Рішення № 6942593, 03.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.09           Справа № 10/295-09. за позовом:          товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд», м. Суми

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт – Суми»

про стягнення 90004,95 грн.

СУДДЯ МАЛАФЕЄВА І.В.

За участю представників сторін:

від позивача:           Третьяков С.М.

від відповідача:           Чередниченко Ю.П., Давидко І.А.

за участю секретаря судового засідання Дябелко Т.М.

У судовому засіданні від 23.11.2009 року судом оголошено перерву до 03.12.2009р. до 11 год. 30 хв.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 90004,95 грн. заборгованості (в т.ч. 72595,20 грн. основної суми боргу, 8768,05 грн. пені, 1091,90 грн. 3% річних, 7549,80 грн. інфляційних збитків) за невиконання умов договору підряду № 21/07 від 21.07.2009р., укладеного між сторонами даного спору, а також судові витрати пов’язані з розглядом справи в т.ч. 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Представник відповідача визнає основний борг в сумі 72240,14 грн, посилаючись на те, що він має зустрічні однорідні вимоги до позивача в сумі 258,05 грн. Також, він підтримав клопотання про зменшення неустойки, що було подане у судовому засіданні від 05.11.2009р., посилаючись на те, що з ним по даним правовідносинам не розрахувався замовник - товариство з обмеженою відповідальністю «Форент», м. Київ, рішенням господарського суду м. Києва борг було стягнуто, але кошти ним не отримані, а заявлену до стягнення пеню суд зменшив з суми 23495,82 грн. до 1000 грн.

Позивач проти зменшення неустойки заперечує, із заліком 258,05 грн. погоджується. В обґрунтування вимог щодо відшкодування послуг адвоката ним подано свідоцтво № 282 від 24.02.2009р. про право на заняття адвокатською діяльністю, договір № б/н від 01.07.2009р. про надання юридичних послуг з додатком, акт № б/н від б/д передачі – прийняття робіт.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

21.07.2008 р. між сторонами у справі було укладено договір підряду № 21/07 на виконання робіт з відновлення асфальтобетонного покриття ТРК «Мануфактура» по вул. Харківська, 2 в м. Суми.

За умовами п.1.3. Договору - Замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконані позивачем роботи.

Позивач, згідно п.1.3. і п.3.2. Договору виконав свої зобов'язання за Договором та передав у липні, вересні та жовтні 2008р. відповідачу результати виконання робіт з відновлення асфальтобетонного покриття ТРК «Мануфактура» по вул. Харківська, 2 в м. Суми, на загальну суму 117595,20 грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт за липень, вересень та жовтень 2008р., підписаних відповідачем, з яким ним було здійснено авансову оплату виконання позивачем кожного етапу робіт в сумі 45000 гривень

04.12.2008р. товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» направило на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт - Суми» претензію (яка була ним отримана 08.12.2008р.) з вимогою про необхідність сплати боргу за договором за надані послуги і виконані роботи - проте ТОВ «Трубопласт - Суми» не прореагувало на претензію ТОВ «Спецбуд» і не здійснило погашення заборгованості за договором №21/07 від 21.07.2008р.

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Як свідчать матеріали справи ( і не заперечує відповідач), після часткової сплати борг становить 72240,14 грн. Суд погоджується з правомірністю зарахування сторонами зустрічної однорідної вимоги в сумі 258,05 грн.

Тому позовні вимоги в сумі 72240,14 грн. визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню, а провадження у справі на суму 258,05 грн. підлягає припиненню по п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, так як залік здійснено після звернення позивача з позовом до суду.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

А ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому зобов’язання вважається простроченим з моменту вимоги – претензії, про яку йшлося вище. Отже, позивачем правомірно заявлено 3% річних в сумі 1091,90 грн. та інфляційні збитки в сумі 7549,80 грн. за період з 15.12.2008р. по 15.06.2009р. і в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Позивачем неправомірно заявлені вимоги по стягненню пені, оскільки Договір № 21/07 від 21.07.2008р. не містить умови щодо такого виду забезпечення зобов’язань як пеня, а ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі і правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Отже в цій частині вимоги позивача є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Також не підлягають стягненню 5000 грн., заявлених як відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката так як позивачем не подано доказів фактичної оплати цих послуг з наданням відповідного платіжного доручення. Крім того позивачем не обґрунтована сума цих витрат, як цього вимагав суд в ухвалах від 22.10.2009р. та 05.11.2009р.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується пропорційно сумі задоволених вимог 808,81 грн. витрат по сплаті державного мита та 212 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трубопласт – Суми» (м. Суми, вул. Горького, 25, і.к. 33390039) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбуд» (м. Суми, вул. Кіровоградська, 8, і.к. 32023825) 80881,84 грн. заборгованості в т.ч. 72240,14 грн. основного боргу, 1091,90 грн. 3% річних, 7549,80 грн. інфляційних збитків, а також 808,81 грн. витрат по сплаті державного мита та 212 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 258,05 грн. - провадження у справі припинити.

4.          В іншій частині позовних вимог – відмовити.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                           І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2009 р.

Суддя