Постанова № 69465460, 05.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Богаченка С. І.,

суддів – Рибачука А. І., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання – Андрушківа І. Я.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року у справі № 462/2743/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова, в якому просила зобов'язати відповідача зарахувати їй до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, передбачених пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період роботи на посаді викладача в позашкільному навчальному закладі з 01 вересня 1982 року по 18 травня 2017 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оскільки її страховий стаж на посаді викладача в позашкільному навчальному закладі становить понад 30 років та до моменту призначення пенсії по віку жодних виплат не отримувала, вона має право на отримання грошової допомоги при призначенні їй пенсії за віком, однак відповідач протиправно відмовив у здійсненні виплати їй вказаної допомоги.

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що посада викладача в позашкільних навчальних закладах освіти, до яких належить Львівська дитяча музична школа №1 м. Львова, де працювала позивач, не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, тому підстави для виплати їй грошової допомоги відсутні.

Позивач та її представник в судовому засіданні заперечили проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просили відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та її представника, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 з 01 вересня 1982 року працює викладачем по класу скрипки Львівської дитячої музичної школи № 1.

З 18 травня 2017 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у Залізничному об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Львова та отримує пенсію за віком.

01 червня 2017 року позивач звернулася з заявою до відповідача про призначення та виплату їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Листом відповідача від 12 червня 2017 року № 3158/04-16/19 їй відмовлено у виплаті вказаної грошової допомоги, оскільки посада викладача в позашкільних навчальних закладах освіти, до яких належить Львівська дитяча музична школа №1 м.Львова, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, не передбачена.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що період роботи позивача на посаді викладача в Львівській дитячій музичній школі № 1 необхідно зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років та відповідно на виплату грошової допомоги.

Суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 7-1 розділу XV “Прикінцевих положень” Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е”-“ж” статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” і “ж” статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року №433 “Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад” музичні школи віднесено до позашкільних навчальних закладів.

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 04 листопада 1993 року № 909 (далі – Перелік № 909), визначені посади в позашкільних навчальних закладах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, зокрема, в позашкільних навчальних закладах право на пенсію за вислугу років мають право громадяни, які працювали на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

При цьому, згаданим Переліком посада викладача в позашкільних навчальних закладах не була передбачена.

Разом з тим, дорученням Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року № 397/21 дію вищезазначеного Переліку № 909 поширено в тому числі і на викладачів музичних шкіл без внесення змін до такого.

Проте, наявність доручення Кабінету Міністрів України від 06 січня 1995 року №397/21 без внесення відповідних змін до Переліку № 909 не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільному закладі освіти, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною в постанові від 25 травня 2016 року у справі № 21-5932а16.

Із матеріалів справи видно, що з 01 вересня 1982 року по даний час позивач працює на посаді викладача в позашкільному закладі освіти - Львівській дитячій музичній школі №1 м.Львова.

Таким чином, оскільки позивач займає посаду, яка не відноситься до тих, що дають право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», період її роботи з 01 вересня 1982 року по 18 травня 2017 року не підлягає зарахуванню до страхового стажу, що дає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова задовольнити.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 09 серпня 2017 року у справі № 462/2743/17 скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова про зобов'язання вчинити дії.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 жовтня 2017 року.