Постанова № 69390723, 03.10.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2017 р. Справа №805/2873/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:11:00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Кульматицькій В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першої бахмутської державної нотаріальної контори про визнання проведення державної реєстрації обтяження (арешту) об`єкту нерухомого майна з порушенням діючого законодавства, скасування державної реєстрації обтяження (арешту),-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Першої бахмутської державної нотаріальної контори, з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати проведеною з порушенням діючого законодавства державну реєстрацію обтяження (арешту) квартири за адресою: АДРЕСА_3 здійснену 20.05.2002 року; скасувати державну реєстрацію обтяження (арешту) квартири за адресою: АДРЕСА_3 здійснену 25.07.2005 року та внесену до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі архівного запису від 20.05.2002 року за архівним номером 3932025 DONETSK1001, зобов`язавши відповідача внести відповідні зміни до зазначеного реєстру, в обґрунтування зазначив, що нотаріусом 20.05.2002 року було проведено обтяження (арешт) нерухомого майна на підставі листа слідчого, однак реєстрація обтяження (арешту) 1/2 частки нерухомого майна була проведена нотаріусом без врахування Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 09.06.1999 №31/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 364/3657 від 10.03.1999(Положення), який був чинний на час вчинення нотаріусом дій, а саме п.2.3,2.4 гл 2, тобто у відсутності відомостей про місце проживання, серії, номеру та дати видачі паспорта ОСОБА_2 та без врахування часток, також було проведено обтяження з тих самих підстав 25.07.2005 року. Зазначене обтяження позбавляє позивача права на отримання спадщини, з огляду на зазначене позивач звернувся до суду.

Позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі, та зазначив про відсутність заперечень проти позовних вимог позивача.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

При зверненні до суду позивачем заявлено клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Так, у відповідності до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, враховуючи встановлений процесуальним законом шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, позивач з дня виникнення підстав, має право звернутися до адміністративного суду з таким позовом.

Вирішуючи питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з того, що згідно частини 3 статті 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд також бере до уваги, що Конституція України не обмежує певним періодом у часі право особи (фізичної або юридичної) на звернення до суду.

Як вбачається з пояснень позивача, 24.11.2016 року ним було отримано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 08.11.2016 року. На письмову заяву від 25.11.2016 року щодо отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відповіді не отримав, та звернувся до Центру надання адміністративних послуг, також ним було здійснено звернення до Артемівського міськрайонного суду для отримання копії вироку суду та довідок про наявність рішень та справ пов'язаних з накладанням арешту на нерухоме майно. Крім того, ним було здійснено письмове звернення до Міністерства юстиції України, а також відбулись особисті прийоми до посадових осіб Міністерства юстиції України, за наслідком звернень 11.07.2017 року отримано остаточну відповідь від 03.07.2017 року щодо порядку скасування реєстрації арешту на нерухоме майно. З зазначеним листом 17.07.2017 року позивач звернувся до слідчого, однак зняти арешт слідчим на даний час відповідно до чинного законодавства не виявляється за можливе. Отже, у зв'язку з зазначеним позивач звернувся до суду, однак з порушенням строку звернення до суду.

Підсумовуючи вищезазначене суд вважає поважною причину пропуску строку звернення та поновлює позивачу строк звернення до суду.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_2, 03048), у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Відповідач, Перша бахмутська державна нотаріальна контора, в даних правовідносинах, наділений владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав та діє як суб'єкт владних повноважень, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло № 4042 від 13.01.1994 року квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3.(а.с.9)

Відповідно до листа слідчого Артемівського СВ СУ МВС у Донецькій області від 17.05.2002 року №4/1379, на квартиру, яка належала ОСОБА_2 накладено арешт у зв'язку з порушенням кримінальної справи відносно ОСОБА_3.(а.с.10)

Вироком Артемівського міського суду Донецької області від 21.06.2002 року №1-334-2002 скасовано арешт на 1/2 частини квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3, що належала ОСОБА_3.(а.с.11-12).

30 листопада 2006 року ОСОБА_2померла.(Свідоцтво про смерть №160201 від 30.11.2006 року). (а.с.53)

Відповідно до копії спадкової справи позивач звертався до Першої бахмутської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак, постановою від 16.11.2012 року відмовлено у вчинені нотаріальних дій з підстав відсутності підтвердження родинних стосунків між спадкоємцем та спадкодавцем, документів на підтвердження права власності на спадкове майно, витяги про оцінку майна, платіжні документи.(а.с.64-74)

Також, після останнього звернення позивача до Першої бахмутської державної нотаріальної контори з заявою про отримання Свідоцтва про право на спадщину, постановою від 08.11.2016 року відмовлено у вчиненні нотаріальних дій з підстав наявності арешту на квартиру.(а.с.16,78)

Позивачем було здійснено звернення до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, листом №К-363-0173 від 23.02.2017 року зазначено, що реєстрація обтяження (арешту) 1/2 частки нерухомого майна була проведена нотаріусом без врахування Положення про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 09.06.1999 №31/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 364/3657 від 10.03.1999, який був чинний на час вчинення нотаріусом дій, а саме п.2.3,2.4 гл. 2, тобто у відсутності відомостей про місце проживання, серії, номеру та дати видачі паспорта ОСОБА_2 (а.с.19-25)

Враховуючи внесення змін у законодавство, при вирішенні справи судом використовуються відповідні норми закону, які діяли в період виникнення спірних відносин.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року (далі - Закон № 1952), Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595 (далі - Порядок №296/5), Положенням про Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 09.06.1999 №31/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 364/3657 від 10.03.1999 ( далі -Положення №31/5)

Згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо на спадкове майно накладено арешт судовими чи слідчими органами, видача свідоцтва про право на спадщину затримується до зняття арешту (підпункт 4.17 пункту 4 розділу II Порядку №296/5).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулує Закон № 1952(ст. 1 Закону №1952)

Відповідно до ст. 2 Закону № 1952:

- державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що упроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

- обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.

Згідно з Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів від 07.12.2016 № 187541528 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) міститься запис про арешт реєстраційний номер 2216914 зареєстрований 25.07.2005 року о 11:25:20 накладений Першою артемівською державною нотаріальною конторою на підставі листа слідчого відділення Артемівського СВ СУ МВС у Донецькій області від 17.05.2002 № 4/1379 на цілу квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_2 та запис про арешт реєстраційний номер 2216928 зареєстрований 25.07.2005 року о 11:26:31 накладений Першою артемівською державною нотаріальною конторою на підставі листа слідчого відділення Артемівського СВ СУ МВС у Донецькій області від 17.05.2002 № 4/1379 на цілу квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_3 (а.с.77)

Арешт накладено на квартиру у зв'язку з порушенням кримінальної справи стосовно ОСОБА_3

Як вбачається з відповіді Першої бахмутської державної нотаріальної контори №224/01-16 від 08.02.2017 року, арешт на квартиру було накладено в день отримання листа слідчого, а саме 20.05.2002 року та внесено до Реєстру заборон «Феміда». У 2005 році у зв'язку з закриттям Реєстру заборон «Феміда» всі дані цього Реєстру були перенесені до Державного Реєстру обтяжень. Арешт накладено на майно ОСОБА_4, оскільки відповідно до листа слідчого власником нерухомого майна було зазначено її, відомості про ОСОБА_3 до Реєстру заборон були внесені як додаткові. (а.с.101)

Так, запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про накладення арешту був внесений Першою артемівською державною нотаріальною конторою відповідно до Положення №31/5, який був чинним на час проведення обтяження.

Згідно з підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 глави 2 Положення №31/5, підставою для внесення в єдиний реєстр відомостей про накладені заборони відчуження та арешти об'єктів нерухомого майна було, зокрема, повідомлення судових і слідчих органів про накладання арешту на об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до пункту 2.3 глави 2 Положення №31/5, у повідомленні про накладену заборону відчуження або арешт об'єктів нерухомого майна зазначаються:

- відомості про нотаріуса, орган або посадову особу, який наклав заборону відчуження або арешт об'єкта нерухомого майна;

- дата та час накладання заборони відчуження або арешту;

- відомості про документ, на підставі якого накладена заборона відчуження або арешт (найменування документа, номер та дата документа, видавець документа);

- відомості про об'єкт, на який накладена заборона відчуження або арешт (назва об'єкта, адреса розташування об'єкта, розмір частки, площа тощо);

- відомості про власника майна, щодо якого накладена заборона відчуження або арешт:

- для фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові; місце проживання; серія, номер та дата видачі паспорта;

- для юридичних осіб: найменування, юридична адреса.

Відповідно до пункту 2.4 глави 2 Положення №31/5, реєстратор відмовляє у внесенні в Єдиний реєстр відомостей про накладену заборону або арешт, якщо повідомлення не відповідає вимогам пункту 2.3 цього Положення.

Відмова у внесенні відомостей до Єдиного реєстру надається у письмовій формі із зазначенням причин відмови.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що реєстратором перед внесенням відомостей до Єдиного реєстру відомостей про накладання заборони або арешту на підставі повідомлення слідчих органів необхідно встановити відповідність повідомлення вимогам п. 2.3 Положення №31/5.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме листа (повідомлення) слідчого відділення Артемівського СВ СУ МВС у Донецькій області від 17.05.2002 № 4/1379 всіх необхідних відомостей визначених п.2.3 Положення №31/5 слідчим зазначено не було. Отже, в даному випадку нотаріусом, як реєстратором, необхідно було відмовити у внесенні в Єдиний реєстр відомостей про накладення арешту на нерухоме майно.

У відповідності до чого позовні вимоги щодо визнання проведеною з порушенням діючого законодавства державну реєстрацію обтяження (арешту) квартири за адресою: АДРЕСА_3 здійснену 20.05.2002 року, підлягають задоволенню.

Щодо вимог про скасування державної реєстрації обтяження (арешту) квартири за адресою: АДРЕСА_3 здійснену 25.07.2005 року та внесену до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна на підставі архівного запису від 20.05.2002 року за архівним номером 3932025 DONETSK1001.

Судом встановлено, що запис про державну реєстрацію обтяження (арешту) квартири за адресою: АДРЕСА_3 здійснену 20.05.2002 року було проведено з порушенням діючого на момент його реєстрації законодавства, отже, враховуючи відсутність підстав для внесення відповідачем даних про держану реєстрацію обтяження(арешту) підлягає скасуванню запис про державну реєстрацію обтяження (арешту) нерухомого майна.

Суд зауважує, що в межах спірних правовідносин негативні правові наслідки для позивача створює саме запис про державну реєстрацію обтяження (арешту) квартири, оскільки реєстраційні дії здійснюються у вигляді внесення записів про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог та інтересів тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним скасувати запис про державну реєстрацію обтяження (арешт) реєстраційний номер 2216914 зареєстрований 25.07.2005 року о 11:25:20 накладений Першою артемівською державною нотаріальною конторою на підставі листа слідчого відділення Артемівського СВ СУ МВС у Донецькій області від 17.05.2002 № 4/1379 на цілу квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_2 та скасувати запис про державну реєстрацію обтяження (арешт) реєстраційний номер 2216928 зареєстрований 25.07.2005 року о 11:26:31 накладений Першою артемівською державною нотаріальною конторою на підставі листа слідчого відділення Артемівського СВ СУ МВС у Донецькій області від 17.05.2002 № 4/1379 на цілу квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_3

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем заперечень на адміністартивний позов до суду надано не було, отже, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задовлення позовних вимог позивача.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Першої бахмутської державної нотаріальної контори про визнання проведення державної реєстрації обтяження (арешту) об`єкту нерухомого майна з порушенням діючого законодавства, скасування державної реєстрації обтяження (арешту)- задовольнити.

Визнати проведеною з порушенням діючого законодавства Першою артемівською державною нотаріальною конторою державну реєстрацію обтяження (арешту) квартири за адресою: АДРЕСА_3 здійснену 20.05.2002 року.

Скасувати запис про державну реєстрацію обтяження (арешт) реєстраційний номер 2216914 зареєстрований 25.07.2005 року о 11:25:20 накладений Першою артемівською державною нотаріальною конторою на підставі листа слідчого відділення Артемівського СВ СУ МВС у Донецькій області від 17.05.2002 № 4/1379 на цілу квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_2 та скасувати запис про державну реєстрацію обтяження (арешт) реєстраційний номер 2216928 зареєстрований 25.07.2005 року о 11:26:31 накладений Першою артемівською державною нотаріальною конторою на підставі листа слідчого відділення Артемівського СВ СУ МВС у Донецькій області від 17.05.2002 № 4/1379 на цілу квартиру що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, яка належить ОСОБА_3

Стягнути з Першої бахмутської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1, АДРЕСА_2, 03048) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засіданні 03 жовтня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 06 жовтня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.