Ухвала суду № 69387017, 05.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2017 рокусправа № 804/970/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Прокопчук Т.С.

суддів: Шлай А.В. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання:Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року по справі

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АКС Україна» до Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АКС Україна» (далі ТОВ «АКС Україна») 29.04.2015 року звернулося до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем 20.01.2015 року податкове повідомлення-рішення №0000132201, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб, за основним платежем в розмірі 2 806 343,03 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 701 585,76 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 року у справі №804/5787/15, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2017 року постановлені по справі №804/5787/15 судові рішення скасовані, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, яким справі №804/5787/15 присвоєно новий номер - №804/970/17.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року позовні вимоги задоволено, визнане протиправним та скасоване винесене ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 20.01.2015 року податкове повідомлення-рішення №0000132201, присуджено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 487,20 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі ДПІ в АНД районі м. Дніпра ГУ ДФС), що є правонаступником ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 8.12.2014 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «АКС Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства, щодо повноти нарахування та своєчасності сплати плати за землю за період грудень 2011 року - жовтень 2014 року, за результатами якої складено акт №3723/04-61-22-01/35165236 від 15.12.2014 року.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, що призвело до заниження розміру податкового зобовязання по орендній платі за землю в загальному розмірі 2 806 343,03 грн., в тому числі за період грудень 2011 року розмірі 80 181,23 грн., 2012,2013 роки в розмірі 962 174,75 грн., січень жовтень 2014 року в розмірі 801 812,3 грн.; п. 50.1 ст. 50 ПК України в результаті не надання уточнюючих податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 - 2014 роки, що передбачає застосування штрафної санкції згідно абз. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України, у розмірі 25% суми нарахованого податкового зобовязання.

На підставі акту перевірки ДПІ в АНД районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 20.01.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000132201, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб, за основним платежем в розмірі 2 806 343,03 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 701 585,76 грн., яке оскарженого позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга позивача без задоволення, після чого позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

Приписами ст. 125, 126 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав і посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, приписами пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9, пп.14.1.136 п. 14.1 ст. 14, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 269.1 ст. 269, ст. 285, 286, п. 288.1,пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК України; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (в редакції пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України станом на 2011-2013 роки) та не менше 3 % нормативної грошової оцінки (в редакції пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України станом на 2014 рік).

Виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 ПК України, до моменту внесення до договору оренди земельної ділянки відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові у справі № 826/5580/14 від 14.07.2015 року.

Із матеріалів справи вбачається, що 26.11.2007 року між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «АКС Україна» укладено договір про надання останньому у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 22,5623 га, кадастровий номер 1210100000:01:236:0007, що розташована по Донецькому шосе в районі Кайдацького мосту в АНД районі м. Дніпропетровська, зі сплатою орендної плати в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно рішення міської ради №179/22 від 31.10.2007 року в розмірі 26 122 482,82 грн., строком дії на 25 років (т.1 а.с.47-52).

На підставі даного договору ТОВ «АКС Україна» подано до податкового органу декларації з плати за землю, з зазначенням річної суми податку з розрахунку 1,5 % від нормативної грошової оцінки в розмірі 64 162 304,35 грн., а саме за 2011 рік - 21.01.2011 року, за 2012 рік 03.02.2012 року, за 2013 рік 08.02.2013 року, за 2014 рік -10.02.2014 року на суму 962 434,57 грн. за рік, з розбивкою на місяць в розмірі 80 202,88 грн. (т.2 а.с.20 - 43).

Щодо висновків податкового органу про заниження позивачем орендної плати за землю за період 2011 року, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції стосовно порушення контролюючим органом приписів п. 102.1 ст. 102 ПК України в частині права визначення суми грошових зобовязань після спливу 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобовязань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що дійшовши висновку щодо заниження позивачем грошового зобовязання з орендної плати за землю за період 2012 - 2013 років, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки 1 кв.м. зазначеної земельної ділянки, що вказана в листі Управління Держземагенства у Дніпропетровській області №21/21-115/13 від 03.04.2013 року (т.1 а.с.221,227), податковим органом не враховано відсутність в ньому інформації за період 2013 року, а також ту обставину, що відповідно до приписів ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр», який набрав чинності 01.01.2013 року, зокрема відомості розрахунку нормативної грошової оцінки землі надаються державними кадастровими реєстраторами у формі витягів, довідок та викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації, що свідчить про безпідставність застосування інформації вищезазначеного листа.

В частині визначення позивачу грошового зобовязання з орендної плати за землю за 2014 рік, застосованого на підставі даних акту №3723/04-61-22-01/35165236 від 15.12.2014 року в результаті проведеної перевірки, контролюючий орган порушив приписи п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким встановлено заборону у 2015 та 2016 роках здійснення перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 млн. грн. за попередній календарний рік, до числа яких у 2014 році на підставі декларації з податку на прибуток належало і ТОВ «АКС Україна» (т.2 а.с 14), за виключенням надання відповідного дозволу Кабінетом Міністрів України, за заявкою субєкта господарювання або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

В силу викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності збільшення податковим органом позивачу суми грошового зобовязання по орендній платі з юридичних осіб за основним платежем в розмірі 2 806 343,03 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання уточнюючих податкових декларацій з відповідним коригуванням в розмірі 701 585,76 грн., відповідно до винесеного податкового повідомлення-рішення №0000132201 від 20.01.2015 року, що є підставою для його скасування.

Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.

Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини адміністративної справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур Нижньодніпровському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий:Т.С. Прокопчук

Суддя:А.В. Шлай

Суддя:О.О. Круговий