ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.12.09 Справа№ 11/225
По справі:
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автек-Захід”, м.Львів
До відповідача: Приватного підприємства „Ольга”, с.Гостинцеве, Мостиського району Львівської області
Про стягнення 13431,30грн.
У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:
Від позивача: Шумінський Я.С.-предст.доручення б/н від 30.09.2009року
Від відповідача: не з’явився
Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема їх право заявляти відвід.
Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автек-Захід” про стягнення із Приватного підприємства „Ольга” 13431,30грн. боргу.
Ухвалою господарського суду від 09.11.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.12.2009року.
Позивач позов підтримав та наполягає на його задоволенні.
Відповідач в засідання суду не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Від здійснення звукозапису судового процесу сторона відмовилась.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
На підставі усної домовленості позивачем було здійснено поставку товару (запасних частин до вантажної, спеціальної та тракторної техніки) на загальну суму 13828,18грн., що підтверджується видатковими накладними:
- № РН-000806 від 17.01.2008року на суму 10895,66грн.;
- № РН-001060 від 17.03.2008року на суму 61,27грн.;
- № РН-001071 від 18.03.2008року на суму 103,81грн.;
- № РН-001082 від 19.03.2008року на суму 268,80грн.;
- № РН-001109 від 24.03.2008року на суму 840,53грн.;
- № РН-001351 від 21.05.2008року на суму 813,54грн.;
- № РН-001375 від 23.05.2008року на суму 840,53грн.;
За даний товар відповідач повністю не розрахувався, оплативши лише 396,88грн., з огляду на що позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення решти вартості поставленого товару, що складає 13431,30грн.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:
Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи на суму 13828,18грн.
Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 ГК України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до положень ст. ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.
Таким чином між Позивачем та відповідачем було укладено усну угоду, згідно якої позивач здійснив поставку товару.
Дані правовідносини за своєю суттю є разовим договором поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою –отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Укладення разового договору поставки підтверджується на підставі видаткових накладних.
Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару вказана у видатковій накладній і становить 13431,30грн.
Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких Товариство з обмеженою відповідальністю „Автех-Захід” виконало постачання товару, а Приватне підприємство „Ольга” зобов’язалось провести оплату, при цьому строк оплати визначений не був.
Ст. 530 ЦК України передбачає, що у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
03.07.2008року позивач звернувся до відповідача із вимогою про оплату боргу № 02/07-03.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов’язання недопустима.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення із відповідача 13431,30грн. боргу.
Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства „Ольга”, вул. львівська, 2. с.Гостинцеве, Мостиського району Львівської області (код ЄДРПОУ 22393276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автех-Захід”, вул. Богданівська, 11, м.Львів Львівської області (код ЄДРПОУ 34814230) 13431,30грн. основного боргу, 134,31грн. держмита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 6941245, Господарський суд Львівської області було прийнято 01.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/225. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: