Рішення № 6940124, 19.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/34719.11.09

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфуд», м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сенар», м. Київ

про          стягнення 14773,21 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Борейша О.Є., предст., дов. б/н від 01.01.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніфуд»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сенар»про стягнення 14773,21 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №3177 від 27.11.2007 року щодо оплати поставленого товару, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 13151,75 грн. Також за порушення виконання грошового зобов‘язання позивач, з посиланням на п. 9.3 Договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1426,88 та згідно ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в розмірі 194,58 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.10.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.10.2009 року розгляд справи відкладено на 19.11.2009 року.

          Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судові засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, звірки з позивачем не провів, причини неявки в судове засідання невідомі.

          Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

          В судовому засіданні 19.11.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

27.11.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Юніфуд»(Продавець) (надалі по тексту позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Сенар»(Покупець) (надалі по тексту відповідач) укладено Договір №3177 (надалі по тексту Договір), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов’язується передати у зумовлені строки другій стороні –Покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити поставлену продукцію.

Відповідно до п.8.1 Договору, покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару. Оплата здійснюється покупцем на підставі договору та видаткових накладних. При здійсненні платежу покупець обов’язково повинен вказувати в платіжному дорученні номер та дату договору, номер та дату видатково –прибуткової накладної, за якою партія товару постачалася.

Відповідно до п.9.3 Договору, у випадку, якщо сума, що має бути сплачена по накладній, не надійшла у визначені строки, покупець сплачує неустойку у випадку пред’явлення постачальником претензії. Сума неустойки визначається в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Покупець зобов’язаний оплатити неустойку протягом 7 календарних днів з дня отримання претензії.

Відповідно до матеріалів справи та пояснень позивача, в період з 17.10.2008 року по 19.12.2008 року позивачем було поставлено товар на загальну суму 21821,46 грн. , за на ступними накладними № 31348 від 17.12.2008 року на суму 4186,73 грн., № 32790 від 31.10.2008 року на суму 4385,66 грн., № 39249 від 19.12.2008 року на суму 5950,61 грн., № 39250 від 19.12.2008 року на суму 7298,46 грн.

Поставлений товар був оплачений відповідачем частково, в зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 13151,75 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензію (лист від 30.03.2009) з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 13249,07 грн. та пеню в розмірі 696,94 грн. Вказана претензія, згідно повідомлення про вручення кореспонденції була отримана відповідачем 02.04.2009 року, однак відповідач коштів не перерахував.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків №429, підписаного сторонами, станом на 01.04.2009 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 13151,75 грн.

Згідно матеріалів справи, на дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем не сплачена та становить 13151,75 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договору поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договором.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобов’язався оплатити поставлену продукцію в строк не більше 21 календарного дня з моменту поставки продукції.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в розмірі 13151,75 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 9.3 Договору в випадку порушення строку оплати продукції, Покупець зобов‘язується погасити заборгованість та сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочки за кожний календарний день. Оплата неустойки здійснюється на підставі виставленого Постачальником розрахунку-вимоги неустойки протягом 7 календарних днів з дня отримання вимоги. Покупець зобов’язаний оплатити неустойку протягом 7 календарних днів з дня отримання вимоги.

Як встановлено вище, позивач звертався до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості, в якій вимагав окрім основного боргу сплатити пеню за порушення зобов’язання в розмірі 696,94 грн. Зазначена вимога була отримана відповідачем 02.04.2009 року. Однак відповідач в установлені строки неустойку позивачу не сплатив.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач звертався до відповідача з вимогою –розрахунком щодо погашення пені в розмірі заявленому до стягнення в позовній заяві, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 696,94 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені обставини, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних є правомірними та підлягають задоволенню в розмірі 194,58 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судове засідання не з’явився, наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сенар” (04073, м. Київ, вул.. Петропавловська.12, код ЄДРПОУ 22939108, р/р 26001301100698 в Подільській філії ВАТ ВТБ банку, МФО 300777 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфуд»(03680, м. Київ, вул. Радищева, 10/14, 08114, Київська обл., смт Стоянка, Житомирське шосе, 21, логістичний центр „Вест Гейт”, блок 2д, р/р 2600816307 ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 300335, код ЄДРПОУ 32765978) 14042,33 грн. (чотирнадцять тисяч сорок дві гривні тридцять три копійки), з яких 13151,75 грн. (тринадцять тисяч сто п’ятдесят одну гривню сімдесят п’ять копійок ) основного боргу, 696 грн. (шістсот дев’яносто шість гривень) пені, 194,58 грн. (сто дев’яносто чотири гривні п’ятдесят вісім копійок) відсотків річних, а також 140,42 грн. (сто сорок гривні сорок дві копійки) державного мита, 224,32 грн. (двісті двадцять чотири гривні тридцять дві копійки) витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                      О. С. Копитова