Рішення № 6941247, 26.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.09                                                                                           Справа№ 11/197

По справі за позовом: Українсько-Великобританського спільного підприємства „НОТ” (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю), м.Льві

До відповідача: Корпоративного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЦС-Ліфт”, м.Трускавець

Стягнення 55000,00грн.

В судовому засіданні взяли участь Представники:

Від позивача: Горбова –предст.доручення № 7 від 23.07.2009року

Від відповідача: не з’явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позов заявлено Українсько-Великобританським спільним підприємством „НОТ” (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) про стягнення із Корпоративного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЦС-Ліфт” 55000,00грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 12.10.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.10.2009року.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Відповідач в судове засідання не з’являвся.

Конверти, адресовані відповідачу повертається із позначкою „адресат з даної адреси вибув”.

Відповідно до представленої довідки ЄДРПОУ місцезнаходженням відповідача є м.Трускавець, вул. Стебницька, 61, що відповідає даним зазначеним у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

18.03.2009року сторони уклали договір позики № 12 на підставі якого Українсько-Великобританське спільне підприємство „НОТ” (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) передало у власність відповідача 55000,00грн.

Відповідно до п.4.1 договору позика повинна була бути повернута до 17 червня 2009року позикодавцеві.

18.03.2009року Українсько-Великобританське спільне підприємство „НОТ” (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю) в якості заставодержателя з однієї сторони та Фрик Григорій Ярославович, в якості заставодавця, що виступає майновим поручителем за зобов’язаннями Корпоративного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЦС-Ліфт” з другої сторони уклали договір застави транспортних засобів, відповідно до якого Фрик Г.Я. передає в заставу позивачу два автомобілі, які належать заставодавцю на праві приваної власності і передаються в заставу як забезпечення повернення грошових коштів, виданих за договором позики № 12 від 18.03.2009року на суму 55000,00грн.

Відповідно до п.3 договору застави узгоджена вартість предмету затави 55000,00грн.

Підставою звернення позивача до суду є неповернення коштів відповідно до терміну визначеного договором позики № 12 від 18.03.2009року.

При цьому, позивач просить стягнути із КП ТзОВ „ФСЦ-Ліфт” заборгованість за договором позики в сумі 55000,00грн. звернувши стягнення на заставлене майно згідно договору застави транспортних засобів від 18.03.2009року.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне:

Відповідно до укладеного між СП ТзОВ „НОТ” та КП ТзОВ „ФЦС-Ліфт” договору позики 3 12 від 18.03.2009року позивач передав відповідачу грошову суму в розмірі 55000,00грн., з умовою повернення до 17 червня 2009року.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі. визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики0 або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики укладається в письмовій формі

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.4.1 договору позика повинна була бути повернута до 17 червня 2009року позикодавцеві.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідачем кошти не повернуті, що є підставою для задоволення позовних вимог та примусового стягнення коштів в сумі 55000,00грн. із КП ТзОВ „ФЦС-Ліфт”.

Що стосується позовної вимоги про стягнення цих коштів шляхом звернення стягнення на об’єкт договору застави від 18.03.2009року укладеного між СП ТзОВ „НОТ” та Фриком Григорієм Ярославовичем, то суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 21 ГПУ України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Стаття 1 ГПК України визначає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі-підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач вимагаючи звернення стягнення на майно фізичної особи. яке повинно би було належати йому на праві приватної власності не включив заставодавця-гр.Фрика Г.Я в число відповідачів, хоча рішення господарського суду безпосередньо зачіпало би його права та охоронювані законом інтереси.

При цьому, відповідачем, як зазначалося у ст. 21 ГПК України можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідач при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів оплати не представив.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути із Корпоративного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЦС-Ліфт”, м.Трускавець,вул. Стебницька, 61 (код ЄДРПОУ 34119299) на користь Українсько-Великобританського спільного підприємства „НОТ” (у формі Товариства з обмеженою відповідальністю), м.Львів, пл. Петрушевича, 3 (код ЄДРПОУ 13799855) 55000,00грн. основного боргу, 550,00грн. державного мита та 236,00грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя