Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
___________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2009 р.Справа № 4/86-09-3274 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді: Петрова М.С.
суддів: Разюк Г.П.
Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Ткаченко О.М., довіреність № б/н, від 23.10.09;
від відповідача: Стрецкул М.В., довіреність № 22, від 05.01.09
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об’єднання співвласників багатоквартирного жилого будинку „Одесит” (далі по тексту ОСБЖБ „Одесит”)
на рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2009 року
по справі № 4/86-09-3274
за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного жилого будинку „Одесит” (далі по тексту ОСБЖБ “Одесит”)
до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (далі по тексту ВАТ ЕК „Одесаобленерго”)
про внесення змін до договору
В С Т А Н О В И В:
03.06.09 р. ОСБЖБ “Одесит” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ВАТ ЕК “Одесаобленерго” про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 49-ц від 17.01.2005 року, укладеного між позивачем та відповідачем, шляхом доповнення змісту договору умовами щодо розрахунків між сторонами за спожиту електричну енергію за тарифом, встановленим для населених пунктів у будинках, обладнаних кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі у сільській місцевості).
09.09.09 р. ОСБЖБ „Одесит” уточнило свої позовні вимоги та просило суд зобов’язати відповідача внести зміни в договір №49- ц про постачання електричної енергії від 17 січня 2005 року, укладений між позивачем та відповідачем, шляхом доповнення змісту договору п. 6.1 “а” в наступній редакції: “Розрахунки між сторонами за спожиту електроенергію здійснюються за тарифом, встановленим згідно з діючим законодавством для населених пунктів з будинками, обладнаними кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі у сільській місцевості).
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.09 р. (суддя Літвінов С.В.) у позові ОСБЖБ „Одесит” відмовлено з огляду на те, що позивач не надав доказів надсилання та отримання ВАТ „ЕК Одесаобленерго” пропозиції про зміну умов договору. Крім того, місцевий господарський суд в якості підстави для відмови у позові також зазначив, що позивач, всупереч вимогам ст.ст.4, 5 Закону України „Про архітектурну діяльність”, не має відповідного проекту електрообладнання його будинку, в якому б були передбачені електроплити, що суперечить п.2.4 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ України від 10.03.99 р. №309 із змінами та доповненнями, оскільки відпуск електроенергії населеним пунктам за тарифом 15,0 коп. за 1 кВт/г. без врахування ПДВ здійснюється тільки у тому випадку, якщо вони обладнані в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками.
Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, ОСБЖБ „Одесит” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду 1 інстанції, та задовольнити позов, оскільки для внесення змін у спірний договір шляхом доповнення його пунктом про здійснення оплати спожитої електроенергії за тарифами, встановленими для будинків, обладнаних кухонними електроплитами, взагалі не має ніякого значення наявність або відсутність проекту електрообладнання із зазначенням електроплит, так як для побутового електроприладу не потрібен проект. Проект, відповідно із ст.17 Закону України „Про основи містобудування”, потрібен тільки для будівництва та реконструкції.
ВАТ „ЕК Одесаобленерго” у запереченнях на апеляційну скаргу просило залишити її без задоволення, оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи його обґрунтованим і відповідаючим вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
У відповідності до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 19.04.2002 року за №24 було прийнято в експлуатацію 16-ти поверховий житловий будинок з гаражем, прибудованою котельною та насосною, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Лідерсовський бул. 9 “а”( надалі –житловий будинок).
Згідно з Законом України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку” співвласниками житлового будинку з метою утримання, обслуговування в інтересах членів об’єднання житлового фонду було створено ОСБЖБ “Одесит”.
17.01.2005 р. між ВАТ “Одесаобленерго” та ОСБЖБ “Одесит” був укладений договір про постачання електричної енергії № 49-ц.
Об’єктом енергозабезпечення за вказаним договором згідно з додатком № 5.1 до договору є житловий будинок, розташований за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсовський, 9 “а”.
За умовами п.3.1.1 вищеназваного договору постачальник електричної енергії, ВАТ “Одесаобленерго” має право на одержання від споживача плати за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інших платежів, обумовлених договором.
Розрахунки за спожиту будинком електричну енергію за договором ОСБЖБ „Одесит” здійснює за загальним приладом обліку, що встановлений у будинку.
За умовами п. 1.2 Правил користування електричною енергію, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 ( надалі –Правила), населений пункт - юридична особа -споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.
Згідно з пп. 12.3 та 12.5 Правил населений пункт на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами населеного пункту для задоволення комунально-побутових потреб споживачів населеного пункту, для технічних цілей та інших потреб населеного пункту. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується населений пункт відповідно до умов договору. Населений пункт розраховується з постачальником електричної енергії за обсяги електричної енергії, спожитої для потреб населеного пункту, у тому числі на технічні цілі, за тарифами для населених пунктів, що встановлені НКРЕ.
У відповідності до п. 6.1 Правил вибір виду тарифу здійснюється споживачем, зазначається у договорі та може бути змінений у порядку, передбаченому договором, але не частіше ніж один раз на рік.
У відповідності до п. 2.4 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ України від 10.03.1999 р. № 309, зі змінами та доповненнями, відпуск електричної енергії населеним пунктам ( крім дачних, дачно-будівельних кооперативів і садових товариств, гаражно-будівельних кооперативів), які обладнані в установленому порядку кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), проводиться за тарифом 15,0 коп. за 1 кВт/год., без врахування податку на додану вартість.
Згідно з п.3.13 СНтП 2..08.01-89 “Житлові будинки” у житлових будинках висотою понад 11 поверхів повинні встановлюватися у кухнях електричні плити. У зв’язку із цим позивач встановив у будинку в квартирах з 1-го по 16-тий поверх електричні кухонні плити, тому вважає, що при розрахунках з ВАТ „ЕК Одесаобленерго” за спожиту електроенергію повинен застосовуватися тариф для населених пунктів з будинками, обладнаними кухонними електроплитами.
У зв’язку із вищенаведеним, ОСБЖБ „Одесит”, відповідно із ст.188 ГК України, листом від 24.02.2007 року звернулося до відповідача з пропозицією внести зміни до договору про постачання електричної енергії № 49-ц від 17.01.2005 року, шляхом доповнення змісту договору умовами щодо розрахунків між сторонами за спожиту електричну енергію за тарифом, встановленим для населених пунктів у будинках обладнаних кухонними електроплитами, електроопалювальними установками (у тому числі у сільській місцевості).
В якості доказу направлення відповідачу вказаного листа із пропозицією про внесення змін до договору ОСБЖБ „Одесит” на вимогу господарського суду 1 інстанції (ухвали від 03.07.09 р., 29.07.09 р.) надало поштову квитанцію про відправлення цього листа 26.02.07 р.
Однак, місцевий господарський суд, не надавши оцінки даному доказу, дійшов помилкового висновку про те, що позивач не довів факт відправлення відповідачу пропозиції про зміну умов договору, оскільки відповідач згідно із ст.33 ГПК України не спростував цей факт будь-якими доказами. Доводи відповідача про неотримання пропозиції позивача щодо зміни умов договору є голослівними.
ВАТ „ЕК Одесаобленерго” у 20- денний строк відповіді на пропозицію позивача про зміну умов договору не надало, тому позивач, відповідно до п.4 ст.188 ГК України, звернувся із даним позовом.
Відповідно до положень ст.ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Як зазначалося вище, п. 2.4 Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню та населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ України від 10.03.1999 р. № 309, зі змінами та доповненнями, передбачає, що розрахунки за тарифом 15,0 коп. за 1 кВт/год. здійснюються у разі обладнання будинку кухонними плитами у встановленому порядку.
За вимогами ст.ст. 4, 5 Закону України “Про архітектурну діяльність” при створенні об’єкта архітектури, останній повинен бути забезпечений відповідною проектною документацію (містобудівні умови, технічні умови, завдання на проектування, проектні рішення щодо електричної частини споруди, технічні паспорти обладнання тощо).
Отже, житловий будинок, як об’єкт архітектури, вважається обладнаним у встановленому порядку електричними кухонними плитами у разі наявності відповідної проектно-технічної документації, яка передбачає встановлення у ньому стаціонарних кухонних електроплит.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог надав до суду ксерокопію проектної документації, зокрема робочий проект внутрішнього електрообладнання 16-ти поверхового житлового будинку по Лідерсовському бульвару, 9 у м. Одеса (а.с.54-59).
Як вбачається з даного проекту, а саме з планів електроосвітлення типового поверху, в кожній квартирі на кухнях зазначено точку споживання електричної енергії силою струму 40 А, що свідчить про велику потужність електрообладнання, яке встановлюється за цими точками електроспоживання. Приймаючи до уваги, що потужність визначається як сила струму помножена на напругу, то у даному випадку у точці електроспоживання із силою струму 40А теоретично може бути підключене електрообладнання потужністю 8800 Квт (Р=UхI=220Вх40А=8800Вт), потужність же електроплит, встановлених в будинку позивача згідно із технічними паспортами електроплит складає 6300 Вт. Однак, місцевий господарський суд не звернув уваги на дану обставину та не витребував відповідних доказів і не з’ясував, яке саме обладнання споживає електроенергію із силою струму 40 А., хоча позивач зазначав, що у будинку на кухнях встановлені електроплити.
У зв’язку із вищенаведеним, на вимогу апеляційного суду відповідно із ст.ст.38,101 ГПК України позивач надав витяг з Державного стандарту СРСР 21.614-88 (СТСЄВ 3217-81) Система проектної документації для будівництва, зображення умовні графічні електрообладнання і проводок на планах.
З вказаного держстандарту вбачається, що в ньому зображений такий же самий умовний графічний знак, як і на кухнях у проекті внутрішнього електрообладнання будинку позивача, який є розеткою 3-х полюсною штепсельного роз'єму (40А) для електроплит.
В судовому засіданні апеляційного суду позивач також надав до суду для огляду оригінал проектної документації, зокрема робочий проект внутрішнього електрообладнання 16-ти поверхового житлового будинку по Лідерсовському бульвару, 9 "а" у м. Одеса. В результаті огляду даного проекту встановлено, що він узгоджений із Центральним районом електричних мереж ВАТ „ЕК Одесаобленерго”, про що свідчить відмітка Центрального РЕМ ВАТ „ЕК Одесаобленерго” від 03.07.03 р. з реєстраційним номером 317 на 10-му листі проекту. У цьому ж листі зазначено, що даний проект необхідно розглядати разом із проектом НВП „Спецбудмонтаж” №8/2002-ЄЛ. Проект НВП „Спецбудмонтаж” №8/2002-ЄЛ, який також узгоджено із ВАТ „ЕК Одесаобленерго”, позивач також надав до суду.
Крім того, позивачем були надані технічні паспорти на електроплити, з яких вбачається, що вони споживають електричну енергію із силою струму 28 А., що додатково свідчить про те, що в проектній документації на кухнях зазначені точки електроспоживання з силою струму 40 А. саме для електроплит, оскільки ці точки електроспоживання встановлені із запасом сили струму.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ВАТ „ЕК Одесаобленерго” заявив, що проектна документація внутрішнього електрообладнання будинку позивача не узгоджена в установленому законом порядку, оскільки цю документацію повинно було узгоджувати ВАТ „ЕК Одесаобленерго”, а не Центральний РЕМ. Вказані доводи судова колегія до уваги не приймає, оскільки Центральний РЕМ є структурним підрозділом ВАТ „ЕК Одесаобленерго”. До того ж представник ВАТ „ЕК Одесаобленерго”, посилаючись на необхідність додержання позивачем порядку узгодження проектної документації, не зазначив та не надав жодного нормативного акту, який встановлює цей порядок.
Крім того, про наявність вищезазначених погоджень свідчить і сам факт укладання договору між ВАТ „ЕК Одесаобленерго” і позивачем, оскільки у випадку відсутності погоджень на встановлення у будинку електроплит і відповідності фактично встановленого електрообладнання проекту і технічним умовам, ВАТ „ЕК Одесаобленерго” не уклало б з позивачем договір на постачання електричної енергії.
Згідно із актом прийому в експлуатацію об’єкта – житлового будинку ОСБЖБ „Одесит”, інспектором енергонагляду було оглянуто електрообладнання житлового будинку ОСБЖБ „Одесит” і встановлено, що електромонтажні роботи виконані у повному обсязі у відповідності із проектом без відступлень від ПУЄ, ПТЄ і ПТБ. При цьому, інспектору енергонагляду надавалися проектна документація, протоколи випробувань, технічні паспорти на електрообладнання. Тобто цей акт свідчить про те, що інспектором енергонадзору було відомо про наявність електроплит за проектом і по факту і що це відповідає ПУЄ, ПТЄ і ПТБ.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач не має відповідного проекту електрообладнання його будинку, в якому б були передбачені електроплити.
З огляду на вищенаведене, ВАТ „ЕК Одесаобленерго” неправомірно нараховує позивачу вартість спожитої електроенергії за тарифами, які встановлені для споживачів, у яких в будинках не встановлені електроплити, що є істотним порушенням умов договору про постачання електричної енергії від 17.01.05 р., а саме пункту 3.1.1, а тому, відповідно із ч.2 ст.651 ЦК України, позовні вимоги ОСБЖБ „Одесит” про внесення змін у вказаний договір щодо розрахунків за спожиту електроенергію підлягають задоволенню, а відповідача слід зобов’язати внести зміни в договір №49-ц про постачання електричної енергії від 17 січня 2005 року, укладений між ВАТ “ЕК Одесаобленерго” та ОСБЖБ „Одесит”, шляхом доповнення змісту договору п. 6.1 “а” в наступній редакції: “Розрахунки між сторонами за спожиту електроенергію здійснюються за тарифом, встановленим згідно з діючим законодавством для населених пунктів з будинками, обладнаними кухонними електроплитами, електроопалюванними установками (у тому числі у сільській місцевості)”.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСБЖБ „Одесит” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 05.10.09 р.- скасуванню, позов задоволенню.
Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів -
П О С Т А Н О В И Л А:
1.Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку „Одесит” задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 05.10.09 р. скасувати, позов Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку „Одесит” задовольнити.
2.Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65029, м.Одеса, вул. Садова, 3, р/р № 26000005010040 у Од. філії ВАТ „Перший інвестиційний банк” в м.Одесі, МФО 388476, код 00131713) внести зміни в договір №49-ц про постачання електричної енергії від 17 січня 2005 року, укладений між Об'єднанням співвласників багатоквартирного житлового будинку „Одесит” (65014, м. Одеса, Лідерсовський б-р, 9 "а", р/р 26005310773401 в АЮ „Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32428532) та Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65029, м.Одеса, вул. Садова, 3, р/р № 26000005010040 у Од. філії ВАТ „Перший інвестиційний банк” в м.Одесі, МФО 388476, код 00131713), шляхом доповнення змісту договору п. 6.1 “а” в наступній редакції: “Розрахунки між сторонами за спожиту електроенергію здійснюються за тарифом, встановленим згідно з діючим законодавством для населених пунктів з будинками, обладнаними кухонними електроплитами, електроопалюванними установками (у тому числі у сільській місцевості)”.
3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65029, м.Одеса, вул. Садова, 3, р/р № 26000005010040 у Од. філії ВАТ „Перший інвестиційний банк” в м.Одесі, МФО 388476, код 00131713) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку „Одесит” (65014, м. Одеса, Лідерсовський б-р, 9 "а", р/р 26005310773401 в АЮ „Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32428532) витрати по сплаті державного мита за подачу позовної заяви у сумі 85 грн.00 коп., за подачу апеляційної скарги у сумі 42 грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп.
4.Видачу наказу доручити господарському суду Одеської області.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.С. Петров
Суддя Г.П. Разюк
Суддя С.І. Колоколов
Судове рішення № 6945384, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 01.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4/86-09-3274. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: