Рішення № 6943297, 16.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2009 р. Справа № 21/68-09

вх. № 1896/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бурсова О.С. дов. № 3 від 10.01.2009р., Голуб М.І. дов. б/н від 03.09.2009р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПП "Автолідер", м. Полтава

до ПП "Яхтінг", с. Комунар

про стягнення 34183,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 33520,00 грн. основного боргу, пеню в сумі 530,96 грн., 3% річних в сумі 132,24 грн. та судові витрати, посилаючись на те, що позивач на підставі договору на надання послуг автокрану від 08.12.2008р., виконав для відповідача замовлені роботи у повному обсязі, про що свідчить акт №ОУ -1000683 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 38520,00 грн., та виставив відповідачеві рахунки -фактури на оплату №СФ-412 від 09.12.2008р. на суму 20 260,0грн., №СФ-424 від 23.12.2008р. на суму 18 260,0грн., а відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, здійснив частково в сумі 5000,0грн. згідно платіжного доручення №1210 від 17.12.2008р.

Відповідач - ПП "Яхтінг", с. Комунар звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою для спільного розгляду з первісним позовом про визнання неукладеним договору від 08.12.2008р. Ухвалою господарського суду зустрічна позовна заява повернута відповідачу на підставі п.п. 4, 10 ст. 63 ГПК України, оскільки до заяви не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р. по справі №21/68-09 ухвалу господарського суду Харківської області від 16.04.2009р. у справі №21/68-09 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення.

ПП "Яхтінг" "25" червня 2009р. за вх.№182, звернувся з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р. по справі №21/68-09.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.09.2009р. касаційну скаргу Приватного підприємства "Яхтінг" залишено без задоволення , постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.06.2009р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 16.04.2009р. у справі залишено без змін .

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.10.2009р. у справі №21/68-09 відмовлено Приватному підприємству "Яхтінг" у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.04.2009р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.11.2009р. розгляд справи призначено на 16.11.2009р.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову вх№3964 від 21.10.2009р., але, оскільки суду не було подано доказів, що підтверджують наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, суд відмовив в задоволенні вказаного клопотання.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив , про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи доказами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір від 08.12.2008р. на надання послуг автокрану .

Згідно з умовами п.1.1 договору виконавець (позивач по справі) зобов'язався надати у відповідності до умов цього договору, а замовник (відповідач по справі) прийняти та оплатити послуги вантажного автокрану КАМАЗ 55111 КТА 25.

Сторони визначили в п. 2.2 договору, що послуги автокрану надаються з наступними обмеженнями : робота крану не може перевищувати восьми годин на добу та 6 днів на тиждень. Фактичний обсяг наданої послуги, кількість годин її надання визначається сторонами в акті наданих послуг.

Згідно з п.6.2. договору, замовник проводить оплату виконавцю за результатами кількості фактично відпрацьованих автокраном машиногодин, визначеної сторонами в акті наданих послуг на протязі трьох банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату .

Згідно з умовами договору позивач надав відповідачеві спецтехніку для виконання на об'єктах відповідача будівельних робіт , та виставив відповідачеві рахунки-фактури на оплату № СФ-412 від 09.12.2008р. на суму 20 260,0грн.,№ СФ-424 від 23.12.2008р. на суму 18 260,0грн., відповідачем надані послуги були прийняті , про що свідчить акт №ОУ -1000683 здачі-прийняття робіт (надання послуг), який підписаний сторонами на суму 38 520, 0грн., однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, здійснив частково в сум 5000,0грн., що підтверджується банківською випискою з Полтавської філії ВАТ АБ"Укргазбанк" від 17.12.2008р., заборгованість складає 33 520,0грн.

Позивачем була пред'явлена претензія №23 від 10.02.2009р. на оплату заборгованості , в порядку передбаченому ч.2 ст.530 ЦК України .

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 33 520,0грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п.8.3. договору сторони визначили, що за прострочку строків оплати виконаних робіт замовник сплачує неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений п. 6.2 договору, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 530,96грн. відповідають вимогам договору, діючого законодавства України та підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 625 ЦК України ,боржник,який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу та три відсотки річних з простроченої суми , якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов'язків по оплаті , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 132,24грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Позовні вимоги задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства "Яхтінг" (Харківська обл., Харківський р-н, селище Комунар, вул. Миру, буд. 1, код 33010754, п/р 260060138772 у ВАТ "Інпромбанк", МФО 351878) на користь Приватного підприємства "Автолідер" (м. Полтава, Октябрський р-н, вул. Панаса Мирного, буд. 29А, код 31879557, п/р 260094462 в ПФ ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО 331520) - основний борг в сумі 33520,00грн., пеню в сумі 530,96грн., 3% річних в сумі 132,24грн., витрати на державне мито в сумі 341,83грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118грн.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя