Постанова № 69619847, 17.10.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2017 р. Справа № 35/344-07

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, за довіреністю від 27.12.2016 року №260/16;

відповідача ОСОБА_2, за довіреністю від 10.01.2017 року №1/2017/юр;

Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Газ України НАК Нафтогаз України, м. Київ (вх.2972Х/1-18)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2017р.

у справі №35/344-07

за заявою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про заміну сторони виконавчого провадження

за позовом Дочірнього підприємства Газ-тепло НАК Нафтогаз України (правонаступник Дочірня компанія Газ України НАК Нафтогаз України, м. Київ)

до відповідача ОСОБА_3 підприємства теплових мереж, м. Балаклія

про стягнення 7411950,58 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2017р. у справі №35/344-07 (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області про заміну сторони виконавчого провадження у справі відмовлено.

Дочірнє підприємство Газ України НАК Нафтогаз України, м. Київ з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2017р. у справі №35/344-07 та замінити боржника у виконавчому провадженні №7495622 по виконанню наказу господарського суду Харківської області у справі №35/344-07 з Балаклійського підприємства теплових мереж на Комунальне підприємство Балаклійської районної ради Балаклійські теплові мережі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт вказує на те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята внаслідок неповного зясування фактичних обставин справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2017 року суддею доповідачем у справі №35/344-07 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.10.2017 р.

04.10.2017 року та 17.10.2017 року на адресу суду від апелянта надійшли уточнення (вх.№10164) та доповнення до апеляційної скарги (вх.№10476), в яких останній просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2017р. у справі №35/344-07 та замінити боржника у виконавчому провадженні №7495622 по виконанню наказу господарського суду Харківської області у справі №35/344-07 з Балаклійського підприємства теплових мереж на Комунальне підприємство Балаклійської районної ради Балаклійські теплові мережі, які долучені до матеріалів справи.

В обґрунтування доповнень до апеляційної скарги апелянт зазначає, зокрема, про те, що відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 06.08.2010 року у справі №35/344-07 було здійснено заміну позивача - Державне підприємство Газ-тепло НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 32587579) його правонаступником - Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827).

Посилається на те, що одночасно на виконанні у Балаклійському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться наказ господарського суду Харківської області від 27.07.2017 року у справі №33/139-07 про стягнення з Балаклійського підприємства теплових мереж на користь ДК «Газ України» 2 077 747,98 грн. основного боргу, 20 778,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та наказ господарського суду Харківської області від 03.05.2007 року у справі №53/07-07 про стягнення з Балаклійського підприємства теплових мереж на користь ДК «Газ України» 618 218,16 грн. основного боргу, 6 182,19 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

На думку апелянта, підставою для заміни сторони у вказаних виконавчих провадженнях був встановлений рішенням суду факт передачі цілісного майнового комплексу від Балаклійського підприємства теплових мереж до КП Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі», та заборгованості Балаклійського підприємства теплових мереж з оплати спожитої споживачами теплової енергії, яка ним постачалась за допомогою використання зазначеного майна.

У судовому засіданні 17.10.2017 року представник апелянта просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2017р. у справі №35/344-07 та замінити боржника у виконавчому провадженні №7495622 по виконанню наказу господарського суду Харківської області у справі №35/344-07 з Балаклійського підприємства теплових мереж на Комунальне підприємство Балаклійської районної ради Балаклійські теплові мережі.

Представник відповідача просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102222889528, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.08.2007р. у справі № 35/334-07 позов задоволено повністю, стягнуто з Балаклійського підприємства теплових мереж на користь Дочірнього підприємства "Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 7411950,58 грн. боргу, 25500,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

27.08.2007 року на виконання рішення у даній справі господарським судом Харківської області видано відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2010р. задоволено заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про заміну сторони виконавчого провадження, замінено стягувача у справі № 35/344-07 Державне підприємство Газ-тепло НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 32587579) його правонаступником - Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827).

Відповідно до вказаної ухвали державним виконавцем органу ДВС винесено постанову від 28.09.2010 року ВП №7495622 про заміну сторони виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що одночасно на виконанні у Балаклійському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться наказ господарського суду Харківської області від 27.07.2017 року у справі №33/139-07 про стягнення з Балаклійського підприємства теплових мереж на користь ДК «Газ України» 2 077 747,98 грн. основного боргу, 20 778,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

31.01.2017 року заступником начальника Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження №50692042, а саме Балаклійське підприємство теплових мереж на його правонаступника КП Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» відповідно до ухвали господарського суду Харківської області у справі №33/139-07 від 28.11.2016 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2017 року.

Також, апелянт зазначає про те, що на виконанні у Балаклійському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться наказ господарського суду Харківської області від 03.05.2007 року у справі №53/07-07 про стягнення з Балаклійського підприємства теплових мереж на користь ДК «Газ України» 618 218,16 грн. основного боргу, 6 182,19 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

31.01.2017 року заступником начальника Балаклійського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області також було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження №50692176, а саме Балаклійське підприємство теплових мереж на його правонаступника КП Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі» відповідно до ухвали господарського суду Харківської області у справі №53/07-07 від 28.11.2016 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 року.

07.09.2017 року до господарського суду Харківської області від Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшла заява про заміну боржника у виконавчому провадженні №7495622 з виконання наказу господарського суду Харківської області по справі №35/344-07 - Балаклійське підприємство теплових мереж його правонаступником - Комунальним підприємством Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі".

Приписами статті 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно ч. 1 ст. 121-4 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

У відповідності до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про теплопостачання" у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Частиною 4 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період.

Згідно частини 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обовязковими тією мірою, якою вони були б обовязковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Господарський суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі посилається на висновки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 18.08.2016р. у даній справі №35/344-07, якою було залишено без змін ухвалу господарського суду Харківської області від 12.04.2016р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 року у справі №35/344-07 про відмову у задоволенні заяви стягувача про заміну боржника правонаступником з Балаклійського підприємства теплових мереж на КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі".

Так, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 18.08.2016 року у даній справі №35/344-07 зазначено про те, що в матеріалах справи відсутні документи та дані про державну реєстрацію Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" та Балаклійського підприємства теплових мереж, з яких можна було б зробити висновок про факт припинення, правонаступництва Комунальним підприємством Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" прав та обов'язків Балаклійського підприємства теплових мереж. Дані відомості відсутні і у статутах Балаклійського підприємства теплових мереж та КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" щодо правонаступництва КП Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" прав та обов'язків Балаклійського підприємства теплових мереж. Також, відсутні докази припинення юридичної особи Балаклійського підприємства теплових мереж, яка є боржником, та передачі останнім майнових зобовязань Комунальному підприємству Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі".

Також, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості вимоги заявника про заміну сторони у виконавчому провадженні, оскільки, відсутній передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобовязань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобовязання, які оспорюються сторонами.

Крім того, Вищий господарський суд України не прийняв до уваги посилання Дочірньої компанії Газ України НАК Нафтогаз України на рішення Балаклійської районної ради Харківської області L сесії VI скликання від 17.02.2015 р. № 771-VI "Про передачу майна спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міста Балаклійського району", як на доказ правонаступництва, зазначивши, що дане рішення є лише доказом надання у тимчасове користування майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Балаклійського району.

А також, вказав на те, що договір тимчасового користування майном із Комунальним підприємством Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" від 21.04.2015 року був укладений без будь-яких застережень чи визначення боргових зобовязань за боргами попереднього користувача.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в іншому рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

За змістом наведеної норми неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для справи, що розглядається.

Преюдиціальні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Згідно з приписами пункту 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Таким чином, посилання апелянта на висновки, викладені у постановах Вищого господарського суду України від 14.03.2017 року у справі №33/139-07 та від 21.03.2017 року у справі №53/07-07, які на його думку є преюдиціальними при вирішенні даної справи не можливо взяти до уваги.

Вказаними судовими рішеннями було встановлено підстави правонаступництва від Балаклійського підприємства теплових мереж до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" в ході розгляду справ №33/139-07 та №53/07-07.

Судові рішення у даній справі № 35/344-07 ухвала господарського суду Харківської області від 12.04.2016 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 18.08.2016 року набрали законної сили, отже, зазначені в них факти у справі вже є встановленими.

А отже, місцевий господарський суд вірно вказав на те, що інтереси Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області не порушені.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження по справі.

Твердження апелянта про те, що підставою для заміни сторони у виконавчому провадженні у даній справі №35/344-07 є встановлений постановами Вищого господарського суду України від 14.03.2017 року у справі №33/139-07 та від 21.03.2017 року у справі №53/07-07 факт передачі цілісного майнового комплексу від Балаклійського підприємства теплових мереж до КП Балаклійської районної ради «Балаклійські теплові мережі», та, що заборгованість Балаклійського підприємства теплових мереж з оплати спожитої споживачами теплової енергії, постачалась ним за допомогою використання зазначеного майна, є безпідставними.

За таких обставин, позивачем в порушення приписів статей 32-34,36 Господарського процесуального кодексу України не надано належних та допустимих доказів та не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог в обґрунтування заяви про заміни сторони у виконавчому провадженні.

Отже, висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обовязково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, оскільки є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, а тому ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2017р. у справі №35/344-07 слід залишити без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, ч.1 ст. 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Газ України НАК Нафтогаз України, м. Київ залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2017 року у справі №35/344-07 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 19.10.2017 року.

Головуючий суддя Терещенко О.І.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Слободін М.М.