Ухвала суду № 69574494, 28.09.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2017року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Пузиковій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2017 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А

У листопаді 2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив про стягнення з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовував невиконанням ними умов укладених 14.06.2006 договорів кредиту та поруки.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2017 позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Справа 757/45134/15-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/8958/2017Головуючий у суді першої інстанції: Літвінова І.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість по сплаті основної суми кредиту у розмірі 6188,95 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051 грн.

Не погодився із вказаним судовим рішенням відповідач ОСОБА_1, його представником подана апеляційна скарга, в якій зазначається про незаконність рішення, як такого, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не був присутній на судовому засіданні, він не мав можливості скористатись правом вимагати суд застосувати до даного позову наслідків пропущення строків звернення до суду з позовною заявою. Позивачем пропущено термін звернення до суду з даною позовною заявою, що відповідно до ст. 256-257 ЦПК України є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки правовідносини між позивачем та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виникли на підставі кредитного договору та договору поруки від 14.06.2006, а останній платіж відповідачем ОСОБА_2 за даним договором було здійснено у 2012 році. За таких обставин термін звернення до суду закінчився 16.10.2016. Також, судом першої інстанції було проігноровано п. 4.1 договору поруки, відповідно до якого даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 14.06.2015, а тому на момент ухвалення спірного заочного рішення порука була припиненою. Таким чином підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по сплаті основної суми кредиту у розмірі 3094,48 доларів США були відсутні. Крім того, судом під час розгляду справи не досліджувалось питання про виконання позивачем п. 2.2 договору поруки, а саме передачу документів, що підтверджують заборгованість позичальника за даним кредитним договором.

На підставі викладеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив про задоволення заявлених ними вимог.

Представник позивача Відернікова Я.М. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованим, просила залишити його без змін.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась в установленому порядку, а тому колегія суддів апеляційного суду, керуючись положеннями ст. 303-1, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, вважала за можливе розглянути справу за відсутності вказаної особи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не виконують належним чином взяті на себе за кредитним договором та договором поруки зобов'язання, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Првекс-Банк» є обґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає вимогам закону.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, (ч. 1 ст. 612 ЦК України)

Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з вимогам ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За змістом ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 14.06.2006 між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 639-015/06Р відповідно до умов якого, позивач надає ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 32145 доларів США на строк користування до 14.06.2012, а ОСОБА_2 зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 13,00% річних та платежі за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. Погашення кредиту та оплата відсотків за його користування здійснюється шляхом внесення коштів рівними частинами в сумі 447,00 доларів США /а.с.16-19/.

Згідно свідоцтва від 05.11.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2 змінила ім'я на ОСОБА_2 /а.с.26/.

Також, 14.06.2006 між АКБ «Правекс-Банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладений договір поруки № 639-015/06Р, у відповідності до умов якого поручитель - ОСОБА_1 поручається перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 639-015/06Р від 14.06.2006.

Пунктом 1.1. договору поруки встановлено, що позичальник і поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків /а.с.22/.

Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, відповідно до умов договору здійснив видачу кредитних коштів у розмірі 32145 доларів США /а.с.23/.

Свої зобов'язання за кредитним договором у визначені у них строки ОСОБА_2 не виконала, протягом дії кредитного договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала залишок заборгованості по кредиту та відсотки за користування ним, у зв'язку з чим станом на 13.07.2015 виникла заборгованість за кредитним договором , яка згідно розрахунку заборгованості становить 6188,95 доларів США, яка є заборгованістю по кредиту. Вимоги про стягнення відсотків та штрафних санкцій позивачем не заявлялись.

Оскільки договір кредиту забезпечений договором поруки то відповідачі несуть солідарний обов'язок перед позивачем щодо сплати залишку неповернутого кредиту.

Вказаний розрахунок заборгованості, складений та завірений уповноваженою особою Банку відповідно до вимог чинного законодавства та не спростований відповідачами в ході розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування строків позовної давності не можуть бути прийняті до уваги суду в якості підстав для скасування рішення, оскільки заява про застосування цих строків мала бути подана до суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд враховує правову позицію Верховного Суду України у справі № 62307цс15, в якій наголошується на наступному.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку і оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції. Той факт, що сторона не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції у випадках, передбачених законом може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а не для вирішення апеляційним судом її заяви про застосування позовної давності.

Посилання на відсутність належного повідомлення відповідача не є обґрунтованими, так як судом було встановлено зареєстроване місце проживання відповідачів та здійснювалось повідомлення за вказаними адресами. В порядку ч.5 ст.74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином. А отже порушення норм процесуального права при здійснені повідомлення відповідачів не вбачається.

Твердження відповідача ОСОБА_1 про припинення поруки на момент ухвалення рішення суду не приймаються до уваги суду, так як такі обставини мають бути на момент звернення позивача до суду.

Та обставина, що позивачем не виконані умови п. 2.2 договору поруки щодо передачі документів, що підтверджують заборгованість позичальника за даним кредитним договором є безпідставними, оскільки такий обов'язок виникає у разі виконання поручителем за позичальника умов кредитного договору у порядку і строки встановлені договором.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія судді приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржуване рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи і доводами апеляційної скарги не спростовуються, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2017 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: