Постанова № 6944806, 30.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2009                                                                                           № 20/267

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рєпіної Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача – не з’явилися;

відповідача – Косаревська О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Східні регіони"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.10.2009

у справі № 20/267 (суддя

за позовом                               ЗАТ "Богуславський маслозавод"

до                                                   ТОВ "Східні регіони"

про                                                   стягнення 145656,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Богуславський маслозавод» (далі – ЗАТ «Богуславський маслозавод») звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони» (далі – ТОВ «Східні регіони») про стягнення 145656,97 грн. заборгованості (120000,00 грн. основного боргу, 17087,66 грн. пені, 6330,00 грн. збитків від інфляції та 2209,31 грн. – 3% річних), яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань по сплаті поставленого позивачем товару за договором поставки № 22/12/08/5 від 23.12.2008.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.09.2009 порушено провадження у справі № 20/267 за позовом ЗАТ «Богуславський маслозавод» до ТОВ «Східні регіони» про стягнення 145656,97 грн.

Представник позивача 06.10.2009 надав суду уточнений розрахунок позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 120000,00 грн. основного боргу, 6480,00 грн. збитків від інфляції, 14176,45 грн. пені та 2613,70 грн. – 3% річних.

Рішенням господарського суду від 20.10.2009 у справі № 20/267 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Східні регіони» на користь ЗАТ «Богуславський маслозавод» 120000,00 грн. основного боргу, 14150,00 грн. пені, 6480,00 грн. збитків від інфляції та 2593,97 грн. – 3% річних.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.2009 ТОВ «Східні регіони» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати частково та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме, стягнути з відповідача на користь позивача 120000,00 грн. основного боргу, 6240,00 грн. втрат від інфляції та 2554,52 грн. – 3% річних, а в задоволенні вимоги про стягнення пені – відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ «Богуславський маслозавод» просило рішення господарського суду м. Києва від 22.10.2009 у справі № 20/267 залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:

Між ЗАТ «Богуславський маслозавод» (постачальник) та ТОВ «Східні регіони» (покупець) 23.12.2008 укладено договір № 22/12/08/5 (далі - договір) відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити, а покупець – на умовах даного договору прийняти та оплатити молочну продукцію (далі - товар), кількість, якість та ціна якої зазначаються в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором поставки (ст. 265 ГК України), за умовами якого одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору позивачем на користь відповідача було поставлено товар на загальну суму 150000,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 23532 від 27.12.2008, яка підписана уповноваженою особою позивача та уповноваженою довіреністю НБІ №216157 від 23.12.2008 особою відповідача та скріплена печаткою юридичних осіб.

Відповідно до п.4.2. договору оплата за товар здійснюється відповідачем на поточний рахунок позивача, шляхом внесення 50% передоплати вартості товару на підставі виставленого позивачем рахунку. Залишкові 50% вартості товару відповідач зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок позивача протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору відповідач здійснив передоплату в сумі 30000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останній за поставлений товар у строк, встановлений п. 4.2 договору не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 120000,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

ТОВ «Східні регіони» не надало доказів оплати отриманого від ЗАТ «Богуславський маслозавод» товару на суму 120000,00 грн., а отже судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги в цій частині.

Відповідач є боржником, що прострочив, оскільки не оплатив отриманий товар у встановлені договором строки.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України), зокрема сплата неустойки.

Задовольняючи вимоги про стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з п. 7.2 договору за прострочення оплати поставленого товару покупець зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції в цій частині виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання

Відповідно до положень ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути, зокрема грошова сума. Її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В п. 7.2 договору предмет неустойки (грошова сума, від якої обчислюється пеня) не визначена.

За таких обставин колегія суддів вважає, що сторони не дійшли згоди щодо розміру пені, а отже, позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 14150,00 грн. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідач є боржником, що прострочив виконання грошового зобов’язання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

Разом з тим, з розрахунком стягуваних сум колегія суддів не погоджується, оскільки судом першої інстанції в розрахунку 3% річних початок перебігу періоду прострочення визначений без врахування режиму роботи банківських установ на новорічні свята 2008-2009 рр.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що останнім днем виконання зобов’язань відповідача за договором є 19.01.2009, а отже, період прострочення розпочався з 20.01.2009.

Розрахунок інфляційних втрат поданий позивачем, з яким погодився суд першої інстанції, проведено без врахування індексу інфляції наростаючим підсумком за період з лютого по серпень 2009 року.

Таким чином, згідно уточненого розрахунку суду апеляційної інстанції з відповідача на користь позивача за період з 20.01.2009 по 05.10.2009 підлягає стягненню 2554,52 грн. – 3% річних та 6240,00 грн. інфляційних втрат

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2009 слід змінити із новим розподілом судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 20.10.2009 у справі № 20/267 змінити, викласти резолютивну частину в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(м. Київ, вул. Предславинська, 34-б; код ЄДРПОУ 31112772) на користь Закритого акціонерного товариства “Богуславський маслозавод”(Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, 129, код ЄДРПОУ 05500948) 120000,00 грн. (сто двадцять тисяч гривень 00 коп.) – основного боргу, 2554,52 грн. (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят чотири гривні 52 коп.) – 3% річних, 6240,00 грн. (шість тисяч двісті сорок гривень 00 коп.) – збитків від інфляції, 1287,95 грн. (одну тисячу двісті вісімдесят сім гривень 95 коп.) - державного мита, 212,16 грн. (двісті дванадцять гривень 16 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

4.Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Богуславський маслозавод”(Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, 129, код ЄДРПОУ 05500948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Східні регіони»(м. Київ, вул. Предславинська, 34-б; код ЄДРПОУ 31112772) 72,15 грн. (сімдесят дві гривні 15 коп.) державного мита за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови суду.

6. Матеріали справи № 20/267 повернути до господарського суду м. Києва.

7. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

04.12.09 (відправлено)