім того позивачу спричинена моральна шкода, яка полягала в порушенні звичайного способу життя та душевних стражданнях, яку він оцінює у 10000,00 грн. (а.с. 3-4).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство "Київський страховий дім", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 000 грн. 00 коп.

Також вирішено питання щодо судових витрат.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено. (а.с. 221-226).

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди та ухвалити нове рішення про задоволення цих позовних вимог (а.с. 232).

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи, що апелянт в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість вищевказаного рішення суду першої інстанції в цих межах. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За частинами 2, 5 статі 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини 1статті 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі..

Статтею 1194 ЦК України визначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Судом 1 інстанції встановлено, що 15.01.2015 року о 09.02 год. водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ 21154 з державним номерним знаком АЕ 7109 ВТ по вул. Кірова, 29 в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням на закругленні дороги, виїхав на смугу зустрічного руху і здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo з державним номерним знаком АЕ 6747 ЕМ, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 350,00 грн.(а.с.26).

Цивільно-правова відповідальність відповідача, власника ВАЗ 21154 з державним номерним знаком АЕ 7109 ВТ, була застрахована у ПАТ «Київський страховий дім» , що підтверджується полісом № АІ-1649204 від 11.09.2014 року, де ліміт відповідальності, за шкоду спричинену майну, згідно з умовами договору, складає 50 000 грн. (а.с.56).

Власник автомобіля Chevrolet Aveo з державним номерним знаком АЕ 6747 ЕМ уклав договір добровільного страхування наземних транспортних засобів КАСКО від 03.11.2014 року за № 202.14.2228378 з ТДВ «Експрес Страхування», з визначенням страхової суми 63750,00 грн.

15.01.2015 року позивач звернувся до ТДВ «Експрес Страхування» для виплати страхового відшкодування та отримав його в розмірі 15 135,02 грн. відповідно до платіжного доручення № 21153 від 02 квітня 2015 року.

Розмір страхового відшкодування в сумі 15 135,02 грн. ТДВ «Експрес Страхування» був встановлений відповідно до страхового акту № 3.15.79-1 затвердженого 20.03.2015 року, де в п. 2.4 вказано, що вартість відновлюваного ремонту встановлювалась згідно ремонтної калькуляції за № 3.15.79 від 03.02.2015 року ТДВ «Експрес Страхування», з урахуванням витрат на проведення експертизи у розмірі 1 055,00 грн., франшизи у розмірі 1 275,00 грн., а також за відсутності даних про витрати на евакуатор.

Як вбачається із заяви ОСОБА_2 від 21.01.2015 року направленої на адресу ТДВ «Експрес Страхування» останній просив виплатити страхове відшкодування згідно погодженої калькуляції.

22.05.2015 року позивач звернувся до ПАТ «Київський страховий дім» із заявою про доплату страхового відшкодування, та на підставі наданих документів 22.05.2015 року ПАТ «Київський страховий дім» були затверджені страхові акти № 712-1853/2 на суму 5217,84 грн., № 712-1853/3 на суму 2537,81 грн., відповідно до яких позивачу були виплачені кошти згідно платіжних доручень № 6666 від 04.06.2015 року на суму 5217,84 грн. та № 6797 від 11.06.2015 року на суму 2537,81 грн., а загалом 7755,65 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 6747 від 09.06.2016 року, в порядку регресу, ПАТ «Київський страховий дім» відшкодувало ТДВ «Експрес Страхування» понесені витрати за страхове відшкодування в розмірі 14135,02 грн. (за мінусом франшизи в сумі 1000,00 грн., яка передбачена полісом № АІ-1649204 від 11.09.2014 року).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року, яке набрало чинності, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Київський страховий дім», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування, у задоволенні позовних вимог було відмовлено. При цьому, судом було встановлено, що проведений розрахунок по страховому відшкодуванню з позивачем відповідає вимогам Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а звіт № 005/15 експертного автотоварознавчого дослідження ПП Резніченко від 22.01.2015 року не відповідає вимогам Закону та не є належним доказом підтвердження суми шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було доведено суду обґрунтованість розміру фактичної шкоди завданої йому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яку позивач просив стягнути з відповідача, не надано суду належних доказів на підтвердження свої позовних вимог, при цьому посилався на ст. 57 ЦПК України де встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета.

Вказані висновки суду зроблені без порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки позивач не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, а відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо обґрунтованості суми матеріальної шкоди завданої позивачу в наслідок ДТП в розмірі 34305, 25 грн., є безпідставними, оскільки позивачем на підтвердження своїх позовних вимог не надано суду належних доказів та не вказано на них в апеляційній скарзі, а тому колегія суддів вважає, що вони не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на звіт № 005/15 експертного автотоварознавчого дослідження ПП Резніченко від 22.01.2015 року де вартість відновлюваного ремонту Chevrolet Aveo з державним номерним знаком АЕ 6747 ЕМ становить - 55957,14 грн., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року, яке набрало чинності, встановлено обставину щодо не належності та не допустимості, як доказу, зазначеного звіту, на який посилається позивач, як на доказ, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (а.с. 27-28).

Відповідно до п. 3 ч. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі зясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, а відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду в оскаржуваній частині відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 Анатолійовичана- відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 травня 2017 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: