Ухвала суду № 69465461, 10.10.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Старунського Д.М., Качмара В.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мендес Порт» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мендес Порт» до Волинської митниці ДФС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА :

ТзОВ «Мендес Порт» 10 жовтня 2016року звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання дій відповідача щодо відмови у прийнятті відкликання вантажно-митної декларації №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року протиправними, зобов'язання прийняти відкликання вантажно-митної декларації №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року та зобов'язати відповідача дозволити розмитнення товару, що оформлявся за вантажно-митною декларацію №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року, в режимі реекспорт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є митним брокером, надавав митно-брокерські послуги на користь ТОВ «Корбач Компані» відповідно до договору на митно-брокерське обслуговування № МБ-МЕНДПКК-1502 від 18.02.2015 року. 10.03.2016 року позивач відповідно до вимог договору повідомив ТОВ «Корбач Компані» про його розірвання. Однак в процесі співпраці між позивачем та ТОВ «Корбач Компані» залишився незавершеним процес митного оформлення товару відповідно до вантажно-митної декларації № 205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року. Відтак позивач 22.03.2016 року звернувся до Волинської митниці ДФС з листом про відкликання зазначеної вантажно-митної декларації та про зміну митного режиму з «імпорт» на «реекспорт».

Однак, відповідачем у порушення норм митного законодавства України листом від 01.04.2016 року № 2840/03-70-71 фактично відмовлено у відкликанні вантажно-митної декларації та у зміні митного режиму, що призвело до порушення його прав та законних інтересів. Просить суд визнати протиправними дії Волинської митниці щодо відмови у прийнятті відкликання вантажно-митної декларації, зобов'язати відповідача прийняти відкликання такої декларації та дозволити розмитнення товару, що оформлявся за вантажно-митною декларацію №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року, в режимі реекспорт.

Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року в задоволенні позовної заяви – відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що позивач є митним брокером, надавав митно-брокерські послуги на користь ТОВ «Корбач Компані» відповідно до договору на митно-брокерське обслуговування № МБ-МЕНДПКК-1502 від 18.02.2015 року. 10.03.2016 року позивач відповідно до вимог договору повідомив ТОВ «Корбач Компані» про його розірвання. Однак в процесі співпраці між позивачем та ТОВ «Корбач Компані» залишився незавершеним процес митного оформлення товару відповідно до вантажно-митної декларації №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року. Відтак позивач 22.03.2016 року звернувся до Волинської митниці ДФС з листом про відкликання зазначеної вантажно-митної декларації та про зміну митного режиму з «імпорт» на «реекспорт». Однак, відповідачем у порушення норм митного законодавства України листом від 01.04.2016 року № 2840/03-70-71 фактично відмовлено у відкликанні вантажно-митної декларації та у зміні митного режиму, що призвело до порушення його прав та законних інтересів. Просить суд визнати протиправними дії Волинської митниці щодо відмови у прийнятті відкликання вантажно-митної декларації, зобов'язати відповідача прийняти відкликання такої декларації та дозволити розмитнення товару, що оформлявся за вантажно-митною декларацію №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року, в режимі реекспорт.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що для того, щоб зобов'язати відповідача вчинити певні дії, слід констатувати перед цим наявність в його діях, бездіяльності чи прийнятих рішеннях ознак протиправності, чого в даному випадку немає.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача дозволити розмитнення товару за вищевказаною митною декларацією в режимі реекспорту, то вона також не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 71 Митного кодексу України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Відповідно до статті 85 МК України реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 86 МК України митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари: а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту; б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів; 6) визнані помилково ввезеними на митну територію України.

Згідно з частиною першою статті 87 МК України застосування митного режиму реекспорту можливе за умови ідентифікації органом доходів і зборів товарів, заявлених у цей режим, як таких, що були раніше ввезені на митну територію України. Тобто, при самостійному визначення та зміні митного режиму перед митними органами не виникає обов'язку надати декларанту визначений ним митний режим. Отже, прийняття рішення про правильність визначення декларантом певного митного режиму є виключною прерогативою митного органу і таке рішення приймається на етапі митного оформлення. Проаналізувавши вищенаведене, суд зазначає, що за приписами норм чинного законодавства надання дозволу на зміну митного режиму відноситься до дискреційних повноважень митних органів і суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу. Протилежного судом не встановлено.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що 18.02.2015 року між ТзОВ «Мендес Порт» (Виконавець) та ТзОВ «Корбач Компані» (Клієнт) укладено договір на митно-брокерське обслуговування № МБ-МЕНДПКК-1502, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов'язання по митно-брокерському обслуговуванню Клієнта. Відповідно до пункту 8.5 даний договір набирає сили з моменту підписання його сторонами та діє до моменту письмового повідомлення про припинення дії даного договору однієї з сторін. 03.03.2015 року було ввезено на митну територію України товар в митному режимі «імпорт» та декларування товару здійснено митним брокером ТзОВ «Мендес Порт» за вантажно-митною декларацією (ВМД) №205060000/2015/002926, в якій відправником зазначено «NOVADEA SOLUTIONS LP», а одержувачем ТзОВ «Корбач Компані». 20.03.2015 року Волинською митницею ДФС надіслано Ковельському МВ УМВС України у Волинській області повідомлення № 33 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, з якого слідує, що 17.03.2015 року частина товарів, задекларованих за ВМД № 205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року фактично була викрадена з транспортного засобу, який перебував на митному посту «Ковель» Волинської митниці ДФС. 01.03.2016 року ТзОВ «Мендес Порт» листом № 5 повідомило ТзОВ «Корбач Компані» про припинення дії договору № МБ-МЕНДПКК-1502 від 18.02.2015 року на митно-брокерське обслуговування з 10.03.2016 року, оскільки вважає виконаними усі взяті на себе зобов'язання перед ТзОВ «Корбач Компані» та не має жодних претензій.

14.03.2016 року ТзОВ «Мендес Порт» звернулося з письмовою заявою № 8104 до Волинської митниці ДФС про надання дозволу на відкликання ВМД № 205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року в зв'язку з розірванням митно-брокерського договору № МБ-МЕНДПКК-1502 від 18.02.2015 року. 22.03.2016 року ТзОВ «Мендес Порт» звернулося до Волинської митниці ДФС з листом № 22/3 про надання інформації за результатами розгляду заяви від 14.03.2016 року № 8104.

Листом від 01.04.2016 року Волинська митниця ДФС повідомила ТзОВ «Мендес Порт» про те, що по даному митному оформленню проводиться перевірка та рішення про надання дозволу на відкликання електронної митної декларації №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року буде прийняте після завершення перевірки.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Пунктом 8 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Частинами першою, другою статті 416 МК України визначено, що митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний брокер провадить митну брокерську діяльність у будь-якому органі доходів і зборів України.

Відповідно до статті 417 МК України взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.

Як встановлено судом, між ТзОВ «Мендес Порт» (Виконавець) та ТзОВ «Корбач Компані» (Клієнт) укладено договір на митно-брокерське обслуговування № МБ-МЕНДПКК-1502 від 18.02.2015 року. Пунктом 8.5 якого визначено, що даний договір набирає сили з моменту підписання його сторонами та діє до моменту письмового повідомлення про припинення дії даного договору однієї з сторін.

При цьому листом від 01.03.2016 року ТзОВ «Мендес Порт» повідомило ТзОВ «Корбач Компані» про припинення дії договору № МБ-МЕНДПКК-1502 від 18.02.2015 року на митно-брокерське обслуговування з 10.03.2016 року, вважаючи виконаними усі взяті на себе зобов'язання перед ТзОВ «Корбач Компані» та не має жодних претензій.

Проте, 14.03.2016 року ТзОВ «Мендес Порт» звернулося з письмовою заявою № 8104 до Волинської митниці ДФС про надання дозволу на відкликання ВМД №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року в зв'язку з розірванням митно-брокерського договору № МБ-МЕНДПКК-1502 від 18.02.2015 року.

Позивачу було повідомлено, що по даному митному оформленню проводиться перевірка та рішення про надання дозволу на відкликання електронної митної декларації №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року буде прийняте після завершення перевірки.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Аналізуючи вищенаведене, суд зазначає, що підставою для звернення до адміністративного суду є наявність у позивача порушених прав, свобод або інтересів зі сторони суб'єкта владних повноважень. В такому випадку порушені права підлягають захисту судом у спосіб, що дозволить відновити таке порушене право. При цьому рішення суду про задоволення позову відображатиме результат впливу судової діяльності на предмет процесу, яким є спірні матеріальні правовідносини, і які в результаті цієї діяльності від спірності звільняться.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Мендес Порт» діяло від імені ТзОВ «Корбач Компані» лише до моменту припинення договору. З моменту припинення договірних зобов'язань, дії митниці пов'язані з митним оформленням товару «Корбач Компані» не несуть жодних правових наслідків для позивача та не породжують виникнення для нього прав та обов'язків.

В даному випадку, позивач звернувся за захистом прав, які йому не належать, відтак права ТзОВ «Мендес Порт» жодним чином не порушені. Отже, суд зазначає, що в разі якщо фактичного спору між сторонами не існує, то спірні правовідносини не виникають, а відтак, і право на звернення до суду не може бути реалізоване.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме: прийняти відкликання ВМД № 205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року від ТзОВ «Мендес Порт», то суд зазначає, наступне.

Згідно з пунктом 28 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини третьої статті 247 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється в будь-якому органі доходів і зборів з пред'явленням їх цьому органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Частиною першою статті 269 МК України визначено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. Разом з тим, відповідно до частин п'ятої, сьомої цієї статті відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму. Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України. Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом подання митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначає Положення про митні декларації, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України 21.05.2016 року № 450 (далі - Положення № 450).

Відповідно до пункту 33 Положення № 450 за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана.

У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів.

Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі. Таким чином, внесення змін до митної декларації або відкликання митної декларації можливе лише з дозволу митного органу.

Згідно з пунктом 34 зазначеного Положення не дозволяється, зокрема, внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що ВМД № 205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року не може бути відкликана в одноосібному порядку.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, договір на митно-брокерське обслуговування № МБ-МЕНДПКК-1502 від 18.02.2015 року, укладений між ТзОВ «Мендес Порт» та ТзОВ «Корбач Компані» розірвано ще до моменту звернення позивача з заявою до Волинської митниці ДФС про відкликання ВМД №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року, при цьому позивач зазначив, що ТзОВ «Мендес Порт» вважає виконаними усі взяті на себе зобов'язання перед ТзОВ «Корбач Компані» та немає жодних претензій. Отже, на момент звернення із заявою про відкликання митної декларації ТзОВ «Мендес Порт» уже не було уповноваженою особою ТзОВ «Корбач Компані», при цьому, ТзОВ «Корбач Компані» не зверталося до митного брокера ТзОВ «Мендес Порт» про відкликання ВМД №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року.

Відповідне рішення Волинською митницею ДФС про надання дозволу на відкликання ВМД №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року чи про відмову у наданні такого дозволу не приймалося, так як і не приймалося рішення про відмову в прийнятті заяви про відкликання ВМД №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року, а позивачу надсилалося лише повідомлення про те, що митні процедури не завершені та по даному митному оформленні проводиться перевірка.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до витягу з АСМО «Інспектор» митний огляд не закінчений, та жодна митна формальність з переліку АСАУР за ВМД № 205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року на даний час не виконана.

При цьому, відповідно до повідомлення № 33 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, частина товарів, задекларованих за ВМД № 205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року викрадена з транспортного засобу, який перебував на митному посту «Ковель» Волинської митниці ДФС.

Крім того, ТзОВ «Мендес Порт» звернулося до Волинської митниці ДФС з заявою про відкликання вантажно-митної декларації уже після розірвання договору на митно-брокерське обслуговування від 18.02.2015 року № МБ-МЕНДПКК-1502, укладеного з ТзОВ «Корбач Компані», а тому будь-яких рішень, дій чи бездіяльності, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, відповідачем не приймалося та не вчинялося.

Позивач також просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії, а саме: прийняти відкликання ВМД №205060000/2015/002926 від 03.03.2015 року від ТзОВ «Мендес Порт», однак суд зазначає, що для того, щоб зобов'язати відповідача вчинити певні дії, слід констатувати перед цим наявність в його діях, бездіяльності чи прийнятих рішеннях ознак протиправності, чого в даному випадку немає.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача дозволити розмитнення товару за вищевказаною митною декларацією в режимі реекспорту, то вона також не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 71 Митного кодексу України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.

Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Відповідно до статті 85 МК України реекспорт - це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 86 МК України митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари: а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту; б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів; 6) визнані помилково ввезеними на митну територію України.

Згідно з частиною першою статті 87 МК України застосування митного режиму реекспорту можливе за умови ідентифікації органом доходів і зборів товарів, заявлених у цей режим, як таких, що були раніше ввезені на митну територію України.

Тобто, при самостійному визначення та зміні митного режиму перед митними органами не виникає обов'язку надати декларанту визначений ним митний режим. Отже, прийняття рішення про правильність визначення декларантом певного митного режиму є виключною прерогативою митного органу і таке рішення приймається на етапі митного оформлення.

Проаналізувавши вищенаведене, суд зазначає, що за приписами норм чинного законодавства надання дозволу на зміну митного режиму відноситься до дискреційних повноважень митних органів і суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу. Протилежного судом не встановлено.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мендес Порт» – залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року у справі № 803/1507/16 – залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.