Ухвала суду № 69464989, 09.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

09 жовтня 2017 року м. Київ№ 826/23308/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмово провадження адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь»до третя особаПриватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни Публічне акціонерне товариство "Перехідний банк "РВС Банк" провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Готельний комплекс «Либідь» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2016, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.06.2016 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Готельний комплекс "Либідь" задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.10.2016 закрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2016 апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Либідь» задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2016 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2016 прийнято справу до провадження та призначено судове засідання.

13.04.2017 представником третьої особи через канцелярію суду подано клопотання про закриття провадження у справі з огляду на те, що даний спір не є публічно - правовим, а випливає з договірних відносин, а саме пов'язаний зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, а отже має вирішуватись в порядку господарського судочинства.

У судовому засіданні, суд, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» у рішенні від 12.10.1978 вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Cуду України від 04.11.2015 у справі 457/1243/13-а.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Позивачем заявлено позовні вимоги щодо визнання протиправними дії щодо винесення рішення від 29.09.2015 о 20.25.30 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24878206, відповідно до якого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15 674,50 кв.м., належну ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", за ПАТ "Перехідний банк "РВС БАНК", визнання нечинним та скасувати рішення від 29.09.2015 о 20.25.30 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 24878206, відповідно до якого було зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс, будівлю готельного комплексу, площею 15 674,50 кв.м., належну ВАТ "Готельний комплекс "Либідь", за ПАТ "Перехідний банк "РВС БАНК", з моменту його винесення та зобов'язання вилучити всі записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також до Державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборон, внесені на підставі вказаних рішень.

Вищий адміністративний суд України скасовуючи ухвалою від 02.06.2016 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2016 зазначив про те, судами попередніх інстанцій не було встановлено факту завершення процедури звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку" та надано правову оцінку вказаному факту.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України розглядаючи дану справу зазначив про те, що для повного та всебічного розгляду справи суду потрібно надати оцінку процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку", тобто відносинам, які випливають із договірних відносин.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Київський апеляційний адміністративний суд скасовуючи ухвалою від 28.11.2016 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2016 про закриття провадження у справі зазначив про те, що суб'єктний склад спірних відносин та предмет позовних вимог свідчать про публічно-правовий характер даного спору та відсутність підстав для висновку що спірні правовідносини випливають з цивільно - правових відносин.

Судом, з наданих позивачем суду додаткових письмових пояснень та доданих до них документів, та наданих третьою особою клопотання про закриття провадження у справі, додаткових пояснень та доданих до них документів, встановлено, що спірні правовідносини випливають з господарсько - правових правовідносин пов'язаних зі звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку".

Отже, оскільки обставиною, яка має визначальне значення для вирішення справи по суті є встановлення факту дотримання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку", даний спір не є публічно - правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватись судами в порядку господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 №826/4858/15 (21-41а16) та від 11.04.2017 №808/2298/15 (21-3632а16).

Частиною першою статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись статтями 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Закрити провадження в адміністративній справі.

2.Роз'яснити позивачеві, що розгляд даного спору відносено до юрисдикції господарського суду.

3.Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

4.Ухвалу направити сторонам та третій особі.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.П. Огурцов