Постанова № 69392252, 04.10.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/304/17

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурії О.В.,

Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ліквідаційної комісії управління МВС України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління МВС України в Херсонській області про стягнення грошового забезпечення,

В С Т А Н О В И Л А :

22.02.2017 ОСОБА_2 звернулась до адміністративного суду з позовом про стягнення з управління МВС України в Херсонській області грошового забезпечення за період з 16.09.16 по 08.02.17 в сумі 12115 грн. 06 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 № 428 о/с її звільнено з посади інспектора штабу Комсомольського районного відділу Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів). Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 по справі № 821/3865/15-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016, наказ УМВС від 06.11.2015 № 428 о/с про звільнення був скасований та поновлено ОСОБА_2 на службі в міліції. Наказом УМВС від 15.09.2016 № 23 о/с рішення суду було виконано та поновлено ОСОБА_2 на службі в міліції. Наказом УМВС України в Херсонській області від 08.02.2017 № 3 о/с ОСОБА_2 було знову звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів). Після поновлення 15.09.2016 і до дня звільнення 08.02.2017 грошове забезпечення позивачу не нараховувалось і не виплачувалось. Відповідно до довідки УМВС від 25.05.2016 № 396, середньоденний заробіток позивача на день звільнення 06.11.2015 складав 102,67 грн., тому за 118 днів (з 16.09.2016 по 08.02.2017) загальна сума грошового забезпечення, яке підлягає стягненню, становить в розмірі 12115,06 грн.

Відповідач в особі ліквідаційної комісії заперечує проти позову, зазначаючи, що належним способом захисту прав позивача є звернення з аналогічним позовом до ліквідаційної комісії УМВС з кредиторськими вимогами, а у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Відповідач також зазначає, що після поновлення позивача на посаді на підставі постанови суду на посаді інспектора штабу, їй не встановлено розмір окладу, надбавок, доплат за вислугу років, тому що посада, на якій працювала ОСОБА_2, була скорочена. Відповідач не має асигнувань, затверджених кошторисом доходів та видатків, на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Також відповідач зазначає, що позивачем завищено розмір стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому що відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабміном України.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну України від 08.02.1995 № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку. Зазначеним пунктом встановлено, що в інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Станом на 06.11.2015 посадовий оклад ОСОБА_2 становив 600 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з управління МВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 16.09.2016 по 08.02.2017 в розмірі 12 115,06 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у позові.

В зв'язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 № 428 о/с ОСОБА_2 звільнено з посади інспектора штабу Комсомольського районного відділу Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 по справі № 821/3865/15-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016, наказ УМВС від 06.11.2015 № 428 о/с про звільнення визнано незаконним з поновленням ОСОБА_2 на службі в міліції.

Наказом УМВС від 15.09.2016 № 23 о/с постанова суду була виконана та поновлено ОСОБА_2 на службі в органах внутрішніх справ на посаді інспектора штабу (на правах сектору) Комсомольського районного відділу Херсонського міського управління УМВС України в Херсонській області з 06.11.2015.

Наказом УМВС України в Херсонській області від 08.02.2017 № 3 о/с ОСОБА_2 було знову звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів).

Після поновлення 15.09.2016 і до дня звільнення 08.02.2017 грошове забезпечення позивачу не нараховувалось і не виплачувалось.

Заява ОСОБА_2 щодо невиплати грошового забезпечення після поновлення на посаді розглянута відповідачем та листом від 10.02.17 дана відповідь про те, що при поновленні ОСОБА_2 на посаді інспектора штабу не встановлено конкретний розмір окладу, надбавок, доплат за вислугу років, тому що посада, на якій працювала ОСОБА_2, була скорочена, відповідач не має асигнувань, затверджених кошторисом доходів та видатків, на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з необхідності захисту прав позивача на заробітну плату. Враховуючи, що невиплата грошового забезпечення позивача сталася з вини УМВС України в Херсонській області, суд визначив грошове забезпечення за період з 16.09.2016 по 08.02.2017, виходячи із розміру грошового забезпечення, яке передувало першому звільненню позивача - 06.11.2015.

Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.12 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабміна УСРС від 29.07.1991 № 114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Структура та умови та порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлені постановою Кабміну України від 07.11.2007 № 1294 та Інструкцією, затвердженою наказом МВС від 31.12.2007 року № 499, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року за № 205/14896, яка діяла до 31.12.2016.

Проте, зазначені правові норми не врегульовують порядок визначення грошового забезпечення особі, яка поновлена на роботі, але не працювала з незалежних від неї причин.

Тому судом першої інстанції вірно враховані загальні положення діючого законодавства, а саме ст.ст.97,115, 236 КЗпП України, ст.21 Закону України "Про оплату праці", аналізуючи які можна прийти до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення грошового забезпечення з часу поновлення на посаді (16.09.2016) до дня повторного звільнення (08.02.2017).

Судом першої інстанції на підставі ст.236 КЗпП України вірно зроблений висновок, що оскільки відповідач не в повному обсязі виконав судове рішення про поновлення ОСОБА_2 на посаді, а саме не виконав обов'язку допуску до роботи, затримка у виконанні судового рішення прирівнюються до вимушеного прогулу працівника, з виплатою середнього заробітку за весь час затримки.

Правильними є і посилання суду першої інстанції на необхідність при розрахунку грошового забезпечення, яке підлягає стягненню, положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабміну України від 08.02.1995 № 100.

Разом з тим, суд першої інстанції при визначенні сум стягнення невірно застосував норму п.2 Порядку № 100 щодо визначення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. При цьому, суд врахував розрахунок середньоденної зарплати відповідно до висновків суду при розгляді спору ОСОБА_2 до УМВС України в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тобто з 06.11.2015 по 15.09.2016, викладений у постанові Херсонського окружного адміністративного суду від 18.11.2016 у справі № 821/1542/16.

Судова колегія погоджується з доводами апелянта про те, що оскільки позивач не працювала ані протягом останніх двох місяців перед звільненням, яке відбулося 08.02.2017, ані протягом двох місяців, що передували цим двом місяцям, середня заробітна плата мала бути розрахована, виходячи з посадового окладу, як це передбачено п.4 Порядку № 100.

Доводи позивача, які викладені в запереченнях на апеляційну скаргу, що на спірні правовідносини не розповсюджується дія Порядку № 100, судова колегія вважає необґрунтованими.

Так, відповідно до п.1 Порядку № 100 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках, зокрема, вимушеного прогулу та в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати.

При розгляді даного спору суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що період, за який позивач просить стягнути грошове забезпечення, прирівнюється до вимушеного прогулу та розраховується, виходячи із середнього заробітку.

На підтвердження необґрунтованості доводів позивача свідчить і той факт, що позивач не оспорює розрахунок суми стягнення, який здійснений судом першої інстанції, виходячи з положень п.2 Порядку № 100.

В ході апеляційного розгляду відповідачем зроблений розрахунок грошового забезпечення позивача за період з 16.09.2016 по 08.02.2017, який виходячи з установленого посадового окладу 600 грн., складає 3 388,29 грн. З відрахуванням сум доходів і зборів сума до виплати становить 2 828,36 грн., яка і підлягає стягненню (а.с.105).

Враховуючи викладене, відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.202 КАС України, судова колегія приходить до висновку про скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ліквідаційної комісії управління МВС України в Херсонській області - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 травня 2017 року - скасувати з прийняттям нової про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Стягнути з управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за період з 16.09.2016 по 08.02.2017 в розмірі 2 828,36 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) грн., яке визначене з урахуванням сплати податків і зборів.

В решті позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян