Рішення № 6942719, 25.11.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2009 р.Справа № 4/102-1705 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку" вул. Шевченка, 12, м. Київ в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль" вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль

до Транспортного виробничого кооперативу "Транстер" вул. Стадникової, 47, м. Тернопіль

про звернення стягнення на заставне майно на суму 45 073,87 євро, що за офіційним курсом НБУ становить 514 141 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

позивача: Нитка Р.О., в.о. начальника юридичного відділу, довіреність №3850 від 26.06.2009р.

відповідача: не з’явився.

Суть справи:

          В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач –Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вул. Шевченка, 12, м. Київ в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль" вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача –Транспортного виробничого кооперативу "Транстер" вул. Стадникової, 47, м. Тернопіль про звернення стягнення на заставне майно на суму 45 073,87 євро, що за офіційним курсом НБУ становить 514 141 грн. 00 коп. (з урахуванням уточнення позовних вимог №09/471 від 05.10.2009р.)., передане в заставу згідно укладених договорів застави транспортних засобів №05-54 від 03.05.07р. та №05-56 від 24.05.07р., а саме:

- сідловий тягач Renault Magnum, 2000 року випуску, реєстраційний № ВО3435АВ;

- напівпричіп KOGEL SN 24P, 1995 року випуску, реєстраційний № 06779ТІ;

- легковий автомобіль DAEWOO Lanos 1.3, 2002 року випуску, реєстраційний №55727 ТЕ;

- сідловий тягач Renault Magnum AE440, 2000 року випуску, реєстраційний № ВО5521АН;

- напівпричіп-платформа SDS 350 FLIEGL, 2001 року випуску, реєстраційний № ВО3942ХХ.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Банк надав Позичальнику кредит у сумі, що не може перевищувати 44 300,00 доларів США, (ліміт кредитної лінії), для придбання та оформлення сідлового тягача Renault Magnum E TECH 140, 2000 року випуску та напівпричіпа SDS 350 FLIEGL, 2002 року випуску, зі строком повернення до 28 квітня 2010 р., однак, в обумовлені договором строки та в порушення ст.ст. 1048 та 1054 ЦК України боржник своїх зобов'язань по кредитному договору не виконав, відсотки за користування кредитом своєчасно не сплатив.

Так, Позивач стверджує, що з лютого 2009 р. відповідачем повністю припинено плату по кредиту, включаючи плату за користування кредитними коштами.

Станом на 26.08.2009 р. загальна сума заборгованості Відповідача за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №03-1/64 від 03.05.07р. становить 45073,87 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 514141,00 грн., з яких 41 000,00 Євро - борг по кредиту та 4073,87 борг по несплачених відсотках.

Спираючись на те, що умови договорів застави №05-54 від 03.05.07р. та №05-56 від 24.05.07р. надають заставодержателю, яким є Банк, право одержати задоволення з вартості заставленого майна у разі невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором, Банк просить суд стягнути заборгованість у розмірі 45073,87 Євро за рахунок заставленого майна Відповідача.

Судове засідання, призначене на 14.10.2009р. відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України на 04.11.2009р. та до 25.11.2009р. у зв’язку з неявкою представника відповідача та через подане ТВК "Транстер" клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач в судові засідання жодного разу не з’явився, витребуваних судом документів не надав. Від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що ухвала від 04.11.2009р. отримана ним 24.11.2009р., а тому не має можливості належним чином підготувати документи для повного та об'єктивного розгляду справи. Крім того, просив суд зобов'язати позивача провести з ним звірку взаєморозрахунків.

Представник позивача заперечив проти клопотання відповідача, посилаючись на те, що справа неодноразово відкладалася і відповідачу надавалась можливість забезпечити в судовому засіданні явку повноважного представника.

Разом з тим, клопотання відповідача про відкладення судового засідання відхиляється судом з огляду на таке:

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми даної статті вбачається, що питання чи перешкоджають певні обставини розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Господарський суд звертає увагу, що сторонам були забезпечені рівні умови для надання необхідних доказів шляхом відкладення розгляду справи. Проте, відповідачем не надано жодних доказів та не зазначено у поданому клопотанні про можливість їх надання в майбутньому.

Окрім того, відмовляючи в задоволенні клопотання господарський суд вважає, що матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а брати участь в судових засіданнях є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи що явка сторін не визнавалася судом обов’язковою, судовий розгляд справи відкладався; відповідач жодного разу в судові засідання не з’явився, не виявив бажання ознайомитись з матеріалами справи та без поважних причин не подав суду витребуваних документів, тому суд розглядає справу без участі відповідача за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши подані докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю, виходячи з такого.

03 травня 2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (правонаступником прав та обов’язків якого є позивач у даній справі), як Банком, та Транспортним виробничим кооперативом "Транстер", як Позичальником, був укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 03-1/64, на виконання якого Банк надав Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, що не може перевищувати 44 300,00 Євро для придбання та оформлення сідлового тягача Renault Magnum E TECH 140, 2000 року випуску та напівпричепа SDS 350 FLIEGL, 2002 року випуску зі строком повернення до 28 квітня 2010р. на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 14,0% річних у валюті кредиту (з урахуванням договору про внесення змін №2 до кредитного договору №03-1/64 від 03.05.07р., що укладено сторонами 30.09.08р.).

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого Банком, на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.

Наданими позивачем платіжними дорученнями №1 від 04.05.2007р. (на суму 22000 Євро) та №2 від 07.05.2007р. (на суму 12000 Євро) та заявою на продаж іноземної валюти №1 від 14.05.07р. (на суму 10300 Євро) підтверджується виконання взятих на себе Банком зобов’язань шляхом перерахування контрагентам відповідача та видачі кооперативу грошових коштів в іноземній валюті у відповідності до цільового призначення кредитних коштів.

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Позичальником, умов Кредитного договору № 03-1/64 від 03 травня 2007р. щодо погашення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у встановлений сторонами строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у відповідний термін, згідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 3.1., 3.2., 4.2.2., 5.3. Кредитного договору Відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути до 28 квітня 2010р. (згідно узгодженого графіку) отриманий кредит в сумі 44300,00 Євро, сплачувати відсотки за користування кредитними коштами у встановленому розмірі, своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом та відсотки за неправомірне користування кредитом, а за надання та супровід кредиту одноразово сплатити банку комісійну винагороду в розмірі 0,5% від суми кредиту, також сплатити Позивачу пеню за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або за неправомірне користування кредитом в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив прийняті на себе зобов’язання щодо сплати наданих йому кредитних коштів у передбачений п. 2.2. кредитного договору строк, внаслідок чого станом на 26.08.2009р. прострочена заборгованість по кредиту ТВК "Транстер" становить 45073,87 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 514141,00 грн., з яких 41 000,00 Євро - борг по кредиту та 4073,87 борг по несплачених відсотках.

Відповідно до п. 3.8. кредитного договору №03-1/64 від 03.05.07р. (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 24.05.07р.), забезпеченням кредиту є власне майно ТВК "Транстер", а саме: сідловий тягач Renault Magnum, 2000 року випуску, реєстраційний № ВО3435АВ; напівпричіп KOGEL SN 24P, 1995 року випуску, реєстраційний № 06779ТІ; легковий автомобіль DAEWOO Lanos 1.3, 2002 року випуску, реєстраційний №55727 ТЕ; сідловий тягач Renault Magnum AE440, 2000 року випуску, реєстраційний № ВО5521АН; напівпричіп-платформа SDS 350 FLIEGL, 2001 року випуску, реєстраційний № ВО3942ХХ; майнові права на грошові кошти по договору №7 від 10.01.07р., укладеного між відповідачем та ТзОВ ТПП «Універсал». Загальна заставна вартість становить 740800,00 грн.

Відповідно до положень ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, а також іншими видами зобов'язання, передбаченими договором або законом.

Правовим наслідком невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, є набуття заставодержателем права звернути стягнення на предмет застави (ст. 589 ЦК України).

За частиною 1 статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

В силу ст. ст. 19, 20 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На підставі п. 2.1.6 укладених між сторонами договорів застави транспортних засобів №05-54 від 03.05.07р. та №05-56 від 24.05.07р., п. 4.3.4. кредитного договору Банк набуває право звернути стягнення на предмет застави не залежно від настання строку виконання Заставодавцем будь-яких зобов'язань за Кредитним договором, зокрема, у випадку порушення Позичальником (Заставодавцем) зобов'язань щодо погашення суми кредиту, сплати відсотків за Кредитним договором.

Надіслане на адресу відповідача досудове попередження №09/194 від 20.05.2009р. з вимогою в 5-денний термін оплатити заборгованість по кредиту в розмірі 41000 Євро та 2627,08 Євро по прострочених процентах, а також з попередженням, що у випадку невиконання або неналежного виконання вимог Банку буде подано позов про стягнення всієї суми кредиту за рахунок заставного майна в порядку п. 4.3.4. кредитного договору, залишено ТВК «Транстер»без відповіді та задоволення.

Наявними у справі матеріалами підтверджується, і Відповідачем в порядку ст. 33,34 ГПК України не спростовується та обставина, що отримавши 44 300,00 (сорок чотири тисячі триста) Євро кредиту, в порушення договору та усупереч ст.ст. 525, 526 ЦК України ТВК "Транстер" не сплатив 41 000,00 Євро в повернення кредитних коштів та 4073,87 Євро відсотків за користування кредитом.

При таких обставинах справи, доводи Позивача є переконливими, що надає підстави суду задовольнити позов на суму 45073,87 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на момент оформлення позовної заяви становить 514141,00 грн., шляхом звернення стягнення на заставне майно Відповідача, яким забезпечено виконання кредитного договору.

Судові витрати, які включають 5141,41 грн. державного мита та 236 грн. витрат в оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

У судовому засіданні 25.11.2009р. за згодою представника Позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 15, 526, 527, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 4, 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, ст. 20 Закону України "Про заставу", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Звернути стягнення заборгованості Транспортного виробничого кооперативу "Транстер" вул. Стадникової, 47, м. Тернопіль, ідент. код 14028083, за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 03-1/64 від 03.05.2007р. на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку" вул. Шевченка, 12, м. Київ, ідент. код 00039002, в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль", вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, ідент. код 09338427, в розмірі 45073,87 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 514141,00 грн., по неповерненому кредиту та несплачених відсотках за користування кредитом на заставлене майно :

- сідловий тягач Renault Magnum, 2000 року випуску, реєстраційний № ВО3435АВ;

- напівпричіп KOGEL SN 24P, 1995 року випуску, реєстраційний № 06779ТІ;

- легковий автомобіль DAEWOO Lanos 1.3, 2002 року випуску, реєстраційний №55727 ТЕ;

- сідловий тягач Renault Magnum AE440, 2000 року випуску, реєстраційний № ВО5521АН;

- напівпричіп-платформа SDS 350 FLIEGL, 2001 року випуску, реєстраційний № ВО3942ХХ.

3. Стягнути з Транспортного виробничого кооперативу "Транстер", вул. Стадникової, 47, м. Тернопіль, ідент. код 14028083, 5141,41 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрат в оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку", вул. Шевченка, 12, м. Київ, ідент. код 00039002, в особі Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Тернопіль", вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, ідент. код 09338427.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "_02_"___12_ 2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Н.М. Бурда