Постанова № 69520055, 11.10.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2017 р. Справа № 917/1000/13

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

при секретарі Курченко В.А.

за участю :

від позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №19/3-02/200 від 14.11.2016);

від відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю №027 від 09.06.2017);

від учасника провадження "ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК" - ОСОБА_3 (за довіреністю №09-32/527 від 24.11.2016);

від Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" (вх. №2475 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.06.17 у справі № 917/1000/13

за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України"

до Приватного АТ "АвтоКрАЗ"

про стягнення 684 836 063,30 грн. (скарга на дії ВДВС),

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.06.2017 у справі № 917/1000/13 (суддя Киричук О.А.) скарги ПАТ "Автокраз" на дії ДВС відхилено. Місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог скаржника.

"АвтоКраз" не погодився з ухвалою господарського суду Полтавської області та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.06.2017 у справі № 917/1000/13 та прийняти нове рішення, яким визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України протиправними та незаконними.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2017 у зв'язку з відпусткою судді Бородіної Л.І. визначено наступний склад судової колегії для розгляду даної справи: суддя Шутенко І.А., суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Враховуючи викладене, колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги з початку.

Розгляд справи відкладався.

Від учасника провадження у справі ПАТ "Промінвест Банк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, а вимоги скарги безпідставними. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Від ПрАТ "АвтоКраз" надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги, в яких він наводить додаткові обґрунтування своєї позиції у справі.

Також від ПрАТ "АвтоКраз" надійшли додаткові письмові пояснення щодо вимоги визнати недійсною проведену оцінку майна ПАТ "АвтоКраз".

В судовому засіданні 11.10.2017 Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що розгляд скарги неодноразово відкладався, на минулих судових засіданнях 28.08.2017; 12.09.2017 був присутній представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який мав можливість висловити свою позицію у справі та доводи на її підтвердження. Крім того, як встановлено вище Департамент належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи та розгляд апеляційної скарги можливий за відсутності представника Департаменту.

В судовому засіданні 11.10.2017 представник заявника апеляційної скарги підтримав її вимоги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

В судовому засіданні 11.10.2017 представники "ПАТ ПРОМІНВЕСТБАНК" та ПАТ "Державний ощадний банк України" заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї, додаткових письмових поясненнях, заслухавши пояснення представників сторін та інших учасників провадження у справі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, в межах статті 101 ГПК України судова колегія встановила наступне.

Рішенням господарського суду полтавської області від 09.07.2013 у справі № 917/1000/13 позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Автокраз" на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованість за простроченим кредитомв сумі 221330646,84 грн, 52613073,05 грн. - пені, 44854307,90 грн - 3% річних, 1908896,47 грн інфляційних за період з 28.12.2010 по 19.05.2013 включно та 68820,00 грн судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 рішення господарського суду Полтавської області від 09.07.2013 рішення господарського суду Полтавської області від 09.07.2013 у справі № 917/1000/13 змінено. Викладено п. 2 та п. 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: стягнути з ПАТ "Автокраз" на користь ПАТ "Ощадбанк" заборгованість за простроченим кредитом у сумі 294336000,00, заборгованість за процентами в сумі 221330646,84 грн, 34711113,61 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 16038418,25 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, 44854307,90 грн - 3% річних, 19088962,47 грн інфляційних за період з 28.12.2010 по 19.05.2013 включно, 63252,46 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання вказаних рішення та постанови видано відповідний наказ господарського суду Полтавської області від 19.11.2013 № 917/1000/13.

14.01.2014 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України було відкрито виконавче провадження ВП № 41447764 з виконання наказу господарського суду Полтавської області № 917/1000/13.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 04.11.2014 ВП № 41447764 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 45314193, яке знаходиться на виконанні відділу примусового виконання рішень ДВС України.

В зведеному ВП № 45314193, крім наказу господарського суду Полтавської області № 917/1000/13 (ВП № 41447764), про стягнення на користь ПАТ "Ощадбанк", також перебувають на виконанні накази господарського суду Полтавської області:

- № 9/137 від 19.01.2011 про стягнення заборгованості на користь ВАТ "Київмедпрепарат" (ВП № 24096186);

- № 10/196 від 07.02.2011 про стягнення заборгованості на користь Акціонерного товариства закритого типу "Галичфарм" (ВП № 41391609);

- № 917/1106/13 від 26.11.2013 про стягнення заборгованості на користь ПАТ "Акціонерний промислово-фінансовий банк" (ВП № 42322681);

- № 917/1218/13 від 25.01.2014 про стягнення заборгованості на користь ПАТ "Акціонерний промислово-фінансовий банк" (ВП № 42323595);

- 917/1105/13 від 02.12.2013 про стягнення заборгованості на користь ПАТ "Акціонерний промислово-фінансовий банк" (ВП № 42621584);

- 18/41/11 від 20.03.2014 про стягнення заборгованості на користь ПАТ "Ощадбанк" шляхом проведення публічних торгів з продажу заставлених автомобілів (ВП № 43044262);

- 917/1217/13 від 03.02.2014 про стягнення заборгованості на користь ПАТ "Акціонерний промислово-фінансовий банк" (ВП № 43091587);

- 19/193 від 11.01.2012 про стягнення заборгованості на користь ПАТ "Ощадбанк" (ВП № 43957924);

- 18/2325/12 від 13.02.2014 про стягнення на користь ПАТ "Сведбанк" (ВП №44843435).

До господарського суду Полтавської області надійшла скарга (вх. 115 від 08.02.2017) ПАТ "АвтоКраз" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій він посилається на те, що з інформаційної системи ДП "СЕТАМ" довідався про продаж, належного ПАТ "АвтоКраз" майна лот 197933, а саме: будівлі гуртожитку для висококваліфікованих працівників "АктоКраз" загальною площею 6277,1 кв.м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Московська,14-А.

На думку скаржника, вартість майна вказаної будівлі, яка зазначена в оголошенні не відповідає дійсності.

Просить призупинити реалізацію майна будівлі гуртожитку для висококваліфікованих працівників "АвтоКраз" загальною площею 6277,1 кв. м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області, вул. Московська 14-А.

Визнати недійсною проведену оцінку майна ПАТ "АвтоКраз" будівлі гуртожитку для висококваліфікованих працівників загальною площею 6277,1 кв.м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Московська 14-А.

Визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо реалізації майна ПАТ "АвтоКраз".

Витребувати матеріали зведеного ВП № 45314193. Витребувати матеріали, які стосуються реалізації майна будівлі гуртожитку для висококваліфікованих працівників АвтоКраз" загальною площею 6277,1 кв.м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Московська 14-А.

Заборонити Відділу виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії в межах зведеного ВП № 45314193 на час розгляду цієї скарги.

Крім того, надійшла скарга ПАТ "АвтоКраз" (вх. 241 від 14.03.2017) на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій він просить :

зобов'язати ДП "СЕТАМ" на час розгляду цієї скарги призупинити електронні торги з реалізації арештованого майна, а саме - будівлі шуртожитку № 8 загальною площею 2087,62 кв.м , що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського, 9 ; будівлі гуртожитку № 9 загальною площею 2113,39 кв. м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського 11/1;

витребувати з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України матеріали зведеного виконавчого провадження № 45314193;

визнати незаконними дії посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо передачі на реалізацію на електронних торгах арештованого майна ПАТ "АвтоКраз" - будівлі гуртожитку № 8 загальною площею 2087,62 кв.м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського,9; будівлі гуртожитку № 9 загальною площею 2113,39 кв. м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського 11/1;

визнати незаконними дії посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повторної передачі на реалізацію на електронних торгах арештованого майна ПАТ "АвтоКраз" - будівлі гуртожитку № 8 загальною площею 2087,62 кв.м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського,9; будівлі гуртожитку № 9 загальною площею 2113,39 кв. м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського 11/1;

зупинити реалізацію арештованого майна, а саме будівлі гуртожитку № 8 загальною площею 2087,62 кв.м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського,9; будівлі гуртожитку № 9 загальною площею 2113,39 кв. м, що знаходиться в м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського 11/1.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.06.2017 у справі № 917/1000/13 (суддя Киричук О.А.) скарги ПАТ "Автокраз" на дії ДВС відхилено. Місцевий господарський суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог скаржника.

Однак, судова колегія частково не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду , що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (із відповідними змінами та доповненнями) в межах зведеного виконавчого провадження всі виконавчі дії вчиняються в межах цього зведеного виконавчого провадження.

У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони обєднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про обєднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.

У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова.

Постанови про обєднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження) (п. 14 Інструкції).

Відповідно до положень статті 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

В даному випадку на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження № 45314193 щодо стягнення заборгованості з ПрАТ "Автокраз" на користь юридичних осіб за наказами, виданими господарським судом Полтавської області. Отже, стягнення проводиться за судовими рішеннями у різних судових справах ухвалених одним судом, а саме господарським судом Полтавської області.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається у першу чергу на кошти боржника у національній валюті та в іноземних валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-ти денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

За правилами статті 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому таку інформацію невідкладно.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено обороноздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі якщо на зазначене у цій частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:

1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо);

2) об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина та матеріали, призначені для використання у виробництві.

Однак, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у рамках зведеного виконавчого провадження 45314193 своїми діями щодо передачі на реалізацію нерухомого майна порушив встановлений Законом України "Про виконавче провадження порядок".

В матеріалах справи відсутні, а представником Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не надано доказів дотримання вищезазначеного порядку черговості.

Судова колегія вважає помилковими посилання місцевого господарського суду на ч. 5 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" в якості обґрунтування висновку про те, що саме державному виконавцю належить остаточне рішення щодо черговості стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, на думку колегії суддів Законом чітко визначено черговість, яка повинна бути дотримана державним виконавцем. Так, як зазначено вище та відповідно до положень Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. І лише у разі відсутності у боржника коштів та майна на яке звертається стягнення у першу чергу, виконавець звертає стягнення на інше майно і у цьому разі черговість вже остаточно визначається виконавцем.

Посилання представника Департаменту під час пояснень в судовому засіданні на те, що ПАТ "АвтоКраз" не має у власності майна та грошових коштів, на яке звертається першочергове стягнення, яке б покрило у повному обсязі заборгованість ПАТ "АвтоКраз" перед стягувачами, судова колегія вважає таким, що не ґрунтується на положеннях чинного законодавства та належних доказах. Відсутня належним чином проведена інвентаризація такого майна, його оцінка, вилучення, докази розшуку такого майна. Докази проведення його реалізації або неможливості такової. Так, в Законі України "Про виконавче провадження" не міститься норм, які б дозволяли державному виконавцю самостійно та на власний розсуд змінювати чітко встановлений законом порядок.

Отже, такі посилання представника Департаменту ґрунтуються лише на власних припущеннях та не можуть бути прийняті в якості належного доказу обґрунтування в чому полягала неможливість дотримання норм чинного законодавства щодо визначеного порядку черговості звернення стягнення та реалізації майна боржника у виконавчому провадженні.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає неправомірними та такими, що суперечать вимогам закону дії державного виконавця, щодо виставлення на реалізацію нерухомого майна ПАТ "АвтоКраз" до виявлення та звернення стягнення на кошти боржника та іншого майна, на яке згідно з законом звертається стягнення першочергово.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд залишив поза увагою зазначені обставини, що призвели до помилкових висновків, покладених в основу оскаржуваної ухвали в частині відмови у задоволенні скарги про визнання незаконними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо реалізації майна ПАТ "АвтоКраз"; визнання незаконними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо передачі на реалізацію арештованого майна ПАТ "АвтоКраз" - будівлі гуртожитку № 8 загальною площею 2087,62 кв.м, що знаходяться у м. Кременчуці Полтавської області по вул. Маяковського, 9; будівлі гуртожитку № 9 загальною площею 2113,39 кв.м, що знаходиться у м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського 11/1.

Оскільки судова колегія дійшла висновку про незаконність дій виконавця щодо виставлення на реалізацію нерухомого майна ПАТ "АвтоКраз" через порушення черговості звернення стягнення на майно та кошти боржника, то вимоги про визнання незаконними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повторної реалізації арештованого майна ПАТ "АвтоКраз" - будівлі гуртожитку № 8 загальною площею 2087,62 кв.м, що знаходяться у м. Кременчуці Полтавської області по вул. Маяковського, 9; будівлі гуртожитку № 9 загальною площею 2113,39 кв.м, що знаходиться у м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського 11/1 є законні та обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, ухвали господарського суду Полтавської області в частині відмови у задоволенні зазначених вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про їх задоволення.

Щодо вимог про визнання недійсною проведену оцінку майна ПАТ "АвтоКраз" будівлі гуртожитку для висококваліфікованих працівників загальною площею 6277,1 кв. м, що знаходиться у м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Московська, 14-А, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом правомірно встановлено що спірна оцінка майна проведена у грудні 2016.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання субєктом оціночної діяльності - субєктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

З урахуванням того, що станом на момент винесення оскаржуваної ухвали та на момент її апеляційного перегляду строк дії спірного звіту про оцінку майна сплив, а отже він є недійсним в силу закінчення строку його дії, встановленого законом.

Судова колегія дійшла висновку, що наведене обґрунтовано прийнято до уваги місцевим господарським судом у зв'язку з чим відмовлено у задоволенні вимог скарги в цій частині.

Відмовляючи у задоволенні скарги в частині заборони Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії в межах зведеного виконавчого провадження № 45314193 на час розгляду цієї скарги, суд першої інстанції посилався на те, що задоволення вимог скарги в цій частині призведе до порушення прав інших стягувачів.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги в частині заборони відділу примусового виконання рішень Департаменту вчиняти будь-які дії в межах зведеного виконавчого провадження № 45314193 однак з іншим мотивуванням.

На думку судової колегії вимоги скарги в цій частині є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням Закону України "Про виконавче провадження". Так, відповідно до вимог вказаного Закону на виконавчу службу покладено обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У разі, якщо сторони у виконавчому провадженні вважають, що державним виконавцем порушені вимоги Закону вони можуть у встановленому порядку подати скаргу на такі дії чи бездіяльність виконавця.

У пункті 9.13 Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів" надано наступні роз'яснення За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Отже, з наведеного вище вбачається, що дана вимога безпідставна та така, що не відповідає нормам чинного законодавства. Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні вимоги про заборону Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії в межах зведеного виконавчого провадження № 45314193 є законною та обґрунтованою, тому в цій частині підлягає залишенню без змін.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, тому її вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню, ухвала місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні скарги щодо вимог про визнання незаконними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо реалізації майна ПАТ "АвтоКраз"; визнання незаконними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо передачі на реалізацію арештованого майна ПАТ "АвтоКраз" - будівлі гуртожитку № 8 загальною площею 2087,62 кв.м, що знаходяться у м. Кременчуці Полтавської області по вул. Маяковського, 9; будівлі гуртожитку № 9 загальною площею 2113,39 кв.м, що знаходиться у м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського 11/1 підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення вимог скарги в цій частині, в іншій частині ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1, п. 4 ст. 104, 105, 106 ГПК України, Харківський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.06.2017 у справі № 917/1000/13 скасувати в частині відмови у задоволенні скарг Приватного акціонерного товариства "АвтоКраз" щодо визнання дій державного виконавця незаконними та прийняти в цій частині нове рішення.

Скарги ПАТ "АвтоКраз" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо реалізації майна ПАТ "АвтоКраз".

Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України щодо передачі на реалізацію арештованого майна ПАТ "АвтоКраз" - будівлі гуртожитку № 8 загальною площею 2087,62 кв.м, що знаходяться у м. Кременчуці Полтавської області по вул. Маяковського, 9; будівлі гуртожитку № 9 загальною площею 2113,39 кв.м, що знаходиться у м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського 11/1.

Визнати незаконними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо повторної реалізації арештованого майна ПАТ "АвтоКраз" - будівлі гуртожитку № 8 загальною площею 2087,62 кв.м, що знаходяться у м. Кременчуці Полтавської області по вул. Маяковського, 9; будівлі гуртожитку № 9 загальною площею 2113,39 кв.м, що знаходиться у м. Кременчуці, Полтавської області по вул. Маяковського 11/1.

В іншій частині ухвалу господарського суду Полтавської області від 15.06.2017 у справі № 917/1000/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 12.10.17

Головуючий суддя Шутенко І.А.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.