Постанова № 69590109, 12.10.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 р. Справа № 820/2656/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін: позивача - Співакової Е.О., відповідача - Лютянського М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2017р. по справі № 820/2656/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд України"

до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про скасування наказу,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" (далі по тексту - позивач, ТОВ «Променергобуд Україна») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС України у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС України у Харківській області), в якому просить суд скасувати наказ начальника Головного управління ДФС України у Харківській області № 2645 від 19.06.2017 року про проведення документальної планової виїзної перевірки підприємства за період діяльності з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року по справі № 820/2656/17 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування наказу - задоволено.

Скасовано наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 2645 від 19.06.2017 "Про проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна".

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року по справі № 820/2656/17 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі та у судовому засіданні представник відповідача, зазначив, що спірний наказ видано з дотриманням положень ст. 77 Податкового кодексу України. Вказує, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" запроваджено оприлюднення плану-графіка проведення документальних перевірок на офіційному веб-порталі ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (п. 77.1 ст. 77 Кодексу). Проте, оскільки Закон № 1797-VIII набрав чинності з 01 січня 2017 року, у контролюючого органу фактично не було можливості сформувати та затвердити план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків до 25 грудня 2016 року. Відтак, вважає, що спірний наказ винесено у відповідності до вимог Наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року №524 "Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків" на виконання затвердженого 31.03.2017 року ДФС України плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на ІІ квартал 2017 року.

Представник позивача, у судовому засіданні, з викладених підстав, просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, зазначає, що оскаржуваний наказ є безпідставним, оскільки план-графік проведення документальних перевірок повинен оприлюднюватись на офіційному веб-порталі ДФС до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Оскільки, на сайті ДФС України такої інформації немає, вважає спірний наказ винесеним всупереч положенням Податкового кодексу України. Також зазначає, що, всупереч п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, оскаржуваним наказом перевірку призначено тривалістю 20 робочих днів, у той час як позивач є суб'єктом малого підприємництва, для перевірки якого законом встановлено термін - 10 робочих днів.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що 19.06.2017 року відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, п. 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 та ст. 81 Податкового кодексу України, згідно із затвердженим планом-графіком проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2017 рік, Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наказ № 2645 "Про проведення перевірки ТОВ "Променергобуд Україна" (податковий номер 34014304)", яким наказано провести з 30.06.2017 року тривалістю 20 робочих днів документальну планову виїзну перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року.

Не погоджуючись з зазначеним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування останнього.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності прийняття наказу ГУ ДФС у Харківській області № 2645 від 19.06.2017 "Про проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна".

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки; камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Приписами п. 77.1 ст. 77 ПК України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Колегія суддів зауважує, що з 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (далі по тексту - Закон № 1797).

Пунктом 42 Закону № 1797 статтю 77 Податкового кодексу України п.77.1 доповнено абзацом другим наступного змісту: план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Отже, оскільки абзац 2 п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, було внесено до Податкового кодексу України Законом № 1797, який набрав чинності 01.01.2017 року, його положення щодо оприлюднення плану-графіку документальних перевірок на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі перевірки можуть бути застосовані до плану-графіку на 2018 рік, оскільки на момент набрання чинності вказаними змінами до ПК України дата, 25 грудня 2016 року, вже минула.

Так, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, визначений абз.2 п. 71.1 ст.71 Податкового кодексу України, обов'язок контролюючого органу оприлюднювати відповідний план-графік на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки на момент затвердження такого плану-графіку законодавством не передбачався, та, відповідно, відповідачем при прийнятті спірного наказу не порушувався.

Відповідно до п. 77.4 ст. 77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Зі змісту наведених норм вбачається, що документальна виїзна планова перевірка платника податків можлива за умови включення останнього до плану-графіка проведення перевірок та прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу оформленого наказом рішення про проведення такої перевірки.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 43), контролюючим органом на адресу ТОВ «Променергобуд Україна» документи з повідомленням про проведення перевірки (початок проведення перевірки - 30.06.2017 року) надіслано 19.06.2017 року, які позивачем отримано 20.06.2017 року, тобто відповідачем проінформовано позивача про проведення перевірки у відповідності до вимог п. 77.4 ст. 77 ПК України.

Щодо посилань позивача на ст. 82 ПК України, відповідно до якої тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб'єктами малого підприємництва є: юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Як вбачається з податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1 -ДФ за 1- 4 квартали 2016 року, поданих ТОВ «Променергобуд Україна», середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 50 осіб ((1 кв. 2016 року - 47 осіб, 2 кв. 2016 року - 53 особи, 3 кв. - 2016 року -51 особа, 4 кв. 2016 року -54 особи) / 4 = 51 працівник).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що у розумінні, ст. 82 ПК України, позивач належить до категорії інших платників податків, а, відтак, відповідачем правомірно визначено строк проведення перевірки тривалістю 20 календарних днів.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття ГУ ДФС у Харківській області спірного наказу № 2645 від 19.06.2017 "Про проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергобуд Україна», у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування останнього та задоволення позовних вимог ТОВ «Променергобуд Україна».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні наказу № 2645 від 19.06.2017 "Про проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд Україна", діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2017 року по справі № 820/2656/17, не відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вона ухвалена при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, внаслідок допущених порушень підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2017р. по справі № 820/2656/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Променергобуд України" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 17.10.2017 р.