Рішення № 6942953, 12.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2009 р. Справа № 29/423-09

вх. № 8717/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кириченко В.Є.

відповідача - Корецький І.Г.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, справу за позовом

ТОВ "МКС" м. Харків

до ВАТ "Дочірній Банк Сбербанку Росії"

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “МКС” звернулось до господарського суду Харківської області з позовом в якому просить суд :

- Визнати недійсними договір купівлі-продажу від 31 липня 2009 року нежитлового приміщення літ “Б-6”, загальною площею 2231,3 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, будинок номер 2 (два), посвідчений Морозовою С. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №8148; договір купівлі-продажу від 17 серпня 2009 року нежитлової будівлі літ “А-3”, загальною площею 1140,2 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, будинок номер 2 (два), посвідченого Бакіровою В. В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 289; договір купівлі-продажу від 18 серпня 2009 року нежитлового приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, будинок номер 2 (два), посвідченого Бакіровою В. В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 292 - недійсним.

- Зобов'язати Відповідача усунути перешкоди в користуванні нежитловими приміщеннями: літ “Б-6”, загальною площею 2231,3 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, будинок номер 2 (два); літ “А-3”, загальною площею 1140,2 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, будинок номер 2 (два); приміщеннями підвальної частини №1 - 12, загальною площею 326,8 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, будинок номер 2 (два), шляхом їх звільнення та передачи Позивачу.

- Стягнути з Відповідача на користь Позивача суму сплаченого державного мита та суму витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ТОВ “МКС” посилається на ту обставину, що спірний договір суперечить чинному законодавству, а тому він є недійсним в силу вимог ч. 2 ст. 203 ЦК України та ст. 207 ГК України. ТОВ “МКС” вважає, що договір купівлі-продажу було укладено без попереднього узгодження з податковим органом та за наявності мораторію на задоволення вимог кредиторів та процедури ліквідації товариства за рішенням власника, а при здійсненні розрахунків було протиправно застосовано залік однорідних зустрічних вимог.

ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на ту обставину, що сторони свої зобов'язання за договором виконали належним чином, податкова застава майна ТОВ “МКС” на момент укладання договору була відсутня, Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”не містить прямої заборони щодо здійснення зарахування однорідних зустрічних вимог та всупереч твердженням ТОВ “МКС”, мораторій на задоволення вимог кредиторів введений господарським судом не розповсюджує свою дію на нього, і законодавством не встановлено прямої заборони щодо реалізації майна юридичної особи під час здійснення її ліквідації за рішенням власника.

02.11.09 позивач надав до суду уточнену позовну заяву, в якій уточнив підстави позову, та які були прийняті судом до розгляду. У зв"язку з чим, справа розглядається з урахуванням цих уточнень.

06.11.09 ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії”було подано зустрічний позов в якому відповідач просить суд :

- Визнати ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ”добросовісним набувачем нежитлової будівлі літ. “Б-6”, загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2 за договором купівлі-продажу від 31 липня 2009 року, укладеного між ТОВ “МКС” та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ” і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. за реєстровим номером № 8148.

- Визнати ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ” добросовісним набувачем нежитлової будівлі літ. “А-3”, загальною площею 1140,2 кв. м., за договором купівлі-продажу від 17 серпня 2009 року, укладеного між сторонами та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В. В. за реєстровим номером № 289.

- Визнати ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ” добросовісним набувачем нежитлового приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м., нежитлової будівлі літ. “А-3”, що знаходяться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2 за договором купівлі-продажу від 18 серпня 2009 року, укладеного між сторонами та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В. В. за реєстровим номером № 292.

- Визнати за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ” право власності на нежитлову будівлю літ. “Б-6”, загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2 за договором купівлі-продажу від 31 липня 2009 року, укладеного між ТОВ “МКС” та ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ” і посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. за реєстровим номером № 8148.

- Визнати за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ” право власності на нежитлову будівлю літ. “А-3”, загальною площею 1140,2 кв. м., за договором купівлі-продажу від 17 серпня 2009 року, укладеного між сторонами та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В. В. за реєстровим номером № 289.

- Визнати за ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ “ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ” право власності на нежитлове приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м., нежитлової будівлі літ. “А-3”, що знаходяться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2 за договором купівлі-продажу від 18 серпня 2009 року, укладеного між сторонами та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В. В. за реєстровим номером № 292.

- покласти на позивача витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В обґрунтування зустрічного позову ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” посилається на те, що оскільки сторони договору належним чином виконали всі свої зобов’язання за договором купівлі-продажу, то він є добросовісним набувачем нежитлової будівлі літ. “Б-6”, загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2.

Крім того, ПАТ “Дочірній банк Сбербанку Росії” зазначає, що сторони узгодили всі істотні умови спірного договору купівлі-продажу, сам правочин було посвідчено нотаріально і зареєстровано у відповідному реєстрі, а тому він набув право власності на нежитлову будівлю і просить визнати за ним право власності на нежитлову будівлю літ. “Б-6”, загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2.

Ухвалою суду від 09.11.09 було прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду сумісно з первісним позовом.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

31.07.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МКС» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «Б-6», загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2.

Зі сторони ТОВ «МКС» договір було підписано ліквідатором – Головченко Олександром Григоровичем, а з боку АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» - Головою правління банку Юшко Ігорем Олеговичем.

17.08.2009 року між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» та ТОВ «МКС» було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А-3», загальною площею 1140,2 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2.

Зі сторони ТОВ «МКС» договір було підписано ліквідатором – Головченко Олександром Григоровичем, а з боку ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» - Виконуючим обов’язки Голови правління банку Вєдяхіним Олександром Олександровичем.

18.08.2009 року між ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» та ТОВ «МКС» було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м., нежитлової будівлі літ. «А-3», що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2.

Зі сторони ТОВ «МКС» договір було підписано ліквідатором – Головченко Олександром Григоровичем, а з боку ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» - Виконуючим обов’язки Голови правління банку Вєдяхіним Олександром Олександровичем.

22.06.2009 року ТОВ «МКС» надало податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року, в якій зазначило суму ПДВ, що підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 24931308,00 гривень.

В обумовлений законом строк, ТОВ «МКС» ПДВ у розмірі 24931308,00 гривень до державного бюджету не сплатило.

Згідно з положеннями пункту 8.1 статті 8 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181), з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Тобто з дати виникнення податкового боргу у органа державної податкової служби виникає право податкової застави на активи платника податків.

Статтею 37 Закону України від 18.11.2003 N 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (далі - Закон N 1255) визначено, що податкова застава є одним із видів публічних обтяжень.

Правовий режим реєстрації обтяжень регулюється зазначеним Законом N 1255, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 05.07.2004 N 830 та наказом Мін'юсту України "Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв" від 29.07.2004 N 73/5 (зареєстровано в Мін'юсті України 29.07.2004 за N 942/9541).

Відповідно до статті 37 Закону N 1255 публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Реєстрація податкової застави відбувається протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого вона виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації податкової застави покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу (стаття 39 Закону N 1255).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема копії Витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на день укладання спірних договорів купівлі-продажу – відомості щодо реєстрації податкової застави майна ТОВ «МКС» в реєстрі були відсутні.

Отже, податкова застава майна ТОВ «МКС», станом на дату укладання спірних договорів купівлі-продажу, не набула чинності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у ТОВ «МКС» був відсутній обов’язок узгоджувати відчуження нежитлового приміщення літ. «Б-6», загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2 з органами ДПІ.

Також суд враховує, що 28.05.2009 року Господарським судом Харківської області на підставі заяви ТОВ «МКС» було порушено справу про банкрутство ТОВ «МКС» за № Б-39/116-09, про що винесено відповідну ухвалу, яка набрала чинності.

Відповідно до преамбули Закону N 2181 норми цього Закону не регулюють питання погашення податкових зобов'язань щодо суб'єктів, до яких застосовуються процедури банкрутства, а тому посилання ТОВ «МКС» на порушення норм Закону № 2181 при укладанні спірного договору є безпідставними.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справі про банкрутство порушується ухвалою господарського суду не пізніше ніж на п'ятий день з дня надходження до суду заяви про порушення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство обов'язково зазначається про прийняття заяви до розгляду та порушення провадження у справі, про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, його обсяги, а також про дату підготовчого засідання.

В ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство господарський суд може вирішити питання про введення процедури розпорядження майном, призначення розпорядника майна боржника, а також вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Отже, види заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, їх перелік та обсяг, а також обсяг та сфера дії (застосування) мораторію на задоволення вимог кредиторів відносно окремого боржника, безпосередньо зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається зі змісту ухвали від 28.05.2009 року про порушення справи про банкрутство, винесеної Господарським судом Харківської області по справі № Б-39/116-09, і не заперечується ТОВ «МКС», господарський суд протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів заборонив стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також заборонив нарахування неустойки (штрафу, пені) і застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ухвалою Господарського суду Харківської області по справі № Б-39/116-09 про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «МКС» не було застосовано таких заходів забезпечення вимог кредиторів, як накладання арешту на все майно або заборони відчуження майна ТОВ «МКС», а також визначено сферу дії мораторію щодо зобов’язань ТОВ «МКС», а тому посилання ТОВ «МКС» на введену даною ухвало заборону щодо відчуження майна ТОВ «МКС» є безпідставним.

Крім того, оцінюючи надані сторонами справи документи та обставини справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Таким чином, під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною 6 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не поширюється дія мораторію.

Згідно частини 6 та 24 статті 1, частина 5 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено такі категорії кредиторів:

- конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

- поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

- кредитори за вимогами про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди. До цієї категорії кредиторів віднесено тих, чиї вимоги до боржника виникли як до, так і після порушення провадження у справі про банкрутство.

- кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника.

Отже, з огляду на дані норми закону та надані ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» копії документів, в т. ч. кредитного договору № 17-Н/08/12/ЮО від 30.12.2008 р., договору на відкриття та оплату документарного акредитива № LC/230608/72 від 23.06.2008 року та іпотечних договорів, суд дійшов висновку, що ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» є заставним поточним кредитором ТОВ «МКС», з вимогами термін виконання яких на момент порушення справи про банкрутство боржника не настав, і на які дія мораторію не розповсюджується.

Щодо невідповідності проведених розрахунків за договором купівлі-продажу шляхом заліку зустрічних вимог положенням ст. ст. 111, 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, суд враховує наступне.

Відповідно до положень ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги та валюти у якій такі вимоги виражені.

Отже, законом допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо) та виражені у різних валютах.

Крім того, відповідно до абзацу двадцять четвертого статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в його постанові від 29.03.2005 року зі справи N 5/143б/53б, Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить прямої заборони щодо можливості погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог.

Відсутня заборона щодо погашення вимог кредиторів шляхом проведення зарахування зустрічних вимог та здійснення відчуження майна юридичної особи, що ліквідується за рішенням власника і в нормах ЦК України та ГК України, що регулюють порядок та процедуру ліквідації юридичної особи.

Навпаки, відповідно до ч. 2 ст. 111 ЦК України в разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія повинна здійснити продаж майна юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що ТОВ «МКС» не доведено будь-яких обставин, з якими закон пов’язує недійсність правочинів – договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «Б-6», загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, від 31.07.2009 року; договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А-3», загальною площею 1140,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, від 17.08.2009 року; договору купівлі-продажу нежитлового приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м., нежитлової будівлі літ. «А-3», що знаходяться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, від 18.08.2009 року, укладених між ТОВ «МКС» та ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», внаслідок чого суд відмовляє в задоволені позовних вимог ТОВ «МКС» про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Щодо заявленого ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» зустрічного позову про визнання добросовісним набувачем та власником майнових прав за договором купівлі-продажу від 31.07.2009 року, договором купівлі-продажу від 17.08.2009 року та договором купівлі-продажу від 18.08.2009 року суд прийшов до висновку про часткове його задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу укладеного сторонами 31.07.2009 року ТОВ «МКС» передає у власність нежитлову будівлю літ. «Б-6», загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, що розташоване на земельній ділянці яка передана ТОВ «МКС» в довгострокову оренду на підставі договору оренди землі від 29.12.2002 року, посвідченого Гавриловою С. А., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 29.12.2002 року за реєстровим № 9952 та зареєстрованого у Харківському міському управлінні земельних ресурсів в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 13.01.2003 року за № 6605/03, а ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», в порядку та на умовах, визначених договором купівлі-продажу, приймає нежитлову будівлю і сплачує договірну ціну за нього.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу укладеного сторонами 17.08.2009 року ТОВ «МКС» передає у власність нежитлову будівлю літ. «А-3», загальною площею 1140,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, що розташоване на земельній ділянці, яка передана ТОВ «МКС» в короткострокову оренду на підставі договору оренди землі від 29.05.2007 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в державному реєстрі земель 21.06.2007 року за реєстраційним номером № 340767100071, ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», в порядку та на умовах, визначених договором купівлі-продажу, приймає нежитлову будівлю і сплачує договірну ціну за нього.

Відповідно до п. 1.1 договору купівлі-продажу укладеного сторонами 18.08.2009 року ТОВ «МКС» передає у власність нежитлове приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м., нежитлової будівлі літ. «А-3», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, що розташоване на земельній ділянці, яка передана ТОВ «МКС» в короткострокову оренду на підставі договору оренди землі від 29.05.2007 року, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в державному реєстрі земель 21.06.2007 року за реєстраційним номером № 340767100071, ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», в порядку та на умовах, визначених договором купівлі-продажу, приймає нежитлову будівлю і сплачує договірну ціну за нього.

В договорах купівлі-продажу сторони визначили і інші умови: ціну договору шляхом визначення вартості нежитлових будівель та нежитлового приміщення, строк дії договорів, відповідальність сторін та ін.

Відповідно до ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «Б-6», загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, було посвідчено 31.07.2009 року Морозовою С. В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим номером 8148.

Цього ж дня, даний договір купівлі-продажу було внесено до Державного реєстру правочинів за номером 3556481.

Договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А-3», загальною площею 1140,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, було посвідчено 17.08.2009 року Бакіровою В. В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим номером 289.

Цього ж дня, даний договір купівлі-продажу було внесено до Державного реєстру правочинів за номером 3578173.

Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення підвальної частини нежитлової будівлі літ. «А-3», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, було посвідчено 18.08.2009 року Бакіровою В. В., приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим номером 292.

Цього ж дня, даний договір купівлі-продажу було внесено до Державного реєстру правочинів за номером 3578226.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «Б-6» загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2; договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. «А-3», загальною площею 1140,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2 та договір-купівлі-продажу нежитлового приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м., нежитлової будівлі літ. «А-3», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2 містять всі обов’язкові умови, передбачені для даного виду договорів та укладені з дотриманням вимог закону щодо форми правочину і його державній реєстрації.

Відповідно до п. 3.1.1 договору купівлі-продажу від 31.07.2009 року ТОВ «МКС» зобов’язалося протягом п’яти робочих днів з моменту підписання договору передати ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» всю нежитлову будівлю літ. «Б-6», загальною площею 2231,3 кв. м., разом з всіма інженерними, електричними, комунікаціями, санітарно-технічними системами та іншим майном, в тому числі зазначеним в додатку № 1 до даного договору.

Згідно п. 4.1 договору купівлі-продажу ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» зобов’язалось сплатити ТОВ «МКС» договірну ціну нежитлової будівлі протягом двох робочих днів з моменту державної реєстрації договору.

04.08.2009 року між сторонами договору купівлі-продажу від 31.07.2009 року було підписано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої зобов’язання ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» сплатити на користь ТОВ «МКС» вартість нежитлової будівлі літ. «Б-6», загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, за договором купівлі-продажу від 31 липня 2009 року припинились в повному обсязі.

04.08.2009 року ТОВ «МКС» передало, а ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» прийняло нежитлову будівлю літ. «Б-6» та підписали акт приймання-передачі нежилої будівлі.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору купівлі-продажу від 17.08.2009 року ТОВ «МКС» зобов’язалося протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору передати ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» нежитлову будівлю літ. «А-3», загальною площею 1140,2 кв. м., разом з всіма інженерними, електричними, комунікаціями, санітарно-технічними системами та іншим майном, в тому числі зазначеним в додатку № 1 до даного договору.

Згідно п. 4.1 договору купівлі-продажу від 17.08.2009 року ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» зобов’язалось сплатити ТОВ «МКС» договірну ціну нежитлової будівлі протягом трьох календарних днів з моменту державної реєстрації договору.

20.08.2009 року між сторонами договору купівлі-продажу від 17.08.2009 року було підписано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої зобов’язання ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» сплатити на користь ТОВ «МКС» вартість нежитлової будівлі літ. «А-3», загальною площею 1140,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, за договором купівлі-продажу від 17.08.2009 року припинились в повному обсязі.

20.08.2009 року ТОВ «МКС» передало, а ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» прийняло нежитлову будівлю літ. «А-3» та підписали акт приймання-передачі нежилої будівлі.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору купівлі-продажу від 18.08.2009 року ТОВ «МКС» зобов’язалося протягом трьох робочих днів з моменту підписання договору передати ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» нежитлове приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м. нежитлової будівлі літ. «А-3», разом з всіма інженерними, електричними, комунікаціями, санітарно-технічними системами та іншим майном, в тому числі зазначеним в додатку № 1 до даного договору.

Згідно п. 4.1 договору купівлі-продажу від 18.08.2009 року ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» зобов’язалось сплатити ТОВ «МКС» договірну ціну нежитлового приміщення протягом двох робочих днів з моменту державної реєстрації договору.

20.08.2009 року між сторонами договору купівлі-продажу від 18.08.2009 року було підписано Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої зобов’язання ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» сплатити на користь ТОВ «МКС» вартість нежилого приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м. нежитлової будівлі літ. «А-3», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, за договором купівлі-продажу від 18 серпня 2009 року припинились в повному обсязі

20.08.2009 року ТОВ «МКС» передало, а ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» прийняло нежиле приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м. нежитлової будівлі літ. «А-3» від Відповідача до АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» та підписали акт приймання-передачі нежилого приміщення.

Отже, сторони договору виконали взяті на себе за договорами купівлі-продажу зобов’язання в повному обсязі.

09.09.2009 року право власності ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» було зареєстровано в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Таким чином, оскільки ТОВ «МКС» та ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» належним чином виконали свої зобов’язання за договорами, то останній є добросовісним набувачем та правомірно набув право власності на: нежитлову будівлю літ. «Б-6», загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, за договором купівлі-продажу, укладеного між сторонами та посвідченого 31.07.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. за реєстровим номером № 8148; нежитлову будівлю літ. «А-3», загальною площею 1140,2 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, за договором купівлі-продажу, укладеного між сторонами та посвідченого 17.08.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В. В. за реєстровими номерами 289; нежитлове приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м., нежитлової будівлі літ. «А-3», що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, за договором купівлі-продажу, укладеного між сторонами та посвідченого 18.08.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В. В. за реєстровим номером 292.

Відповідно до ст. 144 ГК України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати: з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать; з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом; внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав; внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності; з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

При цьому, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Згідно ч. 1 ст. 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст. 386 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічного позову та визнання за Відповідачем права власності на нежитлову будівлю літ. «Б-6», загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2 за договором купівлі-продажу від 31.07.2009 року, укладеного між сторонами та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. за реєстровим номером № 8148; нежитлову будівлю літ. «А-3», загальною площею 1140,2 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, за договором купівлі-продажу, укладеного між сторонами та посвідченого 17.08.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В. В. за реєстровими номерами 289; нежитлове приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м., нежитлової будівлі літ. «А-3», що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, за договором купівлі-продажу, укладеного між сторонами та посвідченого 18.08.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В. В. за реєстровим номером 292.

Щодо заявлених у зустрічному позові вимог про визнання ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» добросовісним набувачем майнових прав за договорами купівлі-продажк суд прийшов до висновку про відмову у їх задоволенні виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення.

Отже, визнання особи добросовісним набувачем по своїй суті є питанням факту, а не права. Факти встановлюються господарськими судами при розгляді справи і відображаються у мотивувальній частині прийнятого судом рішення.

Крім того, відмовивши ТОВ «МКС» в задоволенні первісного позову про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, суд тим самим встановив, що ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» є фактично добросовісним набувачем нежитлових будівель та нежитлового приміщення підвальної частини за договорами купівлі-продажу від 31.07.2009 року, 17.08.2009 року та 18.08.2009 року.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини та на вказані підстави відмови у задоволенні первісного позову суд дійшов висновку про залишення зустрічного позову в частині визнання ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» добросовісним набувачем майнових прав за договорами купівлі-продажу без задоволення.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу, покладаються на ТОВ «МКС» в повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись, - ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ТОВ "МКС" відмовити повністю.

Зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» до ТОВ "МКС" задовольнити частково.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-6», загальною площею 2231,3 кв. м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2, за договором купівлі-продажу, укладеного між сторонами та посвідченого 31.07.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. за реєстровим номером № 8148.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» право власності на нежитлову будівлю літ. «А-3», загальною площею 1140,2 кв. м., за договором купівлі-продажу, укладеного між сторонами та посвідченого 17.08.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В. В. за реєстровим номером № 289.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» право власності на нежитлове приміщення підвальної частини № 1-12, загальною площею 326,8 кв. м., нежитлової будівлі літ. «А-3», що знаходяться за адресою: місто Харків, вул. Донця-Захаржевського, 2 за договором купівлі-продажу, укладеного між сторонами та посвідченого 18.08.2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Бакіровою В. В. за реєстровим номером № 292.

В решті зустрічного позову ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКС» (код ЄДРПОУ 21197076, юридична адреса: м. Харків, проспект Моськовський, 197-Б) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (код ЄДРПОУ 25959784, юридична адреса: м. Київ, вул. Володимирська, 46) - 25 500,00 грн. державного мита та витрат на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Після набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Суддя