Рішення № 6940115, 11.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/73211.11.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія «ВАТВІК»ЛТД

Простягнення 2217,83 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях приймали участь:

Від позивача:           Зінченко М.М. –дов. № 28-01/09 від 28.08.09 р.                               

Від відповідача:           не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія «ВАТВІК»ЛТД про стягнення 1439,80 грн. основного боргу, 687,79 грн. інфляційних нарахувань та 90,24 грн. трьох відсотків річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором від 25.09.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/732, розгляд справи призначено на 11.11.09 р.

У судовому засіданні 11.11.09 р. представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 687,79 грн. інфляційних нарахувань та 90,24 грн. трьох відсотків річних, представив документи на виконання вимог ухвали від 19.10.09 р., позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у дане судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія «ВАТВІК»ЛТД був укладений договір від 25.09.06 р., відповідно до умов якого сторони мають намір розпочати близьку співпрацю, яка б приносила взаємну вигоду, в рамках продажу товарів, в чому зацікавлені обидві сторони. Стратегією обох сторін буде максималізація продажу товарів, отриманих від продавця покупцем. З метою досягнення цієї цілі, продавець зобов’язується передати у встановлені строки у власність покупцю товар за найбільш привабливою ціною на українському гуртовому та роздрібному ринку, а покупець зобов’язується прийняти замовлений товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до пункту 5.9. договору від 25.09.06 р., право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від продавця до покупця з моменту вивантаження і підписання сторонами накладної, що засвідчує факт отримання товарів покупцем.

Згідно з пунктом 3.1. вищезазначеного договору, всі розрахунки по цьому договору здійснюються виключно в національній валюті України. Оплата за отриманий товар здійснюється покупцем в безготівковому порядку кожні 7 (сім) календарних днів за реалізований товар за умови своєчасного надання продавцем всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. У випадку несвоєчасного надання продавцем всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів протермінування.

Представник ТОВ «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.»у судовому засіданні 11.11.09 р. пояснив, що на виконання умов договору від 25.09.06 р. позивач за видатковими накладними № СВ-000006501 від 20.12.06 р., № СВ-000006505 від 20.12.06 р., № СВ-000000595 від 09.02.07 р. та № СВ-000000596 від 09.02.07 р. передав відповідачу товар на загальну суму 2525,46 грн., а відповідач його прийняв, про що свідчать підписи та печатки ТОВ «Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія «ВАТВІК»ЛТД. Розрахунок за отриманий товар було здійснено відповідачем частково, у зв’язку з чим виникла заборгованість ТОВ «Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія «ВАТВІК»ЛТД перед ТОВ «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.»у розмірі 1439,80 грн., що підтверджується банківськими виписками та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.06 р. по 13.09.07 р., підписаним сторонами.

ТОВ «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.»направило відповідачу лист-вимогу (вих. № 1028-1 від 29.02.2008 р.) з проханням сплатити заборгованість протягом семи календарних днів з дати отримання даного листа-вимоги, який було залишено без відповіді та реагування.

За таких обставин, ТОВ «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.» звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення 1439,80 грн. основного боргу, 687,79 грн. інфляційних нарахувань та 90,24 грн. трьох відсотків річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором від 25.09.2006 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо товарів від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок провів не в повному обсязі.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов ТОВ «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.»щодо стягнення з ТОВ «Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія «ВАТВІК»ЛТД основного боргу за договором від 25.09.06 р. у розмірі 1439,80 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ТОВ «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.»просило у позовній заяві суд також стягнути з відповідача 687,79 грн. інфляційних нарахувань та 90,24 грн. трьох відсотків річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати отриманого товару за договором від 25.09.2006 р.

У судовому засіданні 11.11.09 р. представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 687,79 грн. інфляційних нарахувань та 90,24 грн. трьох відсотків річних, яка судом була прийнята.

Відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-торгівельно-інвестиційна компанія «ВАТВІК»ЛТД (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 12-А, код ЄДРПОУ 19132566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ УКРАЇНА С.Р.Л.»(04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14, код ЄДРПОУ 31868241) 1 439 (одна тисяча чотириста тридцять дев’ять) грн. 80 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 153 (сто п’ятдесят три) грн. 21 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 687,79 грн. інфляційних нарахувань та 90,24 грн. трьох відсотків річних припинити.

4.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.