Рішення № 6938673, 01.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/39701.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атеком»

До Фізичної особи –підприємця Кунцевської Валентини Іванівни

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марс Україна»

про стягнення 9999,36 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Парубочий І.В. –представник за довіреністю;

Від відповідача не з’явився

Від третьої особи не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 9999,36 грн. в якості відшкодування завданої шкоди при перевезенні вантажу згідно договору № 001-08 від 07.05.2008, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 було порушено провадження в справі № 47/397 та призначено розгляд справи на 20.10.2009.

В судовому засіданні 20.10.2009 було оголошено перерву до 05.11.2009.

Але судове засідання 05.11.2009 –не відбулось у зв’язку з знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, а тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 розгляд справи призначено на 01.12.2009.

В судове засідання 01.12.2009 з’явився представник позивача, який заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі укладеного Договору на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні № 102-08 від 01.12.2008, було замовлено у відповідача на підставі заявки № 121М від 14.04.2009 перевезення вантажу (кондитерської продукції, яка належить третій особі –ТОВ «Марс Україна»і з якою у позивача було укладено Договір № 001-08 від 07.05.2008 на надання транспортно-експедиційних послуг) за маршрутом м. Ступіно, Московська обл.(Російська Федерація) –м. Бровари (Україна) вартістю 5600,00 грн. Після здійснення відповідачем перевезення за заявкою № 121М від 14.04.2009 та прибуття вантажу 18.04.2009 у місце розвантаження виявилось, що товар було пошкоджено в процесі здійснення перевезення, про що представником вантажоодержувача та за участю водія було складено Акт № 21094 від 18.04.2009 з зазначенням кількості пошкодженого вантажу, здійснено відмітку у СМR № 0230171. Вартість пошкодженого при перевезенні вантажу була відшкодована позивачем третій особі у повному обсязі –в сумі 9999,36 грн., а тому позивач на підставі ст.ст. 222, 224, 228 Господарського кодексу України, ст. 526, 1191 Цивільного кодексу України просив суд стягнути з відповідача в порядку регресу понесені збитки в сумі 9999,36 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором № 102-08 від 01.12.2008.

Відповідач в судове засідання 01.12.2009 своїх представників не направив, про проведення даного судового засідання був повідомлений належним чином. В минулих судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував. Відповідач у письмовому відзиві на позов проти заявлених вимог заперечив. Просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що йому було спричинено збитки в сумі 9999,36 грн. саме внаслідок порушення відповідачем своїх зобов’язань за Договором № 102-08 від 01.12.2008, не доведено розміру заподіяної шкоди, між діями відповідача та понесеними позивачем збитками відсутній причинно-наслідковий зв’язок та вина відповідача. Наведені обставини, на думку відповідача, є підставами для відмови у позові.

Третя особа в судове засідання 01.12.2009 своїх представників не направила, про проведення даного судового засідання була повідомлена належним чином. ТОВ «Марс Україна» у письмових поясненнях по суті спору зазначав про те, що між ТОВ «Марс Україна»та позивачем 07.05.2008 було укладено Договір № 001-08 на надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, на підставі якого ТОВ «Марс Україна»було замовлено у позивача перевезення вантажу за маршрутом (кондитерської продукції) м. Ступіно, Московська обл.(Російська Федерація) –м.Бровари (Україна). Внаслідок того, що при розвантаженні вантажу у місці призначення виявилось, що товар було пошкоджено в процесі здійснення перевезення, ТОВ «Марс Україна»було виставлено ТОВ «Атеком»претензію № 58 від 22.04.2009 про відшкодування вартості пошкодженої в процесі перевезення продукції в сумі 9999,36 грн., яка була задоволена ТОВ «Атеком»у повному обсязі внаслідок перерахування зазначеної суми у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

07.05.2008 між третьою особою - ТОВ «Марс Україна», як замовником, та позивачем –ТОВ «Атеком», як виконавцем, було укладено Договір № 001-08 на надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автотранспортом (далі –Договір № 001-08 від 07.05.2008), який підписано представниками замовника та виконавця, посвідчено печатками сторін (належним чином засвідчена позивачем копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал досліджено судом в судовому засіданні), відповідно до умов якого виконавець (позивач) зобов’язався надавати транспортні та експедиційні послуги по внутрішнім та міжнародним перевезенням вантажів (кондитерську та харчову продукцію) замовника (ТОВ «Марс Україна»).

Також сторонами Договору № 001-08 від 07.05.2008, а саме ТОВ «Марс Україна»та ТОВ «Атеком»шляхом підписання посадовими особами та проставленням печаток, було погоджено Додаток № 1, яким визначалась вартість експедиційних та транспортних послуг, а також Додаток № 2 –«Вимоги до транспортних засобів», Додаток № 8, яким погоджено продовження строку дії Договору № 001-08 від 07.05.2008 до 31.12.2009. № 001-08 від 07.05.2008.

01.12.2008 між позивачем –ТОВ «Атеком», як експедитором, та відповідачем - фізичною особою –підприємцем Кунцевською В.І., як перевізником, було укладено Договір № 102-08 на перевезення вантажів у автомобільному сполученні (далі - Договір № 102-08 від 01.12.2008), який підписано представниками експедитора та перевізника, посвідчено печатками сторін (належним чином засвідчена позивачем копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал досліджено судом в судовому засіданні), відповідно до умов якого перевізник (відповідач) зобов’язався прийняти в обумовлені терміни і своєчасно доставити вантаж, довірений йому експедитором (позивачем) чи відправником вантажу, вказаним експедитором (позивачем), в пункт призначення і надати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а експедитор (позивач) зобов’язаний заплатити за перевезення обумовлену суму.

Умовами Договору № 102-08 від 01.12.2008 сторони погодили, що згідно даного договору експедитор (позивач) надає перевізнику (відповідачу) права і обов’язки, які виникають у нього за договорами транспортної експедиції (п. 1.2), перевезення вантажу здійснюється перевізником (відповідачем) на підставі заявок експедитора (позивача) (п. 2.1), експедитор (позивач) повинен надавати заявки на перевезення і всі інструкції по перевезенню вантажу, експедитор (позивач) несе відповідальність за правильність і повноту інформації, яка вказана в заявці (п. 3.1), перевізник (відповідач) приймає на себе, на час перевезення, відповідальність за збереження всіх вантажів, які перевозяться за даним договором, забезпечує доставку довіреного вантажу в пункт призначення в термін, вказаний в заявці, і передачу його уповноваженій на отримання вантажу особі, вказаній в CMR-накладній (п. 4.11), у випадку спричинення збитку вантажу, прийнятому до перевезення, перевізник (відповідач) зобов’язаний приймати участь у визначенні розміру збитків і знятті залишків товарно-матеріальних цінностей, які звіряються з даними товарно-супровідних документів. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно виконуватись негайно після прибуття представників сторін на місце події. Водій не повинен підписувати ніякі документи без повідомлення експедитору і отримання від нього згоди. Порушення цієї вимоги вважається визнанням провини перевізника (п. 4.13), перевізник (відповідач) несе відповідальність за збереження вантажу з моменту отримання його до перевезення і до видачі отримувачу вантажу; розмір відповідальності перевізника (відповідача) визначається, виходячи із узгодження вартості вантажу, що перевозиться, вказаної в заявці, або виходячи з рахунку продавця, що додається, а якщо він відсутній, то на підставі ціни, яка береться за аналогічний товар (п. 7.10).

Згідно заявки № 488369/121М від 14.04.2009, позивачем –ТОВ «Атеком», як експедитором було замовлено у відповідача перевезення вантажу –цукерки, шоколадні вироби одним автомобілем за маршрутом: м. Ступіно (Російська Федерація) - м. Бровари (Україна), дата завантаження –15.04.2009, термін доставки –до 20.04.2009, адреса завантаження –РФ, Московська обл., м. Ступіно, фабрика ТОВ «Марс», адреса розвантаження - Україна, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127, термінал –ФМ Логістік, водій Сєрий В.І.

Відповідно до міжнародної товаро-транспортної накладної (CMR) № 0230171, відповідачем було здійснено організацію перевезення вантажу: кондитерські вироби «Снікерс»1458 упаковок на 27 палетах (графи 6, 7, 8 CMR) за маршрутом: м. Ступіно (Російська Федерація) - м. Бровари (Україна), вантажовідправник –ТОВ «Марс»(графа 22 CMR), перевізник –ФОП Кунцевська В.І. (графа 23 CMR), вантажоодержувач - ТОВ «Марс Україна»(графа 24 CMR).

Суд, дослідивши в судовому засіданні оригінал міжнародної товаро - транспортної накладної (CMR) № 0230171, встановив, що на ній здійснено відмітки печатками та підписами представників вантажовідправника –ТОВ «Марс»(графа 22 CMR) про відправлення вантажу, перевізника –ФОП Кунцевська В.І. (графа 23 CMR) про прийняття вантажу до перевезення, вантажоодержувача - ТОВ «Марс Україна»(графа 24 CMR) про отримання вантажу. Вантажоотримувачем - ТОВ «Марс Україна»у графі 24 CMR здійснено відмітку про те, що при отриманні вантажу ним було виявлено брак - 36 упаковок.

Відповідно до Акту приймання товару на зберігання № 21094 від 18.04.2009, складеного на місці розвантаження вантажу за адресою: Україна, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127, термінал –ФМ Логістік за участю бригадира –Потапова, оператора –Лариси Сови та водія - Сєрого В.І. та посвідченого підписами зазначених осіб, було зафіксовано, що при розвантаженні вантажу, що перевозився згідно міжнародної товаро - транспортної накладної (CMR) № 0230171, було пошкоджено вантаж (кондитерські вироби). Також, Акт приймання товару на зберігання № 21094 від 18.04.2009 посвідчено печаткою вантажоодержувача (ТОВ «Марс Україна»).

Як зазначав позивач у позові, після перекладання бракованої продукції, знищенню загалом підлягала 21 коробка з товаром «Снікерс супер 4*32*95 г».

Відповідно до Акту списання бракованої продукції від 20.04.2009, складеного ТОВ «Марс Україна», знищенню за кодом товару 1387 «Снікерс супер 4*32*95 г»підлягає 21 коробка.

Згідно претензії ТОВ «Марс Україна»№ 58 від 22.04.2009, адресованої позивачу, ТОВ «Марс Україна»посилаючись на те, що при перевезенні вантажу за накладною 80627433, замовлення № 488369, інвойс 904 224492 за маршрутом м. Ступіно (Російська Федерація) - м. Бровари (Україна), автомобілем АА 7132 ВН, відбулось пошкодження товару, просив позивача оплатити вартість пошкодженого при перевезенні вантажу. Кількість коробок браку –36, за результатами перебирання пошкодженого товару, кількість бракованої продукції склала 21 коробку, а саме: за кодом товару 1387 «Снікерс супер 4*32*95 г», вартістю 396,80 грн. (1 коробка), а загалом вартість пошкодженого при перевезенні товару склала 9999,36 грн. (з НДС), що зокрема підтверджено і довідкою ТОВ «Марс Україна» від 22.04.2009.

Відповідно до платіжного доручення № 737 від 06.05.2009, позивачем було перераховано на користь третьої особи –ТОВ «Марс Україна»загалом 9 999,36 грн. з призначенням платежу «Згідно претензії № 58 від 22.04.2009».

В свою чергу, позивачем було надіслано відповідачу претензію № 23/04-01 від 23.04.2009 та претензію № 16\06-01 від 16.06.2009, в яких позивач посилаючись на ст.ст. 924 Цивільного кодексу України та те, що при перевезенні відповідачем згідно заявки № 488369/121М від 14.04.2009 вантажу сталося його пошкодження, розмір фактично завданої шкоди склав 9999,36 грн., просив відповідача оплатити вартість пошкодженого вантажу в сумі 9999,36 грн.

Як зазначав позивач у позові, відповідач жодної відповіді на претензію № 23/04-01 від 23.04.2009 та претензію № 16\06-01 від 16.06.2009 –не надав, і не відшкодував вартість пошкодженого вантажу при перевезенні згідно заявки № 488369/121М від 14.04.2009 в сумі 9999,36 грн., що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 316 Господарського кодексу України визначено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання

інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.

Ст. 526 Цивільного кодексу України 2004 року передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Ст. 929 Цивільного кодексу України 2004 року визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Стаття 931 Цивільного кодексу України 2004 року встановлює, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.          

Ст. 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV встановлює, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Стаття 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року № 1955-IV передбачає відповідальність клієнта за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 906 Цивільного кодексу України, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Згідно статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Вимогами статті 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що на підставі укладеного між позивачем та третьою особою (ТОВ «Марс Україна») Договору № 001-08 від 07.05.2008, позивач зобов’язався надавати транспортні та експедиційні послуги по внутрішнім та міжнародним перевезенням вантажів (кондитерську та харчову продукцію) замовника (ТОВ «Марс Україна»).

В свою чергу, позивачем для здійснення перевезення належного ТОВ «Марс Україна»вантажу було залучено в якості перевізника відповідача шляхом укладення з ним Договору № 102-08 від 01.12.2008 та погодження сторонами заявки № 488369/121М від 14.04.2009, відповідно до якої позивачем, як експедитором було замовлено у відповідача перевезення вантажу –цукерки, шоколадні вироби одним автомобілем за маршрутом: м. Ступіно (Російська Федерація) - м. Бровари (Україна), адреса завантаження –РФ, Московська обл., м. Ступіно, фабрика ТОВ «Марс», адреса розвантаження - Україна, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127, термінал –ФМ Логістік, водій Сєрий В.І. Відповідачем було здійснено перевезення вантажу згідно заявки № 488369/121М від 14.04.2009, що підтверджується міжнародною товаро-транспортною накладною (CMR) № 0230171 з відбитками печаток вантажовідправника, перевізника та вантажоотримувача.

Як встановлено судом, після здійснення відповідачем перевезення на підставі погодженої з позивачем заявки № 488369/121М від 14.04.2009 при прийманні вантажу вантажоодержувачем було виявлено пошкодження вантажу, а саме пошкодження 36 коробок вантажу, що підтверджується записом у графі 24 товаро-транспортної накладної (CMR) № 0230171 та Актос приймання товару на зберігання № 21094 від 18.04.2009, складеного на місці розвантаження вантажу за адресою: Україна, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127, термінал –ФМ Логістік за участю бригадира – Потапова, оператора –Лариси Сови та водія - Сєрого В.І. та посвідченого підписами зазначених осіб.

Як зазначав ТОВ «Марс Україна»(третя особа) у письмових поясненнях по суті спору, після перекладання пошкодженої при перевезення продукції, знищенню загалом підлягала 21 коробка з товаром «Снікерс супер 4*32*95 г», вартість якої складала загалом 9999,36 грн., що підтверджується Актом списання бракованої продукції від 20.04.2009, і вартість якої було відшкодовано позивачем третій особі у повному обсязі шляхом перерахування 9999,36 грн. на рахунок третьої особи, що підтверджується платіжним дорученням № 737 від 06.05.2009 на суму 9999,36 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу щодо відшкодування за рахунок відповідача понесених збитків у вигляді вартості пошкодженого вантажу (кондитерської продукції), який було пошкоджено при здійсненні відповідачем перевезення за замовленням позивача згідно заявки № 488369/121М від 14.04.2009 загалом на суму 9999,36 грн.

Враховуючи те, що ст. 906 Цивільного кодексу України та п. 7.10 Договору № 102-08 від 01.12.2008 визначено, що саме перевізник (відповідач) несе відповідальність за збереження вантажу з моменту отримання його до перевезення і до видачі отримувачу вантажу, а розмір відповідальності перевізника (відповідача) визначається, виходячи із узгодження вартості вантажу, що перевозиться, вказаної в заявці, або виходячи з рахунку продавця, обставина справи щодо фактичного пошкодження вантажу при здійсненні відповідачем перевезення підтверджується записом у товарно-транспортній накладній та Акті приймання товару на зберігання № 21094 від 18.04.2009, суд вбачає по-перше: вину відповідача у заподіянні позивачу збитків саме в розмірі 9999,36 грн., по-друге, позивачем доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок дій відповідача позивачу завдано збитків в якості втрат, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрат, які особа зробила для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), зокрема перерахування позивачем власнику вантажу вартість пошкодженого вантажу в сумі 9999,36 грн., а по-третє: позивачем доведено причинно-наслідковий зв’язок між діями відповідача відносно здійсненого перевезення вантажу по Договору № 102-08 від 01.12.2008 та погодження сторонами заявки № 488369/121М від 14.04.2009 та негативним наслідком зазначених дій щодо господарської діяльності позивача - понесення реальних збитків в розмірі 9999,36 грн., право на відшкодування яких позивач отримав в порядку регресу на підставі ст.ст. 22, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 9999,36 грн. завданих збитків - є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фізичної особи –підприємця Кунцевської Валентини Іванівни (код ЄДРПОУ 2304810349, юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. В.Сосюри, буд. 4, кв. 8) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атеком»(код ЄДРПОУ 35849243, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Первомайського, б. 11, к. 7) реальні збитки в розмірі 9999 (дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять) грн. 36 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.