Ухвала суду № 69536695, 11.10.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1760/17 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 жовтня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в сумі 25000 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та установлено судом першої інстанції, відповідно до бази даних Білоцерківської ОДПІ, відповідач є власником легкового автомобіля марки Toyota Highlander, рік випуску - 2011, державний номер - НОМЕР_1, об'єм двигуна - 3456 куб.см.

Податковий борг відповідача виник внаслідок несплати транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. нарахованого згідно з податковим повідомленням - рішенням від 18.06.2015 №6282-17. Оскільки відповідачем податкове повідомлення-рішення в адміністративному та судовому порядку не оскаржено, а узгоджене податкове зобов'язання не погашено, то податковим органом виставлено податкову вимогу форми «Ф» №1676-23/92 від 09.12.2015 на загальну суму податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням в сумі 25000 грн.

Крім того, наявність у відповідача податкового боргу з транспортного податку підтверджується витягом із зворотного боку картки особового рахунку платника податків.

Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що застосування контролюючим органом положень статті 267 ПК України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2015 році.

Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, який набув чинності з 01 січня 2015 року, ст. 267 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, якою передбачено сплату транспортного податку, було викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування, відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК, є легкові автомобілі, з року випуску якого не минуло 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Сторонами не заперечується, що позивач є власником транспортного засобу марки Toyota Highlander, рік випуску - 2011, державний номер - НОМЕР_1, об'єм двигуна - 3456 куб.см.

Таким чином, відповідачем було зроблено правильний висновок про те, що вказаний транспортний засіб є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач - платником такого податку відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України.

Однак, податковим органом не було враховано, що транспортирний податок належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені, зокрема ст.ст. 8, 10, 12 ПК.

Так, згідно з п.п. 8.1, 8.3 ст. 8 ПК в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п. 10.1 та п. 10.2 ст. 10 ПК до місцевих податків належить податок на майно. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Положеннями пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, транспортний податок, як місцевий податок, підлягав би сплаті у 2015 році виключно у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про його встановлення до 15 липня 2014 року.

Однак, у м. Білій Церкві транспортний податок встановлено рішенням Білоцерківської міської ради Київської області «Про встановлення місцевих податків і зборів у м.Біла Церква» від 22.01.2015 №1395-70-VI.

Таким чином, ураховуючи, що рішення Білоцерківської міської ради про встановлення транспортного податку було прийняте після 15 липня 2014 року, підстави для сплати транспортного податку у 2015 році відсутні.

При цьому, у спірних правовідносинах колегія суддів застосує рішення Європейського суду з прав людини у справах «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, колегія суддів дійшла висновку про протиправність визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку на 2015 рік.

Аналогічна правова позиція також викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 30 серпня 2016 року у справі №826/22028/15, від 23 лютого 2017 року у справі № 820/11856/15, від 12 квітня 2017 року у справі № 804/2886/16.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Тому, відсутні підстави для задоволення вимог апелянта.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст ухвали виготовлено 11.10.2017 року.

Головуючий суддя Кузьмишина О.М.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.