Постанова № 6944871, 24.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2009                                                                                           № 42/102

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва А.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -не з’явились

від відповідача -не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Мост АВ"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.04.2009

у справі № 42/102 (суддя

за позовом                               Приватне підприємство "Мост АВ"

до                                                   Приватне підприємство "Технодім"

про                                                   стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, відшкодування збитків, ціна позову 889147,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Мост АВ” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства „Технодім” про стягнення 607521, 94 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 59732, 08 грн., 3% річних у сумі 18668, 31 грн., пені у сумі 151377, 19 грн., 35 848,38 грн. збитків у вигляді процентів за користування кредитними коштами, 8891, 48 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу та 16000, 00 грн. витрат на послуги юриста.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки № 1/08 від 09.01.2008 року останній частково оплатив одержаний товар вартістю 5079705, 05 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 607521, 94 грн. Також зазначав, що внаслідок односторонньої відмови відповідача від виконання укладеного договору поставки № 1/08 від 9 січня 2008 р. йому заподіяні збитки у вигляді сплачених на підставі кредитного договору № 007/08/18-КL від 19 лютого 2008 року та договору про надання овердрафту № 0026/08/18-OVER1 від 20 червня 2008 року коштів у розмірі 35 848,38 грн.

У відзиві на позов відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію тим, що п. 5.4 договору поставки № 1/08 від 09.01.2008 року передбачено, що покупець здійснює оплату на підставі виставленого постачальником рахунку, проте на час розгляду справи у суді рахунки на адресу відповідача не надходили, у зв’язку з чим умови договору ним не можуть бути виконані.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.04.2009 року у справі № 42/102 позов Приватного підприємства „Мост АВ” задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства „Технодім” на користь Приватного підприємства „Мост АВ” 607521, 94 грн. боргу, 6075,22 грн. витрат по оплаті державного мита та 80, 62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив змінити рішення Господарського суду м. Києва від 01.04.2009 року у справі № 42/102 та стягнути з відповідача на користь позивача: суму основного боргу – 607521, 94 грн., пені – 151377, 19 грн., 3% річних – 18668,31 грн., інфляційних – 58321,60 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення не відповідає нормам чинного законодавства, висновки суду щодо обов’язку відповідача оплатити товар у семиденний строк з дня пред’явлення позивачем позову не відповідають обставинам справи та умовам договору, не дослідження судом ж/д накладних, по яким визначається строк платежу призвело до неповного з’ясування обставин справи та неправильного застосування норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2009 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 24.09.2009 року.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 року змінено склад колегії суддів.

Представники відповідача у судове засідання 24.09.2009 року не з’явились, про причини нез’явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з нез’явленням у судове засідання 24.09.2009 року представників відповідача, колегією суддів ухвалою від 24.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 15.10.2009 року.

Представники відповідача у судове засідання 15.10.2009 року не з’явились, про причини нез’явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з нез’явленням у судове засідання 15.10.2009 року представників відповідача, колегією суддів ухвалою від 15.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 29.10.2009 року.

27.10.2009 року позивачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника у судове засідання.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 29.10.2009 року не з’явились.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з задоволенням клопотання позивача, нез’явленням у судове засідання 29.10.2009 року представників позивача та відповідача, колегією суддів ухвалою від 29.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 10.11.2009 року.

Ухвалою Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2009 року продовжено строк розгляду справи № 42/102 на один місяць.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2009 року змінено склад колегії суддів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з нез’явленням у судове засідання 10.11.2009 року представників відповідача, колегією суддів ухвалою від 10.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 24.11.2009 року.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2009 року змінено склад колегії суддів.

Представники позивача та відповідача в судове засідання апеляційної інстанції 24.11.2009 року не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та без участі представників позивача та відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає зміні з наступних підстав.

09.01.2008 року між Приватним підприємством „Мост АВ” (постачальник, позивач) та Приватним підприємством „Технодім” (покупець, відповідач) укладено договір поставки № 1/08, за умовами якого позивач зобов’язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити металопродукцію (продукцію) на умовах, викладених в Договорі.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 27.03.2008 року до Договору сторонами було змінено умови п. 5.4 Договору та погоджено умови оплати – 100% вартості Продукції по Специфікації, транспортних витрат та пакування на підставі виставленого Постачальником рахунку протягом 10 банківських днів з дня прибуття Продукції на ж/д станцію покупця, згідно відтиску штемпеля на ж/д накладній.

Кількість, асортимент і номенклатура Продукції вказуються в специфікаціях до договору. Кожна специфікація з моменту її підписання є невід’ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

Ціна на Продукцію за Договором вказується в Специфікаціях. Загальна ціна Договору визначається як сума по усім Специфікаціям, які є невід’ємною частиною Договору (4.1., 4.2 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору строк відвантаження Продукції становить до 10 календарних днів з дати отримання факсокопії заявки Покупця про поставку Продукції, з зазначенням асортименту, номенклатури і кількості.

Наявними у справі видатковими накладними №№ РН-0000001 від 21 січня 2008 року, РН-0000002 від 22 лютого 2008 року, РН-0000003 від 28 лютого 2008 року, РН-0000005 від 18 квітня 2008 року, РН-0000006 від 30 квітня 2008 року, РН-0000008 від 21 травня 2008 року, РН-0000009 від 13 червня 2008 року, РН-0000010 від 18 червня 2008 року, РН-0000011 від 23 червня 2008 року, РН-0000021 від 23 вересня 2008 року, РН-0000015 від 12 липня 2008 року, довіреностями на отримання товару серія ЯОП № 569709 від 21 січня 2008 року за рахунком – фактурою №СФ-0000001 від 18.01.2008 року, серія ЯОП № 569793 від 22 лютого 2008 року за рахунком – фактурою № СФ – 0003 від 21.02.2008 року, серія ЯОЧ № 750154 від 28 лютого 2008 року за рахунком – фактурою № СФ – 0000005 від 27.02.2008 року, серія ЯПВ № 892504 від 18 квітня 2008 року за рахунком – фактурою № СФ – 0000008 від18.04.2008 року, серія ЯОЧ № 750216 від 30 квітня 2008року за рахунком – фактурою № СФ – 000009а від 30.04.2008 року, серія ЯПВ № 892543 від 21 травня 2008 року за рахунком – фактурою № СФ –0000014 від 21.05.2008 року, серія ЯПВ № 892603 від 13 червня 2008 року за рахунком – фактурою № СФ –0000018 від 13.06.2008 року, серія ЯПВ № 892604 від 18 червня 2008 року за рахунком – фактурою № СФ – 0000019 від 18.06.2008 року, серія ЯПВ № 892555 від 23 червня 2008 року за рахунком – фактурою № СФ –20 від 23.06.2008 року, серія ТД № 892789 від 23 вересня 2008 року за рахунком – фактурою № СФ –0000032 від 23.09.2008 року, серія ЯПВ № 892657 від 12 липня 2008 року за рахунком – фактурою № СФ – 0000025 від 12.07.2008 року стверджується факт передачі позивачем відповідачу товару за Договором на загальну суму 5 079 705,05 грн.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково у розмірі 4472 183, 11 грн.

Згідно п. 6 Інструкції „Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей” затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 року № 99 довіреність на одержання цінностей від постачальника за нарядом, рахунком, договором, замовленням, угодою або іншим документом, що їх замінює, видається довіреній особі під розписку і реєструється в журналі реєстрації довіреностей. Тобто, для видачі довіреності необхідно вказати документ, на підставі якого видається ця довіреність. У всіх вказаних вище довіреностях таким документом є рахунок-фактура.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем надано суду достатньо доказів, що свідчать про отримання відповідачем рахунків на оплату товару.

Відповідно до п. 3.4, 3.5 Договору датою поставки, при перевезенні ж/д транспортом є дата на штемпелі станції Покупця у ж/д накладній. Моментом переходу права власності є дата на видатковій накладній, підписаній обома сторонами про прийом/передачу Продукції.

Позивачем до апеляційної скарги були долучені копії ж/д накладних: № 50038160 від 15.01.2008 року, № 50676334 від 16.02.2008 року, № 50677479 від 23.02.2008 року, № 50862427 від 12.04.2008 року, № 50862473 від 12.04.2008 року, №50864174 від 24.04.2008 року, № 50866480 від 12.05.2008 року, № 50873297 від 08.06.2008 року, №50873712 від 09.06.2008 року, №50873957 від 15.06.2008 року, № 50873713 від 13.06.2008 року № 50875613 від 07.07.2008 року на підтвердження настання строку платежу за спірним Договором.

Оскільки місцевим господарським судом не було витребувано у позивача зазначені документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, судом апеляційної інстанції зазначені додаткові докази прийняті з мотивів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від позивача.

Крім цього, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про те, що відповідач зобов’язаний оплатити товар у семиденний строк з дня пред’явлення позивачем позову до суду, відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, оскільки такий висновок суперечить умовам договору поставки № 1/08 від 09.01.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Додатковою угодою № 1 від 27.03.2008 року до Договору сторонами було змінено умови п. 5.4 Договору та погоджено умови оплати – 100% вартості Продукції по Специфікації, транспортних витрат та пакування на підставі виставленого Постачальником рахунку протягом 10 банківських днів з дня прибуття Продукції на ж/д станцію покупця, згідно відтиску штемпеля на ж/д накладній.

Виходячи з цього, відповідач повинен був оплатити товар зі спливом 10 банківських днів з дня прибуття продукції на ж/д станцію, отже місцевий господарський суд дійшов невірного висновку про зобов’язання відповідача оплатити товар у семиденний строк з дня звернення позивача з позовом до суду.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 607521, 94 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько - правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 7.3.3 укладеного між сторонами Договору передбачено, що Покупець зобов’язаний своєчасно оплатити Постачальнику повну вартість Продукції.

Пунктом. 8.2 Договору передбачено, що в разі порушення умов п. 5.4, п. 7.3.3 Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що поставка товару відбувалась на підставі накладних в рамках укладеного Договору, письмова форма щодо нарахування неустойки (пені) дотримана, її нарахування обґрунтоване, тому з урахуванням вищевикладених норм закону та умов Договору, позивачем вірно у зв’язку з простроченням відповідачем виконання зобов’язання з оплати поставленого товару нараховано 151377, 19 грн. пені за наданим розрахунком, який відповідає вимогам закону.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 58321, 60 грн. - індексу інфляції та 18668, 31 грн. - 3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок індексу інфляції та 3% річних здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення 58321, 60 грн. інфляції та 18668, 31 грн. 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Одночасно апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що позивачем не надано доказів наявності причинного зв’язку між невиконанням відповідачем зобов’язання з оплати товару за спірним договором та заявленими ним збитками у вигляді витрат по сплаті належних за кредитним договором № 007/08/18-КL від 19 лютого 2008 року та договором про надання овердрафту № 0026/08/18-OVER1 від 20 червня 2008 року сум у розмірі 35848,38 грн.

За таких обставин у позові в цій частині відповідно до вимог ст. 623 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України слід відмовити.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення з відповідача 16000, 00 грн. витрат на послуги юриста, понесених в зв’язку з оплатою правової допомоги, наданої адвокатом Лисаковою О.О., відповідно до умов договору про надання юридичних (адвокатських) послуг б/н від 02.02.2009 року.

Відповідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Факт надання правової допомоги по даній справі документально не просліджується і не підтверджується.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення 16000, 00 грн. на оплату юридичних послуг задоволенню не підлягають.

          На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.04.2009 року по справі № 42/102 підлягає зміні у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Приватного підприємства „Мост АВ”, підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8358, 88 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та 4179, 44 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Мост АВ” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.03.2009 року у справі № 42/102 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

„1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Технодім” (02660, м. Київ, пр-т Визволителів, 17, код 30553148) на користь Приватного підприємства „Мост АВ” (87524, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сеченова, 63-А, код 34843607) 607521(шістсот сім тисяч п’ятсот двадцять одна) грн 94 коп. боргу, 58321 (п’ятдесят вісім тисяч триста двадцять одна) грн. 60 коп. інфляційних втрат, 151377 (сто п’ятдесят одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 19 коп. пені, 18668 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім) грн. 31 коп. 3% річних, 8358 (вісім тисяч триста п’ятдесят вісім) грн. 88 коп. витрат по оплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. У позові в іншій частині відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.”

3. Стягнути з Приватного підприємства „Технодім” (02660, м. Київ, пр-т Визволителів, 17, код 30553148) на користь Приватного підприємства „Мост АВ” (87524, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сеченова, 63-А, код 34843607) 4179 (чотири тисячі сто сімдесят дев’ять) грн. 44 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи № 42/102 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді