Постанова № 6944773, 18.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2009                                                                                           № 18/232

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -не з’явився

від відповідача -Матківський А.С. – представник за довіреністю б/н від 02.06.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Нова Лінія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.06.2009

у справі № 18/232 (суддя

за позовом                               ТОВ "Торгово-промислова компанія"

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Нова Лінія"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 542063,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” (далі-позивач) у травні 2009 року звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Нова лінія» (далі-відповідач) про стягнення 542063,12 грн. заборгованості, 512953,27 грн. збитків від інфляції за період з лютого по травень 2009 р., 25892, 77 грн. пені за період з 10.01.2009 р. по 07.09.2009 р., 3217, 08 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.06.2009 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” до Закритого акціонерного товариства «Нова лінія» про стягнення 542063,12 грн. задоволено.

Стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Нова лінія” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія” суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 512953,27 грн., 25892, 77 грн. пені, 3217, 08 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 5420, 63 грн. витрат по сплаті держмита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство «Нова лінія» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило частково скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2009 року у справі № 18/232 і прийняти нове рішення, яким відмовити у частині стягнення основного боргу та зменшити розмір пені, суми інфляційних витрат та 3 % річних.

Вважав, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для розгляду справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2009 року колегією суддів у складі Кропивна Л.В., Поляк О.І., Пашкіна С.А. апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Нова лінія» було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.09.2009 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/3 від 22.09.2009 року здійснено заміну у складі колегії суддів та передано справу № 18/232 для подальшого апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді: Коротун О.М., суддів Кропивна Л.В, Поляк О.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 21.10.2009 року у зв’язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло пояснення до апеляційної скарги від 20.10.2009 року (вх. № 02-7.1/5907), в якому він зазначив розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних витрат.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 18.11.2009 року у зв’язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

У судове засідання 18.11.2009 р. з’явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання 18.11.2009 року не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 18.11.2009 представник відповідача просив суд частково скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.06.2009 року у справі № 18/232 і прийняти нове рішення, яким відмовити у частині стягнення основного боргу та зменшити розмір пені, суми інфляційних витрат та 3 % річних.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 02.01.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Нова лінія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія» укладений договір № 331/80102Р, за умовами якого продавець зобов’язувався поставити та передати у власність покупця разом із усіма їх приналежностями та документам, що стосуються товарів, в асортименті, кількості та за цінами, визначеними у Специфікаціях, а покупець зобов’язується прийняти товари і оплатити їх на умовах цього договору.

Відповідно до п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 24.11.2008 р. розрахунки здійснюються протягом 50 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та видаткові накладні до головного офісу покупця, в термін не більш ніж 3 календарних дні з дня поставки товарів.

Згідно п. 5.5. договору платіжне зобов’язання вважається виконаним покупцем після списання коштів з його банківського рахунку та зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вказаного договору, протягом 2008 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товарів на суму 4354544,64 грн., що підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків станом на 30.11.2008 р. та станом на 31.03.2009 р. та видатковими накладними.

Згідно матеріалів справи товар прийнятий відповідачем у повному обсязі, що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Проте, відповідач, за поставлений товар на підставі видаткових накладних розрахувався з позивачем частково, у розмірі 3855387,75 грн.

За товар поставлений відповідно до договору по накладним (а.с. 25-36) не оплачено взагалі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, і це знаходить своє документальне підтвердження, що відповідач, ЗАТ «Нова лінія», не у повному обсязі виконувало свої зобов’язання у частині сплати за поставлений товар, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду заборгованість складала 499156,89 грн.

Утім, як вбачається з матеріалів справи, у процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач 04.06.2009 р. сплатив на рахунок позивача 133351,25 грн., а 11.06.2009 – ще 194395,55 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 17382 та № 18795, у розмірі 327746,8 грн.

Проте, позивач не повідомив суд про отримання ним у безготівковому порядку в порядку оплати від відповідача 327746,8 грн.

Суд першої інстанції, не будучи повідомленим про це, і обмежившись констатацією факту неподання боржником доказів на спростування доводів позову, задовольнив позов у розмірі, заявленому позивачем у першому ж судовому засіданні, без з’ясування та перевірки тієї обставини, чи був відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду спору.

Згідно з пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомлення про вручення. А факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, яке б свідчило про направлення ухвали про призначення справи до розгляду в адресу відповідача, у матеріалах справи відсутнє.

Статтею 129 Конституції України передбачено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до змісту статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій» суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Прийняття Господарським судом м. Києва рішення по справі № 18/232 у першому ж прийнятому судовому засіданні за відсутності представника відповідача свідчить про неправомірне позбавлення сторони права на участь у розгляді його спору судом, про позбавлення його можливості заперечувати заявлені до нього вимоги шляхом подання доказів і доводити суду їх переконливість.

До того ж, судом першої інстанції ухвалою про призначення розгляду справи до провадження від 18.05.2009 р. зобов’язано сторони надати акт звірки взаєморозрахунків.

Проте виконання сторонами таких вимог суду матеріали справи не містять, що було підставою для відкладення розгляду справи відповідно до п. 2 ст. 77 ГПК України.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 постанови «Про судове рішення» від 29.12.76 р. № 11 зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Крім того, роз’яснення ВАСУ від 10.12.1996 р. № 02-5/422 «Про судове рішення» із змінами і доповненнями внесеними рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 10.02.2004 р. № 04-5/212 вказує, на те, що викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням статті 42 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом.

За таких обставин справи рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню за п. 2 частиною 2 статті 104 ГПК України, за змістом якої порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто за відсутності будь-якої із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до наданого ним розрахунку просив стягнути з відповідача 25892,77 грн. пені, 3217,08 грн. 3 % річних, 13796,38 грн. збитків від інфляції, відповідач в свою чергу згідно зі своїм розрахунком визнає пеню у розмірі 23534,25 грн., 3 % річних 3144,47 грн., а розмір збитків від інфляції – 12453,29 грн.

Всебічним, повним і об’єктивним розглядом у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове – зобов’язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. №01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Київський апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку пені, 3 % річних та інфляційних витрат дійшов висновку, що пеня, 3 % річних, інфляційні витрати, що заявлені до стягнення з відповідача, підлягають перерахунку з огляду на зобов’язання сторін за договором.

Оскільки відповідно до умов п. 5.2. договору № 331/80102Р від 02.01.2008 р., встановлено, що в разі якщо постачальник не надасть видаткові та податкові накладні до головного офісу покупця вчасно( в т.ч. скориговані, про свідчить відсутність підпису відповідальної особи покупця на зазначених документах. Покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки у наданні документів з огляду на зобов’язання сторін за договором.

При цьому до покупця не застосовується відповідальність, передбачена п. 8.4. даного договору, а згідно з п. 5.3. договору – покупець має право не виконувати оплату за товари, якщо видаткові накладні чи податкові накладні не відповідають вимогам, передбаченими законодавством, цим договором, або містять помилки, розбіжності, доки помилки чи розбіжності не будуть виправлені.

Таким чином, термін 90 банківських днів, протягом якого покупець зобов’язаний був сплатити поставлені йому товари складав: по накладній 02ки100603 від 06.10.2008 р. – 30.01.209 р., по накладній 02ки100704 від 07.10.2008 р. – 31.01.2009 р., по накладній 02ки101025 від 10.10.2008 р. – 18.02.2009 р., по накладній 02ки101312 від 14.10.2008 р. – 18.10.2009 р., по накладній 02ки101313 від 13.10.208 р. – 17.02.2009 р., по накладній 02ки101707 від 17.10.2008 р. – 25.02.2009 р., по накладній 02ки101708 від 17.10.2009 р. – 25.02.2009 р., по накладній 02ки102010 від 20.10.2008 р. – 25.02.2009 р., по накладній 02ки102009 від 21.10.2008 р. – 25.02.2009 р., по накладній 02ки103107 від 31.10.2008 р. – 06.03.2009 р., по накладній 02ки103111 від 31.10.2008 р. – 06.03.2009 р.

Термін 50 банківських днів (відповідно до змін внесених Додатковою угодою № 1 до договору № 331/80102Р від 02.01.2008 р.) по накладній 01лв121106 від 11.12.2008 р. – 17.02.2009 р., по накладній 04дн121103 від 11.12.208 р. – 01.03.2009 р., по накладній 17за121503 від 15.12.2008 р. – 16.02.2009 р.

Таким чином, загальний розмір пені, 3 % річних та інфляційних витрат які підлягають стягненню з відповідача, проти нарахованих позивачем та задоволених місцевим господарським судом, становить 23534,25 грн., 3 % річних 3144,47 грн., а розмір збитків від інфляції 12453,29 грн.

Пунктом 8.4. договору передбачено, що за прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення виконання своїх зобов’язань.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 11.06.2009 року у справі № 18/232 підлягає частковому скасуванню в частині 499156,89 грн. основного боргу, 25892,77 грн. пені, 3217,08 грн. 3 % річних, 13796,38 грн. інфляційних втрат та з припиненням провадження по справі у частині стягнення 327746,8 грн. боргу.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Нова лінія» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2009 року у справі № 18/232 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія» до Закритого акціонерного товариства «Нова лінія» скасувати частково в частині стягнення основного боргу, пені, 3 % річних, інфляційних витрат з прийняттям нового рішення.

3.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Нова лінія» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, ЄДРПОУ 30728887, ІПН 307288826135, Свідоцтво № 38805960, п/р 26003001302427 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія» (79000, м. Львів, вул. Коперніка, 39/1, ЄДРПОУ 13816938, ІПН 138169313040, п/р 26002238777001 в ЗГРУ КБ «Приватбанк», м. Львів, МФО 325321) 171410,09 грн. основного боргу, 23534,25 грн. пені, 3144,47 грн. 3 % річних, 12453,29 грн. інфляційних витрат та 2105,42 грн. державного мита та 121,18 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі № 18/232 в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства «Нова лінія» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, ЄДРПОУ 30728887, ІПН 307288826135, Свідоцтво № 38805960, п/р 26003001302427 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія» (79000, м. Львів, вул. Коперніка, 39/1, ЄДРПОУ 13816938, ІПН 138169313040, п/р 26002238777001 в ЗГРУ КБ «Приватбанк», м. Львів, МФО 325321) основного боргу в розмірі 327746,8 грн.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія» (79000, м. Львів, вул. Коперніка, 39/1, ЄДРПОУ 13816938, ІПН 138169313040, п/р 26002238777001 в ЗГРУ КБ «Приватбанк», м. Львів, МФО 325321) на користь Закритого акціонерного товариства «Нова лінія» (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168, ЄДРПОУ 30728887, ІПН 307288826135, свідоцтво № 38805960, п/р 26003001302427 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528) 1052,71 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 18/232 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

04.12.09 (відправлено)