Постанова № 6944779, 19.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2009                                                                                           № 31/310

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Скрипка І.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Лошкарьов Д.М. – довіреність б/н від 10.08.2009 року

від відповідача -не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Караван будівельний"

на рішення Господарського суду м.Києва від 24.09.2009

у справі № 31/310 (суддя

за позовом                               ТОВ Спільне підприємство "Ібоя"

до                                                   ТОВ "Караван будівельний"

про                                                   стягнення 71146,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство „Ібоя” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Караван Будівельний” про стягнення 71146, 38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач всупереч укладеного між позивачем та відповідачем договору № 277/10-08 РЧ від 09.10.2008 року не оплатив передану йому продукцію загальною вартістю 71146, 38 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що зобов’язання за спірним договором по оплаті товару у відповідача не настали.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.09.2009 року у справі № 31/310 позов Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства „Ібоя” задоволено частково.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Караван Будівельний” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства „Ібоя” заборгованість у розмірі 70888, 62 грн., державне мито у розмірі 711, 46 грн. та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2009 року у справі № 31/310, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення у справі прийняте при неповному з’ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи та порушенні норм матеріального права, а саме судом не враховано, що в п. 7.7 спірного договору сторони передбачили, що відповідач (покупець) зобов’язується оплатити товар протягом семи календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам, частина товару на суму 70888, 62 грн. на даний час являється не реалізованою третім особам, а тому на момент розгляду справи у суді строк оплати товару за договором не настав.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2009 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 10.11.2009 року.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2009 року змінено склад колегії суддів.

10.11.2009 року представником відповідача до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано пояснення по справі № 31/310.

10.11.2009 року представником відповідача до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про забезпечення фіксування судового процесу по справі № 31/310 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з підготовкою звукозаписувального технічного засобу, колегією суддів в судовому засіданні 10.11.2009 року було оголошено перерву до 19.11.2009 року.

18.11.2009 року представником позивача поштою до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2009 року у справі № 31/310 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2009 року у справі № 31/310 залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання 19.11.2009 року не з’явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та без участі представника відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

09.10.2008 року між сторонами було укладено Договір поставки № 277/10-08 РЧ, за умовами якого позивач (постачальник), зобов’язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені Договором строки непродовольчу продукцію (товар) у власність відповідача (покупця), а відповідач (покупець) зобов’язувався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах Договору.

Асортимент та загальна вартість товару, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається у специфікації (додаток до даного Договору). Зазначення певного виду товару у специфікації саме по собі не передбачає обов’язку покупця замовляти чи купувати цей товар (п. 1.2 Договору).

Пунктом 1.3 Договору сторони визначили, що мета поставки постачальником товару покупцю згідно даного Договору - зберігання, підготовка до продажу і продаж покупцем товару третім особам через оптово-роздрібну торговельну мережу.

          Відповідно до умов Договору ціна товару погоджується сторонами у специфікації. Ціна конкретної партії товару визначається виходячи із специфікації, замовлення покупця, накладних на товар та актів про виявлені недоліки товару, які підтверджують кількість фактично прийнятого покупцем товару, поставленого постачальником згідно Договору. Загальна вартість Договору становить загальну вартість товару, поставленого протягом дії цього Договору (розділ 7 Договору).

          На підставі видаткових накладних № 1337в від 21.11.2008 року на суму 23769, 92 грн., № 1338в від 21.11.2008 року на 47376,46 грн. позивач поставив відповідачу товар (копії знаходяться в матеріалах справи).

          Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами відповідача на вищезгаданих видаткових накладних.

          Відповідно до акту звіряння розрахунків від 15.09.2009 року вартість реалізованого відповідачем товару за період з 15.08.2009 року по 15.09.2009 року становить 257,76 грн., а заборгованість з оплати товару становить 70888,62 грн.

          Згідно з п. 7.7 Договору покупець зобов’язаний оплатити поставлений продавцем товар протягом 7 календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам.

          Задовольняючи позов, місцевий господарський суд встановив, що Договір поставки укладений сторонами має ознаки Договору купівлі-продажу, але не містить обов’язкової умови щодо відповідальності у разі невиконання вказаної вище умови, а тому, посилання відповідача на обов’язковість звільнення від розрахунків за умови не реалізації товару не були прийняті до уваги і не визнані належною підставою щодо відстрочки проведення розрахунків.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 10.1 Договору сторони визначили строк дії договору до 31.12.2008 року, проте закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від зобов’язань, що виникли протягом його дії.

          Відповідач не заперечує проти факту отримання товару та існування у нього зобов’язань за спірним Договором, але пояснює, що в умовах Договору передбачено право покупця оплатити поставлений товар протягом 7 календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам (п. 7.7. Договору) та зазначає, що товар, який поставлявся позивачем за Договором не був проданий третім особам.

Дана інформація підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: довідкою № 85 від 15.07.2009 року, якою відповідач повідомив про те, що відповідно до відомостей бухгалтерського програмного забезпечення бази даних „СПРУТ” станом на 15.07.2009 року вартість нереалізованого товару третім особам, що поставлявся від ТОВ „Ібоя” відповідно до Договору № 277/10-08 РЧ від 09.10.2008 року та згідно накладних № 1337в та № 1338в становить 71146, 38 грн. та виписками з бухгалтерського програмного забезпечення бази даних „СПРУТ” про наявність товарно-матеріальних цінностей на складі відповідача, поставлених позивачем по накладним.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, за наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що строк оплати поставленого відповідачу товару на день подачі позову до суду 01.07.2009 року не настав, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Наявні в матеріалах справи докази у відповідності до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не підтверджують обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а відтак не дають правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2009 року у справі № 31/310 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача та відповідно з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 355, 73 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Караван Будівельний” задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.09.2009 року у справі № 31/310 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство „Ібоя” у повному обсязі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство “Ібоя”(52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 74, код ЄДРПОУ 14367833, п.р. 26003104585001 в КБ „ПриватБанк” м. Дніпропетровськ, МФО 305299), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Караван Будівельний” (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12, код ЄДРПОУ 34344491, р.р. 26007103405300 в АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005) 355 (триста п’ятдесят п’ять) грн. 73 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 31/310 повернути до Господарського суду м. Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді