Рішення № 6943432, 18.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2009 р. Справа № 43/22-09

вх. № 8102/3-43

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Волкова С.О. – за дов.-№ 01-62юр/2567 від 23.03.09 р.

відповідача - Котляр П.М –за дов № 887 від 18.03.09 р.

розглянувши справу за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків

до ДКП КГ "Харківкомуночиствод" м. Харків

про стягнення 222531,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 222531,38 грн. у тому числі 122058,59грн. – пеня (за період квітень, травень 2009 року), 3 % річних – 15257,30грн. (за період з 01.04.2009 р. по 31.05.2009 р.), 85215,49грн. індекс інфляції (за період 01.03.2009р. по 31.05.2009р.) за договором № 4 на користування електричною енергією, укладеним між сторонами 07.05.2004 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов’язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не сплачена.

До початку судового засідання представники сторін звернулися до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі, вказана заява розглянута та задоволена судом, як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

          Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає в повному обсязі. Відповідач надав відзив на позов, з обґрунтуванням своїх доводів, та просив у задоволенні позовної заяви відмовити.

          Представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі у зв’язку з неможливістю розгляду цієї справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи № 42/541. Дослідивши надане клопотання, суд не знаходить правових підстав для його задоволення, оскільки позивачем не доведено належними доказами, що розгляд цієї справи неможливий до вирішення справи № 42/541.          

          У судовому засіданні з 12.11.09 р. по 18.11.09 р. було оголошено перерву.

          Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

          07.05.2004 р. між сторонами було укладено договір № 4 про постачання електричної енергії.

          Відповідно до умов договору позивач зобов’язався постачати електричну енергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору, з урахуванням умов розділів 6,7 Договору, а відповідач зобов’язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору, щомісяця у встановлений договором строк надавати постачальнику звіт про обсяги спожитої електричної енергії за встановленою формою, своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2.

          Відповідно до п. 5 додатку № 2 до договору № 4 від 07.05.2004 року відповідач протягом 3-х днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

          Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, на підставі вищезазначеного договору в період з 01.11.2008 р. по 31.01.2009 р. включно поставив відповідачеві електроенергію. Але відповідач не виконав належним чином договірні зобов’язання, сума боргу за листопад 2008 р. складає 1430873,57 грн. (стягнуто рішенням суду від 24.02.09 р. справа № 33/186-08); сума боргу за грудень 2008 р. складає 1612141,28 грн. (стягнуто рішенням суду від 02.06.09 р. справа № 33/34-09); сума боргу за січень 2009 р. складає 651,71 грн. - сплачена споживачем у повному обсязі (платіжне доручення № 930 від 10.04.09 р.), внаслідок чого в період з 01.11.2008 р. по 31.01.2009 р. утворилась заборгованість з електричної енергії в сумі 3043014,85 грн.

          Відповідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не підлягають доказуванню знову при розгляді інших спорів, в яких приймають участь ті самі сторони.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України, встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.          

          Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне зобов’язання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

За правилами частини 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договором.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 6 додатку № 2 до договору зобов’язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу. Позивачем наданий розрахунок пені за період з 01.04.2009 р. по 31.05.2009 р. Судом встановлено, що пеня нарахована з дотриманням вимог ст. 232 Господарського Кодексу України, оскільки право вимоги на основний борг починається з грудня 2008 р. Отже, пеня нарахована протягом 6-ти місяців з моменту, коли зобов’язання мало бути виконано. Таким чином, сума боргу з пені в розмірі 122058,59 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача три відсотки річних та інфляційні нарахування.

          У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних з простроченої суми боргу, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 85215,49 грн. та 3 % річних в сумі 15257,30 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.          

Судом досліджені докази та надана оцінка доводам відповідача.

Посилання відповідача на визнання положень договору № 4 від 07.05.2004 р. недійсними рішенням суду по справі № 15/43-09 не підтверджено належними доказами. По даній справі, прийнято рішення про внесення змін до договору на підставі ст. 188 Господарського кодексу України. 03.09.2009 року Вищим господарським судом України прийнята відповідна Постанова, де встановлено, що КП «Харківкомуочиствод» звернулось до господарського суду з позовом про спонукання АК «Харківобленерго» до укладення угоди до договору № 4 від 07.05.2004 р., якою вносяться відповідні зміни до пункту 4.5 Додатку № 2 від 01.04.2008 року. Вказані вимоги позивача були задоволені Постановою апеляційного суду від 09.06.2009 року, та залишені в силі Постановою Вищого Господарського Суду України від 03.09.2009 року. Постанова апеляційного суду набрала законної сили 11.06.2009 р., тобто з моменту її підписання. Таким чином, договір вважається зміненим з 11.06.2009 р., та не стосується спірного періоду даної справи.

Щодо посилань відповідача на договір про організацію взаєморозрахунків цільовими коштами державного бюджету України відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 193, то відповідач не надав доказів того, що зазначений договір підписаний усіма сторонами, а основний борг з електричної енергії, який є предметом договору про взаєморозрахунки, стягнений рішеннями суду у повному обсязі, тому суд вважає їх безпідставними.

          Доводи відповідача про те, що спірний період виникнення боргу з інфляційних, 3 % річних, пені співпадає зі спірним періодом по справі № 33/130-09 не відповідають матеріалам справи, оскільки спірним періодом по даній справі, що розглядається є по 3 % річним : квітень – травень 2009 року, по інфляційним : березень-квітень-травень 2009 року, по пені : квітень-травень 2009 року. Спірним періодом по справі № 33/130-09 є по 3 % річним – лютий-березень 2009року, по інфляційним – січень-лютий 2009 року, по пені – лютий-березень 2009 року.

          Отже суд, вислухавши представників сторін, ретельно дослідивши матеріали справи, вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в процесі розгляду справи та є такими, що підлягають задоволенню.

          Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК, таким чином судові витрати в даній справі покладаються на відповідача.

          На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6,8,19,124, 129 Конституції України, ст.ст. 525,526,625,629, 548,549,598,258 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193,216,232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,4,12,33,43,44-49,77,82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовити.

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, в тому числі р/р 2600430114614 у АКБ «Золоті ворота» м. Харкова, МФО 351931, код ЄДРПОУ 03361715) на користь Акціонерної компанії «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149) на п/р 260053011272 в Першій Харківській філії АКБ «Базіс», МФО 351599, КОД ЄДРПОУ 00131954 – 122058,59 грн. пені; 15257,30 грн. 3 % річних; 85215,49 грн. інфляційних; 2225,32 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення по справі № 43/22-09 виготовлено та проголошено сторонам 18 листопада 2009 р.

Суддя