Рішення № 6942418, 24.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"24" листопада 2009 р. справа № 5020-1/107-10/064 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Есвалда”

(04070, м. Київ, вул. Спаська, 11)

(м. Київ, вул. Радіщева, 10/14)

до Приватного підприємства „Легапарк”

(99040, м. Севастополь, Камишове шосе, 2-в)

про стягнення 35299,01 грн., з яких: 29818,65 грн. –заборгованість по орендній платі, 568,60 -грн., 3% річних, 2 445,13 грн. - інфляційні втрати, 2466,63 - пеня

за участю представників:

позивача –Яценко І.В., довіреність №8 від 03.11.2009;

відповідача –не з’явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Есвалда” (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Приватного підприємства „Легапарк” (далі - Відповідач) про стягнення 35299,01 грн., з яких: 29818,65 грн. –заборгованість по орендній платі, 568,60 -грн., 3% річних, 2 445,13 грн. - інфляційні втрати, 2466,63 –пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем обов’язку щодо внесення орендної плати відповідно до умов договору суборенди №08-311208-08 від 31.12.2008.

В судовому засіданні 19.11.2009 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач без поважних причин явку уповноваженого представника в судові засідання 19.10.2009, 10.11.2009, 24.11.2009 не забезпечив, про дати, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. Будь-яких клопотань та інших документів від Відповідача до суду не надійшло.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Есвалда” (Орендодавець) та Приватним підприємством „Легапарк” (Суборендар) укладений договір суборенди нежитлового приміщення №08-311208-08 (далі –Договір), відповідно до умов якого Орендодавець надає Суборендарю у тимчасове платне володіння та користування (суборенду) частину фасаду нежитлового приміщення (з двох об’єктів площею 16,2 кв.м. та 13,68 кв.м.), розташованого за адресою: м. Севастополь, проспект Октябрьської Революції, 24 (пункт 1.1 Договору) /а.с.11/.

Право Товариством з обмеженою відповідальністю „Есвалда” здавати об’єкт оренди в суборенду за попереднім письмовим дозволом Орендодавця передбачено пунктом 8.2.5 договору оренди нежилого приміщення №3/08 від 12.12.2008 /а.с. 76-80/, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Есвалда” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кшталт”. Останнім наданий письмовий дозвіл (довіреність № 12 від 12.12.2008) Товариству з обмеженою відповідальністю „Есвалда” на передачу нежитлового приміщення згідно договору №3/08 від 12.12.2008 в подальшу суборенду /а.с.86/.

Згідно з пунктом 3.2 Договору при передачі об’єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами.

Орендна плата нараховується з дати підписання Акта прийому-передачі об’єкта оренди, сплачується щомісячно, авансом, не пізніше 25-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю, в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця (пункти 5.1, 5.3, 5.4 Договору).

Строк дії Договору визначений сторонами в один календарний рік, початок дії – з дня підписання Акту приймання-передачі об’єкту оренди (пункт 4.1. Договору).

Додатковою угодою №1 від 01.01.2009 пункт Договір доповнений, зокрема, пунктом 9.14, відповідно до якого сторони домовилися нараховувати орендну плату за період з 01.01.2009 по 31.05.2009 у травні 2009 року /а.с. 17/ .

Судом встановлено, що Договір та додаткова угода до нього недійсними не визнані.

Передача Позивачем об’єкта суборенди Відповідачу підтверджується актом прийому-передачі об’єкта суборенди від 31.12.2008 /а.с. 18/.

Відповідач суму орендної плати за Договором не сплатив, наявність заборгованості не спростував.

За період з січня по серпень 2009 року заборгованість Відповідача по орендній сплаті плати за договором №08-311208-08 від 31.12.2008 склала 29818,65 грн.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання Відповідачем зобов'язання з оплати орендних платежів за договором №08-311208-08 від 31.12.2008.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До обов’язків орендаря частина перша статті 762 Цивільного кодексу України, статті 285, 286 Господарського кодексу України відносять, в тому числі, внесення плати за користування майном, розмір якої встановлений договором оренди.

Відповідно до статей 11, 509, 526 Цивільного кодексу України договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

                    Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обов’язків Відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості з орендної плати в розмірі 29818,65 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в розмірі 568,60 грн., інфляційні втрати в розмірі 2 445,13 грн. та пеню в розмірі 2 466,63 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з розрахунком Позивача пеня складає 2466,63 грн. /а.с.5/, але перевіривши цей розрахунок, суд визнав його невірним.

З урахуванням положень Додаткової угоди №1 від 01.01.2009 щодо строку нарахування орендної плати за період з 01.01.2009 по 31.05.2009 - у травні 2009 року та положень Договору про порядок розрахунків, датою виникнення заборгованості слід вважати 01.05.2009.

Відповідно до Постанов Національного банку України від 21.04.2008 №107, від 12.06.2009 №343, від 10.08.2009 №468, розмір облікової ставки з 30.04.2008 складав 12%, з 15.06.2009 - 11%, з 12.08.2009 –10,25%.

Згідно з вказаними нормами пеня, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 1 697,19 грн.:

                    01.05.2009 –31.05.2009 (31 день) - 19 501,65 грн.х24%х31:365 = 397,51 грн.;

01.06.2009 –14.06.2009 (14 днів) - 23 401,98 грн.х24%х14:365 = 215,43 грн.;

15.06.2009 –30.06.2009 (16 днів) - 23 401,98 грн.х22%х16:365 = 225,68 грн.;

01.07.2009 –31.07.2009 (31 день) - 27 302,31 грн.х22%х31:365 = 510,14 грн.;

01.08.2009 –11.08.2009 (11 днів) - 29818,65 грн.х22%х11:365 = 197,70 грн.;

12.08.2009 –20.08.2009 (9 днів) - 29818,65 грн.х20,5%х9:365 = 150,73 грн.

                    Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача 3% річних та інфляційних втрат /а.с.4,5/ визнаний судом неправильним з наведеного вище.

З урахуванням дати виникнення заборгованості (01.05.2009) 3% річних складають 225,97 грн.:

01.05.2009 –31.05.2009 (31 день) 19 501,65 грн.х3%х31:365 = 49,69 грн.;

01.06.2009 –30.06.2009 (30 днів) 23 401,98 грн.х3%х30:365 = 57,70 грн.;

01.07.2009 –31.07.2009 (31 день) 27 302,31 грн.х3%х31:365 = 69,56 грн.;

01.08.2009 –20.08.2009 (20 днів) 29 818,65 грн.х3%х20:365 = 49,02 грн.,

а інфляційні втрати складають 287,87 грн.:

          травень 2009 19 501,65 грн.х100,5% - 19 501,65 грн. = 97,51 грн.;

червень 2009 23 401,98 грн.х101,1% - 23 401,98 грн. = 257,42 грн.;

липень 2009 27 302,31 грн.х99,9% - 27 302,31 грн. = - 27,30 грн.;

серпень 2009 (29 818,65 грн.х99,8% - 29 818,65):30х20 = - 39,76 грн.;

97,51 грн. + 257,42 грн. –27,30 грн. –39,76 грн. = 287,87 грн.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені, 3% річних, інфляційних втрат, суд визнає такими, що підлягають задоволенню в розмірах: пеня - 1 697,19 грн., 3% річних - 225,97 грн., інфляційні втрати - 287,87 грн.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Легапарк” (99040, м. Севастополь, Камишове шосе, 2-в, ідентифікаційний код 35154601, р/р 26009300003435 в СФ АКБ «Форум», м. Севастополь, МФО 384931, або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Есвалда” (04070, м. Київ, вул. Спаська, 11; м. Київ, вул. Радіщева, 10/14, ідентифікаційний код 36047855, р/р 2600000017087 в Філії ВАТ «Укрексімбанк», м. Севастополь, МФО 384986) 32 029,68 грн. (тридцять дві тисячі двадцять дев’ять грн. 68 коп.), з яких: основна заборгованість - 29818,65 грн. (двадцять дев’ять тисяч вісімсот вісімнадцять грн. 65 коп.), 3% річних - 225,97 грн. (двісті двадцять п’ять грн. 97 коп.), інфляційні втрати - 287,87 грн. (двісті вісімдесят сім грн.. 87 коп.), пеня - 1 697,19 грн. (одна тисяча шістьсот дев’яносто сім грн.19 коп.), а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 320,30 грн. (триста двадцять грн. 30 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 214,14 грн. (двісті чотирнадцять грн. 14 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

          Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 30.11.2009.