ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 року № 2а-4891/09/2370
16 год. 20 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Смілянця Е.С.,
суддів Гаращенка В.В. та Мишенка В.В.,
при секретарі Веліхановій О.С.,
за участю:
представників позивача Смірнова О.С., Попаденко З.В., Домачука В.А.,
представників відповідача (ДПІ у Монастирищенському районі) Брітана Ю.Д., Корницької Т.М.,
представника відповідача (ГУДКУ в Черкаській області) Сучила А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Монастирищенський котельний завод» до державної податкової інспекції в Монастирищенському районі Черкаської області, головного управління Державного казначейства України в Черкаській області про стягнення сум бюджетного відшкодування,
ВСТАНОВИВ
До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося ЗАТ «Монастирищенський котельний завод», в якій просить:
- стягнути з Державного бюджету України через головне управління Державного казначейства України в Черкаській області на користь позивача кошти бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року в сумі 102762 грн., травень 2008 року в сумі 242265 грн., червень 2008 року в сумі 192869 грн., серпень 2008 року в сумі 419281 грн., вересень 2008 року в сумі 183608 грн., а всього 1140785 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали в повному обсязі, простять його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники ДПІ у Монастирищенському районі позов не визнали, просять суд відмовити в його задоволенні. Свої заперечення представники відповідача мотивують тим, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, визначений ст. 99 КАС України, тому відповідно до вимог ст. 100 КАС України це є підставою для відмови в його задоволенні.
Представник головного управління Державного казначейства України в Черкаській області Сучило А.О. в судовому засіданні позов визнав, мотивуючи це тим, що ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Представник відповідача пояснив, що кошти бюджетного відшкодування податку на додану вартість не були перераховані органом державного казначейства на рахунок позивача у банку, через те, що ДПА України не направила до органів казначейства реєстри з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету щодо ЗАТ «Монастирищенський котельний завод». Такі дії ДПА України суперечать спільному наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України та Міністерства фінансів України № 451/501/132 від 03.08.2004 року.
Вислухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено, що ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» являється платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11 жовтня 2001 року № 32411629.
Спірні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами, регулюються Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР), Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181-III), спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України та Міністерства фінансів України № 451/501/132 від 03.08.2004 року, яким затверджено «Порядок взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики».
Відповідно до пункту 1.6. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
В пункту 1.7. статті 1 Закону № 168/97-ВР дано визначення терміну «податковий кредит» - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пункт 1.8. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до положень ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку може самостійно прийняти рішення щодо зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів або про повернення повної суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку.
Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Згідно підпункту 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Після надходження заяви платника податку про повернення повної суми бюджетного відшкодування, відповідно до підпункту 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий орган зобовязаний протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до підпункту 7.7.6. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Як встановлено в судовому засіданні, 20 березня 2008 року позивач подав до ДПІ у Монастирищенському районі декларацію з податку на додану вартість за лютий 2008 року, в якій було визначено усього податкових зобовязань з ПДВ на 3156 грн., податкового кредиту 236211 грн., відємну різницю між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) кредиту 233055 грн. Позивач заявив бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 102762 грн. на розрахунковий рахунок в банку.
Державна податкова інспекція у Монастирищенському районі провела позапланову виїзну перевірку, про що був складений акт від 08.10.2008 року № 59/23-009/31324315 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за лютий 2008 року, яким підтверджено правильність визначення суми бюджетного відшкодування за лютий 2008 року в розмірі 164058 грн. із заявлених 102762 грн. Про зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування на 61296 грн. прийняте податкове повідомлення - рішення від 08.10.2008 року за № 0000442301/0, яке позивачем не оскаржувалося.
18 червня 2008 року ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» подало до ДПІ у Монастирищенському районі декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року, в якій визначено податкових зобовязань з ПДВ на 403 грн., податкового кредиту 291803 грн., відємну різницю між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) кредиту 291400 грн. Позивачем також подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 242265 грн. на розрахунковий рахунок в банку.
ДПІ у Монастирищенському районі провела позапланову виїзну перевірку, про що був складений акт від 18.11.2008 року № 73/23-009/31324315 «Про результати позапланової перевірки ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платнику податку у банку за травень 2008 року», згідно якого підтверджено правильність визначення суми бюджетного відшкодування за травень 2008 року в розмірі 404371 грн., що на 81053 грн. більше ніж заявлено позивачем. ДПІ у Монастирищенському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2008 року № 0000522301/0 про заниження та добровільну відмову позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 81053 грн.
21 липня 2008 року ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» подало до ДПІ у Монастирищенському районі декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року, в якій визначено податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 7990 грн., податкового кредиту у розмірі 260707 грн., відємну різницю між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) кредиту 252717 грн. Позивачем заявлено бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 209129 грн. на розрахунковий рахунок в банку.
ДПІ у Монастирищенському районі провела позапланову виїзну перевірку, про що був складений акт від 18.11.2008 року № 74/23-009/31324315 «Про результати позапланової перевірки ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платнику податку у банку за червень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення ПДВ, що декларувалось в період з вересня 2007 року по травень 2008 року», яким підтвердив правильність визначення суми бюджетного відшкодування за червень 2008 року в розмірі 192869 грн. Державною податковою інспекцією у Монастирищенському районі прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.11.2008 року № 0000512301/0 про зменшення суми заявленого бюджетного відшкодування за червень 2008 року у розмірі 16260 грн., яке позивач не оскаржує.
22 вересня 2008 року ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» подало до ДПІ у Монастирищенському районі декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року, в якій визначено податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 119792 грн., податкового кредиту у розмірі 312084 грн., відємну різницю між сумою податкових зобовязань та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) кредиту 192292 грн. Позивач заявив бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 419281 грн. на розрахунковий рахунок в банку. ДПІ у Монастирищенському районі заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року окремо не перевіряла.
20 жовтня 2008 року ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» подало до ДПІ у Монастирищенському районі декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року, в якій визначено податкових зобовязань з ПДВ у розмірі 2697 грн., податкового кредиту у розмірі 226696 грн., відємну різницю між сумою податковими зобовязаннями та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) кредиту 223999 грн. ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» подало заяву щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 183793 грн на розрахунковий рахунок в банку.
ДПІ у Монастирищенському районі повела камеральну перевірку заявленої суми бюджетного відшкодування, за результатами якої складений акт «про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість» від 20 листопада 2008 року № 76/15-004/31324315. Перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на 185 грн. На підставі перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.11.2008 року № 0005551501/31324315, яке позивач не оскаржив.
Судом встановлено, що позивач, маючи намір отримати суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, дотримався вимог п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР , подавав до ДПІ у Монастирищенському районі заяви про перерахування заявлених сум бюджетного відшкодування на поточний рахунок в банку товариства за лютий, травень, червень, серпень та вересень 2008 року, а органу державного казначейства копії податкових декларацій з відміткою податкового органу про їх прийняття. До декларації позивачем були додані розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали пятих основних аркушів вантажних митних декларацій. Даний факт підтвердили всі учасники судового розгляду, тому в суду не виникає сумніву щодо достовірності цієї обставини.
Крім того судом встановлено, що податковим органом виконано всі обовязки, покладені на нього підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР, проведено перевірки правильності заявленого до відшкодування ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» розміру податку на додану вартість. Після закінчення перевірок до органу державного казначейства були направленні висновки, в яких зазначено суми, що підлягають відшкодуванню з бюджету.
Аналізуючи положення підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР суд доходить висновку, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.
Однак ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» на момент розгляду справи в суді кошти бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2008 року, травень 2008 року, червень 2008 року, серпень 2008 року та вересень 2008 року не отримало, тому позовні вимоги товариства підлягають до задоволення.
Суд не може погодитися з позицією представників ДПІ у Монастирищенському районі про те, що позивачем пропущений річний строк звернення до суду, який передбачений положеннями ст. 99 КАС України, і тому відповідно до ст. 100 КАС України це є підставою відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог із наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами . Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду , які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, відповідно до вищеназваних положень Кодексу адміністративного судочинства України, загальним строком звернення до суду за захистом порушених прав є річний термін, однак законодавець визначає, що за захистом порушених прав позивач може звернутися до суду і в інші строки, які встановлюватися спеціальними законами, що регулюють спірні правовідносини.
Як зазначалося вище, одним із законів, які регулюють спірні правовідносини що виникли між ЗАТ «Монастирищенський котельний завод», ДПІ у Монастирищенському районі та головним управлінням Державного казначейства України в Черкаській області є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III.
Відповідно до підпункту 15.3.1. пункту 15.3 статті 15 Закону № 2181-III, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами , можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Таким чином, враховуючи положення підпункту 15.3.1. пункту 15.3 статті 15 Закону № 2181-III, суд вважає, що позивачем не пропущений строк звернення до суду з зазначеним позовом.
Щодо заперечень головного управління Державного казначейства України в Черкаській області про те, що ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» не отримало бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в звязку з тим, що ДПА України не направили до органу казначейства реєстрів з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Предметом спору у цій справі є стягнення суми бюджетного відшкодування.
Оскільки ЗАТ «Монастирищенський котельний завод» в позовній заяві визначило вимоги тільки про відшкодування податку на додану вартість з бюджету, то суд не давав правову оцінку діям відповідачів щодо виконання вимог спільного наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України та Міністерства фінансів України № 451/501/132 від 03.08.2004 року, яким затверджено «Порядок взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики».
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 17, 19, 49, 51, 87, 94, 159, 160, 161, 162, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного бюджету України через головне управління Державного казначейства України в Черкаській області (м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, ідентифікаційний код 22808168) на користь закритого акціонерного товариства «Монастирищенський котельний завод» (Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 122, ідентифікаційний код 31324315) кошти бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2008 року в сумі 102762 грн., травень 2008 року в сумі 242265 грн., червень 2008 року в сумі 192869 грн., серпень 2008 року в сумі 419281 грн., вересень 2008 року в сумі 183608 грн., а всього 1140785 (один мільйон сто сорок тисяч сімсот вісімдесят пять) грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства «Монастирищенський котельний завод» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Е.С.Смілянець
Судді В.В.Мишенко
В.В.Гаращенко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 листопада 2009 року.
Судове рішення № 6961509, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 25.11.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4891/09/2370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: