Рішення № 6941110, 01.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09 Справа№ 31/162

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1., м. Львів

до відповідачів: 1) Львівської міської ради, м. Львів

2) Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Департаменту містобудування Львівської міської ради, Львів

про: визнання права власності

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від позивача: не з”явився;

від відповідача-1: Серватяк Л.З. представник;

від відповідача-2: не з”явився;

від третьої особи: Серватяк Л.З. представник.

Представнику відповідача і третьої особи розяснено права та обовязки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що представники сторін подали відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1., м. Львів, до відповідачів - Львівської міської ради, м. Львів, надалі - відповідач-1, та Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради „Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів, надалі відповідач-2, про визнання права власності за позивачем на торговий павільйон, що знаходиться по АДРЕСА_2 площею 44,9 кв.м., та зобовязання відповідача-2 зареєструвати за позивачем право власності на спірний обєкт.

Ухвалою суду від 05.10.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 28.10.2009 р.

Представником відповідача-1 і третьої особи 27.10.2009 р. подано суду клопотання про відкладення розгляду справи у звязу зі зайнятістю представника в іншому судовому засіданні. До вказаного клопотання додано документи, що вимагались ухвалою суду.

В судове засідання 28.10.2009 р. зявились представники позивача і відповідача-2, які надали пояснення по суті спору. При цьому представник позивач позовні вимоги підтримав повністю, а представник відповідача-2 заперечив повністю, просивши суд відкласти розгляд справи з метою підготовки відзиву у справі. Судом задоволено клопотання відповідачів та розгляд справи відкладено на 18.11.2009 р.

Клопотанням від 23.11.2009 р. позивачем долучено до матеріалів справи документи, що вимагались ухвалами суду.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

30.11.2009 р. позивачем подано клопотання про розгляд справи без його участі у звязку з хворобою представника.

В судове засідання 01.12.2009 р. прибув лише уповноважений представник відповідача-1 і третьої особи, який позовні вимоги заперечив. Представники позивача і відповідача-2 в судове засідання не зявилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду спору по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 01.12.2009 р. за згодою сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 02.12.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами і третьою особою, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Позивачем на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 17.07.2007 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстр. № 2660, придбано у гр. ОСОБА_4 металевий кіоск з усім майном та накритою літньою площадкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Судом встановлено, що позивачем на підставі ухвал Львівської міської ради № 899 від 07.06.2007 р., № 2311 від 18.12.2008 р., № 2448 від 05.03.2009 р. та відповідно до договору оренди землі від 30.04.2009 р., укладеного між позивачем та відповідачем-1, орендується земельна ділянка площею 0,0059 га строком на пять років до 18.12.2013 р. для обслуговування малої архітектурної форми. Згідно з п. 16 договору оренди землі цільовим призначенням земельної ділянки є землі житлової та громадської забудови, а за функціональним використанням категорія вказаної земельної ділянки належить до земель комерційного використання.

Згідно з п.п. 2.2.1 положення про департамент містобудування Львівської міської ради, затв. рішенням виконкому Львівської міської ради від 27.10.2006 р. № 1195, основними завданнями департаменту є, зокрема реалізація політики у сфері містобудування, благоустрою, регулювання земельних відносин та екології.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

З матеріалів справи, зокрема з висновку Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради за № 5-2151/2401 від 16.04.2009 р. про відповідність павільйону для здійснення підприємницької діяльності на вул. Туган-Барановського, 6 погодженому проекту, вбачається, що позивач провів реконструкцію придбаного кіоску під торговий павільйон на підставі проекту, виконаного Комунальним підприємством «Відділ архітектурно-проектних робіт та оцінки землі»і погодженого Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради. Вказаний проект також відповідає вимогам пожежної безпеки та діючим санітарним нормам, що підтверджується листами Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності Головного управління МНС України в Львівській області та в.о. головного державного санітарного лікаря м. Львова.

Згодом, як свідчить технічний паспорт, складений 15.05.2009 р. відповідачем-2, позивач реконструював павільйон, збільшивши його площу до 44,9 кв.м. Складений ліцензованим спеціалістом, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, технічний висновок свідчить, що внаслідок реконструкції технічний стан конструкцій павільйону, в тому числі гідроізоляційного покриття даху, несучих металевих конструкцій даху, панельних стін, металевих колон каркасу, бетонних фундаментів та ґрунтів, є нормальний, а всі несучі конструкції павільйону виконані відповідно до діючих будівельних норм і правил.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Ні відповідачами, ні третьою особою суду не подано доказів визнання недійсним, неукладеним договору купівлі-продажу від 17.07.2007 р.

Згідно з ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

У звязку з вищевикладеним та зважаючи на укладення позивачем договору купівлі-продажу, проведення реконструкції на підставі погодженого третьою особою проекту суд вважає доводи представників відповідачів щодо заперечення права власності позивача на спірний павільйон безпідставними й необґрунтованими, у звязку з чим позовні вимоги в частині визнання права власності підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Право особи на захист цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання закріплено і в ст. 15 Цивільного кодексу України.

Проте, позивач всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України не подав суду належних і допустимих доказів звернення до відповідача-2 з вимогою зареєструвати право власності на спірний павільйон, що в свою чергу свідчить про відсутність предмету спору в цій частині позовних вимог.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, в частині позовних вимог про зобовязання відповідача-2 зареєструвати за позивачем право власності на спірний павільйон провадження у справі підлягає припиненню.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача і відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 4, 4-3, 4-5, 4-7, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1., м. Львів, задоволити частково.

2. Визнати за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (79054, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на торговий павільйон, що знаходиться по АДРЕСА_2 площею 44,9 кв.м.

3. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; код ЄДРПОУ 04055896) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1. (79054, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) сплачене державне мито в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

4. В іншій частині позову провадження у справі припинити.

5. Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 51,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покласти на позивача.

6. Наказ видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя