Рішення № 6942938, 11.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2009 р. Справа № 60/190-09

вх. № 7677/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Улановський О.Ю., довіреність б/н від 01.07.2009 р.

Бочко А.М. - т.в.о. директора (наказ № 65-К від 24.06.2009 р.)

1-го відповідача - Гавриленко Н.В - сільський голова (посвідчення № 17 від 11.04.2006 р.)

2-го відповідача - не з`явився

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Самойлівський елеватор", с. Самойлівка Близнюківського району Харківської області

до 1. Самойлівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, с. Самійлівка

2. Близнюківського державного комунального малого підприємства технічної інвентаризації, смт. Близнюки

про визнання права власності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Самойлівський елеватор" (позивач) 23 вересня 2009 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права приватної власності ЗАТ "Самойлівський елеватор" на об`єкти цілісного майнового комплексу - склад № 4 та склад № 7, що розташовані за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Самойлівка, вул. Молодіжна, 4 та зобов`язання Близнюківське державне комунальне мале підприємство технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності на склад № 4 та № 7, що розташовані за вищенаведеною адресою за позивачем. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв`язку з помилкою в переліку об`єктів, що входили до цілісного майнового комплексу, при виготовленні свідоцтва про право власності від 12.07.2006р., до опису об`єктів не було включено склад № 4 та № 7, у зв`язку з чим порушуються майнові права позивача, оскільки він отримав у власність цілісний майновий комплекс за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Самойлівка, вул. Молодіжна, 4.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2009 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, призначено її розгляд на 12 жовтня 2009 року о 12:00 годині та залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Близнюківське державне комунальне мале підприємство технічної інвентаризації.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 жовтня 2009 року розгляд справи було відкладено на 11 листопада 2009 року о 10:20.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 12 жовтня 2009 року надійшла заява (вх. №24390) Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору у зв`язку з тим, що саме на Інспекцію покладено здійснення архітектурно - будівельного контролю.

Суд, розглянувши дане клопотання, встановив наступне.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Аналіз зазначеної норми права дає суду підстави вважати, що особа яка бажає вступити у справу як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору повинна подати відповідну заяву, в якій зазначається на стороні позивача чи відповідача братиме участь третя особа, при цьому ця особа, повинна знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін, крім того, у заяві повинно також бути зазначено підстави вступу або залучення, які полягають у тому, які правовідносини існують у третьої особи з однією з сторін та яким чином рішення суду вплине на ці правовідносини.

Як вбачається із даної заяви, Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області не зазначено на стороні позивача чи відповідача братиме участь третя особа, в яких правовідносинах вона знаходитися з однією зі сторін та яким чином рішення суду вплине на ці правовідносини.

До того ж, згідно положення про Державну архітектурно - будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 18.10.2006 р. Державна архітектурно - будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується і її основними завданнями є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва, виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль), тобто Держархбудінспекція є суб’єктом владних повноважень в галузі державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 5 Положення вона має право здійснювати захист у суді своїх прав та законних інтересів, звертатися до суду у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області є територіальним органом Держархбудінспекції та, відповідно, також суб’єктом владних повноважень в галузі державного архітектурно-будівельного контролю, і у випадку виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури, згідно зі ст. ст. 3, 17 КАС України має звертатись з відповідним позовом до адміністративного суду.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, про що зазначається у відповідній постанові від 18 грудня 2008 року у справі № 29/601-07.

Враховуючи вищевикладене, заява Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, про допущення її до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не підлягає задоволенню.

Представник позивача 11.11.2009 р. надав клопотання (вх. №14173) про часткову відмову від позову, відповідно до яких відмовляється від вимоги до другого відповідача щодо здійснення реєстрації права власності на склади №4 та №7 за адресою: Харківська область, с. Самойлівка, вул. Молодіжна, 4.

Окрім того, супровідним листом (вх. №14174) позивач просить суд залучити до матеріалів справи довідки про належність та технічний стан складу №4 та №7, виданої Близнюківським державним комунальним малим підприємством технічної інвентаризації. Суд дані документи приймає та долучає до матеріалів справи.

Також позивач супровідним листом (вх. №14179) надав клопотання про віднесення судових витрат на позивача.

1-й відповідач у судовому засіданні не заперечує проти позовних вимог на підставах, викладених у заяві (12.10.2009 р. вх. №12432) про визнання позовних вимог. Надав 11.11.2009 р. супровідним листом (вх. №14178) копію посвідчення №7 голови Самійлівської сільської ради. Суд дані документи приймає та долучає до матеріалів справи.

2-й відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

13 жовтня 2009 року до господарського суду надійшов відзив 2-го відповідача на позовну заяву, в якому 2-ий позивач заперечує проти позовних вимог заявлених до нього, оскільки вважає, що ним не було порушено права позивача, а також пояснює, що за вказаною адресою інших власників на спірні об"єкти не зареєстровано, спірні склади відображені на план-схемі земельної ділянки станом на 29.06.1993 року.

          Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до рішення №7 Виконавчого комітету Самійлівської сільської ради від 25 грудня 2002 року "Про оформлення права власності на нежитлові будівлі, що знаходяться в с. Самілівка" вирішено оформити право колективної власності позивачу на нежитлові будівлі та належні до них допоміжні споруди, розташовані за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Самійлівка, вул. Молодіжна, 4. Зобов`язано видати позивачу свідоцтво про право колективної власності на вищезазначене майно.

Згідно свідоцтва про право власності від 25 грудня 2002 року, позивачу було надано право власності на цілісний майновий комплекс в цілому, що складається з 23 основних будинків та прилеглих до них допоміжних будівель та споруд, що розташований за адресою: село Самійлівка, вул. Молодіжна, 4. Підставою видачі зазначеного свідоцтва було рішення виконавчого комітету Самійлівської сільської ради від 25 грудня 2002 року за №7.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було втрачено вищенаведене свідоцтво, з урахуванням чого Рішенням Самійлівської сільської ради ХХХІІ сесії ІV скликання від 06.02.2006 р. "Про видачу дубліката свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс ЗАТ "Самійлівський елеватор" свідоцтво про право власності на цілісний майновий комплекс від 25 грудня 2002 року було визнано недійсним та скасовано та в замін втраченого видано дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивача на 16 об`єктів, перелічений згідно додатку №1, не включаючи 7 об`єктів, на які видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно позивача від 21.06.2005 р. серія САА № 536800 першим відповідачем.

На виконання зазначеного рішення 12 липня 2006 року позивачем було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно на такі об`єкти: зерносклад № 1 з прибудовою, Щ, щ1, 981,6 кв.м.; зерносклад № 2, Ю, 916,5 кв.м.; зерносклад № З, Я, 957,7 кв.м.; лабораторія з тамбуром та ґанком, И, и1 , и", 40,8 кв.м.; сарай/кузня/, К',К", 41,7 кв.м.; матеріальний склад. В,В', 349,6 кв.м.; блок підсобних приміщень. Ж, 199,2 кв.м.; зерносклад № 5, Ф, 1234,1 кв.м.; зерносклад № 6, Е,е',е'', 1254,0 кв.м.; склад № 8, Т, 1202,7 кв.м.; прохідна. А, 36,9 кв.м.; бункер тимчасового сховища кукурудзи, М.М'.М", 353,1 кв.м.; силосний корпус елеватора з навісом та ґанком, Л,Л',Л5, Л6, 448,1 кв.м.; склад ПММ, Д, 10.1 кв.м.; молотильно-очисна башта, Н, 356,5 кв.м.; приймальна лабораторія з візировочним майданчиком, Ш, 11,6 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська область, с. Самійлівка, вул. Молодіжна, 4.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21 червня 2005 року позивач набув у власність такі об`єкти: зерносушарка 2-х агрегатна з ґанком, 0,о', 149,8 кв.м. ;вагова з 2-ма навесами, Ч, 57,7 кв .м.; трансформаторна підстанція, С, 59,6 кв .м. ; пождепо П, 79,1 кв .м. ;механічна майстерня, К, 116,3 кв .м.; зерносушарка 1-но агрегатна, Б, 53,4 кв.м.;робоча башта, Л", Л"', "Л"", 131.0 кв.м., що розташовані за адресою: Харківська область, с. Самійлівка, вул. Молодіжна, 4.

Відповідно до договору оренди землі від 08 серпня 2005 року, зареєстрованому у Близнюківському районному відділі реєстрації земель Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомзему України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 01.09.2005 року за № 040568500002 Близнюківська районна державна адміністрація надала позивачу в строкове платне користування земельну ділянку - для виробничих потреб, яка знаходиться за адресою: вул. Молодіжна, 4, с. Самійлівка, Близнюківський район, Харківська область.

Згідно п.3 Договору на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - капітальна одноповерхова забудова - 1,2268 га, тимчасова забудова - 0,0373 га під спорудами 0,0657 га, а також інші об`єкти інфраструктури - проїзди, проходи та площадки - 2,2436 га, що належать позивачу.

Загальні ознаки нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) визначені ст. 181 Цивільного кодексу України - це об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст.191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

Як вбачається із наданої позивачем план - схеми на території підприємства позивача знаходяться спірні склади № 4 та № 7.

Відповідно до листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України за №12/5-126 від 23 березня 1999р. "Щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію" по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації (до врегулювання цього питання законодавчими на нормативними актами). Судом встановлено, що 2-им відповідачем було видано довідки про технічний стан складів №4 та №7.

18 травня 2009 року на замовлення позивача другим відповідачем було виготовлено технічні паспорти, згідно з яким загальна площа складу №4 складає 961,6 кв.м., складу №7 - 1149,7 кв.м.

Балансова вартість зазначених громадських будівель складає 84090, 00 грн., що підтверджується висновками про експертну оцінку вартості нерухомого майна будівлі складу №4 та №7, розташованих за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Самійлівка, вул. Молодіжна.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу зазначені нежитлові приміщення відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 та ч. 4 статті 147 Господарського кодексу України майнові права суб’єктів господарювання захищаються законом. Право власності та інші майнові права суб’єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.

Положення статті 20 Господарського кодексу України забезпечують можливість захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів, в т.ч. шляхом визнання наявності права.

Згідно ч. 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, у спосіб визнання права.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно довідки другого відповідача № 376 від 07 жовтня 2009 року інших власників об`єктів нерухомості, крім позивача за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Самійлівка, вул. Молодіжна, 4 станом на дату складання довідки за даними реєстраційних матеріалів не значиться.

Відповідно до характеристики на будівлі господарського призначення, виданої 1-им відповідачем (вих. № 02-20/431 від 08.10.2009 р.) нежитлові будівлі площею 961,6 кв.м. (склад № 4) та 1149,7 кв.м. (склад № 7), розташовані за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с.Самойлівка, вул.Молодіжна, 4 за своїм призначенням належать до складських приміщень, цільове призначення - технологічне накопичення та зберігання сільськогосподарських зернових культур. Складські об"єкти розташовані на території елеваторного комплексу та за своїм місцерозташуванням входять в господарську структуру підприємства, є його невід`ємною частиною, виробнича можливість використання даних об`єктів нерухомості поза елеваторного комплексу виключається та інших власників на ці об`єкти не значиться.

На підставі викладеного, з урахуванням обставин справи та вимог чинного законодавства, господарський суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання права власності на спірні об`єкти цілісного майнового комплексу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки судом встановлено, що дані об`єкти знаходяться на земельній ділянці, яка належить позивачу на праві оренди, дані приміщення входять до цілісного майнового комплексу та інші власники на ці об`єкти відсутні.

Щодо позовних вимог до 2-го відповідача про зобов`язання його здійснити реєстрацію права власності на спірні об`єкти, суд встановив наступне.

Заява позивача про відмову від позову в цій частині підписана представником позивача Улановським Олександром Юхимовичем, який діє на підставі довіреності від 01 липня 2009 року.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову, господарський суд відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України приймає часткову відмову позивача від позову, оскільки вважає, що ця відмова не суперечить діючому законодавству і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та на підставі чого у господарського суду є підстави для припинення провадження у справі в частині позовних вимог до 2-го відповідача згідно п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, розглянувши клопотання позивача, заявлене 11.11.2009 р. (вх. № 14179), в якому він просить судові витрати покласти на позивача, задовольняє його як таке, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству, у зв`язку з чим витрати по сплаті державного мита в сумі 840,90 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. слід залишити за позивачем.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 181, 191, ст. 328, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 147 Господарського кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 12, 27, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Харківській області про вступ у справу - відмовити.

Позов задовольнити частково.

Визнати за Закритим акціонерним товариством "Самойлівський елеватор" (64840, Харківська область, с. Самойлівка, вул. Молодіжна, 4, ідентифікаційний код 31834469) право власності на об`єкти цілісного майнового комплексу - склад № 4 та склад № 7, що розташовані за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Самойлівка, вул. Молодіжна, 4.

Прийняти відмову позивача від позову в частині зобов`язання Близнюківське державне комунальне мале підприємство технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності на склад № 4 та № 7, що розташовані за адресою: Харківська область, Близнюківський район, с. Самойлівка, вул. Молодіжна, 4 за позивачем.

Припинити провадження у справі врешті частині позову щодо зобов`язання Близнюківське державне комунальне мале підприємство технічної інвентаризації здійснити реєстрацію права власності на склад № 4 та склад № 7.

Задовольнити клопотання позивача про віднесення судових витрат на позивача.

Повний текст рішення підписано 16 листопада 2009 року.

Суддя

справа №60/190-09