Рішення № 6939529, 12.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/2512.11.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк»

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка»(далі - відповідач-1)

2) Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Андрейченко Валентина Олександровича (далі - відповідач-2)

3) Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бондаренко Галини Олександрівни (далі - відповідач-3)

4) Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бондаренко Валентини Олександрівни (далі - відповідач-4)

Про визнання розірвання договору дійсним

Суддя Ващенко Т.М.

В засіданнях приймали участь:

Від позивача Копейчиков М.В.- представник за довіреністю № б/н від 02.08.07.;

Від відповідача-1 Дрбринін І.В. - директор

Від відповідача-2 Наум В.М. –представник за довіреністю № 88 від 16.01.08.

Від відповідача-3 Наум В.М. –представник за довіреністю № 83 від 17.01.08.

Від відповідача-4 Наум В.М. –представник за довіреністю № 82 від 17.01.08.

Рішення прийнято 12.11.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 15.10.09. по 12.11.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка», Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Андрейченко Валентина Олександровича, Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бондаренко Галини Олександрівни, Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бондаренко Валентини Олександрівни про:

- визнання дійсним дострокового розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення від 15.03.07. за взаємною згодою Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка»та Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк»;

- стягнення з відповідача-1 на користь позивача вартості здійснених за Договором суборенди нежитлового приміщення від 15.03.07. витрат на поліпшення нежитлових приміщень у сумі 1161323,17 грн. та штрафу у розмірі 444222,24 грн.;

- стягнення з відповідача-2 на користь позивача штрафу у розмірі 444222, 24 грн.;

- стягнення з відповідача-3 на користь позивача штрафу у розмірі 444222,24 грн.;

- стягнення з відповідача-4 на користь позивача штрафу у розмірі 444222,24 грн.

Під час розгляду справи відповідачем-1 були заявлені клопотання про призначення по справі № 30/25 судової будівельно-технічної експертизи з метою повного встановлення обставин даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.08. на підставі ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справі № 30/25 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі № 30/25 було зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

08.04.09. до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз разом з матеріалами справи № 30/25 надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи № 8202/8203 від 31.03.09.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.09. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі № 30/25, розгляд справи призначено на 19.05.09. о 10-00.

В судовому засіданні 19.05.09. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 16.06.09. о 10-00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.09. розгляд справи № 30/25 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 09.07.09. о 09-15.

В судовому засіданні 09.07.09. представником відповідачів-2, 3, 4 подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідачі-2, 3, 4 проти позову заперечують, та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу з відповідачів-2, 3, 4 в сумі 444222,24 грн. з кожного; провадження у справі припинити на підставі п. 6 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки фізичні особи-підприємці Андрейченко В.О., Бондаренко Г.О., Бондаренко В.О. припинили свою підприємницьку діяльність, про що зроблено запис державним реєстратором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.09. розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 02.09.09. о 14-50.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.09. розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 15.10.09. о 10-50.

В судовому засіданні 15.10.09. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.11.09. о 14-25 для виготовлення повного тексту рішення по справі № 30/25.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.07. між Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Господарка», Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Андрейченко Валентином Олександровичем, Суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою Бондаренко Галиною Олександрівною, Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Бондаренко Валентиною Олександрівною укладено Договір суборенди нежилого приміщення, за умовами якого відповідачі зобов’язались передати, а позивач –прийняти в оплатне тимчасове користування нежитлові приміщення, загальною площею 374, 00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Юрія Гагаріна, 12 для розміщення в ньому відділення банку, а саме:

- відповідач-2 –передати в суборенду нежилі приміщення групи приміщень № 105 (в літ «А»), а саме: частину приміщення 12 пл. – 101, 20 кв. м (загальна площа 387, 60 кв. м), частина вітрини площею 27, 90 кв. м (загальна площа 84, 00 кв. м), приміщення 14 пл. –4, 90 кв. м, загальною площею 134, 00 кв. м, що складає 19/100 частин групи приміщень № 105 загальною площею 710, 90 кв. м;

- відповідач-3 –передати в суборенду нежилі приміщення групи приміщень № 105 (в літ «А»), а саме: приміщення 26 пл. –81, 20 кв. м, приміщення 27 пл. –1, 60 кв. м, загальною площею 82, 80 кв. м, що складає 12/100 частин групи приміщень № 105 загальною площею 710, 90 кв. м;

- відповідач-4 –передати в суборенду нежилі приміщення групи приміщень № 105 (в літ «А»), а саме: приміщення 1 пл. –7, 50 кв. м, приміщення 2 пл. –3, 00 кв. м, приміщення 3 пл. –10, 60 кв. м, приміщення 4 пл. –2, 80 кв. м, приміщення 5 пл. –1, 80 кв. м, приміщення 6 пл. –1, 40 кв. м, приміщення 7 пл. –6, 70 кв. м, приміщення 8 пл. –10, 40 кв. м, приміщення 9 пл. –16, 40 кв. м приміщення 10 пл. –10, 40 кв. м, приміщення 11 пл. –12, 30 кв. м, частина приміщення 12 пл. –48, 50 кв. м (загальна площа 387, 60 кв. м), приміщення 13 пл. –4, 90 кв. м, частина вітрини пл. –20, 50 кв. м (загальна площа 84, 00 кв. м), загальною площею 157, 20 кв. м, що складає 22/100 частин групи приміщень № 105 загальною площею 710, 90 кв. м.

Дострокове розірвання Договору, відповідно до п. 8.2., можливе тільки за згодою сторін. Про намір достроково розірвати договір позивач зобов’язаний письмово повідомити відповідачів за шість місяців до планованої дати розірвання договору.

Даний Договір 15.03.07. було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. та зареєстровано в реєстрі за № 980.

Факт виконання відповідачами свого зобов’язання за Договором від 15.03.07. № 980 щодо передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі нежилого приміщення від 15.03.07.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 77 від 09.07.07. відповідач-1 повідомив позивача, що договори оренди, укладені між ним та відповідачами - 2, 3 та 4 розірвано з 03.07.09. та відповідно до п. 8.3. Договору суборенди від 15.03.07. № 980 Товариство з обмеженою відповідальністю «Господарка»приймає на себе всі права та обов’язки згідно зазначеного договору.

Листом № 79 від 18.07.07. відповідач-1 повідомив позивача про відмову від Договору суборенди від 15.03.07. № 980, у зв’язку з несплатою позивачем за користування орендованим приміщенням протягом двох місяців підряд.

06.08.07. позивач надіслав відповідачу-1 лист № 8131 від 03.08.07., яким повідомив, що не заперечує проти відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка»від Договору суборенди від 15.03.07. № 980 та також відмовляється від зазначеного Договору.

У відповідності до матеріалів справи, листом № 60 від 03.09.07. відповідач-1 повідомив позивача про те, що передача належного позивачу майна буде проводитись 07.09.07. о 10-00 за адресою: м. Київ, пр. Юрія Гагаріна, 12.

Але, як стверджує позивач, представники відповідача-1 відмовились передати представникам Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк»належне позивачу майно.

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання дійсним дострокового розірвання Договору суборенди нежилого приміщення від 15.03.07. № 980, позивач зазначає, що оскільки відповідач-1 висловив пропозицію про дострокову відмову від згаданого Договору, а позивач – прийняв дану пропозицію, це свідчить про те, що обидві сторони вважають Договір розірваним, а тому –просить суд визнати дійсним розірвання Договору суборенди нежилого приміщення від 15.03.07. № 980 за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) об'єкта оренди, ліквідації суб'єкта господарювання –орендаря, загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Крім того, підстави для розірвання договору передбачені ст. 652 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або припиняється у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів та встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним, припинення правовідношення та іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач просить суд визнати дійсним дострокове розірвання Договору суборенди нежилого приміщення від 15.03.07. № 980 за взаємною згодою Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка»та Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк».

Однак, як вбачається, ні законодавством ні Договором суборенди нежилого приміщення від 15.03.07. № 980 не передбачено такого способу захисту цивільного права як визнання дійсним припинення правовідношення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні вимоги про визнання дійсним дострокового розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення від 15.03.07. за взаємною згодою Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка»та Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк».

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 вартості здійснених витрат на поліпшення нежитлових приміщень, загальною площею 374, 00 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Юрія Гагаріна, 12 у сумі 1161323, 17 грн., суд приходить до висновку, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 778 Цивільного кодексу України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Згідно з п. 2.3. Договору, стан орендованого приміщення в момент підписання цього Договору сторони визначили як такий, що вимагає ремонту і дообладнання для ведення статутної діяльності позивача. Стан на момент передачі орендованого приміщення в оренду вказується сторонами в акті прийому-передачі.

Пунктом 2.5. Договору сторони встановили, що позивач без додаткового погодження з із відповідачами за власні кошти здійснює поточний ремонт і дообладнання орендованого приміщення.

У відповідності до пп. 4.4.5. п. 4.4. Договору, позивач має право проводити капітальний ремонт, реконструкцію, перепланування та переобладнання орендованого об’єкта, необхідне для створення умов використання орендованого об’єкта з метою, що визначена п. 1.3. Договору та з урахуванням положень п. 2.5. цього Договору.

Таким чином, даним Договором сторони передбачили можливість для позивача здійснювати ремонтні роботи у орендованому ним приміщенні для обладнання зазначеного приміщення, придатного для використання його з метою здійснення позивачем його статутної діяльності.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8202/8203 від 31.03.09. вбачається, що виконані роботи у приміщеннях, розташованих за адресою: м. Київ, пр. Юрія Гагаріна, 12 відносяться до капітального ремонту, однак визначити відповідність фактичних об’ємів та вартості виконаних будівельних робіт даним проектно-кошторисної документації та даним актів виконаних робіт, придатність об’єкта дослідження до експлуатації не вбачається можливим у зв’язку з відсутністю за фактом об’єкта дослідження в стані, зафіксованому на момент виникнення спору.

Крім того, слід зазначити, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8202/8203 від 31.03.09. зазначається, що відокремити частини виконаних робіт та послуг від об’єкта за адресою: м. Київ, пр. Юрія Гагаріна, 12 без завдання матеріальної шкоди об’єкту нерухомості не вбачається можливим.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд оцінює висновок судового експерта № 8202/8203 від 31.03.09. в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи відповідно до положень чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, відповідно до договорів підряду, укладених з будівельними організаціями, та актів виконаних робіт, підтверджується проведення ремонтних робіт у спірних нежитлових приміщеннях, загальною площею 374, 00 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, пр. Юрія Гагаріна, 12, на суму 767573, 17 грн.

Позивачем до матеріалів справи долучено договори підряду на виконання будівельних робіт у приміщенні Закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк», які розташовані по вул. Гагаріна, 17 у місті Києві.

Але суд не приймає зазначені документи у якості доказів здійснення поліпшень у приміщеннях загальною площею 374, 00 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Київ, пр. Юрія Гагаріна, 12, які орендує позивач згідно Договору суборенди нежитлового приміщення від 15.03.07.

Вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 444222, 24 грн. за порушення відповідачами гарантій, передбачених п. 1.1. Договору задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.1. Договору, відповідач-1 гарантує, що передане в суборенду нерухоме майно на момент підписання договору належить йому на праві власності, а відповідачі - 2, 3, 4 гарантують, що мають право передавати приміщення в користування третім особам.

Пунктом 5.3. Договору сторони встановили, що у разі порушення гарантій, передбачених п. 1.1. Договору відповідачі зобов’язані відшкодувати завдані таким порушенням позивачу збитки та сплачують позивачу штраф у розмірі 10% розміру суборендної плати розрахованої за весь строк суборенди приміщення, оговорений цим договором.

Згідно з п. 3.1. Договору, загальна вартість орендної плати за період дії цього договору становить 4442222, 40 грн.

Як вбачається, позивач посилається на те, що він не міг використовувати орендоване приміщення у зв’язку з наявністю претензій третіх осіб на ці приміщення та зазначає, що визнання приміщення магазину «Господарка»речовим доказом по кримінальній справі № 54-1997 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 Кримінального кодексу України –«Шахрайство».

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань, збитків, що встановлена вказаною нормою можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, а також вина.

Крім того, однією з необхідних умов настання відповідальності є наявність безпосереднього причинного зв’язку між протиправною поведінкою правопорушника та наявністю майнової шкоди (збитків) потерпілої сторони. Мається на увазі, що протиправна дія або бездіяльність правопорушника є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої сторони, - наслідком протиправної поведінки правопорушника.

Однак, як вбачається, у даному випадку позивачем не доведено суду наявності у нього збитків, у зв’язку з визнанням приміщення магазину «Господарка»–речовим доказом по кримінальній справі № 54-1997 та вини відповідача-1.

Щодо вимог позивача до відповідачів-2, 3 та 4 про стягнення штрафу у розмірі 444222, 24 грн. за порушення відповідачами-2, 3, 4 гарантій, передбачених п. 1.1. Договору, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 487653, з якої вбачається, що 19.05.08. здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Андрейченко Валентина Олександровича, а також довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 741309, відповідно до якої 27.05.08. здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бондаренко Валентини Олександрівни та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 081713, якою підтверджується, що 20.05.08. здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бондаренко Галини Олександрівни.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк».

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 6 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк»задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка» (02094, м. Київ, пр. Гагаріна, 12, код ЄДРПОУ 21554062) на користь Закритого акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107-А, код ЄДРПОУ 21677333) вартість здійснених за Договором суборенди нежитлового приміщення від 15.03.07. витрат на поліпшення нежитлових приміщень у сумі 767573 (сімсот шістдесят сім тисяч п’ятсот сімдесят три) грн. 17 коп., 7675 (сім тисяч шістсот сімдесят п’ять) грн. 73 коп. –державного мита та 30 (тридцять) грн. 83 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі в частині позовних вимог до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Андрейченко Валентина Олександровича, Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бондаренко Галини Олександрівни, Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Бондаренко Валентини Олександрівни припинити.

4.          В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя           Т.М. Ващенко