Постанова № 69406439, 04.10.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р. Справа № 917/771/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача не зявився;

відповідача ОСОБА_1 (довіреність №0-16-0.6-5382/2-17 від 18.07.2017 року),

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№2283П/3-38) на рішення господарського суду Полтавської області від 27.06.2017 року у справі №917/771/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хорольська", Полтавська область, Хорольський район, с. Староаврамівка,

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, м. Полтава,

про визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ Агрофірма "Хорольська", звернувся до суду з позовом до відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 122 від 01.06.2011 р., зареєстрованого у відділі Держкомзему у Хорольському районі Полтавської області від 18.01.2012 р. за № 532480004001665 в редакції позивача.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.06.2017 року у справі № 917/771/17 (суддя Бунякіна Г.І.) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції, встановивши в мотивувальній частині рішення факт поновлення сторонами договору оренди в спрощений спосіб шляхом обміну листами, не прийняв до уваги положення ч.8 ст.33 Закону України Про оренду землі, відповідно до якої додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами в обов'язковому порядку. Як зазначає позивач, термін дії спірного договору закінчився 18.01.2017 року, ТОВ АФ Хорольська як орендар продовжує користуватись спірною земельною ділянкою, орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не надіслав позивачу заперечень в поновленні договору оренди, а отже, позивач вважає договір оренди поновленим на той самий строк і на тих самих умовах на підставі ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, зокрема, що термін дії договору оренди землі від 01.06.2011 року закінчився 18.01.2017 року, до закінчення терміну його дії сторони не уклали додаткову угоду, оскільки не дійшли згоди щодо істотних умов договору, а отже, позивач втратив своє переважне право на поновлення договору оренди землі. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не повністю зясовані всі обставини справи, не вірно застосовано положення ст.ст.15,33 ЗУ Про оренду землі. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В судове засідання 04.10.2017 року позивач не зявився, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.209).

Враховуючи, що позивач належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Розпорядженням голови Хорольської районної державної адміністрації № 11 від 18.01.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Зоря" надано дозвіл на виготовлення технічної документації зі встановлення зовнішніх меж земельних ділянок площею 932,6 га (з яких 160,4 га - рілля, 428,8 га - сіножаті, 102,4 га - сільськогосподарські двори та будівлі, 241,0 га - пасовища), які розташовані на території Староаврамівської сільської ради для передачі в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 26).

Розпорядженням голови Хорольської районної державної адміністрації № 124 від 05.05.2011 року ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Зоря" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користування на земельну ділянку загальною площею 209,9028 га (рілля), в тому числі і на земельну ділянку площею 18,6207 га (кадастровий номер 5324885400000470057), яка є предметом даного спору (а. с. 27).

01.06.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Зоря" (орендар) та Хорольською районною державною адміністрацією Полтавської області (орендодавець) укладено договір оренди землі № 122 (далі- договір) (а. с. 15-18).

Згідно п.1, п.2 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 18,6207 га, в тому числі 18,6207 га ріллі із земель запасу, яка знаходиться на території Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

Договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 договору).

В пунктах 9-14 сторони погодили розмір та порядок сплати орендних платежів. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі, що становить в рік 7913,0524 грн.

Відповідно до п.20 договору, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 7-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.43 договору).

Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Хорольському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2012 року за № 532480004001665.

19.01.2012 року сторони підписали акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.19).

Як вбачається з Статуту ТОВ Агрофірма Хорольська, товариство є правонаступником всіх прав та обовязків ТОВ Сільськогосподарське товариство Зоря, яке припинило свою діяльність шляхом приєднання до ТОВ Агрофірма Хорольська (а.с.60-68).

Таким чином, позивач у даній справі ТОВ Агрофірма Хорольська є стороною за договором оренди землі №122 від 01.06.2011 року.

Позивач в позові зазначає, що маючи намір скористатись своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, він звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області з листом №886 від 17.05.2017 року, в якому просив поновити договір оренди землі №122 від 01.06.2011 року терміном на 10 років. До листа позивач додав проект додаткової угоди (а.с.24-25).

У відповідь, відповідач листом №27-16-7777.3-4906/2-16 запропонував позивачу внести зміни до договору, а саме: встановити орендну плату у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки 1 гектара відповідного сільськогосподарського угіддя та термін дії договору 7 років. Крім того, відповідач запропонував позивачу провести за власний рахунок нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.28).

23.09.2016 року позивач направив відповідачу лист №1740, в якому погодився на поновлення договору оренди землі терміном на 7 років та встановленням орендної плати в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки 1 гектара відповідного сільськогосподарського угіддя, а також зобовязався провести за власний рахунок нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.29).

Відповідач, у відповідь, надіслав позивачу лист №27-16-7777.5-7802/2-16 від 08.11.2016 року, в якому запропонував встановити орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки 1 гектара відповідного сільськогосподарського угіддя та терміном дії договору 7 років. Також відповідачем запропоновано позивачу провести за власний рахунок нормативну грошову оцінку земельної ділянки та розробити агрохімічний паспорт поля (а.с.30).

Листом №2371 від 07.12.2016 року позивач повторно звернувся до відповідача з пропозицією поновити договір оренди землі від 01.06.2011 року №122 на умовах, запропонованих у листі Головного управління Держгеокадастру №27-16-7777.5-7802/2-16 від 08.11.2016 року та додав до листа проект додаткової угоди для підписання (а.с.31).

В свою чергу, відповідач в листі №27-16-7777.31-8745/2-16 від 19.12.2016 року запропонував позивачу за власний рахунок розробити агрохімічний паспорт поля та долучити його до раніше поданих документів (а.с.32).

18.01.2017 року позивач направив відповідачу лист №112, в якому повідомив про виготовлення агрохімічного паспорту поля та додав до листа Матеріали обстеження сільськогосподарських угідь земельної ділянки ТОВ Агрофірма Хорольська на території Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області від 04.01.2017 року на земельну ділянку, площею 18,6207 га (а.с.33).

Позивач зазначає, що відповідач отримав вказаний лист 18.01.2017 року, однак питання щодо поновлення договору оренди землі залишилось неврегульованим між сторонами.

Як вказує позивач, після закінчення терміну дії договору оренди землі (18.01.2017 року), він, на підставі ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі, звернувся до відповідача з листом №700 від 22.03.2017 року про поновлення договору оренди землі № 122 від 01.06.2011 на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а саме: терміном на 5 років та з орендною платою 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До листа позивач додав проект додаткової угоди (а.с.34-36).

20.04.2017 року відповідач у відповідь надіслав лист №327-16-0.332-2823/2-17, в якому запропонував позивачу розмір орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та термін дії договору на 7 років. Крім того, позивачу було запропоновано провести за власний рахунок нормативну грошову оцінку земельних ділянок та надати до ГУ Держгеокадастру дані щодо зміни показників якісного стану ґрунтів, які відбувалися за час здійснення товариством господарської діяльності на відповідних земельних ділянках, які відображають динаміку змін якісних характеристик ґрунтового покриву вищезазначених земельних ділянок на час передачі в оренду земельних ділянок та по закінченню дії договору (а.с.37).

Позивач, звертаючись до суду із позовом зазначає, що лист відповідача №327-16-0.332-2823/2-17 від 20.04.2017 року суперечить нормам чинного законодавства, оскільки він направлений на адресу позивача через три місяці після закінчення дії договору оренди та не містить заперечень у поновленні договору оренди землі, а лише аналогічні пропозиції, на які ТОВ Агрофірма "Хорольська" вже неодноразово погоджувались.

Як зазначає в позові позивач, він протягом терміну дії договору добросовісно користувався наданою в оренду земельною ділянкою відповідно до її цільового призначення, після закінчення строку дії договору оренди землі продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та сплачувати за користування орендну плату відповідно до умов договору оренди землі.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хорольська" додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 122 від 01.06.2011, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Хорольському районі Полтавської області від 18.01.2012 за № 532480004001665, на умовах запропонованих у листі ТОВ Агрофірма "Хорольська" від 22.03.2017 № 700, а саме в редакції, зазначеній в проекті додаткової угоди № 1 від 18.01.2017 (а.с.9-10).

Відповідач проти позову заперечував та у відзиві на позов, посилаючись на ч.4 ст.33 ЗУ Про оренду землі вказав, що позивач втратив своє переважне право на поновлення договору оренди землі від 01.06.2011 року №122, оскільки сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору.

Судова колегія враховує наступне.

Підставами набуття юридичними особами права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності у відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України є рішення виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, у тому числі розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом (ст. 17 Земельного кодексу України).

Земельний кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлював, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень).

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору оренди), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Отже, враховуючи, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди, належить до земель державної власності сільськогосподарського призначення та знаходиться за межами населеного пункту (на території Староаврамівської сільської ради Хорольського району Полтавської області) Хорольська районна державна адміністрація була належним державним органом виконавчої влади по розпорядженню земельною ділянкою на час укладення спірного договору.

В подальшому, Законом України від 06.09.2012 за № 5245- VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності 01.01.2013р., внесено зміни до Земельного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Наказом від 25.01.2013р. №40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до пунктів 1 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" було передбачено реорганізацію територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015р. № 294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Враховуючи, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності та знаходиться за межами населеного пункту, розпорядником земель за договором оренди землі на час вирішення даного спору є Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Згідно зі ст.15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є строк дії договору оренди та розмір орендної плати.

Частиною 1 ст. 19 Закону України Про оренду землі визначено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Відповідно до ч.3 ст.19 Закону України «Про оренду землі» (в редакції з 12.02.2015 року) при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає два випадки пролонгації договору оренди.

Так, згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2 ст.33 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 33 ЗУ Про оренду землі, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Згідно ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону України Про оренду землі при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обовязки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

В пункті 2.17 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин зазначено, що господарським судам у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Як свідчать матеріали справи, договір оренди землі укладено ТОВ "Сільськогосподарське товариство "Зоря", правонаступником якого є позивач у даній справі та Хорольською районною державною адміністрацією 01.06.2011 року.

Відповідно до п.8 договору, договір укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.43 договору).

Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Хорольському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.01.2012 року за № 532480004001665.

Таким чином, строк дії договору сплинув 18.01.2017 року.

18.05.2016 року позивач звернувся до Головного управління з клопотанням про продовженням терміну дії договору оренди від 01 червня 2011 року, додавши проект додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі № 122 від 01.06.2011 терміном на 10 років (а.с. 25).

Таким чином, позивач ініціював внесення змін до умов договору в частині терміну дії договору та запропонував укласти його на 10 років, а не 5, як це було передбачено договором.

В свою чергу, відповідач запропонував позивачу укласти договір оренди на 7 років, встановити орендну плату в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також провести позивачу за власний рахунок нормативну грошову оцінку земельної ділянки (лист №27-16-7777.3-4906/2-16 від 23.06.2016 року).

Згідно ст. 15 Закону України Про оренду землі, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до п. 288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків та більше 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно ч. 10 ст. 93 Земельного кодексу України строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років.

Аналогічна вимога міститься в ч.3 ст.19 Закону України «Про оренду землі» ( в редакції з 12.02.2015 року).

Враховуючи наведені правові норми, вимоги відповідача щодо встановлення орендної плати в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та строку дії договору 7 років є правомірними та відповідають чинному законодавству.

В листі №1740 від 23.09.2016 року позивач погодився з пропозицією відповідача стосовно встановлення орендної плати в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та строку дії договору 7 років.

Разом із тим, жодна із сторін договору не надіслала іншій стороні проект додаткової угоди, який би містив погоджені умови.

Таким чином, сторони не дійшли згоди щодо істотних умов договору в частині розміру орендної плати, строку дії договору та в подальшому продовжили листування з цього приводу.

Так, відповідач в листі №27-16-7777.5-7802/2-16 від 08.11.2016 року запропонував позивачу встановити орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також виготовити агрохімічний паспорт поля.

Відповідно до пункту 3.5 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 11.10.2011 N 536 наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов'язковим при передачі земельних ділянок у користування.

Таким чином, вимоги відповідача відповідали нормам чинного законодавства.

Разом із тим, позивачем вказані вимоги виконано не було, у звязку з чим відповідач в листі №27-16-7777.31-8745/2-16 від 19.12.2016 року знову вказав позивачу на необхідність розроблення агрохімічного паспорту поля та долучення його до раніше поданих документів.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не відмовляв позивачу в укладанні додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та не зволікав з її укладанням, оскільки всі відповіді були направлені відповідачу з посиланням на відповідні недоліки та зауваження щодо розміру орендної плати, строку дії договору, необхідністю надання до ГУ Держгеокадастру технічних даних обєкту земельних відносин, проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що ґрунтується на вимогах закону.

Однак, додаткова угода про поновлення договору оренди землі №122 від 01.06.2011 року сторонами укладена не була.

Враховуючи, що за результатами листування сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору оренди землі, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припинилось на підставі ч.4 ст.33 ЗУ Про оренду землі.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач просить поновити договір оренди на підставі ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, девятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обовязковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Як свідчать матеріали справи, після закінчення терміну дії договору, позивач 22.03.2017 року направив відповідачу лист №700 з проектом додаткової угоди, в якому запропонував поновити договір оренди землі терміном на 5 років та з орендною платою в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Однак, судова колегія зазначає, що вказані умови не відповідають вимогам, які були викладені відповідачем в листах позивачу, оскільки відповідач пропонував встановити розмір орендної плати 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та термін дії договору оренди - 7 років.

Крім того, відсутні докази проведення позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як того неодноразово вимагав відповідач.

Таким чином, запропоновані позивачем умови договору не відповідають волевиявленню відповідача, а також суперечать ч.10 ст.93 ЗК України, ч.3 ст.19 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої строк оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення не може бути меншим ніж 7 років.

Додаткова угода № 1 від 18.01.2017 до договору оренди землі № 122 від 01.06.2011, яка надана позивачем до суду, також передбачає поновлення терміном на 5 років договору оренди землі та орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що не відповідає вказаним вище вимогам закону та волевиявленню орендодавця.

Однак, враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо істотних умов договору в частині розміру орендної плати, строку дії договору та надана позивачем до суду додаткова угода не відповідає ані волевиявленню відповідача, ані вимогам чинного законодавства, відсутні підстави для укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі саме на умовах позивача.

При цьому, обставини справи свідчать про відсутність правових підстав для поновлення договору оренди землі на підставі ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі, оскільки відповідач ще до закінчення строку дії договору надав свої заперечення стосовно поновлення договору оренди на тих самих умовах.

Відповідач неодноразово пропонував позивачу узгодити істотні умови договору та привести їх у відповідність до чинного законодавства.

Таким чином, неможливо також стверджувати, що відповідач не заперечував щодо поновлення договору оренди землі після закінчення строку його дії, а отже, відсутня необхідна умова для застосування ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі.

Враховуючи наведене, доводи позивача про те, що відповідач відмовляється в укладенні додаткової угоди та зволікає в її укладенні є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків господарського суду Полтавської області.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Разом із тим, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що сторони знаходяться в договірних відносинах щодо оренди земельної ділянки площею 18,6207 га, кадастровий номер 5324885400000470057 на умовах запропонованої орендодавцем ГУ (лист № 27-16-7777.3-4906/2-16 від 23.06.2016 року) плати за землю у розмірі 10 % від нормативно-грошової оцінки землі та терміну дії договору на 7 років до 18.01.2024 року, що знайшло підтримку орендаря згідно листа № 1740 від 23.09.2016 року (вх. № ГУ 6619/0/1-16 від 23.09.2016 року). Як зазначено в оскаржуваному рішенні, звернення до господарського суду зі сформульованим предметом вимог - про визнання укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Хорольська" додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі № 122від 01.06.2011, а саме: продовження строку дії договору на 5 років та орендна плата у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки) є безпідставним, так як право позивача щодо користування спірною земельною ділянкою відновлено в спосіб, наведений вище.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

За змістом ч.8 статті 33 Закону України Про оренду землі про поновлення договору оренди землі сторонами укладається додаткова угода.

Згідно п.3.6 договору оренди землі, внесення змін до нього здійснюється в письмовій формі.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, зміна договору вчиняється у такій самій формі, що і договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно ст.14 ЗУ Про оренду землі, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею125 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п.43 договору оренди землі №122 від 01.06.2011 року, договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Таким чином, враховуючи наведене, про поновлення договору оренди землі сторонами обовязково укладається в письмовій формі додаткова угода, яка підлягає державній реєстрації.

При цьому, ні ЗК України, ні нормами ЗУ Про оренду землі не передбачено можливості зміни умов договору оренди землі в спрощений спосіб, зокрема, шляхом листування.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що сторони знаходяться в договірних відносинах на умовах, запропонованих орендодавцем в листі № 27-16-7777.3-4906/2-16 від 23.06.2016 року, є помилковими, оскільки будь-які зміни умов договору оренди землі повинні вноситись в договір шляхом укладання додаткової угоди.

Як розяснено в п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 року Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України, не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

На підставі викладеного, колегія суддів, надавши власну правову оцінку обставинам справи дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 27.06.2017 року у справі №917/771/17, у звязку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 27.06.2017 року у справі №917/771/17 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 09.10.2017 року.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н.В.