Ухвала суду № 69641151, 19.10.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/13190/17

1кс/755/5854/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., за участю секретаря Потій М.В., адвоката Позняка О.М., розглянувши скаргу ОСОБА_2 на рішення прокурора Київської місцевої прокуратури №4, про відмові у визнанні потерпілим, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040011861 від 25.08.2017 року, -

в с т а н о в и в:

До слідчого судді надійшла вищевказана скарга, яка мотивована тим, що прокурор Київської місцевої прокуратури №4 Колягін В.О. є процесуальним керівником у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040011861 від 25.08.2017 року. 11.09.2017 року ОСОБА_2 подав заяву про визнання його у кримінальному провадженні потерпілим, однак 18.09.2017 року прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колягіним В.О. постановою відмовлено у визнанні потерпілим, оскільки заявником не надано документів, які б підтверджували належність на праві приватної власності акцій ЗАТ ВТФ «Укрторгсервіс».

В судовому засіданні адвокат Позняк О.М. скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 Колягін В.О., в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, матеріали кримінального провадження за № 12017100040011861, не надав.

Вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши надані учасниками процесу докази, слідчий суддя приходить до наступного.

Пунктом 5 частини 1 статті 303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення прокурора про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Як вбачається з матеріалів скарги, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040011861 від 25.08.2017 року, внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення.

18.09.2017 року прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колягіним В.О. винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим, оскільки заявником не надано документів, які б підтверджували належність на праві приватної власності акцій ЗАТ ВТФ «Укрторгсервіс».

Слідчий суддя, аналізуючи доводи адвоката особи, яка подала скаргу про невідповідність положенням КПК України рішення прокурора про відмову у визнанні потерпілим, враховує наступне.

Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого /ч. 2 ст. 55 КПК України/.

11.09.2017 року ОСОБА_2 подав заяву про визнання його у кримінальному провадженні потерпілим.

Частиною 2 статті 9 КПК України визначено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Тобто, повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

З положень ст.83 КПК України слідує, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

У свою чергу, прокурор, під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.

За таких обставин, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова прокурора скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_2 на рішення прокурора Київської місцевої прокуратури №4, про відмові у визнанні потерпілим, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040011861 від 25.08.2017 року - задовольнити.

Скасувати постанову прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Колягіна В.О. від 18.09.2017 року про відмову у визнанні потерпілим, у кримінальному провадженні № 12017100040011861 від 25.08.2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: