Постанова № 6945411, 03.12.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2009 р.Справа № 29/87-09-3099

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

(згідно з розпорядженням голови суду від 03.11.2009р. №207 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат»

на рішення господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2009 року

у справі №29/87-09-3099

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІтаК»

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат»

про стягнення 94372,50 грн.,

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІтаК»

про визнання договору про виготовлення продукції №25/44 від 12.01.2009р. недійсним з моменту укладання, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІтаК»звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат»94372,50 грн. заборгованості за договором про виготовлення продукції від 12.01.2009р. №25/44.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2009р. (а.с. 1) позовну заяву ТОВ «ІтаК»прийнято до розгляду та порушено провадження по справі №29/87-09-3099.

08.07.2009р. за вх.№17166 позивач надав до суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 55), в якому у зв’язку з частковим погашенням відповідачем суми основного боргу просив суд стягнути з ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»85000 грн. заборгованості.

Окрім того, в процесі розгляду справи 17.07.2009р. за вх.№5384 відповідач - ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»звернувся до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до ТОВ «ІтаК»про визнання договору про виготовлення продукції від 12.01.2009р. №25/44 недійсним з моменту укладення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2009р. (а.с. 71) зустрічний позов ВАТ «Одеський олійножировий комбінат» прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ТОВ «ІтаК».

26.08.2009р. за вх..№21479 позивач надав до місцевого господарського суду клопотання про збільшення позовних вимог (а.с. 95-96), в якому просив суд стягнути з відповідача 85000 грн. основного боргу, 4370,70 грн. пені, 587,16 грн. трьох відсотків річних та 976,13 грн. інфляційних збитків.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2009 року у справі №29/87-09-3099 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Аленін О.Ю., судді Літвінов С.В., Цісельський О.В.) первісний позов ТОВ «ІтаК»задоволено. З ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»на користь позивача стягнуто 85000 грн. основного боргу, 4370,70 грн. пені, 587,16 грн. трьох відсотків річних та 976,13 грн. інфляційних збитків, 944 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»відмовлено повністю.

          Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог з огляду на те, що на виконання своїх зобов’язань за договором про виготовлення продукції від 12.01.2009р. №25/44 позивачем було відпущено відповідачу продукцію на загальну суму 311872,50 грн. Натомість відповідач оплату вказаних послуг здійснив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 85000 грн., несплатою якого відповідач порушує свої договірні зобов’язання. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що на підставі ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, п.6.2 укладеного між сторонами договору вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних збитків та пені також є обґрунтованими. Разом з тим, місцевий господарський суд дійшов висновку про неправомірність та необґрунтованість зустрічних позовних вимог ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»про визнання договору про виготовлення продукції від 12.01.2009р. №25/44 недійсним з моменту укладення, оскільки під час розгляду справи ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»не було надано до суду жодного доказу, який б свідчив про невідповідність оспорюваної угоди вимогам закону.

Відповідач (ВАТ «Одеський олійножировий комбінат») із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «ІтаК»у задоволенні первісних позовних вимог та повністю задовольнити зустрічні позовні вимоги ВАТ «Одеський олійножировий комбінат». При цьому відповідач посилається на неповне з’ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що ТОВ «ІтаК»з моменту укладення договору на адресу скаржника не було надіслано жодної Специфікації, відповідно до якої сторонами було б узгоджено найменування, асортимент та ціну продукції, а тому договір про виготовлення продукції від 12.01.2009р. №25/44 є недійсним з моменту укладення.

Апеляційну скаргу ВАТ «Одеський олійножировий комбінат» на підставі розпорядження голови суду від 19.10.2009р. №189 «Про призначення справ»прийнято до провадження апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т., про що 22.10.2009р. винесено відповідну ухвалу. Розпорядженням голови суду від 03.11.2009р. №207 «Про передачу справ»справу №29/87-09-3099 передано на розгляд колегії суддів: головуючого судді Журавльова О.О., суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

Позивач (ТОВ «ІтаК») та відповідач (ВАТ «Одеський олійножировий комбінат») в судові засідання не з’явились, про час і місце судових засідань повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 22.10.2009р. та від 17.11.2009р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ВАТ «Одеський олійножировий комбінат» за відсутністю представників сторін в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ВАТ «Одеський олійножировий комбінат», з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 12.01.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІтаК»(Виконавець, позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Одеський олійножировий комбінат»(Замовник, відповідач) було укладено договір про виготовлення продукції №25/44, предметом якого є зобов’язання Виконавця на замовлення Замовника виготовити флексографічним способом та передати у власність Замовника друковану продукцію, а також зобов’язання Замовника прийняти і оплатити продукцію на умовах даного договору. Відповідно до п.2.2 договору оплата за окрему партію продукції здійснюється у національній валюті України на підставі специфікації та рахунку-фактури наступним чином: 70% - передплата вартості продукції до початку виготовлення, але не пізніше трьох банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури; 30% - протягом десяти календарних днів після отримання продукції Замовником шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця.

За п.6.2 договору за порушення Замовником п.2.2 договору останній сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії Продукції за кожний день прострочення.

На виконання умов укладеного договору відповідачем (ВАТ «Одеський олійножировий комбінат») було сплачено позивачу 311872,50 грн. в якості передплати вартості продукції до початку виготовлення.

21.01.2009р. ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»(відповідач) видав довіреність №00134 (а.с. 14) строком дії до 30.01.2009р. на ім’я Зарембо Юрія Михайловича на отримання від ТОВ «ІтаК»продукції.

На підставі даної довіреності 22.01.2009р. згідно видаткової накладної від №ИТ-0097 (а.с. 13) ТОВ «ІтаК»видав ВАТ «Одеський олійножировий комбінат» товар на суму 35032,50 грн.

25.02.2009р. ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»(відповідач) видав довіреність №00216 (а.с. 16) строком дії до 05.03.2009р. на ім’я Зарембо Юрія Михайловича на отримання від ТОВ «ІтаК»продукції.

На підставі даної довіреності 25.02.2009р. згідно видаткової накладної від №ИТ-0369 (а.с. 15) ТОВ «ІтаК»видав ВАТ «Одеський олійножировий комбінат» товар на суму 276840 грн.

Таким чином, позивачем було відпущено відповідачу продукцію на загальну суму 311872,50 грн.

Натомість матеріали справи свідчать про те, що відповідач оплату вказаних послуг здійснив частково лише у розмірі вищевказаної передплати, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у розмірі 94372,50 грн.

Окрім того, в матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків станом на 13.04.2009р. (а.с. 21), підписаний представниками обох сторін, підписи яких скріплено печатками, яким також підтверджується заборгованість відповідача перед ТОВ «ІтаК»у розмірі 94372,50 грн.

У відповідь на претензію-вимогу ТОВ «ІтаК» від 25.03.2009р. (а.с. 19), відповідач (ВАТ «Одеський олійножировий комбінат») у листі від 02.04.2009р. №05-15/634 (а.с. 20) повністю визнав наявність боргу за договором про виготовлення продукції від 12.01.2009р. №25/44 та зобов’язався його сплатити.

Між тим, ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»свої фінансові зобов’язання не погасив, у зв’язку з чим позивач був вимушений звернутися до господарського суду.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідач частково сплатив заборгованість перед ТОВ «ІтаК», в результаті чого позивачем в суді першої інстанції було уточнено суму основного боргу, який склав 85000 грн. та несплатою якого відповідач порушує свої договірні зобов’язання.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Як вже було зазначено вище, відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, а тому позовні вимоги ТОВ «ІтаК»щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 85000 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Вимога позивача щодо стягнення пені за неналежне виконання договірного зобов’язання –оплати наданого товару також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі п.6.2 договору, вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України, Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

Відповідно до розрахунку пені, наданого представником позивача до суду першої інстанції 26.08.2009р. в клопотанні про збільшення позовних вимог (а.с. 95-96) сума пені, що підлягала стягненню з відповідача становила 4370,70 грн. При цьому позивач розрахував її за період з 29.05.2009р. по 20.08.2009р.

Між тим, апеляційний господарський суд вважає, що зазначений розрахунок є необґрунтованим, оскільки позивачем неправильно застосовано ставку НБУ, яка діяла в період, за який нарахована пеня.

Облікова ставка НБУ з 16.02.2009р. становила 12% річних, з 15.06.2009р. –11% річних, а з 12.08.2009р. –10,25% річних.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 29.05.2009р. по 14.06.2009р. у розмірі 950,14 грн. (85000 грн. х 2 х 12%/365 х 17 днів), пеня за період з 15.06.2009р. по 11.08.2009р. у розмірі 2971,51 грн. (85000 грн. х 2 х 11%/365 х 58) та пеня за період з 12.08.2009р. по 20.08.2009р. у розмірі 429,66 грн. (85000 грн. х 2 х 10,25%/365 х 9), тобто: загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 4351,31 грн.

Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, позовні вимоги ТОВ «ІтаК»про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат задоволені судом першої інстанції з огляду на вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги розрахунок 3% річних, наданий позивачем до суду першої інстанції 26.08.2009р. в додатку до клопотання про збільшення позовних вимог (а.с. 97), оскільки вказаний розрахунок зроблений відповідно до вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору.

Таким чином, згідно з вказаним розрахунком з відповідача підлягають стягненню 587,16 грн. трьох відсотків річних.

Водночас, апеляційний господарський суд не приймає до уваги розрахунок суми інфляції, наданий позивачем до суду першої інстанції 26.08.2009р. в додатку до клопотання про збільшення позовних вимог (а.с. 97), виходячи з наступного.

Необхідно зазначити, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, у зв’язку з чим умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 числа поточного місяця індексується за період цього місяця, а сума, внесена за період з 16 по 31 числа поточного місяця –індексується з наступного місяця.

Така ж правова позиція викладена і у листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97/р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.

Позивачем фактично здійснено розрахунок індексу інфляції за період з 29.05.2009р. по 30.06.2009р., однак без врахування вищевикладених рекомендацій, що призвело до арифметичних помилок у розрахунку.

Індекс інфляції за червень 2009р. за даними Державного комітету статистики України склав 101,10%.

Таким чином сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 85935 грн. (85000 грн. х 101,10%), отже індекс інфляції становить 935 грн. (85935 грн. –сума боргу 85000 грн.).

Враховуючи вищевикладене, рішення місцевого господарського суду щодо необхідності задоволення первісних позовних вимог ТОВ «ІтаК»слід змінити, позовні вимоги ТОВ «ІтаК»слід задовольнити частково.

Стосовно зустрічних позовних вимог ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Звертаючись з зустрічним позовом до суду, ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»вважає договір про виготовлення продукції від 12.01.2009р. №25/44 недійсним з моменту укладення, посилаючись при цьому на те, що у даному договорі не було передбачено найменування, асортимент та ціну продукції, а специфікації до договору взагалі підписані не було. З огляду на викладене, на думку скаржника зміст такого договору суперечить актам цивільного законодавства в частині відсутності в договорі істотних умов.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Аналогічні положення містяться і в Цивільному кодексі України, згідно з ч.1 ст. 638 якого договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з п.1.2 договору асортимент, ціна та найменування продукції зазначається в Специфікаціях та рахунках-фактурах на кожну окрему партію продукції, що оформляється додатками та є невід’ємною частиною договору.

Враховуючи те, що відповідачу були виставлені рахунки-фактури, в яких обов’язково остаточно зазначається найменування, кількість та ціна продукції, на підставі яких ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»перерахував кошти на рахунок ТОВ «ІтаК», а також те, що відповідачем були підписані видаткові накладні і надані довіреності на отримання продукції, місцевим господарським судом правильно встановлено, що між сторонами було досягнуто згоди по всіх суттєвих умовах даного договору, бо прийнявши продукцію та частково розрахувавшись за неї відповідач тим самим погодився з асортиментом, кількістю та вартістю продукції, чим виявив бажання бути пов’язаним за даним договором та з усіма наслідками, що з цього випливають, в тому числі взяв на себе обов’язок повністю розрахуватись за отриману продукцію, але цього зроблено не було.

Окрім того, як вже було зазначено вище, з матеріалів справи вбачається, що у листі від 02.04.2009р. №05-15/634 відповідач повністю визнав наявність боргу за договором про виготовлення продукції від 12.01.2009р. №25/44 та зобов’язався його погасити.

До того ж, як вже було зазначено вище, ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»підписав акт звірки взаєморозрахунків станом на 13.04.2009р., яким повністю підтвердив свою заборгованість.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, процесуальним законодавством на позивача за зустрічним позовом покладений обов’язок доведення суду тих обставин, на які він посилається, у спосіб, визначений законом, зокрема, виходячи з предмету спору, обставин, що свідчать про невідповідність оспорюваної угоди вимогам закону.

Під час розгляду справи позивачем за зустрічним позовом (ВАТ «Одеський олійножировий комбінат») не надано жодного доказу, який б свідчив про невідповідність оспорюваної угоди вимогам закону.

Враховуючи вищевикладене, місцевим господарським судом було прийнято по суті правильне рішення в частині необхідності відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ «Одеський олійножировий комбінат».

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ВАТ «Одеський олійножировий комбінат»підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2009 року у справі №29/87-09-3099 - зміні.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат» задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 05 жовтня 2009 року у справі №29/87-09-3099 змінити, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:

«Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІтаК»задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат»(65039, м. Одеса, вул.. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 00376509) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІтаК»(02660, м. Київ, вул.. Червоноткацька, 44, код ЄДРПОУ 16476839) 85000 (вісімдесят п’ять тисяч) грн. основного боргу, 4351 (чотири тисячі триста п’ятдесят одну) грн. 31 коп. пені, 587 (п’ятсот вісімдесят сім) грн. 16 коп. трьох відсотків річних, 935 (дев’ятсот тридцять п’ять) грн. інфляційних збитків, 943 (дев’ятсот сорок три) грн. 34 коп. держмита та 312 (триста дванадцять) грн. 28 коп. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічних позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат»відмовити повністю».

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІтаК»(02660, м. Київ, вул.. Червоноткацька, 44, код ЄДРПОУ 16476839) на користь Відкритого акціонерного товариства «Одеський олійножировий комбінат»(65039, м. Одеса, вул.. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 00376509) 32 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

4.Зобов’язати господарський суд Одеської області видати накази з відповідними реквізитами сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов