Ухвала суду № 69392491, 03.10.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2128/17

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

03 жовтня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М.

секретар судового засідання: Томашук А.В.,

за участю:

представника позивача: Демчук Лілії Григорівни

представника третьої особи: Мельника Олександра Дмитровича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного малого підприємства "ФІНМАРКЕТ" на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду про забезпечення адміністративного позову від 10 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Хмельницької міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне мале підприємство "ФІНМАРКЕТ" про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне мале підприємство "ФІНМАРКЕТ" про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт.

Разом з тим, при подачі адміністративного позову, позивачем була подана заява про забезпечення адміністративного позову.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 10 серпня 2017 року вказану заяву про забезпечення позову задовольнив. Зупинив дію дозволу на виконання будівельних робіт від 17.07.2016 року № IУ 1151161892505, виданого Державною архітектурно - будівельною інспекцією України, до набрання законної сили рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду у справі № 822/2128/17.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та приватним малим підприємством "ФІНМАРКЕТ" подано апеляційні скарги, з проханням скасувати ухвалу суду першої інстанції від 10 серпня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаної заяви.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишено без руху з підстав невідповідності її вимогам ч.6 ст.187 КАС України.

27 вересня 2017 року ухвалою ВААС вказану апеляційну скаргу було повернуто апелянту, з підстав невиконання вимог ухвали суду від 06 вересня 2017 року.

Оскільки, апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України було повернуто, тому в даному випадку розглядається лише апеляційна скарга приватного малого підприємства "ФІНМАРКЕТ".

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала. Просила суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, прийняти нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовити, з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до договору оренди від 05.10.2009 № 040974200210, укладеного на підставі рішення Хмельницької міської ради від 27.05.2009 № 20, Хмельницька міська рада передала в користування ПМП "Фінмаркет" земельну ділянку площею 2500 кв.м. по вул. Кам'янецькій, 2а у м. Хмельницькому під будівництво готельно-торгівельно-розважального комплексу.

14.01.2016 року управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради видало ПМП "Фінмаркет" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 10/111-25.1-04 від 14.01.2016 взамін № 114/ГН-25.1-04 від 23.06.2014, для будівництва висотного багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та закладами ресторанного господарства.

Зазначені містобудівні умови та обмеження слугували підставою для надання Державною архітектурно-будівельною інспекцією України дозволу на виконання будівельних робіт від17.07.2016 року № ІУ 1151161892505, з позовом про скасування якого позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Рішенням виконавчого комітету від 28.04.2017 року №274 "Про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №10/ГП-25.1-04 від 14.01.2016 року взамін №114/ГП-25.1-04 від 23.06.2014 року", скасовані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №10/ГП-25.1-04 від 14.01.2016 року взамін №114/ГП-25.1-04 від 23.06.2014 року, видані ПМП "Фінмаркет" на будівництво висотного багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та закладами ресторанного господарства.

Вказане рішення виконавчого комітету від 28.04.2017 року №274 ПМП "Фінмаркет" оскаржило до Хмельницького міськрайонного суду (справа № 686/10921/17), який ухвалою від 14.06.2017 по справі № 686/10921/17 зупинив його дію.

Вважаючи, що наявність діючого дозволу на виконання будівельних робіт від 17.07.2016 № ІУ 1151161892505, виданого ПМІІ "Фінмаркет" на будівництво висотного багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та закладами ресторанного господарства по вул. Кам'янецькій, 2 а у м. Хмельницькому може призвести до виконання будівельних робіт, створення незаконного об'єкта будівництва на землях територіальної громади міста Хмельницького, Хмельницька міська рада подала до суду заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт від17.07.2016 року № ІУ 1151161892505.

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 10 серпня 2017 року вказану заяву про забезпечення позову задовольнив.

Задовольняючи заяву представника Хмельницької міської ради про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії дозволу на виконання будівельних робіт, може призвести до необхідності докладання позивачем значних зусиль та витрат для відновлення прав територіальної громади міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради, як власника земельної ділянки, у випадку встановлення судом незаконності дозволу та спричинить додаткові труднощі щодо виконання зазначеного рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За приписами ч.1 ст.117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Із вказаної норми вбачається, що законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Способами забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборона вчиняти певні дії, а заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до положень ч.3 ст.117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Для забезпечення адміністративного позову суд може:

1) зупинити дію всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;

2) заборонити вчиняти певні дії.

Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Обґрунтовуючи заяву про необхідність забезпечення заявленого позову, позивач у поданій до суді заяві, зазначає те, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №Ю/111-25.1-04 від 14.01.2016 взамін №114/111-25.1-04 від 23.06.2014, виданих приватному малому підприємству «ФІНМАРКЕТ» для будівництва висотного багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговельно-офісними приміщеннями та закладами ресторанного господарства (надалі - «Містобудівні умови»), які стали підставою для видачі ПМП «ФІНМАРКЕТ» дозволу на виконання будівельних робіт, було видано, на його думку, з порушенням вимог чинного в України законодавства, що й стало підставою для їх скасування рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 28.04.2017 року №274.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вказане рішення виконавчого комітету від 28.04.2017 року №274 ПМП "Фінмаркет" оскаржило до Хмельницького міськрайонного суду (справа № 686/10921/17), який ухвалою від 14.06.2017 по справі № 686/10921/17 зупинив його дію. При цьому судом першої інстанції при розгляді даної справи вищезазначений факт належним чином не досліджувався і не був в повній мірі врахований при винесенні оскаржуваного рішення.

Наведені вище обставини свідчать про те, що містобудівні умови, що стали підставою для видачі дозволу на виконання будівельних робіт, на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом та заявою про його забезпечення є чинними.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що суд першої інстанції приймаючи рішення про забезпечення адміністративного позову без належної аргументованості, обґрунтованості та доказовості, виходячи з вимог чинного законодавства, прийшов до висновку щодо можливого заподіяння шкоди правам свободам та інтересам позивачу, оскільки підстава скасування містобудівних умов та обмежень зупинена, та на час розгляду даної справи факт незаконності видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №10/111-25.1-04 від 14.01.2016 року, що в свою чергу стало підставою надання Державною архітектурно - будівельною інспекцією України дозволу на будівництво, не встановлено.

Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити на тому, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали керувався пленумом Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", тоді, як 06.03.2008 року була прийнята Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справи, якою визначено порядок розгляду заяв про забезпечення адміністративного позов .

Оскільки адміністративна юстиція має особливості в розгляді справ, а в даному випадку розглядається публічно правовий спір, а не цивільно -правовий, тому суд адміністративної юрисдикції повинен керуватись саме нормами вищевказаного Пленуму.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно положень ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакціях, що діяли як на момент реєстрації, так і на момент розгляду питання про забезпечення позову, декларація про початок виконання будівельних робіт є документом, з яким законодавець пов'язує можливість замовника здійснювати будівельні роботи на об'єкті.

Такий висновок також узгоджується з приписами п. 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», згідно якого зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об'єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

Отже, в випадку прийняття рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт замовник втрачає право на здійснення будь-яких будівельних робіт на об'єкті будівництва, у тому числі, під загрозою передбачених ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штрафних санкцій.

Крім того, зупинення будівельних робіт на об'єкті зумовить збільшення терміну завершення його будівництва, наслідком чого може бути порушення виконання зобов'язань перед інвесторами, що відповідно, може зумовити необхідність виплати компенсацій замовником будівництва за неналежне виконання зобов'язань за інвестиційними договорами.

Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

При цьому позивачем не надано суду докази в підтвердження своїх доводів, а саме яким чином будуть порушені його права, а судом першої інстанції не деталізовано та неаргументовано яким саме фізичним та юридичним особам, і яким чином буде заподіяна шкода, і які конкретно значні зусилля та витрати необхідно буде здійснити для поновлення прав та інтересів позивача та інших осіб.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не повно було досліджено всі докази по справі щодо наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди прав та інтересів позивача, враховано позицію тільки однієї сторони, у зв'язку з чим було прийнято необґрунтоване, передчасне та незаконне рішення щодо задоволення заяви про забезпечення адміністративного позову.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 встановлено, що за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена.

Відповідно до частини другої статті 211 КАС України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки, ухвала про забезпечення позову або про його скасування не перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому дана ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Відповідно до ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2017 року із постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу приватного малого підприємства "ФІНМАРКЕТ" задовольнити повністю.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду про забезпечення адміністративного позову від 10 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Хмельницької міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне мале підприємство "ФІНМАРКЕТ" про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Хмельницької міської ради про забезпечення адміністративного позову по справі за адміністративним позовом Хмельницької міської ради до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне мале підприємство "ФІНМАРКЕТ" про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 жовтня 2017 року.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.