Рішення № 6942962, 12.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2009 р. Справа № 21/42-09

вх. № 1512/5-21

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Яценко О.М., директор, Молодцов В.К. дов. б/н від 20.03.2009р.

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Інлай", м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Південне

про стягнення 20099,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача 20 099,28грн., що складаються з 15 086,44грн. основного боргу, 1805,0грн. пені, інфляційних витрат в розмірі 1016,80грн., 25% річних в розмірі 2 190,63грн. та судових витрат, посилаючись на те, що позивач на підставі договору поставки №184 від 01.10.2007р. передав відповідачеві товар по накладній №030608-06 від 03.06.2008р. на суму 15 086,44грн., а відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару , не здійснив .

Ухвалою господарського суду було призначено розгляд справи до 03.03.2009р.

Відповідач - ФОП ОСОБА_3 відзиву на позовну заяву не надав, звернувся з касаційною скаргою на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.03.2009р. про порушення провадження по справі № 21/42-09, справу було направлено до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.04.2009р. відмовлено ФОП ОСОБА_3 в прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.03.2009р. по справі №21/42-09.

Після повернення справи з Вищого господарського суду України, розгляд справи було призначено на 16.06.2009р.

Відповідач в судове засідання 16.06.2009р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, звернувся до суду з клопотанням вх. № 16030 від 16.06.2009р. про зупинення провадження у справі № 21/42-09, посилаючись на подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду.

Справа була направлена до Харківського апеляційного господарського суду 22.06.2009р., провадження по справі зупинено.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2009р. було відмовлено в прийнятті апеляційної скарги, та повернуто справу до господарського суду Харківської області. Господарський суд Харківської області поновив провадження по справі та призначив її розгляд на 23.07.2009р.

Відповідач за вх. № 8062 від 20.07.2009р. звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження по справі № 21/42-09, посилаючись на подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

На підставі касаційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду від 07.07.2009р., справу передано до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2009р. відмовлено ФОП ОСОБА_3 в прийнятті касаційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.07.2009р., справа повернута до господарського суду Харківської області, розгляд справи призначено на 12.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2009р. підтримує заявлені позовні вимоги, клопотанням вх. № 14228 від 12.11.2009р. повідомив суд, що крім договору поставки № 184 від 01.10.2007р. між ТОВ "Інлай" та ФОП ОСОБА_3 інші договори не укладались.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав, представник відповідача на виклик господарського суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Заявлена вимога розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 184 від 01.10.2007р.

Згідно з умовами п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати (поставити ) у зумовлені строки (строк) другій стороні - Покупцеві товар, а покупець зобов*язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму .

Згідно з п.2.3. договору сторонами передбачено, що право власності на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару за накладною.

В п.п. 8.2, 8.4 договору сторонами встановлено, що покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше чотирнадцяти робочих днів з дати поставки товару постачальником. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури , виставленої постачальником на вартість поставленої партії товару . При здійснені платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору , номер та дату накладної , за якою партія товару постачалася, та номер та дату рахунку-фактури, виписаної постачальником на оплату поставленої партії товару .

Згідно з умовами договору № 184 від 01.10.2007р. позивач передав відповідачеві товар по накладній №030608-06 від 03.06.2008р. на суму 15 086,44грн., та виставив на оплату рахунок-фактуру №030608-06 від 03.06.2008р., відповідач товар прийняв, що підтверджено підписом ФОП ОСОБА_3 у накладній №030608-06 від 03.06.2008р. в графі "Отримав", однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару , в термін передбачений п 8.2. договору, не здійснив , заборгованість складає 15 086,44грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що вказана сума боргу, відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, а також враховуючи, що згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15086,44грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з умовами п.9.7. договору сторонами передабчено, що за порушення грошових зобов'язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожний день порушення виконання .

Враховуючи, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання в термін передбачений п.8.2. договору , нарахована позивачем пеня за шість місяців прострочки в сумі 1805,41 грн. визнана судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних з простроченої суми , якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно з вимогами ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Умовами п. 8.8 договору сторони встановили, що в разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов'язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов'язків по оплаті , позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 1016,80грн. та 25% річних в розмірі 2 190,63грн. визнані судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЛАЙ" (м.Харків, Червонозаводський р-н, вул.Вернадського, 2, код 33818150, п/р 26009840726910 у банку ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016)- 15 086,44грн. основного боргу, пеню в сумі 1805,41грн., 25%річних в сумі 2190,63грн., інфляційних в сумі 1016,80грн., витрати на державне мито в сумі 201,0грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118грн.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя

Рішення підписано 12.11.2009р.