Рішення № 6941828, 02.12.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2009 р. Справа № 6/206/09

м. Миколаїв

За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт KV», м. Одеса, вул. Дворянська, 8, кв. 26.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Водній мир», м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9.

                                                  Суддя Ткаченко О.В.

                    Представники :

Від позивача Федченко Л.В., довіреність від 01.12.2009 року.

Від відповідача Бублик Є.М., довіреність від 01.01.2009 року. ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 7851,26 грн., у тому числі 6986,64 грн. основної заборгованості, 763,55 грн. штрафних санкцій та 101,07 грн. –3% річних.

У судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про уточнення позовних вимог, просив стягнути 7851,26 грн. заборгованості та змінив підстави позовних вимог, а в обґрунтування заявлених вимог посилався на невиконання відповідачем своїх договірних зобов’язань з оплати за поставлений товар.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилався на передбачені п. 5.3. договору строки оплати товару –«протягом наступного тижня за товар реалізований протягом попереднього тижня»та зазначив, що прийнятий від позивача товар залишився нереалізованим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд,

Встановив:

29.09.2008 р. між ТОВ «Укрімпорт KV»та ТОВ «Водній мир»було укладено договір № 65/н/у постачання, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався поставляти і передавати у власність покупцю (відповідачу), а покупець зобов’язався приймати і оплачувати товар, відповідно до умов даного договору.

У відповідності до п. 1.14. додаткової угоди № 1 від 29.09.2008 року до договору поставки сторони погодили внести в пункт 5.3. договору зміни щодо умов оплати товару та встановили, що товар, що поставляється покупцю за даним договором, підлягає оплаті в наступний термін «відстрочка платежу 40 (сорок) календарних днів з моменту здійснення поставки і підписання товаро - супровідних документів».

Як свідчить копія видаткової накладної від 11.02.2009 року № РН-0000484 позивачем був проданий, а відповідачем був отриманий товар на загальну суму 6986,64 грн.

У відповідності до п.1.14. додаткової угоди № 1 від 29.09.2008 року до договору поставки 40-денний термін відстрочки платежу сплинув 23.03.2009 року.

Проте відповідач свої зобов’язання з оплати за придбану продукцію не виконав та оплату за отриманий товар у визначений строк не здійснив.

Станом на день звернення до суду з позовом загальна сума основного боргу становить 6986,64 грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої суми, що за період з 23.03.2009 року по 14.09.2009 року становить 101,07 грн.

          У відповідності до п. 7.6. договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов’язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

          Згідно вказаного положення договору позивачем за період з 23.03.2009 року по 14.09.2009 року було розраховані штрафні санкції в сумі 763,55 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості з урахуванням 3% річних та штрафних санкцій склав 7851,26 грн.

Заперечення відповідача суд вважає безпідставними, оскільки у відповідності до п.1.14. додаткової угоди № 1 від 29.09.2008 року до договору поставки сторонами був встановлений 40-денний термін відстрочки платежу за поставлений товар.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водній мир»(м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9, код 30396682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт KV» (м. Одеса, вул. Дворянська, 8, кв. 26, код 32751017) заборгованість в сумі 7851,26 грн., 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя