Вирок № 6962386, 19.11.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-887/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2009 р. Голосіївський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді Дмитрук Н.Ю.

при секретарі Мельниченко Т.С.

з участю прокурора Куца О.О.

та захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, не одруженого , раніше судимого за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 13.10.2009 року за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки , зареєстрованого: АДРЕСА_1, та проживаючого в АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинив злочин за наступних обставин.

Так він, 23.07.2009 приблизно о 22.00 годині, керуючи, на підставі довіреності, технічно справним автомобілем марки «Fогd Sсогріо» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Заболотного (біля будинку №94) в м. Києві, зі сторони Одеської площі, в напрямку вул. Метрологічна, підїжджаючи до нерегульованого розвороту ліворуч, позначений дорожнім знаком 5.6 ПДР України, будучи неуважним, проігнорувавши дорожній знак пріоритету «дати дорогу» 2.1 ПДР України, чим грубо порушив Правила дорожнього руху України, не надавши перевагу в русі мотоциклу «Хонда», без державних номерних знаків № рами НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по вул. Заболотного, зі сторони вул. Метрологічна, в напрямку Одеської Площі, чим грубо порушив п.п. 1.5, 2.3 б), 10.1 ПДР України, після чого відбулося зіткнення з мотоциклом «Хонда», без державних номерних знаків № рами НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок ДТП водію мотоцикла «Хонда», ОСОБА_3 заподіяні згідно висновку експерта № 1384/Е від 23.09.2009 року тілесні ушкодження: садна кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (по критерію тривалості розладу здоров'я); закритий перелом дистального епіметафіза лівої променевої кістки зі зміщенням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (по критерію тривалості розладу здоров'я). Характер та локалізація виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок дій тупих предметів, що могло бути при транспортній травмі (травма при зіткненні мотоцикла, який рухався, з перешкодою).

Порушення ОСОБА_2 вимог п.п. 1.5, 2.3 б), 10.1, знак пріоритету 2.1 «дати дорогу» Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками, згідно яких:

1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

2.3 б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

2.1 Знак Пріоритету «Дати дорогу». Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, підтвердивши суду зазначені вище обставини, просив суд не карати його суворо.

За згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства по справі стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші сторони і які ніким не оспорювались.

Тому суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного, і надійшов до висновку, що дії підсудного за ст. 286 ч.1 КК України кваліфіковано правильно, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При обранні міри покарання підсудному суд враховує наступні обставини справи: ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину; особу винного, який за місцем проживання характеризувався позитивно, перебуває на обліку у Київській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія» з жовтня 1999 р. з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, частково відшкодував лікування, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставиною, що помякшує покарання у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття винного у вчиненому.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 286 ч.1 КК України, у вигляді штрафу без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 71, 72 п.3 КК України суд вважає, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 13.10.2009 року яким ОСОБА_2 був засуджений за ст. 186 ч. 2КК України, до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням протягом 2 (двох) років необхідно виконувати самостійно.

Згідно ст. 93-1 КПК України з підсудного необхідно стягнути на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 вартість лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 330 грн. 03 коп. (а.с. 69).

Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, та призначити йому покарання штраф в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 3 400 (три тисячі чотириста) гривень без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України суд вважає, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 13.10.2009 року яким ОСОБА_2 був засуджений за ст. 186 ч. 2КК України, до 4 (чотирьох) років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням протягом 2 (двох) років необхідно виконувати самостійно.

Стягнути з ОСОБА_2 вартість лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 330 грн. 03 коп. на р/р № 35423005001329 в ГУДК м. Києва МФО 820019 код 03319759 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 (01133 м. Київ, пров. Лабораторний, 14-20).

Речовий доказ по справі автомобіль марки «Fогd Sсогріо» д.н.з. НОМЕР_1, який передано під зберігання ОСОБА_2 - залишити йому ж, як власнику.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя